09.10.2025м. СумиСправа № 920/595/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/595/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка»
(вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 14315351)
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне
науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (вул. Іллінська, 13,
м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 00205618)
про стягнення 3 304 173 грн 27 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору. 30.04.2025 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3304173 грн 27 коп. як безпідставно набуте майно у порядку ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 справу № 920/595/25 призначено - судді Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 01.05.2025 суддею Резніченко О.Ю. заявлено та задоволено самовідвід у справі №920/595/25; позовну заяву від 30.04.2025, б/н (вх.№2513 від 30.04.2025) направлено на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/595/25; призначено підготовче засідання на 03.06.2025, 10:00.
Копію ухвали суду від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі №920/595/25 було отримано позивачем та відповідачем в їх електронні кабінети системи «Електронний суд» 07.05.2025, 12:12, що підтверджується квитанцією №3384995 та квитанцією №3384983 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.43).
Таким чином, сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.
Окрім цього, суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Таким чином, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі № 920/595/25 зокрема й у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Розгляд справи 03.06.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці 03.06.2025.
Ухвалою суду від 04.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/595/25 на 12.06.2025, 11:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 16 хв. до 13 год. 04 хв. 12.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 12.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/595/25 на 26.06.2025, 10:45.
Ухвалою суду від 26.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/595/25 до судового розгляду по суті на 24.07.2025, 11:40.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 12 хв. 24.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 24.07.2025 призначено судове засідання у справі №920/595/25 на 12.08.2025, 11:50.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3824) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№4397) про заміну сторони її правонаступником, відповідно до змісту якої повідомляє суд, що 24.07.2025 відбулася державна реєстрація реорганізації позивача шляхом перетворення, а саме, змінено організаційно-правову форму з державного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю. Дана інформація підтверджується протоколом про створення ТОВ "Шосткинський завод «Зірка», випискою з ЄРДПОУ, Статутом товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Шосткинський завод «Зірка», з якого вбачається, що з дня державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (п.1.1). Державна реєстрація ТОВ «Шосткинський завод «Зірка» без зміни коду ЄРДПОУ відбулася 24.07.2025, а отже з цієї дати товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка».
Ухвалою суду від 12.08.2025 заяву від 12.08.2025, б/н (вх.№4397 від 12.08.2025) представника позивача про заміну сторони її правонаступником - задоволено; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка» (код ЄДРПОУ 14315351) правонаступником Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (код ЄДРПОУ 14315351); замінено позивача у справі №920/595/25 з Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка»; відкладено розгляд справи №920/595/25 на 02.09.2025, 11:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 14 хв. до 11 год. 33 хв. 02.09.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 02.09.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 02.09.2025 призначено судове засідання з розгляду справи №920/595/25 на 30.09.2025, 11:15.
Протокольною ухвалою суду від 30.09.2025 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №920/595/25 до 02.10.2025, 12:50.
Ухвалою суду від 30.09.2025 повідомлено Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» про дату, час і місце судового засідання на 02.10.2025, 12:50.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№4660) у справі №920/595/25.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/595/25 по суті до 07.10.2025, 10:10.
Ухвалою суду від 02.10.2025 повідомлено Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» про дату, час і місце судового засідання на 07.10.2025, 10:10.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 57 хв. 07.10.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.10.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 07.10.2025 призначено судове засідання з розгляду справи №920/595/25 на 09.10.2025, 11:30.
09.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№4860) у справі №920/595/25.
Представники сторін у судове засідання 09.10.2025 не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
20.07.2018 між Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка») (далі - ТОВ «Шосткинський завод «Зірка», Замовник, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Укрхімпроект» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг») (далі - АТ «СМНВО - Інжиніринг», Виконавець, Відповідач) було укладено Договір № 130/2018 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати проектні роботи на тему: «Малотонажне виробництво піроксилінових порохів на території Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» в об'ємі, визначеному в завданні на проектування (Додаток № 3) та передати у власність Замовнику результати робіт, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати робіт на умовах, в порядку та в строки, визначені даним Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість договору складає 20 094 484,80 грн, з яких ПДВ 20% - 3 349 080,80 грн, сама ж вартість робіт становить 16 745 404,00 грн.
Терміни та етапи виконання робіт визначаються Календарним планом (Додаток № 2 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору і який відповідає тендерній пропозиції Виконавця. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконаних за договором (пункти 3.3., 3.5 Договору).
Відповідно до Календарного плану (Додаток № 2 до Договору) повний комплекс робіт, охоплений Договором, складається з 7 етапів проектних робіт, кожний з яких має свої строки виконання та вартість.
Згідно з Розділом 4 Договору «Умови оплати» оплата за виконані роботи здійснюється Замовником згідно з Календарним планом у наступному порядку:
- аванс у розмірі 70% від загальної вартості Договору, зазначеної у пункті 2.1 Договору - протягом 10 днів після підписання договору та надання Виконавцем Замовнику рахунку для здійснення попередньої оплати. Зазначена сума розподіляється за кожним етапом проектних робіт пропорційно до їх вартості за Календарним планом (п.п. 4.1.1. Договору);
- остаточний розрахунок за Договором - окремо за кожним етапом проектних робіт згідно Календарного плану протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, з урахуванням отриманого авансу, крім етапу 5 «Державна експертиза стадії «Проект» з отриманням позитивного експертного звіту» (п.п. 4.1.2. Договору).
Роботи, виконані відповідно до Календарного плану, вважаються переданими виконавцем і прийнятими замовником після підписання сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт (п. 5.3. Договору).
Пунктом 9.1 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань з договором, з врахуванням термінів Календарного плану.
Так, на виконання умов спірного Договору Позивачем 19.09.2018 було перераховано на рахунок Відповідача аванс у розмірі 70% від загальної вартості договору у відповідності до п. 4.1.1 в розмірі 14 066 139,36 грн (а.с. 14).
Надалі, сторонами було підписано 5 актів здачі-приймання робіт за Договором № 130/2018, а саме (а.с. 16-18):
1) Акт здачі-приймання робіт № 45 від 28.12.2018, що стосуються етапу № 1 на загальну суму 577152,00 грн. з ПДВ;
2) Акт здачі-приймання робіт № 50 від 28.12.2018, що стосуються етапу № 2 на загальну суму 1 442 880,00 грн. з ПДВ;
3) Акт здачі - приймання робіт № 4 від 18.06.2020, що стосуються етапу № 3 на загальну суму 3 631 248,00 грн. з ПДВ;
4) Акт здачі-приймання робіт № 51 від 28.12.2018, що стосуються етапу № 4 на загальну суму 4 176 102,44 грн. з ПДВ;
5) Акт здачі-приймання робіт № 12 від 23.04.2020, що стосуються етапу № 5 на загальну суму 934583,65 грн. з ПДВ.
Разом з тим, за твердженням Позивача, останні 2 етапи виконання робіт, а саме етап № 6 та 7 вартістю 6 737 918,63 грн та 1 002 000,00 грн Виконавцем виконані не були у зв'язку із ненаданням збоку Замовника вихідних даних у відповідності до п. 3.1. Договору.
Таким чином, із передбачених Календарним планом 7 етапів виконання робіт за Договором № 130/2018 від 20.07.2018 Виконавцем було виконано, а Замовником прийнято та оплачено 5 етапів робіт на загальну суму 10 761 966,09 грн. з ПДВ.
У подальшому, зважаючи на те, що внесений 19.09.2018 Позивачем аванс у розмірі 14 066 139,36 грн пропорційно розподілився за кожним етапом виконаних робіт прийнятих на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт, Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію від 24.03.2025 №886-ЮВ про повернення грошових коштів у сумі 3 304 173,27 грн, яка є частиною авансу та не була охоплена виконаними роботами за Договором.
Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді АТ «СМНВО - Інжиніринг» на вищевказану претензію та/або виконання їх вимог.
Водночас, як вказує Позивач, 15.04.2025 ТОВ «Шосткинський завод «Зірка» спрямував на адресу Відповідача повідомлення від 15.04.2025 №1042/132/ЮВ про відмову від Договору № 130/2018 від 20.07.2018 на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України та повернення частини авансу в сумі 3 304 173,27 грн у порядку ст. 1212 ЦК України, яке також залишено Відповідачем без належного реагування.
Враховуючи вказане вище, звертаючись до господарського суду з цим позовом, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 3 304 173 грн 27 коп. як безпідставно набуте майно у порядку ст. 1212 ЦК України.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодекс України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших акті цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Так, відповідно до п. 3.3. та п. 3.5. Договору сторони погодили, що терміни та етапи виконання робіт визначаються Календарним планом (Додаток № 2 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору і який відповідає тендерній пропозиції Виконавця. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконаних за договором.
Відповідно до Календарного плану (Додаток № 2 до Договору) повний комплекс робіт, охоплений Договором, складається з 7 етапів проектних робіт, кожний з яких має свої строки виконання та вартість.
З матеріалів справи вбачається, що з 7 етапів проектних робіт, передбачених Календарним планом (Додаток №2 до Договору), Виконавцем на вимогу Замовника виконано 5 етапів, а саме: етап №№ 1, 2, 3, 4, 5, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами здачі-приймання робіт (а.с. 16-18).
При цьому, суд бере до уваги, що останні 2 етапи виконання робіт, а саме етап № 6 та 7, передбачені Календарним планом, вартістю 6 737 918,63 грн та 1 002 000,00 грн Виконавцем виконані не були у зв'язку із ненаданням самим Замовником вихідних даних у відповідності до п. 3.1. Договору.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст .632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість договору складає 20 094 484,80 грн, з яких ПДВ 20% - 3 349 080,80 грн, сама ж вартість робіт становить 16 745 404,00 грн.
Розділом 4 Договору «Умови оплати» встановлено, що оплата за виконані роботи здійснюється Замовником згідно з Календарним планом у наступному порядку:
- аванс у розмірі 70% від загальної вартості Договору, зазначеної у пункті 2.1 Договору - протягом 10 днів після підписання договору та надання Виконавцем Замовнику рахунку для здійснення попередньої оплати. Зазначена сума розподіляється за кожним етапом проектних робіт пропорційно до їх вартості за Календарним планом (п.п. 4.1.1. Договору);
- остаточний розрахунок за Договором - окремо за кожним етапом проектних робіт згідно Календарного плану протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, з урахуванням отриманого авансу, крім етапу 5 «Державна експертиза стадії «Проект» з отриманням позитивного експертного звіту» (п.п. 4.1.2. Договору).
Як встановлено судом, на виконання умов Договору Позивачем 19.08.2025 було перераховано на рахунок Відповідача аванс у розмірі 70% від загальної вартості договору у відповідності до п. 4.1.1 в розмірі 14 066 139,36 грн (а.с. 14).
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених положень законодавства розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2-4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 ЦК України.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов'язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов'язань підрядником.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.
Як зазначає Позивач, ТОВ «Шосткинський завод «Зірка» скористалось своїм правом на відмову від Договору №130/2018 від 20.07.2018 в односторонньому порядку, надіславши Відповідачу повідомлення від 15.04.2025 №1042/132/ЮВ про відмову від договору, в порядку ч. 4 ст. 849 ЦКУ.
Разом з тим, суд критично ставиться до тверджень ТОВ «Шосткинський завод «Зірка», що Договір №130/2018 від 20.07.2018 є розірваним саме з 15.04.2025, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження направлення Відповідачу вказаного вище повідомлення про відмову від договору, поданих у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Отже, одностороння відмова від договору підряду реалізована ним на підставі частини 4 статті 849 ЦК України шляхом подання позову.
Враховуючи, що така одностороння відмова від договору, з огляду на положення ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з Відповідачем (Виконавцем), то Договір №130/2018 від 20.07.2018 є припиненим.
Суд зазначає, що аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20).
З припиненням дії договору підряду грошова сума (аванс) втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави (постанова Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).
Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за наявності сукупності умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі ст. 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.09.2023 року в справі № 910/4725/22, від 06.02.2020 року в справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 року в справі № 910/3395/19 та від 01.04.2019 року в справі № 904/2444/18.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 (справа № 910/16684/19) у п. 55 окремо акцентував увагу на тому, що застосування способу захисту прав замовника у вигляді повернення підрядником передоплати як безпідставно набутого майна у порядку статті 1212 ЦК України є можливим у випадку реалізації замовником безумовного права на відмову від договору у порядку частини 4 статті 849 ЦК України, тобто за відсутності прострочення з боку підрядника.
Отже, враховуючи те, що Позивачем було розірвано Договір в односторонньому порядку, тому, в силу положення, передбаченого ст. 1212 ЦК України, Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу сплачений ним на виконання зобов'язання згідно Договору №130/2018 від 20.07.2018 залишок суми попередньої оплати (в частині невиконання проектних робті за етап №6 та етап №7 Календарного плану (Додаток №2 до Договору)) у розмірі 3 304 173 грн 27 коп., оскільки підстава відповідно до якої Відповідач отримав ці кошти відпала, у зв'язку з відмовою Позивача від Договору.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 922/1778/24.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 39 650 грн 09 коп. підлягає стягненню на його користь з Відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка» до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» про стягнення 3 304 173 грн 27 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 00205618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинський завод «Зірка» (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 14315351) 3 304 173 (три мільйони триста чотири тисячі сто сімдесят три) грн 27 коп. безпідставно набутих коштів, а також 39 650 (тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 09 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У зв'язку з перебуванням судді Заєць у відрядженні з 15.10.2025 по 20.10.2025 та у відпустці з 21.10.2025 по 22.10.2025 повний текст рішення складено та підписано суддею 23.10.2025.
Суддя С.В. Заєць