ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/10683/21
За позовомОСОБА_1
доОбслуговуючого кооперативу садово - дачного товариства "Стадне"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаОСОБА_2
провизнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін: не викликалися
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу садово - дачного товариства "Стадне" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом №64 від 16.03.2016 в частині виключення ОСОБА_1 з числа членів Обслуговуючого кооперативу садово - дачне товариство "Стадне".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/10683/21 в позові відмовлено повністю, судові витрати позивачки залишено за позивачкою.
В порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 81000,00 грн.
Позивачка, своїм правом на подання заперечень проти стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу відповідача, не скористалася.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначені приписи Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про судові витрати позивача у справі №910/10683/21 без повідомлення учасників справи, в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.126 цього кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розглянувши доводи відповідача щодо розподілу судових витрат та дослідивши в цій частині наявні докази, суд дійшов висновку, що заява Обслуговуючого кооперативу садово - дачного товариства "Стадне" задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках звільнення цих осіб від сплати - витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц.
Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Зі змісту ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України слідує, що нею встановлено дискреційне повноваження суду (тобто його право, а не обов'язок) здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19.
Визначаючи чи підлягає/не підлягає застосуванню ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у кожному конкретному випадку суд має першочергово врахувати, що наведені приписи застосовуються за наявності одночасно таких умов у сукупності: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків - зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, який порушив законні права та інтереси позивачки. Суд відмовив у задоволенні позову лише з огляду на пропуск позивачкою строку позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами.
Отже, враховуючи всі встановлені судом обставини справи у їх сукупності, вимоги відповідача про покладення на позивачку понесених ним витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 81000,00 грн відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова