номер провадження справи 5/110/25
17.10.2025 Справа № 908/2481/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод» (пр.Трубників, буд. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201; код ЄДРПОУ 31167067)
До відповідача: Приватного підприємства “Метрологічні системи» (вул. Олександрівська, буд. 3-А, офіс 501, 69063; код ЄДРПОУ 39983610)
про стягнення 151 680,00 грн.,
Без виклику представників сторін
13.08.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод» до Приватного підприємства “Метрологічні системи» про стягнення 151 680,00 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 справу №908/2481/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2481/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/110/25 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 11.09.2025.
17.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар за договором поставки №20210314 від 07.12.2021 в розмірі 151 680,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 612, 665, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суд Запорізької області Приватне підприємство “Метрологічні системи» має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.08.2025 про відкриття провадження у справі №908/2481/25 направлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС ПП “Метрологічні системи» та відповідач отримав вказану ухвалу - 20.08.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/2481/25 в суді.
Станом на 17.10.2025 відповідач запропонований ухвалою суду від 18.08.2025 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Нікопольський ремонтний завод» (далі - ПрАТ «НРЗ», Покупець) та Приватним підприємством «Метрологічні системи» (далі - ПП «Метрологічні системи», Постачальник) укладено договір поставки № 20210314 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, далі - Товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід'ємну частину Договору.
Також 07.12.2021 року Сторони уклали Специфікацію № 1/20210314 (далі - Специфікація) згідно якої ПП «Метрологічні системи» зобов'язалось передати у власність ПрАТ «НРЗ» прибор Диск-250М-20G у кількості 4 штуки за ціною 37 920,00 гривень з ПДВ за штуку та загальною вартістю 151 680,00 грн. з ПДВ (далі - Товар).
Відповідно до п. 2 Специфікації Товар поставляється Постачальником на умовах DDР «склад Покупця, місто Нікополь, пр. Трубників, 56, відповідно до правил Інкотермс у редакції 2010 року.
У пункті 4 Специфікації сторони погодили строк поставки - протягом 60 календарних днів від дати зарахування попередньої оплати.
Згідно з пунктом 6 Специфікації вартість товару, що посталяється по даній Специфікації складає 151 680,00 грн., в тому числі, сума ПДВ (20%) - 25 280,00 грн.
У пункті 7 Специфікації сторонами погоджено наступний порядок розрахунку за Товар:
- авансовий платіж у розмірі 70 % від вартості товару, протягом 60 календарних днів на підставі виставленого рахунку;
- остаточний розрахунок 30 % по готовності до відвантаження Товару.
Відповідно до п. 9 Специфікації, даний Додаток набуває чинності від дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і складає невід'ємну частину договору поставки №20210314 від 07.12.2021.
Судом встановлено, що зазначена Специфікація підписана та скріплена печатками обох підприємств.
Приймаючи рішення у цій справі суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша ст.656 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2021 року Відповідачем виставлено рахунок-фактуру № СПа-000008 на суму 151 680,00 грн. з ПДВ.
На виконання умов пункту 7 Специфікації № 1/20210314 від 07.12.2021 року Позивачем 05.01.2022 року вказаний рахунок оплачено частково на суму 106 176, 00 грн. з ПДВ (авансовий платіж у розмірі 70 % від вартості товару), що підтверджується платіжною інструкцією № 37, та 14.02.2022 року сплачено решту грошових коштів у розмірі 45 504,00 грн. з ПДВ (остаточний розрахунок 30 % по готовності до відвантаження Товару), що підтверджується платіжною інструкцією № 508.
Таким чином, Позивачем сплачено на рахунок Відповідача загальну суму в розмірі 151 680,00 грн., тобто 100% вартості товару по Специфікації № 1/20210314 від 07.12.2021 року.
Отже, з урахуванням здійсненої попередньої оплати та з урахуванням умов щодо строків поставки визначених у пункті 4 Специфікації, а саме протягом 60 календарних днів від дати зарахування попередньої оплати, поставка Товару повинна була відбутися - до 15 квітня 2022 року включно.
Однак, у вказаний строк та на момент подачі цього позову до суду Відповідач не поставив Позивачу Товар обумовлений у Специфікації.
Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
25.07.2025 року ПрАТ «НРЗ» направила на поштову адресу ПП «Метрологічні системи» претензію за вих. №146, у якій вказано, що на протязі 2022-2025т років ПП «Метрологічні системи» не здійснило поставку Товару та не вжило заходів для виконання договірних зобов'язань, не шукало шляхів вирішення ситуації, що склалася та не пропонувало навіть інші варіанти або аналоги Товару. Лише аж через три роки ПП «Метрологічні системи» надало ПрАТ «НРЗ» Сертифікат №2300-25-1034 про настання форс-мажорних обставин. Однак, вказаний сертифікат Запорізької ТПП не підтверджує існування обставин, які об'єктивно унеможливлювали виконання (неналежне виконання) ПП «Метрологічні системи» своїх договірних зобов'язань з поставки товару відповідно до договору №20210314 та Специфікації №1/20210314 від 07.12.2021 року. Отже, на підставі ч. 3 ст. 612, ч. 1 ст. 665, ч. 2 ст. 693, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, пунктів 7.5. Договору та у зв'язку з порушенням строку поставки Товару по специфікації № 1/20210314 від 07.12.2021 року до Договору, ПрАТ «НРЗ» відмовився від поставки та приймання товару (прибор Диск-250М-20G у кількості 4 штуки), передбаченого Специфікацією № 1/20210314 від 07.12.2021 року та вважає її розірваною, тобто відмовився від договору, щодо поставки вищенаведеного товару. Також вимагав в семиденний строк з дня отримання даної претензії повернути попередню оплату в розмірі 151 680,00 грн.
На підтвердження направлення вказаної претензії на поштову адресу Відповідача, Позивачем до позову додано опис вкладення у цінний лист від 25.07.2025, фіскальний чек від 25.07.2025 та Список згрупованих відправлень від 25.07.2025.
Зазначену претензію отримано уповноваженим представником ПП «Метрологічні системи» - 29.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0505343708313 від 25.07.2025.
У відповідь на претензію за вих. №146 від 25.07.2025 ПП «Метрологічні системи» направило на поштову адресу ПрАТ «НРЗ» лист від 29.07.2025 за вих. №122, в якому вказано, що після укладення Договору поставки № 20210314 між Постачальником та Покупцем, ПрАТ «НРЗ» було сплачено у якості передоплати згідно до умов договору поставки 05.01.2022 року суму грошових коштів 106 176,00 грн. (платіжна інструкція № 37), та 14.02.2022 року ще 45 504,00 грн. (платіжна інструкція № 508). Згідно до умов договору поставка товару мала була відбутися - до 15.04.2022 року. Зі свого боку, враховуючи той факт, що виробником товару є інша країна (РФ - країна агресор з 24.02.2022 року), ПП «Метрологічні системи» як Постачальником, було виконано умови договору поставки, а саме здійснено замовлення Товару, та сплачено вартість його виготовлення та доставку у вартості 222 592,00 російських рублів. Згідно до Специфікації №4 від 17.12.2021 року, яка регулює відносини ПП «Метрологічні системи» з виробником ТОВ «Теплоприбор-Сенсор» (м. Челябінськ, Російська Федерація), термін поставки з РФ до Постачальника складав 60 днів з моменту отримання сплати в розмірі 100% грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника. Таким чином, ПП «Метрологічні системи» відповідально виконували умови укладеного Договору поставки № 20210314, шляхом переказу вказаної суми вартості товару виробнику товару у м. Челябінськ РФ (країна агресор), та очікували поставку товару кур'єрською службою міжнародного сполучення кінцевому покупцю ПрАТ «НРЗ». Поставка товару також підтверджується комерційним рахунком № 62520932036 міжнародної кур'єрської служби доставки «ПМТ», яка підтверджує початок поставки товару. Також згідно до роздрукованих даних з сайту міжнародної кур'єрської служби доставки «ТИТ» вбачається, що товар був відправлений, номер відправлення GD324282350 WW та транспортувався до країни Польща для подальшого імпорту в Україну до кінцевого Покупця. Згідно до номера відправлення вбачається, що виробник відправлення здійснив 18.02.2022 року. Але враховуючи той момент, що 24.02.2022 року РФ почала військові дії щодо України, та почала повномасштабне вторгнення з подальшою окупацією наших територій та міст, Указом Президента України № 64/2022 року було введено воєнний стан по всій території України та закриті кордони. Таким чином служба кур'єрської доставки не мала можливість доставки товару на територію України. Ця інформація підтверджується також електронним листуванням з технічною підтримкою кур'єрської служби, яка повідомила про закриття своєї юридичної особи на території України на час дії воєнного стану. Враховуючи викладене, вважає, що невиконання зобов'язань щодо поставки товару «Прибор Диск-250М-20Г» сталося не з вини Постачальника, а внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), що об'єктивно унеможливили та унеможливлюють досі виконання умов договору. Також вказано, що зазначений у Специфікації товар «Прибор Диск-250М-20Г» є продукцією російського походження. У зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Урядом України було запроваджено повну заборону на імпорт товарів походженням з Російської Федерації. Зокрема, це встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 09.04.2022 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації». Ця Постанова є чинною та має пряму дію, створюючи абсолютну правову та фізичну перешкоду для ввезення товарів російського походження на митну територію України, незважаючи на те, що товар знаходиться вже на території Польщі. Крім того, Запорізька Торгово-промислова палата, як уповноважений орган, що засвідчує форс-мажорні обставини в Україні, видала ПП «Метрологічні системи» Сертифікат № 2300-25-1034 від 20.06.2025, який підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для підприємства.
Враховуючи вищевикладене, ПП «МЕТРОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» не погоджується з вимогою ПрАТ «НРЗ» про повернення передоплати, оскільки вважає, що невиконання зобов'язань відбулося не з їх вини, а через об'єктивні, непереборні та документально підтверджені обставини непереборної сили. Також запропонував наступні варіанти врегулювання ситуації, що відповідатимуть інтересам обох сторін у цих надзвичайних умовах: призупинення дії Договору до моменту припинення дії заборони на ввезення товарів з РФ або до моменту з'ясування можливості легального ввезення товару на територію України, що дозволить зберегти чинність домовленостей та уникнути взаємних фінансових втрат; перегляд строків поставки та фіксація нових у додатковій угоді до Договору, яка набуде чинності після завершення дії обставин непереборної сили.
Судом встановлено, що Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №2300-25-1034 від 20.06.2025, виданий Приватному підприємству «Метрологічні системи» (вул. Олександрівська, буд. 3-А, офіс 501, 69063; код ЄДРПОУ 39983610) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставки товару згідно Специфікації №1/20210314 від 07.12.2021, а саме: Прибор Диск - 250М-20G, в кількості 4 шт., у термін до 16.04.2022 за договором поставки №20210314 від 07.12.2021, укладеного з ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067).
Згідно із зазначеним Сертифікатом, такими обставинами визнано: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон; заборона ввезення товарів з Російської Федерації)».
Період дії форс-мажорних обставин, підтверджений ТПП, становить з 26.02.2022 року по 20.06.2025 року.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Згідно з пунктом 8.1. договору у випадку виникнення обставин, що перешкоджають повному або частковому виконанню договору, а саме: пожеж, стихійних лих, непередбачених обставин, що ведуть до порушення виробничого процесу, війни, військових дій будь-якого характеру, блокади, релігійних хвилювань, актів органів державної влади чи місцевого самоврядування і т.п., час, визначений для виконання зобов'язань за Договором, повинен бути збільшений на термін дії цих форс-мажорних обставин. Якщо форс-мажорні обставини тривають більше одного місяця, Постачальник і Покупець мають право розірвати Договір без будь-яких юридичних наслідків або суду і без поширення відповідальності на сторону, у якої виникли ці обставини.
Відповідно до пункту 8.2. договору Сторона, яка заявила про настання форс-мажорних обставин, повинна невідкладно повідомити у письмовій формі іншу Сторону, а також надати відповідний сертифікат Торгово-Промислової Палати чи іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер форс-мажорних обставин і їх тривалість.
У постанові від 31.08.2022 зі справи № 910/15264/21 Верховний Суд, зокрема, зробив наступний висновок у питанні щодо самого повідомлення про настання форс-мажорних обставин та його значення для сторін правочину:
«Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.
Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор)».
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач надіслав Позивачу Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №2300-25-1034 від 20.06.2025, лише листом від 29.07.2025 за вих. №122, тобто через три роки з дати коли зобов'язання мало б бути виконано, та також відповідачем на виконання пункту 8.2. договору не надано суду доказів на підтвердження невідкладного повідомлення Позивача про настання форс-мажорних обставин.
Отримання Відповідачем вказаного Сертифікату через три роки з дати коли зобов'язання мало бути виконано за Специфікацією №1/20210314 від 07.12.2021, а саме до 15.04.2022 року включно, суд оцінює критично та вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини не є правовою підставою протягом трьох років для утримання Відповідачем суми попередньої оплати здійсненої Позивачем в розмірі 15 680,00 грн.
У постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 Верховний Суд дійшов висновку, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен оцінюватися з урахуванням всіх обставин та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 (пункт 77), постанова Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 (пункт 8.80).
У постанові від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22 Верховний Суд зазначив, що "сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку".
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Отже, обставини, які вказані у Сертифікаті та на які посилається Відповідач як “невідворотні та непередбачувані» не мають необхідних ознак абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності щодо неможливості виконання зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, оскільки як вже було встановлено судом - поставка товару мала відбутись у квітні 2022 року і станом на квітень Відповідач розумів, що не має можливості виконати умови договору та поставити товар.
Разом з тим, Відповідачем за три роки не здійснено жодних дій спрямованих на належне виконання умов договору, наприклад, як пошук альтернативних джерел поставки товару, розшук замовленого товару, повернення Позивачу сплачених коштів або ініціювання переукладання нового договору, з метою дотримання балансу інтересів сторін.
Крім того, Відповідач не довів як змінились обставини (та які саме) у спірний період (період дії для Постачальника форс-мажорних обставин / обставин непереборної сили) та, відповідно, як така зміна (якщо вона відбулась) вплинула на можливість виконувати свої договірні зобов'язання з поставки товару.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, «особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили».
Тобто форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) звільняють лише від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов'язань.
Таким чином, оскільки Відповідач не зміг поставити товар у строк визначений у зазначеній Специфікації, то він може посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від нарахування штрафу або пені за прострочення строків такої поставки. Проте, форс-мажорні обставини не звільняють Відповідача від обов'язку здійснити поставку товару або повернути суму попередньої оплати.
Суд зазначає, що у цій справі заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача лише суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 151 680,00 грн. без нарахування штрафу та пені за порушення строків поставки Постачальником на підставі пункту .7.3. договору.
Отже, посилання Відповідача у листі від 29.07.2025 за вих. №122 про звільнення його від виконання умов договору в частині поставки передоплаченого товару у зв'язку з настанням для підприємства форс-мажорних обставин є безпідставним.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він здійснив поставку товару у строки передбачені умовами договору та вказаною Специфікацією.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Метрологічні системи» на користь Приватного акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод» суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 151 680,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Метрологічні системи» (вул. Олександрівська, буд. 3-А, офіс 501, 69063; код ЄДРПОУ 39983610) на користь Приватного акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод» (пр. Трубників, буд. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201; код ЄДРПОУ 31167067) суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 151 680 (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.