Рішення від 07.10.2025 по справі 908/1619/25

номер провадження справи 5/94/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2025 Справа № 908/1619/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В. за участі секретаря судового засідання Соколова А.А., розглянув справу

За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожкранстрой» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 37891543)

про стягнення 2 447 119,25 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Михайловський Д.С., посвідчення № 1108 від 17.02.2023, виписка з ЄДРПОУ 04053915 від 22.06.2023;

Від відповідача: Москаленко Д.Ф., ордер серії АР № 1253511 від 03.10.2025, свідоцтво № 516 від 29.12.2014;

СУТЬ СПОРУ

29.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожкранстрой» про стягнення 1 374 310,77 грн.

29.05.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2025 № 908/1619/25 позовну заяву на підставі п. п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо відомостей про місцезнаходження відповідача, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

05.06.2025 до Господарського суду Запорізької області від позивача заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1619/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.06.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

23.06.2025 від Запорізької міської ради до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожкранстрой» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 2 447 119,25 грн.

24.06.2025 від ТОВ “Запорожкранстрой» до суду надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання на строк, визначений для підготовки та подання відзиву по справі - після 03.07.2025, а також про передачу справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 24.06.2025 прийнято до розгляду заяву Запорізької міської ради про збільшення розміру позовних вимог. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “Запорожкранстрой» про передачу справи № 908/1619/25 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 13.08.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 13.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 08.09.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд».

В судовому засіданні 08.09.2025р. з розгляду справи по суті оголошено перерву до 07.10.2025р.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 07.10.2025р. здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд» ЄСІКС.

З позовної заяви вбачається, що Запорізькою міською радою заявлено позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача доходу, отриманого ним від безпідставно набутого майна у вигляді плати за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 2 447 119,25 грн. внаслідок того, що користувався земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, що розташована за адресою - м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського (Панфьорова) буд. 244а, та за відсутності договору оренди земельної ділянки безпідставно зберіг у себе грошові кошти, які у випадку укладання договору оренди земельної ділянки були б перераховані позивачеві у вигляді орендної плати за землю. Посилаючись на ст.ст. 11, 16, 526, 632, 1212-1214 Цивільного кодексу України, Закон України “Про оренду землі»», позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, акцентувавши увагу суду на наявній у відповідача технічній документації 2012р. Відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки базова вартість 1м2 землі у м. Запоріжжя станом на 2012р. складала 232,02 грн. Земельна ділянка розташована в м. Запоріжжі, вул. Панфьорова, 244-а в межах економіко-планувальної зони 132. Зональний коефіцієнт в зоні 132 - 1,08. Загальна вартість землі за його підрахунками складає 222,52 гривень *28757 м2=6399230,16 гривень. Тобто вартість земельної ділянки не дорівнює добутку вартості 1 кв.м землі в м. Запоріжжі, помножену на кількість квадратних метрів - для визначення вартості земельної ділянки враховуються коефіцієнти, які залежать від виду земельної ділянки, її розташування та наявних сторонніх факторів. Вважає вказану позивачем вартість земельної ділянки станом на 2024р. у розмірі 14530622,60 грн. необґрунтованою, оскільки перевірити справжність витягу на сайті e-land.gov.ua за QR кодом, зазначеним на витягу, який є додатком до позовної заяви неможливо. До позовної заяви позивачем не надано доказів , що спірна земельна ділянка відноситься до категорії «інші земельні ділянки м. Запоріжжя», а тому розрахунок позивача в цілому не підтверджений документально. Також вважає, що позивач здійснив розрахунок НГО не з застосуванням кумулятивного методу, а зворотнім методом шляхом ділення НГО в цінах 2025р. на коефіцієнти попередніх періодів, що не передбаченого чинним законодавством і призводить до викривлення фактичних даних. Протягом 2017-2024р. відповідач фактично користувався 1997/2000 частин земельної ділянки за вказаною адресою, що складає 28914,56 кв.м. (28958*1997/2000). Через бездіяльність іншого власника об'єкту нерухомості - власника 3/2000 частин комплексу - керівництва ТОВ «Клуб службового собаківництва» відповідач не мав змоги закінчити оформлення оренди земельної ділянки. Також для фактичної сплати плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету відповідач самостійно нараховував земельний податок з юридичних осіб, який сплачував до бюджету. Всього було сплачено за спірний період 1058633,73 грн. станом на 28.02.2025р., але Позивач безпідставно повторно включив їх до позовних вимог. Доказів повернення цих безпідставно сплачених коштів відповідачу позивач суду не надав. Також вказує, що позивач намагається стягнути безпідставно збережені кошти за не оплату орендної плати через відсутність договору оренди земельної ділянки за період з 01.03.2022р. по 31.12.2022р., не зважаючи на те, що за приписами п.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в цей період за укладеними договорами оренди земельних ділянок така плата не справляється. За контррозрахунком відповідача загальна сума «безпідставно збережених коштів» за логікою позивача станом на 24.06.2025р. повинна складати 636520,66 грн. Також відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до відносин, що мали місце між сторонами у 2017 - 2018 , відмовити в задоволенні позовних вимог позивача за вказаний період в розмірі 511707,79 гривень на підставі ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив Позивач додатково вказав, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016р. Рішенням Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018р. «Про встановлення розміру орендної плати за землю», керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 ПК України та п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019р. (п. 3 Рішення). Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України). Відповідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки - 1,0, за 2021 рік - 1,1, за 2022 рік 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2024 - 1,12. 30.06.2015р. Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель: інші земельні ділянки, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки. У вищезазначеному рішенні Запорізької міської ради міститься перелік земельних ділянок, до яких застосовується певна процентна ставка для обчислення розміру орендної плати. Оскільки земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, не підпадає під жодну категорію із вказаного переліку, позивачем цілком обґрунтовано зроблено розрахунок заборгованості із використанням процентної ставки, що застосовується до категорії «інші земельні ділянки м. Запоріжжя». Витяг № НВ-2300058342025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (дата формування витягу 03.03.2025) в повній мірі відповідає додатку № 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок. 25.06.2025 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» було укладено договір оренди землі № 202507000100128 щодо спірної земельної ділянки. Одним із додатків до даного договору є витяг № НВ-2300369202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (дата формування витягу 30.05.2025), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 530 622,60грн., що в повній мірі відповідає розміру НГО, зазначеній у витязі, на підставі якого здійснювався розрахунок заборгованості в рамках даної справи та з яким відповідач погодився, підписавши договір оренди землі № 202507000100128 від 25.06.2025. Витяг № НВ-2300058342025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок було сформовано у відповідності до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини). Вказаний витяг включає в собі добуток коефіцієнтів індексації за попередні роки, а тому вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:07:044:0029 станом на 2025 рік склала 14 530 622,60 грн. У зв'язку з відсутністю витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2017-2024 та лише наявністю витягу за 2025, Запорізькою міською радою було визначено вартість нормативної грошової оцінки в спірному періоді в залежності від того чи враховується у відповідному році коефіцієнти індексації. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період» (постанова ВСУ від 16.11.2022 № 922/519/20). Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя, затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 та введена в дію з 01.01.2016 по теперішній не змінювалась та є чинною. Посилаючись на постанову ВСУ у справі №922/4264/20 зазначив, що на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 можна отримати значення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2017-2024 шляхом не застосування коефіцієнту індексації за минулі роки та здійснити розрахунок заборгованості з орендної плати з врахуванням вимог ст. 289 Податкового кодексу України. Вказує, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності». Оскільки ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ», як фактичного землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Таким чином, не будучи власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» безпідставно (фактично з власної ініціативи) сплачувало земельний податок. Системний аналіз змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України вказує, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України. Щодо строків позовної давності вказав, що відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який неодноразово був продовжений постановами Кабінету Міністрів України аж до 30.06.2023. Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, прийнятий 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Після цього, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Законами та Указами Президента України, та зрештою, на сьогоднішній день подовжений. Позивачем заявлено позовні вимоги в частині стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2024, тобто в межах строків позовної давності.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив Відповідач додатково вказав, що у витязі НВ-2300058342025 від 03.03.2025 із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який використано позивачем для розрахунку заборгованості, в тому числі за попередні періоди, не відображено, від якої НГО проводились розрахунки, а тому вартість землі згідно витягу № НВ-2300058342025 від 03.03.2025 не може бути застосована для вирахування НГО за роки, що передували даті формування витягу. Всупереч доводам Позивача, у самому витязі присутні лише кадастровий номер та вартість, без зазначення формули розрахунку вартості. Отже позивачем у відповіді на відзив відповідача не спростований жодний аргумент відповідача, як і не доведено належними на допустимими доказами власну правову позицію. ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» так же безпідставно сплачувало земельний податок, як і Запорізька міська рада його отримувала і витрачала кошти на потреби громади, а державна податкова служба все це перевіряла і адмініструвала. Більш того, позивач самостійно підтвердив отримання вказаних сум. За таких умов ставити питання про неврахування вказаних оплат і не зменшення суми «доходу отриманого від безпідставно набутого майна» з боку позивача недоречно і не законно. Позивач так і не надав якої-небудь зрозумілої позиції стосовно намагання стягнути з відповідача кошти в порядку ст..1212, 1214 ЦК України як не отриманий прибуток позивача у зв'язку з не укладанням з останнім договору оренди. Позивач визнає, що за вказаний період по укладеним договорам оренди землі орендна плата не нараховувалась, при цьому зазначає про утримання відповідачем на думку позивача суми у розмірі орендної плати за вказаний період часу, яка була б оплачена позивачу у випадку виконання договору, якщо останній було б укладено. При цьому яка сума була б сплачена відповідачем позивачу у випадку укладання договору оренди землі за період з березня по грудень 2022р., якщо за вказаний період орендна плата на землю не нараховувалась - позивач не зазначає, разом з тим вимагає повного нарахування не отриманого прибутку за вказаний період в розмірі, якщо б вказані платежі нараховувались. Вважає, що позивачем не спростовані і інші твердження, зокрема стосовно необхідності застосування строків позовної давності до відносин 2017-2018 років.

У своїх додаткових поясненнях від 09.09.2025 на вимогу суду Позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості, що міститься у тексті позовної заяви, а також у тексті заяви про збільшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача за період 01.01.2022- 31.12.2022 становить 322 023,01 грн. Відповідно, розмір заборгованості за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 слід розрахувати наступним чином: 322 023,01 / 12 * 10 = 268 352,51 грн.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

В судовому засіданні 07.10.2025р. судом проголошено вступну та резолютивну часини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 4226, виданий 16.12.2011, посвідчений Бугрім О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 418443640 від 18.03.2025.

Зазначені об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А. Власником земельної ділянки є Запорізька міська рада на праві комунальної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 418446835 від 18.03.2025.

Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельної ділянки загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А відсутнє, що на думку Позивача свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Згідно інформації Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 10.03.2025 № 06.1-14/545, за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування, ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ»:

- протягом 2021 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500» Земельний податок з юридичних осіб» 121 407,60 грн.;

- протягом 2022 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500» Земельний податок з юридичних осіб» 121 406,70 грн.;

- протягом 2023 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500» Земельний податок з юридичних осіб» 162 976,22 грн.;

- протягом 2024 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500» Земельний податок з юридичних осіб» 161 408,28 грн.;

- за січень-лютий 2025 року сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500» Земельний податок з юридичних осіб» 13 500,00 грн.

Проте, відомості щодо сплати відповідачем саме орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А - відсутні.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок і земельних часток (паїв), а також землекористувачі, яким надано право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Таким чином, земельний податок сплачується лише за землі, які перебувають у власності або постійному користуванні. Об'єктом оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб'єктами можуть бути лише юридичні особи, а саме: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Крім того, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ», як фактичного землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Таким чином, на думку Позивача, не будучи власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» безпідставно (фактично з власної ініціативи) сплачувало земельний податок, на підтвердження чого також посилаючись на висновки Третьої судова палата Касаційного цивільного суду у Постанові від 05.02.2025 по справі № 645/1040/19.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 Про встановлення розміру орендної плати за землю. Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для категорії «інші земельні ділянки м. Запоріжжя» становить 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2024 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021-2024 роки були наступними: 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15; 2023 рік - 1,051; 2024 рік - 1,12.

Для обчислення розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельною ділянкою загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, позивачем використано витяг № НВ-2300058342025 від 03.03.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 становить 14 530 622,60 грн.

Також позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» за період 01.01.2021 - 31.12.2024:

- 14 530 622,60(НГО 2025) / 1,12 (коеф. інд. 2024) = 12 973 770,18 грн (НГО 2024); 12 973 770,18 грн (НГО 2024) * 3% = 389 213,11 грн. (безпідставно збережені кошти за 2024 рік);

- 12 973 770,18 грн (НГО 2024) / 1,051 (коеф. інд. 2023) = 12 344 215,20 (НГО 2023); 12 344 215,20 (НГО 2023) * 3% = 370 326,46 грн. (безпідставно збережені кошти за 2023 рік);

- 12 344 215,20 (НГО 2023) / 1,15(коеф. інд. 2022) = 10 734 100,17 грн. (НГО 2022); 10 734 100,17 грн. (НГО 2022) * 3% = 322 023,01грн. (безпідставно збережені кошти за 2022 рік);

- 10 734 100,17 грн. (НГО 2022) / 1,1 (коеф. інд. 2021) = 9 758 272,88грн. (НГО 2021); 9 758 272,88грн. (НГО 2021) * 3% = 292 748,19 грн. (безпідставно збережені кошти за 2021 рік).

Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського (Панфьорова), буд. 244-А за період 01.01.2021 по 31.12.2024 становить: 389 213,11 + 370 326,46 + 322 023,01 + 292 748,19 = 1 374 310,77 грн.

Також згідно заяви про збільшення позовних вимог від 23.06.2025р. Позивач вказав, що 12.06.2025 на адресу позивача надійшло повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області № 5519/5/08-01-04-08 від 05.06.2025 щодо нарахованої та сплаченої Відповідачем суми орендної плати/земельного податку за період з 01.01.2017 по 31.12.2024, в якому ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило, що відповідно до наданих податкових декларацій з плати за землю та інтегрованих карток платника податків ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37891543) нараховує та сплачує земельний податок за земельну ділянку по вул. Панфьорова, буд. 244-А, м. Запоріжжя, площею 2,8758 га, з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 (від 23.07.2024) нараховано та сплачено земельного податку з юридичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2024: - За період 2017р. - 120 830,75 грн.; - За період 2018р. - 121 408,22 грн.; - За період 2019 року - 124 405,66 грн.; - За період 2020 року - 111 290,30 грн.; - За період 2021 року - 121 407,60 грн.; - За період 2022 року - 121 406,70 грн.; - За період 2023 року - 162 976,22 грн.; - За період 2024 року - 161 408,28 грн. Згідно ІКП станом на 02.06.2025 заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб по підприємству ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37891543) - відсутня.

Позивач наполягає на тому, що відомості щодо сплати відповідачем саме орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 - відсутні.

Вказаною заявою Позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути із ідповідача заборгованість за договором оренди землі за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 згідно доданого розрахунку щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» земельною ділянкою із кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024:

-14 530 622,60(НГО 2025) / 1,12 (коеф. інд. 2024) = 12 973 770,18 грн (НГО 2024); 12 973 770,18 грн. (НГО 2024) * 3% = 389 213,11 грн. (безпідставно збережені кошти за 2024 рік);

- 12 973 770,18 грн. (НГО 2024) / 1,051 (коеф. інд. 2023) = 12 344 215,20 (НГО 2023); 12 344 215,20 (НГО 2023) * 3% = 370 326,46 грн. (безпідставно збережені кошти за 2023 рік);

- 10 734 100,17 грн. (НГО 2022) / 1,1 (коеф. інд. 2021) = 9 758 272,88 грн. (НГО 2021); 9 758 272,88 грн. (НГО 2021) * 3% = 292 748,19 грн. (безпідставно збережені кошти за 2021 рік).

Оскільки значення коефіцієнтів індексації за 2017-2020 р.р. становили « 1,0», то НГО 2017-2020 становила 9 758 272,88 грн.

Також, відповідно до Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020, п. 524 Розділу ХХ Інших перехідних положень Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

З урахуванням даних положень вказаного Закону, позивачем розраховано розмір заборгованості за 11 місяців 2020 року.

- 9 758 272,88 грн. (НГО 2020) * 3% / 12 * 11 = 268 352,50 грн. (безпідставно збережені кошти за 11 місяців 2020 року).

- 9 758 272,88 грн. (НГО 20219) * 3% = 292 748,19 грн. (безпідставно збережені кошти за 2019 рік).

- 9 758 272,88 грн. (НГО 2018) * 3% = 292 748,19 грн. (безпідставно збережені кошти за 2018 рік).

- 9 758 272,88 грн. (НГО 2017) * 3% / 365 * 273 = 218 959,60 грн. (безпідставно збережені кошти за період 03.04.2017 - 31.12.2017 року).

Загальний розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 склала: 389213,11 + 370326,46 + 322023,01 + 292748,19 + 268352,50 + 292748,19 + 292748,19 + 218959,60 = 2 447 119,25 грн., яку Позивач і просить стягнути з Відповідача, оскільки за вказаний період часу відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати.

Приймаючи рішення у цій справі суд враховує, що згідно ст. 13 Конституції України, земля , її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

З матеріалів справи вбачається, належні Відповідачу об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, власником кої є Запорізька міська рада на праві комунальної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 418446835 від 18.03.2025.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно витягу № НВ-2300058342025 від 03.03.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 становить 14 530 622,60 грн.

Згідно ч.5 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Згідно п.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, а також законами України.

Отже, оскільки земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, перебуває у комунальній власності, що надає право Запорізькій міській раді володіти, користуватися та розпоряджатися нею, реалізовувати інші свої повноваження власника, в тому числі звертатись з позовом до суду за захист ом свого порушеного права.

Правовідносини сторін щодо оренди землі регулюються спеціальним Законом України “Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника, щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків

Судом встановлено, що Відповідачем протягом періоду часу, починаючи від дати придбання об'єкта нерухомості на спірній земельній ділянці згідно Договору купівлі-продажу, серія та номер: 4226 від 16.12.2011, не здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельної ділянки загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами Позивача в цій частині, що вказане свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Так, згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У статті 21 Закону України “Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України “Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З наведених матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що Відповідач у період часу з 03.04.2017 по 31.12.2024 користувався спірною земельною ділянкою без чинного договору оренди, а отже не був власником чи постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, а тому не був суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.

Згідно положень ст. 21 Закону України “Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

У відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за відсутності окремої цивільно-правової угоди, щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди).

За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6- 2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 і Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від них.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований.

Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 від 05.08.2022 року.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Таку правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Правовий механізм переходу права на землю у зв'язку з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначений ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. Виходячи зі змісту зазначених статей закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або користуванні колишнього власника будівлі.

Отже, з наведеного суд дійшов висновку, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вказані правові позиції при розгляді аналогічних спорів неодноразово наводилися у висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Таким чином, з 16.12.2011.р. - дати виникнення у ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, виник і обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки на якій воно розташоване, загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Проте, ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» як набувач нерухомого майна, не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, а отже збільшив вартість власного майна, а Запорізька міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

З огляду на викладене суд погоджується з доводами Позивача, що в спірних правовідносинах має місце факт безпідставного збереження грошових коштів у вигляді орендної плати ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» за рахунок міської ради.

Суд враховує, що згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, у спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Матеріалами справи підтверджується, що Запорізькою міською радою на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу № НВ-2300058342025 від 03.03.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 5519/5/08-01-04-08 від 05.06.2025 складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» земельною ділянкою площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 на загальну суму 2 447 119,25 грн.

Разом з тим, суд погоджується з доводами Відповідача відносного того, що позивачем необґрунтовано включено в розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» спірною земельною ділянкою період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесені зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14 відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесені зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, а також подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:07:044:0029, за адресою: вул. Чубинського Павла (раніше - вул. Панфьорова) буд. 244А, розташована у місті Запоріжжі.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» (зі змінами) у Запорізькій області утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі території, зокрема, Запорізької міської територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Зазначені правові висновки з приводу застосування у подібних правовідносинах норм Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зроблено у постанові Верховного Суду від 25.02.25 у справі № 908/929/24.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 наголосив, що у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UA23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району.

Враховуючи зазначене, на територію Запорізької міської територіальної громади поширюється дія підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на території Запорізької міської територіальної громади, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Отже, законодавцем на період дії воєнного стану фактично введено мораторій на стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Згідно до долученого позивачем 09.09.2025р. до матеріалів справи розрахунку розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРІЖКРАНСТРОЙ» спірною земельною ділянкою заборгованість відповідача за період 01.01.2022- 31.12.2022 становить 322 023,01 грн. Таким чином, розмір заборгованості за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 становить: 322 023,01 / 12 * 10 = 268 352,51 грн.

З огляду на викладене вище та той факт, що вся територія Запорізького району була віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, суд дійшов висновку, що Позивачем безпідставно заявлені до стягнення з Відповідача як не отримані кошти плати за землю у вигляді орендної плати у сумі 268 352,51 грн. за 2022 рік, а тому відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

З доводами Позивача в цій частині суд не погоджується з викладених підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду.

Також в цій частині суд бере до уваги, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1196/24 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат» 18 637 481,78 грн. безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2022 по 31.01.2024. Позов мотивовано тим, що відповідач, без належних на те правових підстав, користувався земельної ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 упозов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат» м. Запоріжжя на користь Запорізької міської ради м. Запоріжжя до місцевого бюджету безпідставно збережені кошти за період з 01.07.2022 по 31.01.2024 в розмірі 18 637 481 грн. 78 коп.

Постановою Центральний апеляційний господарський суду 27.03.2025 року у справі № 908/1196/24 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 - задоволено частково, а саме скасовано в частині стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в сумі 6 986 511,84 грн. та змінити в частині судового збору. Ухвалено у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в сумі 6 986 511,84 грн. - відмовлено. В іншій частині - рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1196/24 - залишено без змін.

Постановою від 08 липня 2025 року у справі № 908/1196/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 908/1196/24 в оскаржуваній частині скасував. Справу № 908/1196/24 в скасованій частині направив на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно бази даних «Діловодство» господарського суду Запорізької області на дату прийняття цього рішення Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 1117.09.2025р. прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1196/24., розгляд якої призначено у судове засідання на 06.11.2025 на 11:20 год.

Тобто, станом на 07.10.2025р. Верховним судом не прийнято остаточне рішення у справі № 908/1196/24 та не сформовано правовий висновок у подібних правовідносинах, а саме щодо правомірності стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, коли законодавцем на період дії воєнного стану у м. Запоріжжі (Запорізькому районі) фактично введено мораторій на стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Також з пояснень Відповідача та свідчень самого Позивача, який надав до матеріалів справи повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області № 5519/5/08-01-04-08 від 05.06.2025 щодо нарахованої та сплаченої Відповідачем суми орендної плати/земельного податку за період з 01.01.2017 по 31.12.2024, вбачається, що згідно наданих податкових декларацій з плати за землю та інтегрованих карток платника податків ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37891543) за земельну ділянку по вул. Панфьорова, буд. 244-А, м. Запоріжжя, площею 2,8758 га, з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 (від 23.07.2024) нараховано та сплачено земельного податку з юридичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2024: - 2017р. - 120 830,75 грн.; - 2018р. - 121 408,22 грн.; - 2019р. - 124 405,66 грн.; - 2020р. - 111 290,30 грн.; - 2021р. - 121 407,60 грн.; - 2022р. - 121 406,70 грн.; - 2023р. - 162 976,22 грн.; - 2024р. - 161 408,28 грн., а всього на загальну суму 1 058 633,73 грн. станом на 28.02.2025р.

Згідно ІКП станом на 02.06.2025 заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб по підприємству ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37891543) - відсутня.

Позивач, не заперечуючи проти самого факту сплати вказаних сум, зазначає, що вони не підлягають зарахуванню судом у якості оплати орендних платежів за спірний період, оскільки мають різну правову природу та зараховуються на різні бюджетні рахунки. Відповідач наполягає на тому, що вказані суми зараховані до бюджету територіальної громади м. Запоріжжя саме як плата за землю у вигляді земельного податку і подвійне її стягнення у цій справі суперечитиме принципам добросовісності та справедливості.

Оскільки вказані факти визнаються обома сторонами, то вони не підлягають доказуваннями згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині суд зазначає, що незалежно від виду платежу (орендна плата за землю чи податок на землю) та конкретних рахунків за різними кодами бюджетної класифікації Позивач, як орган місцевого самоврядування, отримав до бюджету територіальної громади вказану суму саме за користування Відповідачем спірною земельною ділянкою. Якщо Відповідач не був платником податку на землю, то вказані кошти потрапили до бюджету безпідставно і можуть (могли) бути повернуті йому в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Доказів повернення Відповідачу вказаної суми Позивач суду не представив.

При цьому суд враховує, що Відповідач добровільно щомісячно сплачував вказані суми за відсутності укладеного ним з Позивачем договору оренди спірної земельної ділянки, самостійно визначивши розмір належних до сплати платежів. При цьому ані органи Державної податкової служби, ані Запорізька міська рада, отримуючи на їх думку безпідставні платежі, не зверталися до Позивача з відповідним повідомленням про відсутність у нього обов'язку щодо їх сплати.

Доказів того, що вказані платежі здійснювалися за користування будь-якою іншою земельною ділянкою матеріали справи не містять, а тому дійсно, вони відносяться до спірної земельної ділянки.

Отже, судом встановлено, що активи Позивача (територіальної громади м. Запоріжжя) протягом спірного періоду збільшились на суму здійснених Відповідачем платежів земельного податку в розмірі 1 058 633,73 грн. та, відповідно, зменшились у Відповідача на цю ж суму. Таким чином суд дійшов висновку, що Відповідач не зберіг у себе вказану суму без достатніх правових підстав, а вона стала власністю Позивача який мав право та можливість розпоряджатися нею на власний розсуд.

Вказане свідчить про отриманням Позивачем до пред'явлення позову у цій справі вказаної суми, а тому відсутні правові підстави для її подвійного стягнення з Відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України, що у противному випадку суперечитиме засадам справедливості, добросовісності і розумності, як ключовими принципам цивільного законодавства, що спрямовані на забезпечення прав учасників правовідносин та оцінку їхніх дій (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

В цьому контексті суд погоджується з посиланнями Відповідача на практику Верховного суду, який, зокрема у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Таким чином, з застосуванням принципу естопель (заборони суперечливої поведінки), з урахуванням власної попередньої поведінки, позивач в цій справі не може посилатися на безпідставність внесення платежів відповідачем та їх не врахування в рахунок плати за користування земельною ділянкою, навіть у разі якщо такі платежі було внесено безпідставно, оскільки він сам був отримувачем коштів за даними платежами в рахунок плати за користування спірною земельною ділянкою, приймав їх у спірному періоді, обліковував та використовував на потреби громади і жодних претензій до відповідача з цього приводу не висловлював.

Крім цього суд також встановив, що ТОВ «Запоріжкранстрой» стало власником 1997/2000 часток нерухомості, розташованої за адресою - м. Запоріжжя, вул. Панфьорова 244а відповідно до договору купівлі продажу, серія та номер - 4226 від 16.12.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.03.2025р., яка додана позивачем до позовної заяви.)

Власником 3/2000 частин цілісного майнового комплексу, розташованого за вказаною адресою в цей час і до 27.11.2024 року було ТОВ «Клуб службового собаківництва», яке цього дня продало відповідачу власну частку нерухомого майна. Відповідач став власником всього об'єкту нерухомості розташованого на земельній ділянці, площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029. фактично лише з 27.11.2024р.

Таким чином, протягом 2017-2024 років відповідач фактично користувався 1997/2000 частин земельної ділянки за вказаною адресою, що складає 28914,56 кв.м. (28958*1997/2000), а тому належні до стягнення з Відповідача на користь Позивача у цій справі суми підлягають зменшенню в частці 3/2000.

Крім цього Відповідач вказує, що протягом 2025р. ним відповідно до розрахунку була сплачена сума 73964,0 гривень (17.01.2025р. - 13500,0 грн., 03.03.2025р. - 15116 грн., 31.03.2025р. - 15116 грн., 30.04.2025р. - 15116 грн. та 29.05.2025р. - 15116 грн.).

Досліджені судом в удовому засіданні платіжні інструкції за вказаний Відповідачем період свідчать, що лише в платіжній інструкції № 177 від 17.01.2025р. на суму 13500,00 грн. призначення платежу визначено як «земельний податок з юридичних осіб на 2024р.», той час як решта сплачених сум відносяться до сплати земельного податку за 2025 рік, який не входить до предмету спору у цій справі.

Отже, суд частково погоджується в цій частині з доводами Відповідача про безпідставність позовних вимог в сумі 13500,00 грн.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Запоріжкранстрой» у період часу період з 03.04.2017 по 31.12.2024 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшених на суму сплаченого земельного податку, за указаний період у розмірі 1 102 962,33 грн. ((2 447 119,25 грн. - 268 352,51 грн. - 1 058 633,73 грн. - 13500,00 грн.)/2000*1997) а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.

При цьому суд враховує, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичних добросовісний землекористувач. До вказаних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 та № 922/5468/14, а також Вищий господарський суд України у постановах: від 21.07.2016 у справі № 922/208/15, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, від 04.11.2017 у справі № 922/210/15, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №908/848/18 по аналогічним справам.

Суд не приймає до уваги інші доводи Відповідача з наступних підстав.

Щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки

Суд враховує, що відповідно до ст.ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

30.06.2015р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016р.

Рішенням Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018р. «Про встановлення розміру орендної плати за землю», керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 ПК України та п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019р. (п. 3 Рішення).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.п. 288.5, 288.5.1, 288.5.2 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону).

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, розмір земельного податку та ставок орендної плати за землю є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею в межах та на виконання норм ПК України.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки - 1,0, за 2021 рік - 1,1, за 2022 рік 1,15, а 2023 рік - 1,051.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015р. №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016р. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015р. року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015р. Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

28.11.2018р. Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015р. №7 та від 28.11.2018р. №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-2300058342025 від 03.03.2025р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 становить 14 530 622,60 грн.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №804/937/16, від 23.06.2022р. у справі №160/8668/19, вказано, що нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Тобто, з 2016р. по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для отримання нормативної грошової оцінки за попередні роки Позивач правомірно поділив нормативну грошову оцінку 2025 року на коефіцієнти індексації за попередні роки спірного періоду часу.

Що стосується форми витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 від 03.03.2025р. № НВ-2300058342025, то він в повній мірі відповідає додатку №17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 за №1147, зокрема, у зазначеному доказі міститься кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки у гривнях. Вказаної інформації цілком достатньо для обчислення розміру орендної плати.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.(постанови Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20, від 10.01.2024 у справі № 712/7879/22).

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зокрема Кні - добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Згідно з п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру зазначила:«Функціонал автоматичного формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розраховує значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент формування витягу згідно з наявними відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку та не формує витяги за минулі роки. Отже, замовити та отримати витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у січні 2025 року станом на березень 2024 року неможливо.» (інформація знаходиться у відкритому доступі у мережі інтернет за посиланням: https://land.gov.ua/helpie_faq/chy-mozhna-zamovyty-ta-otrymaty-vytyagy-iz-tehnichnoyi-dokumentacziyi-z-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemelnyh-dilyanok-za-mynuli-roky/).

За інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (знаходиться у відкритому доступі у мережі інтернет), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2016 рік - 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051, 2024 рік - 1,12 для всіх категорій земель та видів земельних угідь.

Отже, у зв'язку з відсутністю витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2017-2024 та лише наявністю витягу за 2025, Запорізькою міською радою було визначено вартість нормативної грошової оцінки наступним чином:

- за 2017 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2017-2024;

- за 2018 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2018-2024;

- за 2019 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2019-2024;

- за 2020 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2020-2024;

- за 2021 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2021-2024;

- за 2022 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2022-2024;

- за 2023 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2023-2024;

- за 2024 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2024.

У цій справі, через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2025 рік, Запорізькою міською радою нормативна грошова оцінка була визначена з врахуванням вимог саме ст.289 ПКУ, а саме НГО в період з 01.01.2017 по 31.12.2024 шляхом здійснення елементарних арифметичних дій (ділення), що не потребують спеціальних знань (детальний розрахунок наведено у позові).

Також суд враховує, що у постановах від 16.11.2022 (справа №922/519/20) та від 10.01.2024 (справа №712/7879/22) Верховним судом враховувались доводи сторін, аналогічні викладеним у позові, при визначенні розміру сум, які підлягають стягненню з відповідача за фактичне користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому майно, адже витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування незаконності або неправильності розрахунку НГО спірної земельної ділянки ані станом на дату затвердження рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 нової НГО земель м. Запоріжжя, ані НГО спірної земельної ділянки, встановленої на 2024 рік. Також Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували законність витягу №НВ-2300128892024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:01:014:0126 від 23.09.2024.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №646/4738/19 сформовано висновок, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки у певний період щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку, рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити НГО земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Близьких за змістом до вказаних висновків Верховний суд дійшов і у справах №922/4264/20 та №922/519/20.

За період з часу, коли Запорізькою міською радою було прийнято рішення від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», нормативно грошова оцінка земель у місті Запоріжжі не змінювалася та є сталою до теперішнього часу. Доказів зворотного Відповідачем не надано.

4. Щодо доводів Відповідача про порушення Позивачем строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12, набрав чинності 02.04.2020.

Так, відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спри чиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин.

Вказаний карантин неодноразово був продовжений постановами Кабінету Міністрів України аж до 30.06.2023.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, прийнятий 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Після цього, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Законами та Указами Президента України, та зрештою, на сьогоднішній день подовжений.

Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22, від 13 листопада 2024 року у справі № 383/1645/23 тощо. Такі обставини свідчать про незмінність та усталеність правового підходу Верховного Суду щодо підстав застосування позовної давності, яка не закінчилася станом на час запровадження воєнного стану на території України.

Оскільки Позивач звернувся з позовом у цій справі 29.05.2025р., тобто під час дії в Україні воєнного стану, то суд дійшов висновку, що позивачем заявлено позовні вимоги в частині стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2024, в межах строків позовної давності, а тому вимоги Відповідача про відмову у прозові з цих підстав є необґрунтованими.

Вказане зупинення строків позовної давності в Україні припинено з 4 вересня 2025р. на підставі Закону № 4434-ІХ, який виключив з Цивільного кодексу норму, що зупиняла ці строки на час дії воєнного стану. З цієї дати перебіг строків позовної давності, зупинених раніше, відновлено, враховуючи час, що минув до зупинення. Однак вказане, не спростовує зазначеного вище висновку суду.

Інші доводи сторін суд також до уваги не приймає в силу викладеного.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожкранстрой» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 37891543) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, Україна, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 1 102 962 (один мільйон сто дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн.) 33 коп., отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожкранстрой» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 37891543) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, Україна, 69105, м. Запоріжжя пр. Соборний, 206) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 235 (тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять грн.) 00 коп. (розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ).

5. Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 17.10.2025.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ

131190347

Наступний документ

131190349

Інформація про рішення:

№ рішення:	131190348
№ справи:	908/1619/25
Дата рішення:	07.10.2025
Дата публікації:	24.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; щодо відшкодування шкоди, збитків

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (07.10.2025)
Дата надходження:	29.05.2025
Предмет позову:	про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (1 374 310,77 грн.)

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

24.06.2025 10:30	Господарський суд Запорізької області
13.08.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
08.09.2025 10:30	Господарський суд Запорізької області
07.10.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області