майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 жовтня 2025 року м. Житомир Справа № 906/350/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
розглядаючи справу за позовом: Yuka Wood ApS (Королівство Данія);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (м.Житомир);
про стягнення 490302,12грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився; (Вірьовкін О.І., ордер серія АМ №1120381 від 07.03.2025 - був присутній в судовому засіданні 13.10.2025);
від відповідача: не з'явився; (Гуртовенко Р.М., ордер серія АМ №1123008 від 18.04.2025 - був присутній в судовому засіданні 13.10.2025);
з перервою в судовому засіданні: з 13.10.2025 по 20.10.2025, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України,
Позивач - Yuka Wood ApS звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" 10 857,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.03.2025 складає 490 302,12грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на те, що на виконання умов контракту №06/11/2023 від 06.11.2023 Yuka Wood ApS здійснив попередню оплату за товар, який відповідач не поставив, внаслідок чого позивач просить повернути суму попередньої оплати.
Ухвалою суду від 16.09.2025 повторно витребувано з АТ "КРЕДОБАНК" відомості щодо надходження коштів на банківський рахунок ТОВ "Техно Буд"; та відкладено підготовче засідання на "13" жовтня 2025 р. об 11:00.
На адресу суду 23.09.2025 та 13.10.2025 від АТ "КРЕДОБАНК" на виконання вимог ухвал надійшли листи з відомостями щодо надходження коштів на банківський рахунок ТОВ "Техно Буд", відкритий в АТ "КРЕДОБАНК".
В судовому засіданні 13.10.2025 представник відповідача надав суду та представнику позивача клопотання про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду, та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2025 заперечив щодо клопотання представника відповідача про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду та просив суд повернути його заявнику без розгляду.
Заслухавши учасників справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 20.10.2025 о 12:00, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України, для надання можливості представнику позивача детально ознайомитись із клопотанням представника відповідача про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду та подати власні пояснення/заперечення з приводу нього.
Представники сторін в судове засідання 20.10.2025 не з'явилися.
На адресу суду надійшли наступні документи:
- 14.10.2025 через систему ЄСІТС від представника позивача додаткові пояснення (заперечення на клопотання представника відповідача про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного);
- 20.10.2025 від представника позивача заява про проведення судового засідання без участі уповноваженого представника. В даній заяві представник позивача також вказує, що власне клопотання від 13.10.2025 про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду підтримує.
Розглянувши клопотання представника відповідача від 13.10.2025 про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
В даному клопотанні уповноважений представник відповідача просить суд передати справу №906/350/25 для вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду, посилаючись на статтю 366 ГПК України та ст. 2 КОНВЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПРО ВИЗНАННЯ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ, обґрунтовуючи це тим, що в тексті контракту №06/11/23 вiд 06.11.2023р. між ТОВ "Техно Буд" та Yuka Wood АрS у розділі 9 (арбітраж/АRВIТRАТIОN) в англійській версії зазначено, що усі суперечки та розбіжності підлягають розгляду у "ARBITRATION TRIВUNAL", тобто арбітражному трибуналі (Міжнародному договірному арбітражному суді). Господарський суд в системі міжнародних договорів має iнший переклад, а саме: "commercial court" або "economic court". При цьому, " українська" версiя даного пункту у контрасті дійсно не ідентична "англійській", та мiстить слово (господарському), в той час як англійська версiя такого терміну не мiстить. Це свідчить про невірний переклад англійської версії відповідного пункту у контракті.
Відповідно до ст.22 ГПК України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2 (крім спорів щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків), 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, а також спори, що виникають з договору купівлі-продажу пакета акцій, укладеного за результатами конкурсу відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків", можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
Відповідно ч.1 ст.27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1, 2, 6 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5, ч.1 ст. 44, ст.32, п.2 ч.1 ст. 76, Закону України "Про міжнародне приватне право", право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону. Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
За змістом ст.8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв'язання в суді.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі №906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21.
У пункті 7 частини першої статті 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2023 року між Yuka Wood ApS та ТОВ "Техно Буд" укладено контракт №06/11/2023 на українській та англійській мовах.
Положеннями пункту 9.2 контракту № 06/11/2023 від 06.11.2023, сторони визначали, що суперечки підлягають розгляду в "Арбітражному (Господарському) суді відповідача" - "Arbitration in the Arbitration Tribunal of the respondent".
Таким чином, судом встановлено, що п.9.2 контракту №06/11/2023 від 06.11.2023 містить арбітражне застереження.
Однак, зі змісту даного пункту контракту вбачається, що в ньому міститься досить загальне та абстрактне визначення та взагалі не зазначено місце проведення арбітражу, яке би дозволяло встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, згідно з яким має здійснюватися арбітражний розгляд.
В разі, коли місцезнаходженням відповідача є Україна, належною та конкретною арбітражною установою є Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, місцезнаходження якого є місто Київ, а місцезнаходження відповідача згідно з відомостями ЄДРПОУ є місто Житомир, тому погоджене сторонами арбітражне застереження є альтернативним, позаяк визначає арбітражну установу в залежності від місцезнаходження відповідача в кожному окремому спорі, що може виникнути між сторонами, тому в Контрактах не було вказано назву конкретної арбітражної установи при конкретній торгово-промисловій палаті відповідно країни.
Тобто, сторони визначали некоректне місце проведення арбітражу, таким чином, арбітражна угода визнається невиконуваною внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної , тобто конкретної арбітражної установи, яка (установа) не може визначатися альтернативно в залежності від певних умов чи обставин.
У п.5 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій11 № 04-5/608 від 31.05.2002, із змінами і доповненнями зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремо угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc); ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном; господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958 рік); названа норма узгоджується з вимогами ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з пунктом 1 якого суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своє першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що арбітражне застереження, яке передбачено у пункті 9.1 контракту № 06/11/2023 від 06.11.2023, є таким, що не може бути виконано, тому дана справа має бути розглянута національним судом, тобто у даному випадку Господарським судом Житомирської області. У зв'язку із чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача від 13.10.2025 про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що всі процесуальні дії у підготовчому засіданні, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, вчинені; завдання підготовчого провадження, визначені ч.1 ст.177 цього Кодексу, виконані; підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви відсутні, тому суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Згідно з положеннями ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.182, п.3 ч.2 ст.185, 195, ч.2 ст.232, ст.ст.234-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача від 13.10.2025 про передачу справи до Міжнародного комерційного арбітражного суду.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу №906/350/25 до судового розгляду по суті.
3. Призначити судове засідання на "25" листопада 2025 р. об 11:00 в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 622.
4. Роз'яснити учасникам справи передбачене ст.207 ГПК України право подати заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
5. При направленні в судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 ГПК України, документи, що підтверджують повноваження представників.
Ухвала набрала законної сили 20.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - в справу 2- представнику позивача через "Електронний суд"; 3- відповідачу через "Електронний суд;