майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
23 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1398/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" (с.Ягодинка Пулинського району Житомирської області) про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" (с.Ягодинка Пулинського району Житомирської області) (позивач);
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП" (м.Городенка Коломийського району Івано-Франківської області) (відповідач);
приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтов Олександр Сергійович (м.Черкаси) (третя особа);
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПРОТЕКТ" (м.Шпола Звенигородського району Черкаської області) (третя особа),
22.10.2025 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій означене Товариство заявило про свій намір звернутися до Господарського суду Житомирської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП" про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
У вказаній заяві СТОВ "Надія ВП" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 07.10.2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. за реєстровим №3948 на аграрній розписці, посвідченій ним же 22.04.2024 за р.№1790, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 22.04.2024, номер запису 10094, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 3 627 546,12грн у строк до 30.11.2024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП;
- зупинення стягнення виконавчого напису, вчиненого 07.10.2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. за реєстровим №3949 на аграрній розписці, посвідченій ним же 22.04.2024 за р.№1791, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 22.04.2024, номер запису 10095, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 41 842 332,00грн у строк до 30.11.2024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП".
В обґрунтування вищезазначеної заяви СТОВ "Надія ВП" зазначає про такі обставини.
08.05.2023 між СТОВ "Надія ВП" (покупець) та ТОВ "Украгропротект" (постачальник) укладено договір №08052023470/14 поставки, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах договору. Поставка здійснювалась партіями згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань 22.04.2024 СТОВ "Надія ВП" видало дві фінансові аграрні розписки: на суму 3 627 546,12грн (реєстр. №1790); на суму 41842 332грн (реєстр. №1791).
За договором поставлено товару на суму 62 812 304,40грн; частину товару на 2378650,68грн повернуто; оплата у сумі 24 257 299,70грн здійснена покупцем.
11.10.2024 СТОВ "Надія ВП" відступило ТОВ "Украгропротект" право вимоги до ТОВ "Катеринопільський елеватор", чим погашено 37 947 859,87грн. Відсотки та курсова різниця за період прострочення - 4 948 398,03 грн.
Таким чином, станом на 07.10.2025 загальна заборгованість за договором поставки становила 3 176 892,18грн, з яких: 204 449,01грн - нараховані відсотки та курсова різниця.
Однак, 11.10.2025 року на адресу заявника надійшла письмова вимога ТОВ "Біс Агро Груп" (правонаступник кредитора) про усунення порушення виконання зобов'язань, стягнення заборгованості, неустойки та процентів із повідомленням про заміну кредитора. Згідно вказаної вимоги ТОВ "Біс Агро Груп" повідомив, що 01.10.2025 від придбав право вимоги до СТОВ "Надія ВП" у ТОВ "Украгропротект" на суму 3 196 872грн за ціною 4000000грн, а також вимагав у заявника сплатити заборгованість в розмірі 68 847 433,62грн.
В той же час, ще 07 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. вчинено виконавчі написи на повні суми фінансових аграрних розписок, що свідчить про подання стягувачем документів із недостовірними даними щодо безспірності та розміру боргу.
Заявник стверджує, що фактично виконавчі написи були вчинені не на основну суму зобов'язання (тіло боргу) та нараховані відсотки, а переважно на суму штрафних санкцій, заявлених стягувачем у розмірі 52 100 000грн (згідно письмової вимоги). Нарахування таких санкцій є явно необґрунтованим, оскільки вони не передбачені умовами договору у такому обсязі та не відповідають фактичним обставинам виконання зобов'язань. Це додатково підтверджує наявність спору між сторонами щодо підстав і розміру заявлених до стягнення сум та спростовує наявність безспірності заборгованості, необхідної для вчинення виконавчих написів.
20.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Шевченко М.С. відкрито виконавчі провадження ВП №79392351 та ВП №79392718, які об'єднано у зведене ВП №79396931.
Заявник звертає увагу, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить норми про надання строку на добровільне виконання виконавчого документу, що в свою чергу надає змогу виконавцю негайно застосовувати заходи примусового виконання рішення, зокрема звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, або інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом
Предметом позову, на забезпечення якого подається дана заява, є зокрема, визнання оскаржуваних написів такими, що не підлягають виконанню.
У свою чергу, дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання оскаржуваних виконавчих написів безумовно свідчать про існування реального ризику звернення стягнення на грошові кошти заявника або вилучення його майна з метою подальшої реалізації.
У випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих написів це може істотно ускладнити або навіть унеможливити відновлення порушених прав СТОВ "Надія ВП" (а в подальшому - позивача), за захистом яких він звернеться до суду.
У разі, якщо до закінчення розгляду справи виконавчі написи будуть примусово виконані, заявнику доведеться звертатися до суду з новими позовами для повернення стягненого майна чи коштів, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить поновлення його порушених прав.
За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви , суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків зупинення дії рішень відповідача.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, №904/1417/19 від 26.09.2019, №906/781/21 від 03.05.2022).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається із заяви, предметом майбутнього позову є матеріально-правові вимоги про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, тобто вимоги немайнового характеру. Разом з тим, за виконавчими написами, які є виконавчими документами, може бути здійснено фактичне звернення стягнення на належне боржнику майно.
Таким чином, у даному випадку при вирішенні питання про забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом, який має немайновий характер, без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
З поданих позивачем до заяви про забезпечення позову доказів вбачається, що 07.10.2025 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. вчинено виконавчі написи №3948, 3949 про стягнення з СТОВ "Надія ВП" на користь ТОВ "БІС АГРО ГРУП" 3 627 546,12грн на підставі фінансової аграрної розписки №1 та на суму 41 842 332грн на підставі фінансової аграрної розписки №2.
Як свідчать матеріали заяви, вищевказані написи приватного нотаріуса наразі перебувають на примусовому виконанні в межах зведеного виконавчого провадження ВП №79396931, яке відкрито відповідними постановами приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко М.С. 20.10.2025.
Заявник вказує, що має намір подати позов про визнання спірних виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, оскільки вважає, що сума боргу не є безспірною.
Отже, матеріалами позовної заяви підтверджується, що приватним виконавцем вчиняються дії, пов'язані з примусовим виконанням виконавчих написів, правомірність вчинення яких буде предметом оскарження СТОВ "Надія ВП". Відтак, суд дійшов висновку, що звернення стягнення на майно позивача у ході виконавчого провадження з виконання оспорюваних СТОВ "Надія ВП" виконавчих написів нотаріуса може призвести до позбавлення власника права власності на майно у випадку, якщо судом буде встановлено неправомірність вчинення відповідного виконавчого напису.
У справі №910/11552/20 (постанова від 24.11.2021) Велика Палата Верховного Суду підтримала позицію, що в разі продажу виконавцем під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса майна позивача та подальшого задоволення позову і визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача буде неможливим, оскільки спірний виконавчий напис буде вже виконано.
Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 (справа №902/1264/20 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню) також враховує і підтримує позицію про те, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено вилучення майна у позивача та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 № 1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, у випадку, якщо до закінчення розгляду справи виконавцем буде примусово вилучено майно на користь відповідача, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зважаючи на те, що заявник має намір оскаржити виконавчі написи в судовому порядку шляхом подання позову про визнання їх такими, що не підлягають виконанню, тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
У разі, якщо до закінчення розгляду справи приватним виконавцем буде примусово виконано виконавчі написи нотаріуса, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів СТОВ "Надія ВП".
Тому в даному випадку суд дійшов висновку про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом є ефективним способом забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18.
В цей же час суд зазначає, що захід забезпечення позову, який полягає у зупиненні стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (Така позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 31 травня 2023 року у cправі № 910/8291/22).
Суд враховує, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваних виконавчих написів нотаріуса відповідає вимогам процесуального закону, судом наразі не встановлено, що вжиття цих заходів забезпечення позову призведе до обмеження прав відповідача або третіх осіб чи завдасть будь-якій особі шкоди чи збитків. Суд наголошує, що обраний позивачем захід забезпечення позову лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду, у разі задоволення/часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 27.12.2022 у справі №916/1324/22).
Водночас, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Тому обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи предмет даного спору та обґрунтування заяви позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 07.10.2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. за реєстровим №3948 на аграрній розписці, посвідченій ним же 22.04.2024 за р.№1790, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 22.04.2024, номер запису 10094, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 3 627 546,12грн у строк до 30.11.2024 на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП.
3. Зупинити стягнення виконавчого напису, вчиненого 07.10.2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С. за реєстровим №3949 на аграрній розписці, посвідченій ним же 22.04.2024 за р.№1791, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 22.04.2024, номер запису 10095, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 41 842 332,00грн у строк до 30.11.2024 на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП".
Стягувач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" (вул.Польова, 1, с.Ягодинка, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12000, ЄДРПОУ 13576121).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС АГРО ГРУП" (вул. Височана С., буд. 13, м.Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78103, ЄДРПОУ 40289046).
Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, набирає законної сили 23.10.2025 та може бути пред'явлена до виконання до 23.10.2028.
Ухвала набрала законної сили 23.10.2025 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - у справу;
2- заявнику через "Електронний суд" та рек. з повід (код ЄДРПОУ 13576121);
3- ТОВ "Біс Агро Груп" через "Електронний суд";
4- приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтов Олександр Сергійович через "Електронний суд";
5.Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПРОТЕКТ" через "Електронний суд"