22 жовтня 2025 р. Справа № 902/619/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/619/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі № 902/619/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 02.07.2025 року. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/619/25 арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання.
При цьому, 04.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
05.09.2025 року до суду від АТ "Таскомбанк" надійшла заява № 208078/70.2 від 28.08.2025 року (вх. № 01-36/1080/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 53 687,48 грн у справі № 902/619/25.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року (з врахуванням ухвали від 26.09.2025 р. про виправлення описки) призначено заяву АТ "Таскомбанк" № 208078/70.2 від 28.08.2025 року (вх. № 01-36/1080/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/619/25 до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2025 року об 11:00 год..
Крім цього, ухвалою суду від 20.10.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О., зокрема, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/619/25, яке призначено на 22.10.2025 року об 11:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату - 22.10.2025 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О..
При цьому, судом встановлено, що 11.09.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-740/5528 від 11.09.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Таскомбанк" у справі № 902/619/25.
Судом було оглянуто подане повідомлення та долучено до матеріалів справи.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви АТ "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності інших представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні керуюча реструктуризацією повідомила, що визнає вимоги, зазначені в заяві АТ "Таскомбанк" у повному обсязі.
Суд, заслухавши керуючу реструктуризацією, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Таскомбанк" № 208078/70.2 від 28.08.2025 року, 21.12.2022 між AT "Таскомбанк" та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
ОСОБА_1 - з 21.12.2022 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/18294414-CK_SB (надалі - кредитний договір-1).
Умовами кредитного договору визначено, ознайомившись з Публічною пропозицією AT "Таскомбанк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами AT "Таскомбанк", Позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.
Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування Боржник просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті.
В межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 %; Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Відповідно до п. 7 Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, Позичальник підтвердив, що невід'ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку izibank договір набуває чинності.
Разом із тим, умови вищезазначеного кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 002/18294414-CK_SB від 21.12.2022, станом на 01.07.2025 виникла заборгованість, в сумі 43 226,15 грн, з якої : 30000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 226,15 грн - заборгованість по процентам.
Крім цього, 01.05.2023 року між AT "Таскомбанк" та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 0/20169954-VR про приєднання до Публічної пропозиції AT "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі також - кредитний договір-2).
Відповідно до Заяви - договору № 0/20169954-VR, додаткового договору та паспорта споживчого кредиту, Заявник надає Позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту - 7 000,00 грн; тип кредиту - кредитна лінія; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; процентна ставка за користування кредитом: за операціями зняття готівкових коштів - 83,0 %, за іншими операціями - 65,0 %; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Згідно з умовами вищезазначеної Заяви-договору, підписавши даний договір Позичальник:
- акцептував Публічну пропозицію АТ "Таскомбанк", яка розміщена на веб- сайті Банку: www.tacombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї Заяви-договору);
- погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються мені у зв'язку із обраним Пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до Договору шляхом підписання цієї Заяви-договору, встановлюється відповідно до умов Договору та залежить від типу обраного ним Пакету послуг та кредитного продукту.
Підписавши зазначену Заяву-договір № 0/20169954-VR від 01.05.2023, Позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених в Заяві-договорі, підтвердив факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції AT "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб зі всіма додатками до нього, надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку та надав свою пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.
Разом із тим, умови вищезазначеного кредитного договору-2 Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 0/20169954-VR від 01.05.2023, станом на 01.07.2025 виникла заборгованість в сумі 10 461,33 грн, з якої : 7 000,00 грн -заборгованість по тілу кредиту; 3 461,33 грн - заборгованість по процентам.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 по кредитному договору №002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 на суму 30 000,00 грн, на суму 13 226,15 грн; по кредитному договору № 0/20169954-VR від 01.05.2023 на суму 7 000,00 грн, на суму 3 461,33 грн, а також 6 056,00 грн - судового збору; включити вказані грошові вимоги до відповідних черг задоволення.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-740/5528 від 11.09.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Таскомбанк" у справі № 902/619/25, за кредитним договором № 002/1829414-CK_SB від 21.12.2022 р., укладеним між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 р., керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , визнає вимоги АТ "Таскомбанк" в розмірі 43 226,15 грн в повному обсязі.
Також, за кредитним договором № 0/20169954-VR від 01.05.2023 р., укладеним між АТ Таскомбанк" та ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 р., керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги АТ "Таскомбанк" в розмірі 10 461,33 грн в повному обсязі.
Крім цього, у вказаному повідомленні зазначено, що заява з грошовими вимогами від АТ "Таскомбанк" була надіслана 02.09.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 04.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Таскомбанк" № 208078/70.2 від 28.08.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/619/25, надійшла до суду 05.09.2025 року за вх. № 01-36/1080/25 (здана на відправку до органу поштового зв'язку - 02.09.2025 - дата поштового штампа на конверті, яким вказану заяву направлено до суду), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 21.12.2022 між AT "Таскомбанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, якою, серед іншого, передбачені такі умови :
Ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування (далі - Заява-договір) разом з Публічною пропозицією AT "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), Тарифами Банку, Таблицею обчислення загальної вартості кредитного ліміту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті АТ "ТАСКОМБАНК" (далі - Банк) https://tascombank.ua/, складають договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в мобільному додатку izibank (далі - договір).
Клієнт просить Банк : відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривні НОМЕР_2 - оформити на її ім'я платіжну картку Master Card World Contactless - встановити на поточному рахунку кредитний ліміт на споживчі цілі на суму відповідно запиту або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому, в період дії поточного рахунку. Клієнт погоджується, що строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365) можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Клієнту відомо, що на кредит буде нараховуватися 59 % річних (детальна інформація в т.ч. щодо типу, порядку обчислення, зміни та сплати наведена в п. 8 запевнення), починаючи з дня виходу із пільгового періоду.
Також, згідно п. 8 Згоди та запевнення Клієнта до Договору від 21.12.2022 року (копія наявна у справі), ОСОБА_1 розуміє та згодна, зокрема, з тим, що процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди Позичальника (Клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня за методом факт/факт сплачуються Позичальником (Клієнтом) щомісячно в складі обов'язкого мінімального платежу згідно умов кредитування визначених "Картка izibank", Тарифами банку та зазначених у Паспорті споживчого кредиту.
Водночас, із змісту зазначених вище Заяву-договору і Згоди та запевнення Клієнта до Договору вбачається, що відповідні правочини підписані ОСОБА_1 електронним підписом 21.12.2022 року о 12:12:20 год..
Разом з тим, Заявником долучено до заяви копію Заяви-договору на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб "zanachka", яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом 21.12.2022 року о 12:12:20 год. та Публічну пропозицію АТ "Таскомбанк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (затверджено протоколом Правління АТ "Таскомбанк" від 15.11.2022 р. № 46-2).
Крім цього, згідно довідки АТ "Таскомбанк" № 37144/47.7. від 26.08.2025 (копія наявна у справі) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21.12.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору № 002/18294414-CK_SB від 21.12.2022, № картки НОМЕР_3 , відкритого в AT "ТАСКОМБАНК".
Також, судом встановлено, що 01.05.2023 року між AT "Таскомбанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції AT "Таскомбанк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 0/20169954-VR, якою серед іншого, передбачено наступне.
Публічна пропозиція AT "ТАСКОМБАНК" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (разом із додатками), розміщена на сайті Банку https://tascombank.ua (далі-Публічна пропозиція), Заява-договір, Тарифи AT "ТАСКОМБАНК" (далі-Тарифи Банку) складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі-ДКБО) (п. 1).
Ознайомившись з Публічною пропозицією, Тарифами Банку, Клінт просить відкрити їй поточний рахунок для здійснення розрахунків без фізичного носія (Віртуальну платіжну картку) у Гривні № рахунку НОМЕР_4 . Клієнту відомо її право змінювати персональний ідентифікаційний номер (ПІН) Віртуальної платіжної картки одразу після її отримання та впродовж дії строку Заяви-договору (п. 3).
Також, 01.05.2023 року між AT "Таскомбанк" та Шарпило Мариною Юріївною (Позичальник) укладено Додатковий договір до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції AT "Таскомбанк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 0/20169954-VR, в якому Клієнт просить встановити кредитний ліміт на суму 30 000 грн (п. 1.1.).
Поряд з цим, вказаним Додатковим договором передбачені, зокрема, такі умови : загальна сума кредиту - 30 000 грн; строк кредиту - 12 місяців, з автоматичною пролонгацією; проценти за користування кредитом - за операціями зняття готівкових коштів - 83,0%, за іншими операціями - 65,0%; процентна ставка фіксована та не може бути змінена без згоди Позичальника; проценти нараховуються за договором щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом на кінець кожного дня та сплачуються Позичальником щомісячно в складі обов'язкового мінімального платежу; порядок повернення кредиту та сплати процентів : щомісячно (в розмірі не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), з урахуванням змін передбачених тарифами Банку. Графік платежів не передбачено умовами продукту.
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений та розуміє суть фінансової послуги встановлення кредитного ліміту - яка є видом споживчого кредиту у формі кредитування рахунку. Кредитний ліміт - максимальна сума коштів, в межах якої Клієнт має право здійснювати платіжні операції за поточним рахунком при тимчасовій відсутності власних коштів Позичальника за рахунок коштів Банку (п. 2.1.).
При цьому, Заявником також долучено до заяви Інформаційне повідомлення (Додаток № 1 до Договору до Заяви-договору про надання споживчого кредиту № 0/20169954-VR); Паспорт споживчого кредиту за Пакетом послуг "Кредитка" (для продукту "Картка "Very Card").
Водночас, як вбачається із змісту вказаних вище Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції AT "Таскомбанк", Додаткового договору, Додатку № 1, Паспорту споживчого кредиту, відповідні документи підписані ОСОБА_1 01.05.2023 р. цифровим власноручним підписом, що передбачено п. 32 відповідної Заяви-договору та п.4.2. Додаткового договору.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 7, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом пп. 16 п. 2 Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 № 172 (далі - Положення), цифровий власноручний підпис (далі - ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою.
Відповідно до п. 16 Положення, використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції регулюється Законом України "Про електронну комерцію" з дотриманням положень нормативно-правових актів Національного банку з питань укладення договорів в електронній формі. Вимоги розділу VIII цього Положення не поширюються на використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції.
За змістом пп. 4 п. 17 Положення, використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом / контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта / контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи : як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП.
Згідно п. 33 Положення, фізична особа, що є клієнтом установи або має намір стати клієнтом установи, та не є фізичною особою-підприємцем, суб'єктом, який провадить незалежну професійну діяльність або уповноваженим представником юридичної особи, фізичної особи-підприємця, суб'єкта, який провадить незалежну професійну діяльність, має право використовувати ЦВП для підписання електронних документів під час електронної взаємодії виключно з установою / комерційним агентом установи з дотриманням вимог цього Положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між Банком та Боржником вказані вище Заяви-договори, є договорами приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що АТ "Таскомбанк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та згідно наявної у справі виписки по особовим рахункам кредитного договору № 002/18294414-CK_SB за період з 21.12.2022 р. по 01.07.2025 р. щодо Клієнта - Шарпило М.Ю. по рахунку № НОМЕР_2 , Боржник користувалася кредитними коштами згідно вказаного кредитного договору.
Також, матеріалами справи підтверджено, що АТ "Таскомбанк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та згідно наявної у справі виписки по особовим рахункам кредитного договору № 0/20169954-VR за період з 01.05.2023 р. по 01.07.2025 р. щодо Клієнта - ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_4 , Боржник користувалася кредитними коштами згідно вказаного кредитного договору.
Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 р., укладеному з Позичальником - ОСОБА_1 , станом на 01.07.2025 року заборгованість склала 43 226,15 грн, з якої : 30000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 226,15 грн - заборгованість по відсоткам.
Крім цього, згідно наявного у справі розрахунку заборгованості по кредитному договору № 0/20169954-VR від 01.05.2023 р., укладеному з Позичальником - ОСОБА_1 , станом на 01.07.2025 року заборгованість склала 10 461,33 грн, з якої : 7000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 461,33 грн - заборгованість по відсоткам.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаних розрахунків заборгованості, зазначені вище суми боргу за тілом кредиту та по відсоткам, нараховані по 01.06.2025 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/619/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, Публічна пропозиція АТ "Таскомбанк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до якого приєдналася Боржник, підписавши описані вище Заяви-договори від 21.12.2022 року та від 01.05.2023 року, які є індивідуальними частинами договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори № 002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 р. та № 0/20169954-VR від 01.05.2023 р., які складається із вищевказаних Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 21.12.2022 року, Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції AT "Таскомбанк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 0/20169954-VR від 01.05.2023 року та Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що розміщена за посиланням https://tascombank.ua/ (обумовлено вказаними Заявами-договорами), та за своїм змістом і правовою природою є кредитними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згадані вище розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 р. та №0/20169954-VR від 01.05.2023 р., укладеними між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в загальному розмірі 53 687,48 грн (43 226,15 грн + 10461,33 грн), відповідають умовам даних кредитних договорів та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Таскомбанк" в загальній сумі 53 687,48 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Таскомбанк" № 208078/70.2 від 28.08.2025 року (вх. № 01-36/1080/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/619/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених грошових вимог по кредитному договору №002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 в розмірі 43 226,15 грн, з яких : 30 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 226,15 грн - заборгованість по процентам та по кредитному договору № 0/20169954-VR від 01.05.2023 року в розмірі 10 461,33 грн, з яких : 7 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 461,33 грн - заборгованість по процентам, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Таскомбанк" № 208078/70.2 від 28.08.2025 року (вх. № 01-36/1080/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/619/25.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443; вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) по кредитному договору №002/18294414-CK_SB від 21.12.2022 в розмірі 43 226,15 грн (друга задоволення вимог кредиторів), з яких : 30 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 226,15 грн - заборгованість по процентам та по кредитному договору № 0/20169954-VR від 01.05.2023 року в розмірі 10 461,33 грн (друга задоволення вимог кредиторів), з яких : 7 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 461,33 грн - заборгованість по процентам; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/619/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/619/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - info@fuib.com, представнику АТ "Перший Український Міжнародний банк" Панченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Фінтаргет" - contact@fintarget.com.ua; представнику ТОВ "Фінтаргет" - Середницькому Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Юнекс Банк" - office@unexbank.ua, представнику АТ "Юнекс Банк" Фоменку А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику АТ "Універсал Банк" Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ "Таскомбанк" - info@tascombank.com.ua; представнику АТ "Таскомбанк" адвокату Федорюк І.І. - ІНФОРМАЦІЯ_7
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.