ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 жовтня 2025 року Справа № 903/952/22 (903/431/25)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
позивача: Григор'єв В.В. - арбітражний керуючий;
відповідачів Хомича Іллі Васильовича та ОСОБА_1 : представник Карпук А.С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 18.06.25р. суддею Слободян О. Г. у м.Луцьку, у справі № 903/952/22 (903/431/25)
за позовом ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича
до відповідачів:
ОСОБА_2
ОСОБА_1
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління ДПС України у Волинській області, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс-Луцьк"
про стягнення заборгованості з осіб, які відповідно до закону несуть з боржником солідарну відповідальність
в межах справи №903/952/22 про банкрутство
Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/952/22 (903/431/25) від 18.06.25р.
1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі № 903/952/22 (903/431/25) задоволено позов ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головне управління ДПС України у Волинській області, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс-Луцьк", про стягнення заборгованості з осіб, які відповідно до закону несуть з боржником солідарну відповідальність в межах справи №903/952/22 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада".
1.3. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада" 14952771 грн 69 коп.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що під час розгляду справи було встановлено, що вже станом на 2010 рік у ЗАТ "Волинь-Лада" була наявна заборгованість перед кредиторами, яку товариство було не в змозі погасити та, в подальшому, така заборгованість лише збільшувалась.
2.2. За цих обставин боржник - ЗАТ "Волинь-Лада" ще у 2010-2012 роках зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи - ЗАТ "Волинь-Лада", у зв'язку із загрозою неплатоспроможності та наявності заборгованості щонайменше перед трьома кредиторами, а саме: ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ОСОБА_3 , ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "Дорсервіс Луцьк" та ПП "Технобуд".
2.3. У справі №903/952/22 судами господарської юрисдикції було також встановлено, що з 2010 року наведені вище обставини неплатоспроможності у ЗАТ "Волинь-Лада" тривали, особливо після 2019 року, коли кредиторів вже було понад п'ять.
2.4. Загальна сума визнаних грошових вимог в даній справі (№903/952/22) становить 19352771,69 грн. З урахуванням часткового погашення кредиторських вимог, що не заперечується представником відповідачів, загальна сума грошових вимог до ЗАТ "Волинь Лада" станом на 14.04.2025 становить 14952771,69 грн. Таким чином розмір солідарного зобов'язання в даному випадку становить 14952771,69 грн.
2.5. Відповідно до ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
2.6. Ні керівник ЗАТ "Волинь Лада" ОСОБА_1 , ні голова ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ЗАТ "Волинь Лада" ОСОБА_2 не дотрималися вказаної вимоги закону щонайменше із дати введення його в дію (21.10.2019) до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
2.7. Доводи представника відповідачів щодо передчасності звернення із даним позовом, оскільки здійснюється розгляд іншої справи (справа 903/430/25), за позовом ЗАТ "Волинь-Лада" до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння, місцевий господарський суд відхилив, зазначивши, що одночасний розгляд вказаних справ є можливим та не взаємовиключним.
2.8. У даному випадку суд вирішує питання покладення солідарної відповідальності та, відповідно, в разі погашення вимог солідарним боржником, розмір вимог зменшується до кожного із боржників. Крім того ціна позову, заявленого до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" становить 102192,00 грн, водночас сума грошових вимог у справі №903/952/22 складає 14952771,69 грн, тобто коштів отриманих від реалізації витребовуваних активів у разі задоволення позову до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" не вистачить для повного задоволення грошових вимог у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада".
2.9. Доводи представника відповідачів про те, що рішення про ліквідацію ЗАТ "Волинь-Лада" було прийнято у зв'язку із не актуальністю товариства та досягненню мети, задля якої створювалося товариство, а також про те, що ліквідатором було невірно обчислено строк для подання посадовими особами боржника заяви про визнання ЗАТ "Волинь-Лада" банкрутом, спростовуються ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі 903/952/22, якими було встановлено неплатоспроможність ЗАТ "Волинь-Лада" на момент винесення рішення засновників про припинення товариства та визнано порушеними органами управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення ОСОБА_2 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.07.2025, через систему "Електронний суд", звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх3050/25 від 08.07.2025) (за підписом адвоката Карпука А.С.), в якій просять: апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Волинської області - скасувати. У задоволенні позовної заяви арбітражного керуючого - ліквідатора про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 14 952 771,69грн. - відмовити.
3.2. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що звернення з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Волинь-Лада» 14 952 771грн 69коп. є передчасним, оскільки арбітражним керуючим заявлено вимоги до ОСОБА_4 та ТОВ «Луцький автоцентр» про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
3.2.1. У випадку задоволення позову, усі майнові вимоги будуть задоволені (справа 903/430/25).
3.2.2. Таким чином, звернення з позовом до Відповідача 1 та 2 не є необхідним на часі.
3.3. Скаржник зазначає, що у ЗАТ “Волинь-Лада», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОГФ) станом на 5 січня 2010 року, було зареєстроване рішення про припинення товариства, шляхом ліквідації, також внесено відомості про створення комісії з припинення, до складу якої увійшов керівник ЗАТ “Волинь-Лада» ОСОБА_1 , який був призначений виконувати обов'язки ліквідатора, а також членів комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
3.4. Рішення про ліквідацію було прийняте, оскільки підприємство уже своє віджило, стало не актуальне і мета, задля якої воно створювалось досягнута. Фактично саме учасники реалізували своє волевиявлення, а не Шумський О.В., якого майже в кожній заяві звинувачують в заволодінні, неправомірних діях тощо. Особа лише займала посаду керівника. Управління здійснювали учасники.
3.5. У подальшому, 21 вересня 2012 року було зареєстровано зміни до рішення учасників - змінено ліквідатора та членів комісії, призначивши ліквідатором - голову комісію ОСОБА_2 , та членів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
3.6. Таким чином, станом на 21 вересня 2012 року, з урахуванням відомостей внесених до реєстру, повноваження генерального директора Шумського О.В. щодо керівництва товариством перейшло до комісії з припинення.
3.7. Згідно з нормами ч.1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
3.7.1. Частина 6 цієї статті встановлює - ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
3.7.2. Частина 10-11 Статті презюмує - до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.
3.7.3. Таким чином, наведеною статтею встановлено правила, які підлягають до застосування під час розгляду клопотання арбітражного керуючого. Особисто нам залишається не зрозумілим, з огляду на які норми права арбітражний керуючий дійшов висновку про необхідність отримання майна і документів саме в ОСОБА_1 (з урахуванням наявності повноважної комісії з припинення, яка саме за ці питання і відповідає). Аналогічна ситуації і щодо зобов'язання звернутись до суду - з заявою про визнання банкрутом - саме на ліквідатора і комісію з припинення покладались обов'язки в певних випадках звернутись до суду з заявою про банкрутство.
3.8. Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.
3.9. У випадках, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на момент настання неплатоспроможності (чинний станом на день прийняття рішення про припинення), ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
3.10. Відповідно до ст. 41 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень ліквідатора поряд з іншим віднесено проведення інвентаризацію та оцінки майна банкрута.
3.11. Згідно з вимогами Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
3.12. За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.13. Зазначені норми цивільного законодавства кореспондуються і з приписами статті 60 Господарського кодексу України, що регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.
3.14. Таким чином ліквідатор - голова комісії Хомич І.В. і члени комісії з припинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснювали керівництво товариством з 21 вересня 2012 року до 25 травня 2023 року, а повноваження ОСОБА_1 були припинені ще з 2012 року.
3.15. Арбітражний керуючий заявляє, що станом на 21 жовтня 2019 року існував ризик неплатоспроможності і ліквідаційна комісія була зобов'язана подати заяву про визнання банкрутом.
3.16. Скаржник визнає, що станом на 31 грудня 2011 року відповідно до виконавчих документів було відкрито ряд виконавчих проваджень.
3.17. У подальшому у 2012 році було прийнято ряд судових рішень які, на думку скаржника, саме у 2012 році дали початок проблемам, пов'язаних із можливою неплатоспроможністю підприємства.
3.18. Починаючи з весни 2012 року, зважаючи, що основні і значні зобов'язання були забезпечені і заставою, і іпотекою, саме в момент набуття законної сили останнього з рішень про стягнення коштів з ЗАТ “Волинь-Лада», товариство почало перебувати у стані критичної неплатоспроможності.
3.19. Постановою Господарського суду Волинської області від 29 червня 2023 року ЗАТ “Волинь-Лада» визнано банкрутом.
3.19.1. Суд, мотивуючи підстави для визнання товариства банкрутом, дійшов висновку, що підприємство-боржник не має достатньо активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість.
3.19.2. Таким чином, у боржника виявлена недостатність майна для задоволення вимог кредиторів. При цьому основна частина кредиторської заборгованості виникла саме у 2011-2012 роках, на підставі рішень судів.
3.20. Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду, що ОСОБА_1 не був “керівником» станом на 21.10.2019 року, в розумінні ЦК України, ГК України, КУзПБ, оскільки такі повноваження виконувала ліквідаційна комісія, а тому до ОСОБА_1 не можуть бути застосовані санкції, передбачені ст. 34 КУзПБ, оскільки подання звернення до господарського суду з заявою про банкрутство не залежало від його волі і повноважень вчиняти такі дії у нього не було, оскільки з 12 вересня 2012 року, коли відомості про новий склад ліквідаційної комісії було внесено в реєстр, він втратив повноваження генерального директора, а керівництво товариством перейшло до ліквідатора та комісії.
3.21. Додатково апелянт наголошує, що навіть у судових справах 161/547/19, 161/14197/20, 161/547/19 до суду з заявами звертався голова ліквідаційної комісії в інтересах ЗАТ “Волинь-Лада», підписував договори, доручення тощо, представляв інтереси.
3.22. На завершення звертає увагу суду апеляційної інстанції: щоб встановити хто мав і які повноваження, слід виходити з того якими нормами регулювалась процедура ліквідації і чи взагалі у ОСОБА_1 були повноваження керівника станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство - товариство ліквідовувалось в порядку ЦК України ще з 2010 році, отже нормами цивільного законодавства встановлювалось наявність чи відсутність повноважень у керівника.
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Позивач - арбітражний керуючий Григор'єв В.В. подав відзив на апеляційну скаргу.
4.1.1. У відзиві, заперечуючи доводи апелянта, зазначає, що апелянт не зазначає жодної передбаченої в ГПК підстави (ст.277), на основі якої він вважає за можливе скасувати рішення суду першої інстанції.
4.1.2. Більше того, що стосується аргументації апеляційної скарги, то така скарга не містить жодного доводу, який би спростував законність саме оскаржуваного рішення Господарського суду Волинської області від 18 червня 2025 року.
4.1.3. Всі висловлені апелянтом необґрунтовані міркування стосовно обраховування строків для подання заяви про визнання ЗАТ "Волинь-Лада" банкрутом стосуються не предмету оскаржуваного рішення щодо покладення солідарної відповідальності на апелянтів, а незгоди із встановленням факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
4.1.4. При цьому, факт порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника органами управління ЗАТ "Волинь-Лада" (код ЄДРПОУ 13346504) в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення Хомича Іллі Васильовича в даній справі є преюдиційним фактом, оскільки він встановлений ухвалою господарського суду Волинської області від 10.06.2024, яка залишена без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 по справі №903/952/22, набрала законної сили та з огляду на природу преюдиції не може ставитися під сумнів.
4.1.5. Факт порушення строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника є преюдиційним фактом для подальшого покладення солідарної відповідальності на суб'єктів солідарної відповідальності.
4.1.6. В той же час, апелянтом не наведено доказів, обґрунтування, аргументів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного ним рішення, що стосується вже покладення солідарної відповідальності.
4.1.7. З даного приводу апелянт зазначає лиш те, що на його думку, ОСОБА_1 не може притягатися до солідарної відповідальності, оскільки він нібито з 21 вересня 2012 року не був керівником ЗАТ "Волинь-Лада" і стосуватися покладення солідарної відповідальності має лише ліквідатора - голову комісії з припинення ОСОБА_2 , оскільки саме ліквідаційна комісія здійснювала керівництво товариством, а відповідні записи про ОСОБА_1 як керівника в реєстрі були взагалі відсутні.
4.1.8. Факт того, що ОСОБА_1 був керівником боржника та, відповідно, є належним суб'єктом для покладення солідарної відповідальності як на керівника боржника, що пропустив строк для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є також преюдиційним фактом, оскільки виконання ним повноважень керівника ЗАТ "Волинь-Лада" підтверджується ухвалою про припинення повноважень керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 та членів комісії з припинення від 15.05.2023, яка набрала законної сили та з огляду на природу преюдиції не може ставитися під сумнів.
4.1.9. Окрім того, факт наявності в ОСОБА_1 повноважень керівника до дати ухвали підтверджується й наявними в матеріалах справи витягами з ЄДР станом на 10.01.2010, 22.10.2019,, 18.01.2023, 28.01.2023, 05.03.2023.
4.1.10. Разом з цим, як випливає з чисельних матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснював і фактичні повноваження керівника ЗАТ "Волинь-Лада" та підписував документи як керівник ЗАТ "Волинь-Лада", зокрема й в акті приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печатки, матеріальних та інших цінностей ЗАТ "Волинь-Лада" від 25.05.2023р. ОСОБА_1 прямо вказував про те, що він передає мені частину документації саме як керівник ЗАТ "Волинь-Лада".
4.1.11. Тому, позиція апелянта з даного приводу є очевидно надуманою та не заслуговує на увагу.
4.1.12. Позивач вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, враховано висновки Верховного Суду при застосуванні ст. 34 КУзПБ у схожих правовідносинах.
4.2. Арбітражним керуючим (позивач) та представником відповідачів - адвокатом Карпуком А.С. подано заяви про їх участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, які були задоволені (ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та від 13.10.2025).
4.3. В судових засіданнях представник відповідач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.4. Представник позивача (арбітражний керуючий-ліквідатор) заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Вважає рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, таке що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 18.06.25р. у справі № 903/952/22 (903/431/25) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
6.1.1. Норми матеріального права:
Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ);
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.01.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада" (м. Луцьк, вул. Кільцева, 1, код ЄДРПОУ 13346504); визнано у встановленому порядку доведені кредиторські вимоги ОСОБА_3 до ЗАТ "Волинь-Лада" на загальну суму 1 172 896,60 грн. та зобов'язано розпорядника майна включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 85110 грн - вимоги першої черги; 1 067 276,60 грн. - вимоги четвертої черги; 20 510 грн. - вимоги шостої черги; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ЗАТ "Волинь-Лада"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 08 липня 2023 року включно; розпорядником майна ЗАТ "Волинь-Лада" призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №310 від 12.03.2013, м. Луцьк, вул. Коперника, 36, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
7.3. У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 20 січня 2023 року за №69915 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада".
7.4. Постановою суду від 29.06.2023 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Григор'єва Валерія Васильовича припинено; ЗАТ "Волинь-Лада" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кільцева, 1, код ЄДРПОУ 13346504) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру ЗАТ "Волинь-Лада" строком на 12 місяців; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 310 від 12.03.2013, адреса: вул. Коперника, буд. 36, м.Луцьк, Волинська область, 43010, РНОКПП НОМЕР_1 ).
7.5. У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, 30.06.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України судом було здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ЗАТ "Волинь-Лада" (дата публікації 30.06.2023 за № 70914).
7.6. 15.04.2025 ліквідатор Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада" арбітражний керуючий Григор'єв Валерій Васильович подав до суду позовну заяву (вх.№01-52/457/25), в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ЗАТ "Волинь-Лада" (ЄДРПОУ: 13346504) 14952771грн 69коп, а також стягнути з відповідачів судові витрати.
7.7. В обґрунтування позовних вимог ліквідатор ЗАТ "Волинь-Лада" зазначає, що станом на 2010 рік у ЗАТ “Волинь-Лада» була заборгованість перед кредиторами, яку товариство було не в змозі погасити, а в подальшому така заборгованість тільки збільшувалася, про що свідчить кількість виконавчих проваджень щодо боржника.
7.8. Боржник ще у 2010-2012 роках зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи - ЗАТ "Волинь-Лада", у зв'язку із загрозою неплатоспроможності та наявності заборгованості щонайменше перед трьома кредиторами, а саме: ПАТ “Сведбанк», правонаступником якого є ОСОБА_3 , ПАТ “ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ “Дорсервіс Луцьк» та ПП “Технобуд».
7.9. Загроза неплатоспроможності ЗАТ “Волинь Лада» починаючи з 2010 року, факт наявності боргів та факт відсутності майна та активів для їх погашення підтверджується матеріалами справи, матеріалами інвентаризації, заявами з кредиторськими вимогами у справі №903/952/22.
7.10. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 у справі №903/952/22, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024, було задоволено клопотання арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника та визнано порушеними органами управління ЗАТ “Волинь-Лада» (код ЄДРПОУ 13346504) в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення Хомича Іллі Васильовича строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
7.11. Встановлені за результатами розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності в ухвалі суду обставини правопорушення зі сторони керівника боржника та його вина у невиконанні ним обов'язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУЗПБ, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для подальшого звернення кредиторами з грошовими вимогами до керівника боржника.
7.12. Приймаючи до уваги принцип конкурсного імунітету, не допускається стягнення кредитором (-ами) з керівника боржника грошових коштів в рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
7.13. Загальна сума визнаних кредиторських вимог в даній справі становить 19352771,69грн. З врахуванням часткового погашення кредиторських вимог, загальна сума грошових вимог до ЗАТ “Волинь Лада» станом на 14.04.2025 становить 14 952 771,69грн. Отже розмір солідарного зобов'язання у даній справі становить 14 952 771,69 грн.
7.14. Відповідно до висновків Верховного Суду, зроблених у постанові №911/3554/17 (911/401/21) від 20.10.2022 визначено, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ.
7.15. Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головне управління ДПС України у Волинській області, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю “Дорсервіс-Луцьк». Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзивів, для подання відповіді на відзиви в порядку ст.251 ГПК України. Встановлено відповідачам строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст. 251 ГПК України. Запропоновано третім особам - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області, Головному управлінню ДПС України у Волинській області, ОСОБА_3 , Товариству з обмеженою відповідальністю “Дорсервіс-Луцьк» надати пояснення по суті позову та відзиву.
7.16. 06.05.2025 від ОСОБА_3 надійшло пояснення (01-75/1426/25) щодо позовної заяви, в якому він зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить позовну заяву задовольнити. Вказав, що якщо органи управління боржника допустили порушення щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб. Такою ухвалою, у даному випадку, є ухвала господарського суду від 10.06.2024, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі №903/952/22. Всі обставини, які підлягають з'ясуванню є встановленими даною ухвалою та не потребують додаткового доведення.
7.17. 08.05.2025 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив (вх..№01-87/2003/25) на позовну заяву, в якому останній вважає, що звернення з таким позовом до суду є передчасним, оскільки, арбітражним керуючим заявлено позовні вимоги до ОСОБА_4 та ТОВ “Луцький автоцентр» про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння. У випадку задоволення позову, усі майнові вимоги будуть задоволені. Вважає, що звернення з позовом до Відповідача 1 та 2 не є необхідним на часі. Просить у задоволенні позовної заяви арбітражного керуючого - ліквідатора про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 14952,771,69грн відмовити.
7.18. Зазначає, що згідно витягу з ЄДРЮОФОГФ станом на 5 січня 2010 року було зареєстроване рішення про припинення товариства, шляхом ліквідації, також внесено відомості про створення комісії з припинення, до складу якої увійшов керівник ЗАТ “Волинь-Лада» ОСОБА_1 , який був призначений виконувати обов'язки ліквідатора, а також членів комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Рішення про ліквідацію було прийняте, оскільки підприємство уже своє віджило, стало не актуальне і мета, задля якої воно створювалось досягнута. Учасники товариства прийняли рішення призначити ліквідатором орган управління - генерального директора Шумського О.В. У подальшому, 21 вересня 2012 року було зареєстровано зміни до рішення учасників - змінено ліквідатора та членів комісії та призначено ліквідатором - голову комісію ОСОБА_2 , та членів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
7.19. Таким чином, станом на 21 вересня 2012 року, з урахуванням відомостей внесених в реєстру, повноваження генерального директора ОСОБА_1 щодо керівництво товариством перейшло до комісії з припинення. Ліквідатор - голова комісії ОСОБА_2 і члени комісії з припинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснювали керівництво товариством з 21 вересня 2012 року до 25 травня 2023 року, а повноваження ОСОБА_1 були припинені ще з 2012 року.
7.20. У позові зазначено, що станом на 21 жовтня 2019 року існував ризик неплатоспроможності і ліквідаційна комісія була зобов'язана подати заяву про визнання банкрутом. Проте, відлік місячного строку ліквідатор зазначає - день набуття чинності КУзПБ, що на переконання відповідачів, є нелогічним.
7.21. Представник відповідача-1 доводить, що норма щодо солідарної відповідальності керівника боржника, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду не так застосовується у ситуації, де на підприємстві діє комісія з припинення (ліквідації), тому що саме вони здійснюють керівництво товариством. На той момент, коли виникла загроза неплатоспроможності діяла норма, яка передбачала обов'язок саме ліквідаційної комісії звернутись до господарського суду з заявою про банкрутство.
7.22. Також звертає увагу, що ОСОБА_1 не був "керівником" станом на 21.10.2019 у розумінні ЦК України, ГК України, КУзПБ, оскільки такі повноваження виконувала ліквідаційна комісія, а тому до ОСОБА_1 не можуть бути застосовані санкції, передбачені ст. 34 КУзПБ, оскільки подання звернення до господарського суду з заявою про банкрутство не залежало від його волі і повноважень вчиняти такі дії у нього не було, оскільки з 12 вересня 2012 року, коли відомості про новий склад ліквідаційної комісії було внесено в реєстр, він втратив повноваження генерального директора, а керівництво товариством перейшло до ліквідатора та комісії.
7.23. 14.05.2025 від ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить не приймати до уваги доводи, наведені у відзиві, у зв'язку з їх необґрунтованістю, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Щодо доводів відповідача про передчасність звернення позивача до суду у зв'язку із поданням позову до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння арбітражний керуючий зазначає, що одночасний розгляд вказаних справ є можливим та не взаємовиключним. Наведені припущення є необґрунтованими, адже ціна позову до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" становить 102192,00 грн, в той час коли сума кредиторських вимог в справі 903/952/22 становить 14952771,69 грн., тобто коштів отриманих від реалізації витребовуваних активів, в разі задоволення позову до ОСОБА_4 та ТОВ «Луцький автоцентр» не вистачить для повного задоволення кредиторських вимог в справі про банкрутство ЗАТ «Волинь-Лада».
7.24. Твердження представника відповідача-1 щодо не виникнення необхідності подання заяви керівництвом ЗАТ "Волинь-Лада" про відкриття провадження у справі про банкрутство та не пропущення такого строку є безпідставними та спростованими судовими рішеннями, які набрали законної сили. В даному випадку предметом спору є не встановлення факту порушення органами управління строку для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, а стягнення коштів у зв'язку із вже встановленим фактом порушення органами управління ЗАТ «Волинь-Лада» в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення ОСОБА_2 строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
7.25. Позивач звертає увагу, що жодного доводу на спростування позову у відзиві не наведено, а вказано лише доводи, які вже були предметом розгляду при винесенні ухвали Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 903/952/22 та такі доводи стосуються питань та обставин, які не є предметом даного спору та не входять до предмету доказування.
7.26. 26.05.2025 від представника відповідача - ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі. Представник зазначив, що у справі № 903/952/22 вже було покладено солідарну відповідальність на Шумського та Хомича, зобов'язано повернути майно. Арбітражний керуючий позбавлений можливості знову і знову звертатись з новими позовними вимогами про солідарне стягнення будь-яких коштів, оскільки такі вимоги мусять розглядатись лише разом та у межах розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності.
7.27. 30.05.2025 ліквідатор ЗАТ "Волинь-Лада" арбітражний керуючий Григор'єв В.В. подав суду заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_1 .
7.28. За результатами позовної заяви, позов арбітражного керуючого Григор'єва В.В. задоволено повністю (п.1.1.-1.3. постанови). Підстави задоволення позову (стисло) наведені у пунктах 2.1. - 2.9. цієї постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі (представника апелянтів та арбітражного керуючого), Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.
8.2. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.3. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
8.5. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
8.6. Предметом судового розгляду за позовом у цій справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з осіб, які відповідно до закону несуть з боржником солідарну відповідальність ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
8.7. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.05.2023 у справі №903/952/2 припинено повноваження керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 та членів комісії з припинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; виконання обов'язків керівника ЗАТ "Волинь-Лада" покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича; зобов'язано керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та орган управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі голови комісії з припинення Хомича Іллі Васильовича та членів комісії з припинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передати розпоряднику майна Григор'єву Валерію Васильовичу бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ЗАТ "Волинь-Лада"; після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про розпорядника майна боржника Григор'єва В.В., як керівника ЗАТ "Волинь-Лада", та виключення відомостей про керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 та членів комісії з припинення: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заборонити державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії щодо ЗАТ "Волинь-Лада" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни керівника (директора, органу управління) товариства.
8.8. Постановою Господарського суду Волинської області від 29.06.2023 у справі №903/952/22 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада" припинено, ЗАТ "Волинь-Лада" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ЗАТ "Волинь-Лада", ліквідатором ЗАТ "Волинь-Лада" призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 310 від 12.03.2013).
8.9. Відповідно до ч. 1, 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі.
8.10. Боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
8.11. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
8.12. Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів згідно із заявою кредитора.
8.13. Підставою для вимог кредитора про солідарну відповідальність керівника боржника є порушення, прямо визначене ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а саме недотримання боржником вимоги щодо обов'язку в місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами).
8.14. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 903/952/22, задоволено клопотання арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника; визнано порушеними органами управління ЗАТ "Волинь-Лада" (код ЄДРПОУ 13346504) в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення Хомича Іллі Васильовича строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
8.15. Господарським судом Волинської області у справі №903//952/22 під час розгляду даного клопотання ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, було встановлено, що ЗАТ "Волинь-Лада" перебуває в стані припинення з 05.01.2010, на підставі внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
8.16. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ЗАТ "Волинь-Лада" (станом на 22.10.2019), з 21.09.2012 керівником та представником є Шумський О.В.; головою комісії з припинення є Хомич І.В.
8.17. Також судами господарської юрисдикції встановлено, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебувала справа №5004/787/11 за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ЗАТ "Волинь-Лада" про стягнення 1180966,77 грн.
8.17.1. В межах вказаної справи встановлено, що 14.08.2007р. між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та Закритим акціонерним товариством "Волинь-Лада" було укладено кредитний договір №СМ-SМЕ А00/037/2007.
8.17.2. Відповідно до умов укладеного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, в розмірі 125000,00 доларів США на поповнення обігових коштів з фіксованою процентною ставкою - 5,0% річних.
8.17.3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.06.2011 постановлено стягнути з ЗАТ "Волинь-Лада" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 1146043,73 грн.
8.17.4. Аналогічні відомості зазначені і в заяві про визнання кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Правонаступником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є ТОВ «Дорсервіс Луцьк».
8.18. Також, у справі №5004/943/11 за позовом ПрАТ "Технобуд" до ЗАТ "Волинь-Лада" про стягнення 177 911,71 грн. судом було встановлено, що 01 жовтня 2007 р. між ПрАТ "Технобуд" (Підрядник) та ЗАТ "Волинь-Лада" (Замовник) укладений договір підряду №23, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи по ремонту приміщення ЗАТ "Волинь-Лада".
8.18.1. Позивач свої зобов'язання відповідно до умов договору підряду здійснив в повному обсязі, а відповідач прийняв виконану роботу, проте розрахунок за виконану роботу здійснив частково в сумі 132 999,11 грн.
8.18.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.06.2011 постановлено стягнути з ЗАТ "Волинь-Лада" на користь ПрАТ "Технобуд" 177 911,71 грн - заборгованості по договору підряду №23від 01.10.2007, а також 1779,12 грн - в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн - в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8.19.3. Згідно рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2010 у справі №05/192/43-50 постановлено стягнути з ЗАТ "Волинь-Лада" на користь ПАТ "Сведбанк" 301907,87 дол. США, в тому числі 260000 дол. США - кредиту, 21630 дол. США - несплачених відсотків, 1605,55 дол. США - пені, 18558,88 дол. США - штрафу та 3019,07 дол. США - витрат по сплаті державного мита, 236 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Аналогічні відомості зазначені у заяві з кредиторськими вимогами ТОВ "Файненс Компані" у даній справі, правонаступником якого є фізична особа ОСОБА_3 .
8.20. Із заяви з кредиторськими вимогами ГУ ПФУ у Волинській області вбачається наявність боргу у ЗАТ "Волинь-Лада" перед фондом на суму 284129,37 грн, які були визнані ухвалою суду у даній справі. З вказаної суми боргу сума в розмірі 51241,18 грн, нарахована зокрема за 2011-2012 роки.
8.21. Щодо вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_3 , відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 19.01.2023 у справі №903/952/22 встановлено, що обставинами визначеними абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є невиконання банкрутом рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2022 у справі №161/14197/20 та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2022 у справі №161/14197/20.
8.21.1. Моментом виникнення загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є ухвалення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2022 у справі №161/14197/20 та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2022 у справі №161/14197/20.
8.22. Щодо грошових вимог кредитора - Головного управління ДПС України у Волинській області.
8.22.1. Причиною виникнення боргу є несплата банкрутом: 1351353,54 грн - земельного податку з юридичних осіб, що підтверджений рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 р. у справі №803/1791/13-a на суму 109172,26 грн; від 02.11.2018 у справі №0340/1747/18 на суму 400313,70 грн, та від 08.12.2022 у справі №140/6552/22 на суму 841867,58 грн; 137806,30 грн - збільшеного податкового боргу внаслідок несплати самостійно задекларованих платником податків (ЗАТ "Волинь-Лада") податкових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб, з розрахунку земельного податку від 10.02.2022 №5938 з терміном сплати до 30.08.2022 - 27561,26 грн, до 30.09.2022 - 27561,26 грн, до 31.10.2022 - 27561,26 грн, до 30.11.2022 - 27561,26 грн, до 31.12.2022 - 27561,26 грн; 36,37 грн - податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, що зазначено у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 р. у справі №0340/1747/18.
8.22.2. Моментами виникнення боргу є ухвалення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 у справі №803/1791/13-a; від 02.11.2018 у справі № 0340/1747/18; від 08.12.2022 у справі №140/6552/22; розрахунку земельного податку від 10.02.2022 №5938 з терміном сплати до 30.08.2022 - 27561,26 грн, до 30.09.2022 - 27561,26 грн, до 31.10.2022 - 27561,26 грн, до 30.11.2022 - 27561,26 грн, до 31.12.2022 - 27 561,26 грн.
8.23. Також, кредитором ФОП Горбачем О.С. було подано до суду заяву з грошовими вимогами, які виникли через невиконання банкрутом умов договору підряду № 01/08/16 від 01.08.2016 на загальну суму 3398225,80 грн відповідно до додатку № 1 до Договору.
8.23.1. Моментом виникнення загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є підписання актів виконаних робіт: №12 від 02.09.2016 на суму 237009,00 грн, №14 від 15.09.2016 на суму 331040,00 грн, №15 від 02.10.2016 на 311600,00 грн, №18 від 03.10.2016 на суму 766833,60 грн, №19 від 05.12.2016 на суму 279571,20 грн, №21 від 16.01.2017 на суму 927072,00 грн, та №22 від 10.02.2017 на суму 565100,00 грн, які підписані уповноваженим представником боржника.
8.23.2. У відзиві на заяву ФОП Горбача О.С. про визнання грошових вимог від 14.03.2023 представник ЗАТ "Волинь-Лада" визнав вимоги ФОП Горбача О.С. в сумі 3398225,80 грн повністю, не заперечував проти задоволення заяви ФОП Горбача О.С. про визнання його грошових вимог в сумі 3398225,80 грн, чим підтвердив обсяг грошових зобов'язань боржника (банкрута) станом на 2016-2017 рік.
8.24. Таким чином, Господарським судом Волинської області було встановлено, що вже станом на 2010 рік у ЗАТ "Волинь-Лада" була наявна заборгованість перед кредиторами, яку товариство було не в змозі погасити та, в подальшому, така заборгованість лише збільшувалась.
8.25. За цих обставин боржник - ЗАТ "Волинь-Лада" ще у 2010-2012 роках зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи - ЗАТ "Волинь-Лада", у зв'язку із загрозою неплатоспроможності та наявності заборгованості щонайменше перед трьома кредиторами, а саме: ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ОСОБА_3 , ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "Дорсервіс Луцьк" та ПП «Технобуд».
8.26. Звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці 2 ч. 1 цієї статті, заявник має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі №902/1023/19).
8.27. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 в справі №924/408/21, у разі, якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше та існувала на момент призначення певної особи керівником боржника, новопризначений керівник набуває того самого обов'язку, як і попередник, звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк, початок якого обраховується з дати набуття повноважень керівника. Такі обставини не виключають можливості притягнення до солідарної відповідальності і попереднього керівника боржника за наявності підстав, передбачених ч.6 ст. 34 КУзПБ.
8.28. У справі №903/952/22 судами господарської юрисдикції було також встановлено, що з 2010 року наведені вище обставини неплатоспроможності у ЗАТ "Волинь-Лада" тривали, особливо після 2019 року, коли кредиторів вже було понад п'ять.
8.29. З інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) вбачається про наявність виконавчих проваджень, в яких боржником виступало/виступає ЗАТ "Волинь-Лада", що перебувають/перебували на виконанні у Першому відділі ВДС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ВП №: 24308500; 28646596; 29976740; 50963820; 54710672; 61204788; 64673932; 65184002; 65206541; 65206723), Другому відділі ВДС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ВП №: 25080485; 53043790; 54042058; 55323980; 55851096; 60824387; 60824513; 60863148; 61632827; 61981729; 65762539), а також у приватних виконавців Пироги С.С. (ВП №: 67334193) та Шульженка І.С. (ВП: №56772335 та 57157821).
8.30. Виконавчі провадження були відкриті починаючи з 2011 року та частина з них тривали до 2022 року, коли були зупинені у зв'язку із відкриттям провадження в справі про банкрутство.
8.31. Таким чином, станом на 2010 рік у ЗАТ "Волинь-Лада" вже була наявна заборгованість перед кредиторами, яку товариство було не в змозі погасити, а в подальшому така заборгованість тільки збільшувалася, про що свідчить кількість виконавчих проваджень щодо боржника.
8.32. Ухвала Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 по справі № 903/952/22 набрали законної сили, отже встановлені ними обставини є преюдиційними.
8.33. Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
8.34. Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
8.35. Відповідно до правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 09.06.2022 у справі №904/76/21 тлумачення абзацу 2 ч. 6 ст.34 КУЗПБ із застосуванням філологічного та логічного способів його інтерпретації для цілей покладення на керівника боржника, у разі допущення ним порушення вимог наведених в абзаці першому цієї норми, солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів дозволяє виокремити такі два взаємопов'язаних між собою етапи порядку її застосування:
І етап - розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, що передбачає з'ясування дотримання керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, в тому числі наявності ознак загрози неплатоспроможності, моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, належного та своєчасного виконання відповідного обов'язку керівником боржника тощо;
II етап - звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.
8.36. Встановлені за результатами розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності в ухвалі суду обставини правопорушення зі сторони керівника боржника та його вина у невиконанні ним обов'язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст.34 КУЗПБ, відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України мають преюдиціальне значення для подальшого звернення кредиторами з грошовими вимогами до керівника боржника.
8.37. Розгляд вимог про стягнення грошових коштів з керівника боржника на підставі приписів ч.6 ст.34 КУзПБ, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку визначеному ст.7 КУзПБ у межах справи про банкрутство, в т. ч. із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об'єднання позовів (ст. 173 ГПК України).
8.38. Крім того, у КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку визначеному ст.7 КУзПБ у межах справи про банкрутство, в т. ч. із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об'єднання позовів (ст.173 ГПК України).
8.39. Приймаючи до уваги принцип конкурсного імунітету, не допускається стягнення кредитором (-ами) з керівника боржника грошових коштів в рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
8.40. Як вже зазначалося у цій постанові вище, згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
8.41. Відповідно до ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
8.42. Згідно з ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
8.43. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
8.44. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
8.45. Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі N 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі N 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі N 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі N 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі N 924/408/21).
8.46. Звідси застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).
8.47. Виходячи з буквального прочитання ч. 6 ст. 34 КУзПБ, нормами якої визначені, зокрема, порядок та умови покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, а також з положень ч. 2 ст. 61 цього Кодексу, якими передбачено покладення на третіх осіб іншого виду відповідальності за зобов'язаннями боржника - субсидіарної, слід відзначити, що положення ч. 6 ст. 34, як і положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ не відповідають критеріям якості закону в аспекті передбачуваності наслідків їх застосування (див., наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Корецький та інші проти України" (заява №40269/02) від 03.04.2008, пункт 48).
8.48. Наведене підтверджується, зокрема, тим, що за висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (п. 80) в абзаці 2 ч.2 ст.61 КУзПБ термін "субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, а відповідальність насправді не є відповідальністю перед кредиторами, а є відповідальністю за збитки, завдані боржнику (див. також висновки, сформульовані Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21), п. 9.13- 9.15).
8.49. Принцип конкурсного імунітету кредиторів визначає умови щодо задоволення вимог до боржника, в той час як абзац 2 ч.4 ст.34 КУзПБ передбачає, що встановлення ухвалою господарського суду порушення органами управління боржника вимог абзацу 1 ч.4 ст.34 цього Кодексу є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб, тобто не до боржника, а до органів управління боржника.
8.50. Задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника убік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.
8.51. Проте, таке задоволення вимог кредиторів в обхід встановленої КУзПБ процедури та порядку їх задоволення суперечить самій процедурі та меті здійснення провадження у справі про банкрутство, відкриття якого передбачає пріоритет колективного задоволення вимог кредиторів боржника (за рахунок його активів у межах відповідної конкурсної процедури з пропорційним у межах черги розподіленням, відповідно до закону, цих активів з метою задоволення вимог кредиторів) над індивідуальним задоволенням вимог окремого кредитора (кредиторів) у межах покладення солідарної відповідальності на керівника/органи управління боржника.
8.52. Таким чином, беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
8.53. Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 04.09.2024 по справі №908/3236/21.
8.54. Водночас суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
8.55. У зв'язку із цим Верховний Суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
8.56. Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов'язаннями боржника - про субсидіарну відповідальність, а саме ч. 2 ст. 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78- 81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.
8.57. У постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 по справі №908/3236/21, зокрема, зазначено, що уявлення щодо застосування положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ, відповідно до якого стягнення з винних осіб відбувається на користь кредиторів, а не боржника, не відповідає природі правовідносин, які, як зазначено вище (пункти 10.15, 10.19), полягають у заподіянні збитків саме боржнику. Крім того, таке уявлення не відповідає духу КУзПБ, який спрямований на погашення вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги і недопущення порушення принципу конкурсного імунітету (пункти 10.2, 10.3). Таке порушення призвело б до очевидно несправедливих результатів. Адже, якщо з члена органу управління боржника будуть стягнуті кошти на користь окремого кредитора, інші кредитори можуть не отримати задоволення своїх вимог через брак коштів у такого члена органу управління боржника. Тоді кредитор, який першим отримав на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили, матиме можливість позачергово задовольнити свої вимоги на шкоду іншим кредиторам, у тому числі і тим, які належать до вищих черг, встановлених законом. Отже, стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.
8.58. Відповідно до правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначених у п. 8.4. постанови від 10.12.2024 по справі № 902/1157/21, тлумачення положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ полягає в такому:
- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;
- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;
- кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
8.59. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при вирішенні ряду інших справ, наприклад, у постанові від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21.
8.60. Згідно ч. 1-3, 6 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
8.61. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
8.62. Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачені солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
8.63. Загальна сума визнаних грошових вимог в даній справі становить 19352771,69 грн. З урахуванням часткового погашення кредиторських вимог, що не заперечується представником відповідачів, загальна сума грошових вимог до ЗАТ "Волинь Лада" станом на 14.04.2025 становить 14952771,69 грн. Таким чином розмір солідарного зобов'язання в даному випадку становить 14952771,69 грн.
8.64. Щодо заперечень представника відповідачів як у позові так і доводах апеляційної скарги про передчасність звернення з даним позовом до суду, у зв'язку із поданням ліквідатором ЗАТ "Волинь-Лада" позову до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння, господарськими судами зазначається, що одночасний розгляд вказаних справ є можливим та не взаємовиключним.
8.64.1. У даному випадку суд вирішує питання покладення солідарної відповідальності та, відповідно, в разі погашення вимог солідарним боржником, розмір вимог зменшується до кожного із боржників. Крім того ціна позову, заявленого до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" становить 102192,00 грн, водночас сума грошових вимог у справі №903/952/22 складає 14952771,69 грн, тобто коштів отриманих від реалізації витребовуваних активів у разі задоволення позову до ОСОБА_4 та ТОВ "Луцький автоцентр" не вистачить для повного задоволення грошових вимог у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада".
8.65. Доводи представника відповідачів про те, що рішення про ліквідацію ЗАТ "Волинь-Лада" було прийнято у зв'язку із не актуальністю товариства та досягненню мети, задля якої створювалося товариство, а також про те, що ліквідатором було невірно обчислено строк для подання посадовими особами боржника заяви про визнання ЗАТ "Волинь-Лада" банкрутом, спростовуються ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі 903/952/22, якими було встановлено неплатоспроможність ЗАТ "Волинь-Лада" на момент винесення рішення засновників про припинення товариства та визнано порушеними органами управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення ОСОБА_2 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
8.66. У додаткових поясненнях у суді першої інстанції, а також доводах апеляційної скарги представник ОСОБА_1 стверджує, що арбітражний керуючий позбавлений можливості знову і знову звертатись з новими позовними вимогами про солідарне стягнення будь-яких коштів.
8.67. Адже такі вимоги мають розглядатись лише спільно та у межах розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності, а у справі №903/952/22 вже було покладено солідарну відповідальність на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , так як їх зобов'язано повернути майно, а тому звернення про встановлення факту порушення посадовими особами строку на звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не є належним способом захисту порушених прав без одночасного заявлення вимоги про стягнення таких коштів.
8.68. Господарські суди зазначають, що такі доводи є безпідставними та необґрунтованими. Ухвала суду від 10.06.2024, якою визнано порушеними органами управління ЗАТ "Волинь-Лада" строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника в частині зобов'язання передати документацію та майно, не є формою покладення солідарної відповідальності, а є зобов'язанням передати документацію та майно, яке посадовими особами приховане або розтрачене.
8.69. Даною ухвалою не покладено солідарної відповідальності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки така ухвала зобов'язує вчинити дії - солідарно передати документацію та майно арбітражному керуючому, як ліквідатору згідно вимог КУзПБ.
8.70. Поряд із цим, відповідно до висновків постанови Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, за змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов'язань боржника до суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
8.71. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.
8.72. Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб'єкта відповідної суми.
8.73. Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.
8.74. Отже, стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.
8.75. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 у справі №903/952/22, що набрала законної сили, вже було встановлено порушення строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, що є преюдиційним фактом для подальшого покладення солідарної відповідальності на суб'єктів солідарної відповідальності.
8.76. З огляду на зазначене, Господарський суд Волинської області дійшов висновку про задоволення позову ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича у повному обсязі.
8.77. Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком.
8.78. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.
8.79. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.79.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
8.79.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.79.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.79.4. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.80. За таких обставин апеляційну скаргу апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області 18 червня 2025 року у справі № 903/952/22(903/431/25) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, представником апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокатом Карпуком А.С. за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 18.06.25р. у справі № 903/952/22 (903/431/25) судовий збір не сплачувався.
10.2. Згідно п.104 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 КУзПБ і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 08.07.25р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 18 червня 2025 року у справі №903/952/22 (903/431/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/952/22 (903/431/25) повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "23" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.