Справа № 164/1936/25 Провадження №33/802/702/25 Головуючий у 1 інстанції:Невар О. В.
Доповідач: Клок О. М.
22 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 23 вересня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 16 серпня 2025 року біля 17 год 46 хв, на вул. Грушевського, 59А у с. Колки, Луцького району, Волинської області, керував мопедом «SUZUKI» без реєстраційного номера, не маючи права керування таким транспортним засобом та, будучи позбавленим права керування постановою судді чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Він же, у вказаний вище час та місці, повторно на протязі року, керував вищевказаним мопедом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), при цьому, на вимогу поліцейських, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров'я чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати, як незаконну та необґрунтовану через невідповідність висновків судді фактичним обставинам вчиненого, неповноту з'ясування усіх обставин, що стало наслідком помилковості його висновків щодо наявності у діях першого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стверджує, що мопедом не керував та не планував цього робити через його технічну несправність. Натомість, працівники поліції, яким він повідомляв, що є діючим військовослужбовцем ЗСУ, йому погрожували, у тому числі, позбавленням волі. Відтак, за приписами ч. ч. 2-3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду на стан алкогольного сп'яніння лише посадовою особою уповноваженою на те начальником управління Військової служби правопорядку ЗСУ з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки застосування такої процедури починається з моменту встановлення такого статусу особи. В графі «свідки» у протоколі відсутні покликання на осіб, дійсний факт керування ним мопедом. Не підтверджує такого факту, як і його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння,:наявний у матеріалах справи відеозапис з бодікамери поліцейського. У зв'язку із цим, просить постанову судді першої інстанції скасувати та постановити нову постанову про закриття провадження стосовно нього по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який її підтримав та просив задовольнити, вважаю подану ним апеляційну скаргу безпідставною, тобто такою, що не підлягає задоволенню, а постанову судді законною та обгрунтованою.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
З огляду на наявність постанови судді Луцького міськрайонного суду від 10 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП, є вірною.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими
Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 5727868 від 16 серпня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовано такі ознаки; довідками начальника ВП №1 (м. Ківерці) ЛРУП у Волинській області Віталія БІЛОКРИНИЦЬКОГО, змістом якої стверджується факт його притягнення до відповідальності за вчинення аналогічного адміністративного правопорушення на протязі року(постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2025 року), а також факт видачі йому посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19 січня 2017 року, що цілком враховано судом при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, даними рапорту поліцейського, якими стверджується факт застосування заходу забезпечення провадження у вищевказаній справі, шляхом застосування відсторонення до гр. ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.
Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, цілком обґрунтовано взяті до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Основним із мотивів незгоди ОСОБА_1 із постановою судді першої інстанції є заперечення ним факту керування мопедом, тобто не перебування у статусі водія.
Проте, такі його доводи беззаперечно спростовуються даними відеозапису, при відтворенні якого убачається що, при спілкуванні із поліцейськими, початково ОСОБА_1 повідомляє, що переїхав від дому на скутері незначну відстань через те, що йому важко ходити, у нього в нозі пластина. Однак, коли поліцейський повідомляє про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніннячерез наявні ознаки такого стану, останній категорично змінює свої пояснення та стверджує, що мопедом не керував, а вів, йому відомо, що за рішенням судді його позбавлено права керування транспортними засобами. Через заперечення факту керування, відмовився від проходження огляду, у встановленому законом порядку. Він жне пояснив, що є військовослужбовцем ЗСУ, лікується у госпіталі.
Оцінюючи такий перебіг події, зокрема поведінку ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується із висновками судді про доведеність факту керування ним мопедом, а відтак, і перебування у статусі водія.
Не убачаються спроможними також доводи апеляційної скарги про те, що стосовно ОСОБА_1 , як військовослужбовця ЗСУ діє спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений виключно приписами ст. 266-1 КУпАП, і працівниками поліції він дотриманий не був.
Cтаттею 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Цією нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Апеляційний суд стверджує, що ОСОБА_1 , на місці події, був у цивільному одязі, жодних документів у підтвердження його статусу військовослужбовця, нікому не пред'являв, як і документів про проходження лікування у госпіталі, відсутні такі і у матеріалах даної справи.
Наведені обставини є додатковим свідченням того, на момент вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складання по цьому факту відповідних адміністративних матеріалів стосовно нього, ОСОБА_1 на військовій службі не перебував.
З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено. При цьому, були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виклад суті адміністративного правопорушення та відповідає характеру вчинених ОСОБА_1 дій. Відсутність у ньому будь-яких даних стосовно свідків, відповідає змісту положень ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Ураховуючи вищезазначене та зібрані у справі докази, яким суддя першої інстанції дав правильну правову оцінку, доходжу висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 23 вересня 2025 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: