Справа № 159/4772/25 Провадження №33/802/699/25 Головуючий у 1 інстанції:Чалий А. В.
Доповідач: Клок О. М.
22 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань - Таровської А.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,- адвоката Ковальчука В.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ковальчука В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік..
Стягнуто зі ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 липня 2025 року о 08 год 48 хв, на а/д Р-15 Ковель-Володимир-Шептицький-Жовква 4 км 500 м, в порушення вимог п. 2.9 а ПДР України, керував транспортним засобом "Skoda Oktavia", д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest ARBL 0624, результат - 0,43 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі захисникоскаржує постанову судді та зазначає, що можливо змінити санкцію (стягнення) застосовану до ОСОБА_1 судом першої інстанції. Зазначає, що ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ та є військовослужбовцем зенітного взводу роти охорони військової частини НОМЕР_2 на посаді водія та виконує завдання, які пов'язані з управлінням та переміщенням штатних транспортних засобів, згідно розпоряджень командира. Вказує на те, що позбавлення його права керування транспортним засобом позбавить останнього можливості виконувати бойові завдання. ОСОБА_1 наголошує, що дії, вчинені ним, не спричинили істотної шкоди громадськості або державним інтересам. Крім того, будь - яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено. Захисник просить змінити постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортним засобом.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Ковальчука В.С., який подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доводи захисника Ковальчука В.С. про накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 є неспроможними, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 у провину не ставиться вчинення ним даного правопорушення на території військової частини, тобто матеріали даної справи таких відомостей не містять.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що немає можливості призначення стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає лише один вид стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Пункт 2.9 а ПДР забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак, враховуючи характер вчиненого діяння та значну суспільну небезпеку правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема те, що керування джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння може привести до тяжких наслідків, він як водій, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих та проігнорував таку заборону.
При цьому варто відзначити, що стягнення за ч. 1 ст.1 30 КУпАП є безальтернативним, тобто законодавець не передбачив можливості призначення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому оскаржена постанова судді є законною та мотивованою.
Підстав для її скасування та закриття провадження з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, а тому, така скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року - без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Ковальчука В.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року - без зміни.
Суддя: