СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6855/25
ун. № 759/25136/25
22 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12025105080001088 від 16.09.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 04.12.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, КК України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 07.08.2024 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04.12.2023 визначено виконувати самостійно; 31.01.2025 Солом'янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309, ст.ст. 71, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
До Святошинського районного суду міста Києва звернувся слідчий СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_5 , з клопотанням погодженим прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим що, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим протягом року, а саме - 31.01.2025 вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання за цим вироком невідбутих покарань за попередніми вироками від 04.12.2023 Святошинського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України та Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 за ч.1 ст.186 КК України, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років та 1 (один) місяць, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:
Так, 15.09.2025, у денний час доби, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, за адресою: м. Київ, бул. Миколи Руденка, 24 незаконно придбав шляхом знахідки особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (солі) загальною масою 0,233 г. та став зберігати її при собі без мети збуту для особистого вживання.
15.09.2025, ОСОБА_4 , знаходячись на вулиці за адресою: м. Київ, бул. Миколи Руденка, біля будинку 24, був зупинений працівниками поліції на законну вимогу яких, у присутності двох понятих, добровільно видав поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 13.10.2025 № СЕ-19/111-25/57537-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (солі) загальною масою 0,233г.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан -1-он), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, PVP розміром 0,233 г є більшим від невеликого його розміру (до 0.15 г), але не досягає великого, що становить 1,5г.
22.10.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події, висновком експерта, вироком Солом'янського районного суду міста Києва та іншими матеріалами в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Крім того, слід врахувати те, що на даний час ОСОБА_4 не відбув покарання призначеного йому вироком Солом'янським районним судом м. Києва від 31.01.2025 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
- перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово був засудженим та належних висновкі для себе не зробив. Крім того, повторне вчинення останнім одного і того самого кримінального правопорушення протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України надає беззаперечність даного ризику.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків, який не працює, не одружений, неодноразово судимий, вік та стан здоров'я підозрюваного щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
У справі «Москаленко проти України» (рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року) Європейський суд з прав людини у п. 36 зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що існують підстави для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Відповідно до ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»), суд знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_4 застави - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 182- 184, 193-194, 196-197, 369, 372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12025105080001088 від 16.09.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 20.12.2025 включно, взявши його негайно під варту в залі суду, та утримувати його в ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Визначити термін дії обов'язків покладених судом строком в два місяці, у разі внесення застави з дня внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1