ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20952/25
провадження № 1-кп/753/2247/25
"21" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003384 від 11.09.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
встановив:
Історія судового провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 01 жовтня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003384 від 11.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
З моменту надходження обвинувального акта судом вживались всі можливі заходи для забезпечення участі обвинуваченого у судовому провадженні, зокрема суд неодноразово здійснював спроби телефонного зв'язку за номером, зазначеним у обвинувальному акті 099-442-40-91, однак зв'язок із цим абонентом був відсутній із самого початку.
Судом було призначено чотири судові засідання на 07, 09, 14 та 21 жовтня 2025 року, проте жодного разу обвинувачений до суду не з'явився, а повідомлення про виклик, надіслані через SMS-сервіс, не були доставлені адресатові у зв'язку з відсутністю зв'язку.
Ухвалами суду від 07.10.2025, 09.10.2025 та 14.10.2025 за клопотаннями прокурора ОСОБА_3 застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_4 для встановлення його місця перебування та забезпечення явки до суду.
Водночас, жодного разу ці ухвали не були виконані належним чином.
Натомість до суду надходили формальні рапорти працівників поліції вже після дати судового засідання, в яких зазначалося, що за місцем проживання ОСОБА_4 відсутній.
Під час судового засідання 21 жовтня 2025 року прокурор не зміг пояснити, які саме заходи він особисто вжив для контролю за виконанням ухвали про привід, попри те, що в ухвалах суду прямо визначено обов'язок прокурора здійснювати такий контроль.
Таким чином, суд констатує, що протягом понад трьох тижнів здійснювались всі передбачені законом спроби встановити місцеперебування обвинуваченого, проте безрезультатно, а прокурор не продемонстрував жодної активності у цьому питанні та в останньому судовому засіданні мав намір подати клопотання розшук обвинуваченого та просив надати дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотиви із яких виходив суд при ухваленні рішення
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України (ч. 4 ст. 110 КПК України).
Вичерпний перелік обов'язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (1); анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (2); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство (3); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3-1); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (4); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (5); обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання (6); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (7); підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (7-1); розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (8); розмір пропонованої винагороди викривачу (8-1); дату та місце його складення та затвердження (9).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.
За приписами ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків спеціального досудового розслідування).
Щодо сумнівів у фактичному здійсненні процесуальних дій під час досудового розслідування
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення про підозру ОСОБА_4 було здійснено 25 вересня 2025 року, а допит підозрюваного проведено 26 вересня 2025 року, попри те, що прокурор у судовому засіданні стверджував, що обидві ці процесуальні дії відбулися 25 вересня у приміщенні Дарницького управління поліції.
У тому ж реєстрі зазначено, що 30 вересня 2025 року підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування, надано доступ до матеріалів, він із ними ознайомився та отримав копію обвинувального акта.
Прокурор наполягав, що всі ці дії також проводились у приміщенні Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
Водночас на запит суду, відповідно до листа заступника начальника Дарницького управління поліції м. Києва від 15.10.2025, встановлено, що ОСОБА_4 дійсно перебував у приміщенні поліції лише 25 вересня 2025 року, тобто в день повідомлення про підозру, але жодного разу не відвідував управління поліції 30 вересня 2025 року, коли за твердженням прокурора, він нібито ознайомлювався з матеріалами та отримував обвинувальний акт.
За таких обставин, суд має обґрунтовані сумніви щодо фактичного проведення цих процесуальних дій у присутності підозрюваного.
Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 не тримався під вартою, не перебував у лікувальному закладі, а отже, будь-яке ознайомлення чи вручення матеріалів мало б відбуватися за його особистої участі у відділені Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
Проте зібрані судом дані вказують, що жодного належного підтвердження повідомлення про завершення досудового розслідування, ознайомлення з матеріалами чи вручення обвинувального акта не існує, що ставить під сумнів достовірність самого обвинувального акта як процесуального документа.
Щодо подальших дій прокурора
Під час судового засідання 21 жовтня 2025 року прокурор намагався подати клопотання про оголошення у розшук та дозвіл на затримання обвинуваченого, однак суд зауважує, що з огляду на невиконані ухвали про привід, а також на відсутність будь-яких реальних дій правоохоронних органів для встановлення місцеперебування ОСОБА_4 , подібне клопотання виглядало формальним та необґрунтованим.
При цьому суд не мав права переходити навіть до розгляду цього кдлопотання за наведених вище обставин, що очевидно свідчило б про ймовірність порушення прав обвинуваченого.
Суд розцінює бездіяльність прокурора, який не забезпечив виконання власних клопотань про привід та не проконтролював їх, як прояв відсутності належної процесуальної ініціативи.
Як наслідок, відсутність участі обвинуваченого ОСОБА_4 у завершальних процесуальних діях, а також бездіяльність прокурора щодо забезпечення явки особи до суду унеможливлюють призначення обвинувального акта до судового розгляду.
При цьому положення статті 42 КПК України гарантують обвинуваченому право знати суть обвинувачення, ознайомитися з матеріалами досудового розслідування та брати участь у судовому розгляді.
За таких обставин, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення вказаних недоліків, що сприятиме забезпеченню участі ОСОБА_4 у судовому провадженні.
Суд ухвалює це рішення також із урахуванням сталої практики судів апеляційної інстанції, які неодноразово зазначали, що наявність у обвинувальному акті істотних недоліків, що перешкоджають суду призначити судовий розгляд у зв'язку із неможливості викликати обвинуваченого у підготовче судове є підставою для його повернення прокурору. Так, аналогічна позиція висловлена в ухвалах Дніпровського апеляційного суду у справі № 204/5838/23 від 12 червня 2024 року; Дніпровського апеляційного суду у справі № 932/6424/24 від 27 січня 2025 року; Київського апеляційного суду у справі № 752/2073/18 від 15 квітня 2024 року та у багатьох інших.
Наостанок, варто вказати, що повернення обвинувального акта прокурору у цьому випадку не є проявом формалізму. Таке процесуальне рішення навпаки спрямоване на забезпечення дотримання прав обвинуваченого, у тому числі його права на захист та участь у судовому провадженні, а також створює умови для подальшого розгляду кримінального провадження з обов'язковою присутністю обвинуваченого.
При цьому у суду немає підстав стверджувати взагалі про саме вручення йому обвинувального акта, що також не міг ствердно вказати і прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні.
Керуючись статтями 291, 314-316 КПК України, суд
постановив:
Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному ЄРДР № 12025100020003384 від 11.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , як такий що не відповідає положенням КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_5