ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9313/25
провадження № 2/753/7522/25
21 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі
головуючої судді Шаповалової К.В..
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника позивача Закревської А.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
07 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровської окружної прокуратури м. Києва до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що на території Дарницького району міста Києва на природно та історично заболоченій території у заплаві великої річки Дніпро в мікрорайоні Бортничі навпроти вулиці Гоголя розташована земельна ділянка (координати 50.349984, 30.694343) площею 0.0838 га з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, яка належить до земель водного фонду та до об'єктів екологічної мережі. Земельна ділянка накладається на прибережну захисну смугу природного водного об'єкта - озера без назви, яке виникло на місці заболоченої території. На цей час право власності територіальної громади столиці на об'єкт екомережі порушено через незаконну державну реєстрацію земельної ділянки, зміну її цільового призначення та незаконну реєстрацію права власності на неіснуючий житловий будинок на цій ділянці. Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. №62516424 від 23.12.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 44.9 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2543164280000, номер відомостей про речове право 45866204). Водночас, матеріали реєстраційної справи №2543164280000 щодо об'єкту нерухомості не містять обов'язкових та необхідних документів, визначених законодавством для реєстрації права власності, оскільки будь-які відомості про присвоєння поштової адреси такому об'єкту та дані щодо наявності у ОСОБА_1 чинних правовстановлюючих документів на земельну ділянку водного фонду відсутні, а нерухоме майно, на яке зареєстровано право приватної власності, не існує. Спірне рішення про державну реєстрацію права власності державним реєстратором прийнято без перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. Державна реєстрація земельної ділянки відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, якого не існує, право власності на який зареєстровано без правовстановлюючих документів, з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала. Відтак, земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, при цьому речове право на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цей час не зареєстроване. При цьому, Київська міська рада, як власник та єдиний розпорядник земельних ділянок комунальної власності, не приймала рішень щодо передачі (надання) у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам спірної земельної ділянки Оскільки рішення про державну реєстрацію права власності на неіснуючий об'єкт нерухомого майна, а також формування та державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, здійснені з порушенням вимог законодавства, вони підлягають скасуванню у судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 травня 2025 року цивільну справу № 753/9313/25 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 14 травня 2025 року
Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду у підготовче засідання на 16 червня 2025 року на 11:30 год.
Підготовче засідання призначене на 16 червня 2025 року було відкладено на 06 серпня 2025 року на 14:30 год. для надання можливості відповідачу подати письмові пояснення щодо поданого позову.
04 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що ним у березні 2024 року до Дарницької окружної прокуратури м. Києва було подано заяву щодо інциденту із земельною ділянкою, відповідно до якої 22 березня 2024 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 365-2 КК України. Відповідач у відзиві також зазначив, що він жодним чином не чинив і не чинить перешкод власнику - Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 . Відповідач зазначив, що він навпаки просив вжити заходів щодо встановлення осіб, які вчинили злочинні дії щодо нього шляхом підробки документів і реєстрації права власності на нерухоме майно на його ім'я. Поміж іншим, відповідач просив суд скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок загальною площею 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , а також просив суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастром номером 8000000000:90:030:0038. До відзиву відповідачем було долучені копія заяви про вчинення кримінального правопорушення, копія скарги на бездіяльність уповноважених осіб Дарницької окружної прокуратури, копія ухвали суду про зобов'язання Дарницької окружної прокуратури м. Києва внести відомості за заявою ОСОБА_1 , до ЄРДР, копію витягу із ЄРДР, копія заяви, у якій ОСОБА_1 просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, скарга на бездіяльність органу досудового розслідування, тощо.
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 17 вересня 2025 року на 14:30 год.
16 вересня 2025 року від Київської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі.
У судовому засіданні 17 вересня 2025 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та судове засідання було відкладено на 10 жовтня 2025 року на 11:30 год. у зв'язку з неявкою відповідача.
22 вересня 2025 року Київської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі.
У судовому засіданні 10 жовтня 2025 року відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, наголосив на тому, що жодних дій щодо реєстрації права власності на житловий будинок він не здійснював, нікому ніяких заяв не подавав та не давав оригінали своїх документів, немає ніякого відношення до спірної земельної ділянки та житлового будинку, якого реально не існує на цій земельній ділянці. Окрім того, просив не стягувати з нього судовий збір, оскільки він є особою, на яку поширюються пільги щодо стягнення судового збору.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Меженською К.С. було зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 44,9 кв.м. літ «А» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2543164280000), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказане рішення прийнято на підставі довідки про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси серія та номер 504, від 16 травня 2021 року, видавник ФОП ОСОБА_2 .
Згідно вказаної довідки вбачається, що суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_2 повідомляє, що на замовлення громадянина ОСОБА_1 проведені роботи з технічної інвентаризації житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами технічної інвентаризації виявлено житловий будинок літ. «А» загальною площею 44,9 кв.м., житловою 13,4 кв.м., який зі слів замовника побудований господарчим способом у 1991 році. Житловий будинок не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує введення в експлуатацію. Житловий будинок має наступну адресу: АДРЕСА_1 . Житловий будинок відповідає Державним будівельним нормам та готовий до експлуатації.
Згідно інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 17 грудня 2021 року серія ПБ-2021 № 2391, за даними реєстрових книг Бюро, житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.
Окрім того, матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 12 січня 2022 року, виконану ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення громадянина ОСОБА_1 .
На підставі вказаної технічної документації 26 січня 2022 року державним реєстратором сектору №2 управління у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Царенко О.С. за заявою ОСОБА_3 , від 24 січня 2022 року № ЗВ-9701091742022 внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку .
Відповідно до вказаного витягу, земельна ділянка площею 0,0838 га з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 розташована за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Разом з тим, позивач зазначає, що речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не цей час не зареєстроване.
З матеріалів справи вбачається, що Дніпровська окружна прокуратура м. Києва здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040003259 відомості про яке були внесені до ЄРДР 15 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті197-1 КК України та у кримінальному провадженні № 12023100040000640 відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченому частинами третьою-четвертою статті 358 КК України.
Процесуальним керівником- прокурором Дніпровської окружної прокуратури Котяш А.І. винесена постанова від 2 вересня 2024 року, якою було надано дозвіл в порядку статті 222 КПК України прокурорам Дніпровської окружної прокуратури м. Києва на розголошення відомостей досудового розслідування з правом виготовлення копій матеріалів кримінального провадження № 12024100040000610 та використання їх як доказу при вжитті заходів представницького характеру. (а.с. 125-126).
Відтак, у ході досудових розслідувань було встановлено наступне.
Згідно листів Департаменту земельних ресурсів № 0570202/1-4011 від 29 березня 2023 року та № 0570202/1-4303 від 05 квітня 2023 року, земельна ділянка, зокрема, із кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, у Міському земельному кадастрі не зареєстрована та не обліковується.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 10-10-0.223-3400/2-23 від 14 квітня 2023 року, 26 січня 2022 року державним реєстратором сектору №2 управління у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Царенко О.С. за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію земельної ділянки та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038.
Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 серпня 2024 року № 073-2473, Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:030:0038).
Згідно із інформацією Державної інспекції архітектури та містобудуванню України (ДІАМ) від 22 серпня 2024 року №5096/10/13-24 перевіркою відомостей Реєстр будівельної діяльності та його архівній складовій частині за параметрами «адреса м. Київ, вул. Гоголя, 46» та «кадастровий номер 8000000000:90:030:0038» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченим будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, не виявлено.
Відповідно до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, що містить інформацію про функціональні зони території, планувальні обмеження відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської, зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 потрапляє в зону затоплення повеневими водами; в зону підтоплень природнього та техногенного характеру; в зону охоронюваного ландшафту (рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядження КМДА від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920», розпорядження КМДА від 25.12.2007 №1714 «Про внесення змін до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920»), та знаходиться у Дарницькому історичному ареалі міста Києва (історико-архітектурний опорний план в складі чинного Генерального плану міста Києва).
Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1937-25 від 13 березня 2025 року, згідно із даними електронної бази документообігу Департаменту, даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:030:0038) не надавались. В реєстрі відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці з кадастром номером 8000000000:90:030:0038, зокрема, адреси АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 21 березня 2025 року №991-001-638/991-083, земельна ділянка з кадастром номером 8000000000:90:030:0038 розташована у заплаві великої річки Дніпро на підвищеній ділянці місцевості поряд з природно заболоченими територіями, які осушуються дренажними каналами. Територія поряд та навколо місця розташування земельної ділянки - це природно та історично заболочені території, які відповідно до статті 4 Водного кодексу України належать до земель водного фонду. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 накладається на прибережну захисну смугу шириною 100 м природного водного об'єкта (озеро), який виник на місці заболоченої території. Навколо зазначеної земельної ділянки у період 2005-2022 років відбулося значне переформування природного ландшафту на заболочених заплавних територіях великої річки Дніпро, а саме: розчищення озера на місці заболоченої території (водно-болотних угідь) та існуючих дренажних каналів, намивання піску навколо та в межах зазначеної земельної ділянки, з метою підвищення відміток поверхні землі, що наведено на супутникових знімках високої роздільної здатності.
Відповідно до протоколу від 12 лютого 2025 року, проведеного у ході здійснення кримінального провадження №12023100040003259 від 15 вересня 2023 року, огляду веб-ресурсу, а саме програми компанії «Google», в рамках якої в мережі Інтернет викладені супутникові фотознімки планети Земля з можливістю трьох вимірного перегляду ландшафту поверхні землі або будівель та споруд «Google Earth Pro» (зазначене програмне забезпечення надає можливість оглядати зображення поверхні Землі із різною хронологією, зміни ландшафту, погодних умов та об'єктів, що перебувають на ділянці, яка оглядається), встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 за адресою: АДРЕСА_1 накладається на прибережну захисну смугу Озера (координати 50.349984, 30.694343) шириною 100 м на відстані від 38 до 40 м; ознак знаходження будь яких будівель/споруд за період 2005-2022 роки на земельній ділянці не виявлено.
Відсутність на даній земельній ділянці будь-яких будівель, чи споруд зафіксовано протоколом огляду місця події, проведеного 25 липня 2023 року в ході розслідування кримінального провадження №12023100040000640, який міститься у матеріалах справи.
Відповідно протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 17 лютого 2023 року, останній повідомив, що виготовив документи на неіснуючий об'єкт нерухомості - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , які не відповідають дійсності, а саме технічний паспорт, та склав довідки, де вказав поштову адресу зі слів замовника, не маючи ніяких підтверджуючих на це документів. Також повідомив, що замірів не виконував, за адресою не виїжджав.
Згідно листа Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №101-8956 від 23 вересня 2024 року жодного питання щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості, зокрема, по АДРЕСА_1 , не опрацьовувалось, жодних звернень не надходило.
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив, що в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом, відсутні відомості про документи стосовно присвоєння об'єктам нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1 (листи від 02.05.2023 .№055-3059 та від 20.02.2025 №055/1857).
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій, визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 1 ч.3 ст.3 вказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, за умови якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (зокрема, реєстрація права власності на нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації).
Частиною 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.
Частиною 2 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 передбачено, що він визначає підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п.40 Порядку №1127 в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій, визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.
Пунктом 41 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів, в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Разом з тим, п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ним особи.
Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
За змістом ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
Відповідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, законодавством закріплено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
ОСОБА_1 зареєструвавши право власності на фактично неіснуюче житлове приміщення на земельній ділянці комунальної власності, жодного речового права на спірну земельну ділянку не мав.
Відтак, ураховуючи, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будь-яким фізичним чи юридичним особам для будівництва чи експлуатації житлової будівлі не передавалася, житловий будинок фізично на цій земельній ділянці відсутній та ніколи там не знаходився, державна реєстрація права власності на майно за відповідачем на цій земельній ділянці за вказаною адресою здійснена в обхід Закону та з наданням документів, які не виготовлялися, та які не відповідають вимогам законодавства задля реєстрації права власності на нерухоме майно, що не може свідчити про правомірне набуття майна у власність.
За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 23 грудня 2021 року № 62516424 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта 2543164280000), а саме: житлову будівлю, площею 44,9 кв.м., літ «А» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Поряд з цим, вимога про скасування рішення державного реєстратора із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна, не підлягає задоволенню, оскільки вказане не відноситься до компетенції суду та такі дії вчиняються, з урахуванням норм законодавства України державними реєстраторами, на підставі відповідного судового рішення про припинення права володіння.
Стосовно вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, загальною площею 0,0838 га, за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає таке.
Відповідно до листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 21 березня 2025 року №991-001-638/991-083, земельна ділянка з кадастром номером 8000000000:90:030:0038 розташована у заплаві великої річки Дніпро на підвищеній ділянці місцевості поряд з природно заболоченими територіями, які осушуються дренажними каналами. Територія поряд та навколо місця розташування земельної ділянки - це природно та історично заболочені території, які відповідно до статті 4 Водного кодексу України належать до земель водного фонду.
Згідно з частиною першою статті 58 Земельного кодексу України, статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
При цьому чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Згідно з нормами ст. ст. 1, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. На земельних ділянках такої категорії, зокрема, заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, а також будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Нормами ч. 5 ст. 88 Водного кодексу України визначено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.
За змістом ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги (для озер - 100 метрів). У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні споруди.
Системний аналіз положень водного та земельного законодавства дає підстави для висновку, що землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено обороноздатних об'єктів.
При цьому, законодавство України обмежує набуття у приватну власність земель водного фонду, а забудова вказаної категорії земель взагалі не передбачена законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Однак, не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).
Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до статей 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року.
Відповідно до п.107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку №1051).
Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.
Імперативна норма статті 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
За правилами ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;
б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
У разі якщо законом встановлена обов'язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов'язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.
Стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» регулює державну реєстрацію земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки, підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки та випадки, коли державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором.
Так, частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено вичерпний перелік підстав, за яких державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ФОП ОСОБА_4 . Водночас подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості) не відповідає вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» в частині дотримання загальних вимог до змісту документації із землеустрою (ст. 29 ЗУ «Про землеустрій»), оскільки містить недостовірні дані щодо розташування на земельній ділянці житлового будинку, який насправді не існує. Як вже зазначалось, документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 та за адресою: АДРЕСА_1 , не надавались.
Окрім того, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 057-11152 від 15.08.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 у Міському земельному кадастрі не зареєстрована та не обліковується, заяви про виділення, надання в оренду чи користування, або ж про затвердження документації із землеустрою до Департаменту не надходила, Київська міська рада не приймала рішень про передачу земельної ділянки юридичним або фізичним особам у власність чи користування (оренду), а також про затвердження технічної інвентаризації. законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Відомості про обмеження у використанні даної земельної ділянки відображені в інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - «Зона особливого режиму забудови» (наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження ДБН В.1.1-25-2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення» від 02.12.2009 № 550), строк дії обмеження - безстроково.
Отже, інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 під час розроблення документації із землеустрою відносно спірної земельної ділянки порушено вимоги ст. ст. 20, 198 ЗК України, ст. ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», а також ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд на проектованій земельній ділянці, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що як наслідок призвело до порушення прав та/або законних інтересів територіальної громади міста Києва.
Ураховуючи, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під обслуговування неіснуючого житлового будинку, право власності на який було зареєстровано з порушенням чинного законодавства, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала, наявні правові підстави для усунення перешкоди в користуванні шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Стосовно повноважень звернення прокуратури із вказаною позовною заявою до суду в інтересах КМР, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Отже, законодавством встановлений обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц та від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов'язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Як вбачається із заяви КМР від 16 та 22 вересня 2025 року, представник зазначає про можливість розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги, заявлені Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва він підтримує у повному обсязі.
Також 14 квітня 2025 року Дніпровська окружна прокуратура м. Києва повідомила Київську міську раду про те, що Дніпровська окружна прокуратура м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради підготувала позовну заяву про усунення перешкод власнику - територіальній громаді м. Києва у користуванні та розпорядженні об'єктом екомережі - земельною ділянкою водного фонду площею 0,0838 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:030:0038, шляхом скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Доказів того, що КМР зверталась самостійно із аналогічним позовом до ОСОБА_1 і що на цей час у проваджені судів м. Києва перебуває вказана справа чи наявне рішення суду з приводу тих самих обставин, суду надано не було.
За встановлених обставин, суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом у цій справі.
Згідно із частинами першої, п'ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи визначені позивачем підстави позовних вимог до відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з наявних у справі документів ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а тому він звільнений від сплати судового збору, в силу приписів статті 5 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
позовні вимоги Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.
Усунути перешкоди власнику -територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 23 грудня 2021 року № 62516424 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта 2543164280000), а саме: житлову будівлю, площею 44,9 кв.м., літ «А» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Усунути перешкоди власнику -територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:030:0038, загальною площею 0,0838 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог - відмовити.
Компенсувати за рахунок держави на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 6056 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, ЄДРПОУ відсутній, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14а (Київська міська прокуратура, ЄДРПОУ 02910019, м. Київ, вул. Предславинська, 49/5)
Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3
Суддя К.В. Шаповалова