Справа № 752/23500/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8579/25
іменем України
"08" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майор поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишгород Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
08.10.2025 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримані під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №120235100000001006 від 06.08.2025, встановлено, що на початку серпня 2025 ОСОБА_4 , користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками у суспільстві, переслідуючи корисливий мотив, в невстановлений час, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов?язаних громадян України неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема щодо допомоги у проходженні процедури зняття з розшуку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі за текстом ТЦК та СП) без участі особи, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих, з метою подальшого бронювання під час мобілізації і тим самим уникнення призову на військову службу.
12 вересня 2025 під час особистої зустрічі, яка відбулася у м. Вишгород Київської області, неподалік від Нового кладовища, ОСОБА_4 повідомив громадянину України ОСОБА_7 , про наявність у нього зв?язків, а також можливість внаслідок наявності таких зв?язків забезпечення ним допомоги у знятті з розшуку у РТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії у найкоротші терміни без особистої участі особи, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих з метою подальшого бронювання такої особи під час мобілізації і тим самим ухилення її від призову на військову службу.
Під час даної зустрічі ОСОБА_4 уточнив у ОСОБА_7 стан його військово-облікових документів та після цього повідомив останньому про те, що може посприяти у знятті його з розшуку у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки без його участі, а також в оновленні військово-облікових документів без участі останнього. Під час даної розмови у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розмірі 5 000 доларів США, про що він висунув відповідні вимоги ОСОБА_7
ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених вимог та умов, усвідомлюючи, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їхнім контролем.
15.09.2025 на мобільний телефон ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що для зняття з розшуку у РТЦК та СП, проходження ВЛК та постановку на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому необхідно, щоб ОСОБА_7 підготував певні документи. Ці документи 16.09.2025 12 годині ОСОБА_7 біля закладу громадського харчування «McDonald's» за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 26-А, передав ОСОБА_4 . 18.09.2025 до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб він оплатив штраф за адміністративне правопорушення передбачене ст. 210 КуПАП, та надіслав йому квитанцію.
Станом на 18.09.2025 у застосунку «Резерв+» згідно витягу військовозобов?язаного ОСОБА_7 зникли відомості щодо його розшуку за порушення правил військового обліку та з'явились відомості щодо взяття на облік останнього у ІНФОРМАЦІЯ_3 та про проходження ним військово-лікарської комісії.
18.09.2025 о 16 годині 23 хвилин, ОСОБА_4 , володіючи інформацією про зняття з розшуку за порушення правил військового обліку, під час телефонної розмови зі ОСОБА_7 , повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США за вплив ним на невстановлену досудовим розслідуванням уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогу у знятті з розшуку без участі останнього, проходженні військово-лікарської комісії, оновленні військово-облікових документів також без участі останнього та взятті на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Того ж дня о 19 годині 59 хвилин, ОСОБА_4 повторив вимогу щодо надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вищезазначеному розмірі.
22.09.2025 ОСОБА_7 на виконання вказаної вимоги ОСОБА_4 , о 14 годині 15 хвилин, згідно попередньої домовленості, перебуваючи у приміщенні ресторану «Art Cafe Bar», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18 передав йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США (до офіційного курсу НБУ станом на 19.09.2025 становило 206 200 грн.) за вплив ОСОБА_4 на невстановлену уповноважену службову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою зняття ОСОБА_7 з розшуку у ТЦК та СП, проходженні військово-лікарської комісії, оновленні військово-облікових документів, взятті на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 без участі останнього з їх відображенням в додатку «Резерв+».
Також під час вказаної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що він має змогу через невстановлену службову особу одного з РТЦК та СП працевлаштувати його до підприємства, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури з метою бронювання від мобілізації та це працевлаштування буде фіктивним і ОСОБА_7 не потрібно буде відвідувати робоче місце.
Після чого, ОСОБА_4 , у ході продовження розмови повідомив ОСОБА_7 , що для отримання послуги з фіктивного бронювання на підприємстві, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури йому також потрібні відповідні документи та зазначив, що за це йому необхідно передати грошові кошти в сумі 8000 доларів США.
22.09.2025 о 14:58 ОСОБА_7 на виконання вимог ОСОБА_4 через додаток «WhatsApp» на номер НОМЕР_1 , який належить останньому надіслав фотозображення свого паспорта, ідентифікаційного коду та трудової книжки та аналогічні документи гр. ОСОБА_8 , який є дублером у ході фіктивного працевлаштування ОСОБА_7 та який залучений працівниками правоохоронних органів з метою перевірки злочинних намірів ОСОБА_4 .
Надалі, не пізніше кінця вересня - початку жовтня 2025 року, більш точну дату на теперішній час не встановлено, ОСОБА_7 був працевлаштований на ТОВ «Будівельна група Укрпромінвестбуд», код ЄДРПОУ 43148697 та заброньований на вказаному підприємстві. Згідно витягу з застосунку «Резерв+», сформованого 06.10.2025 військовозобов?язаний ОСОБА_7 має тип відточки - бронювання до 23.06.2026.
Після цього, ОСОБА_7 07.10.2025 приблизно о 11 год, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , прибув у приміщення ресторану «Art Cafe Ваг», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18. Під час розмови ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США(згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.10.2025 становить 330 720 грн.) за вплив на невстановлену на даний час службову особу одного з РТЦК та СП з метою фіктивного працевлаштування ОСОБА_7 на ТОВ «Будівельна група Укрпромінвестбуд» та його бронювання під час мобілізації до 23.06.2026. Під час передачі грошей ОСОБА_4 було затримано
Таким чином, ОСОБА_4 у період часу з 22.09.2025 по 07.10.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 13 000 доларів США для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 369-2 КК України, про що йому 07.10.2025 повідомлено про підозру.
Слідчий посилається на те, що обґрунтованість підозри доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами, частина з яких додана до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 12.08.2025, 19.09.2025, 02.10.2025 показами якого підтверджується факт вимагання та отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди; протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 22.09.2025; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 22.09.2025; протоколом огляду предмету від 03.10.2025; протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 15.09.2025, 17.09.2025, 19.09.2025 та 23.09.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, зокрема особистим обшуком ОСОБА_4 .
Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені п.1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, й просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням застави у розмірі 177 прожиткових мінімумів для працездатних осі, тобто сумі 535956 грн., що співрозмірно сумі неправомірної вигоди.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав. Надав пояснення, аналогічні обґрунтуванням, які викладеним слідчим у клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 просила відмовити у задоволенні клопотання. Вказувала на те, що підозра є безпідставною та необґрунтованою, зокрема в частині вимагання неправомірної вигоди. Також просила врахувати, що заявлений слідчим запобіжний захід є занадто суворим. Її підзахисний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки зокрема опікується щодо матері, проживає у цивільному шлюбі, має брата. Нагороджений грамотами та порядками за активну участь у супротиві збройній агресії РФ. Комісований з військової служби, є командиром підрозділу Вишгородської ДФТГ. Не має наміру переховуватися, й такий ризик заявлений слідчим безпідставно. Вважає, що нічний домашній арешт, особисте зобов'язання зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Також вказувала на те, що слідчий та прокурор не довели, що існують виключні обставини, про які вказано ст. 182 КПК України, які б давали підстави для збільшення розміру застави. Звертала увагу, норми КПК України не містять підстави щодо визначення розміру застави у розмірі неправомірної вигоди. Крім того, вказувала, на те, що майновий стан його підзахисного не дозволяє йому сплатити такий розмір, про який вказано у клопотанні та який підтримав прокурор у судового засіданні. Просила застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав захисника. Вказав про те, що винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину не визнає, але й не має наміру ухилятися. Грошей для сплати більше ніш 500 тис. він не має. Просив застосувати до нього домашній арешт.
Вирішуючи клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, слідчим суддею встановлено, що 07.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.3 ст.369-2 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від 3до 8 років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Між тим, проаналізувавши та оцінивши додані до клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що вони містять інформацію та відомості, які доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Також слідчий суддя вважає доведеним, що існують підстави вважати наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, а саме ризик переховування та незаконного впливу на свідків, зокрема ОСОБА_7 .
Враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, непрацюючого, судимостей не має, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи сторони захисту суд відхиляє, оскільки вони не спростовують вищезазначених висновків. Лише наявність соціальних зв'язків, активна участь у громадській діяльності Вишгородської громади, не може свідчить про те, що ризики відсутні.
Таким чином, прокурор довів всі обставини, визначені ч.1 ст. 194 КПК України, що дає слідчому судді підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, застосування такого запобіжного заходу щодо підозрюваного також відповідає вимогам п.4 ч.2 ст. 183 КПК України.
Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею з урахуванням вимог ч.2 ст. 197 КПК України, тобто в межах строків досудового розслідування, та рахується з часу затримання.
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 України, який є тяжким злочином, а тому, враховуючи положення п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Згідно із абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий у клопотанні та прокурор під час судового розгляду не довели, що існують виключні обставини, які б давали підстави збільшити розмір застави, ніж той, що визначений у п.2 ч.5 ст. 182 КПК України. Лише розмір неправомірної вигоди, не може бути визначальним при вирішенні питанні про визначення розміру застави. Слідчий та прокурор не навели аргументів, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Крім того, в порядку ч.5 ст.194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Строк дії таких обов'язків слід визначити тривалістю два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
За наведених вище обставин подане клопотання слідчого є таким, що підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-1378, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 198, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 06 грудня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 год 25 хв 07 жовтня 2025 року.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка протягом дії ухвали може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладанням відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
- прибувати за викликом до прокурора, слідчого на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися з м. Вишгорода Київської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з приводу обставин кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії обов'язків визначити у межах строку досудового розслідування до 07.12.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1