Справа № 752/23915/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8395/25
іменем України
"06" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення,
за участю ОСОБА_3 ,
встановив:
1 жовтня 2025 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та ненаданні витягу про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 18.09.2025.
ОСОБА_4 18.09.2025 подав до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві письмову заяву про вчинення щодо нього кримінально-протиправний дій, які містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 КК України, а саме погрозу вбивством. Між тим, у визначений законом строк відомості до ЄРДР не внесені не були, витяг йому не надано.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 скаргу підтримала. В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначила, що її довіритель отримує від невстановленої особи чоловічої статі та колишньої дружини телефоні дзвінки з погрозами фізичної розправи на його адресу за невиконання вимог щодо припинення суперечок із колишньою дружиною - ОСОБА_5 , повернення їй документів тощо. У доведення факту таких погроз представник надала записи телефонних розмов. Вважає, що уповноважені особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві допустили бездіяльність та просить зобов'язати їх внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 18.09.2025. Голосіївське УП ГУ НП у м. Києві, уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не направило. Також не надано даних, які б доводили, що до ЄРДР внесені відомості за заявою ОСОБА_6 .
Ознайомившись зі змістом скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши доповнення до скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК).
Слідчий, прокурор або інша службова особа уповноважена на прийняття й реєстрацію заяви чи повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти й зареєструвати таку заяву або повідомлення. Відмова у прийняття та реєстрації заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК).
Пунктом 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II того ж Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу II Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Згідно з вимогами ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Положення ч.1 ст.11 КК України вказують, що кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, за наслідками розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 18.09.2025 подана до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві письмова заява про те, що він отримує від невстановленої особи чоловічої статі та колишньої дружини телефоні дзвінки з погрозами фізичної розправи на його адресу. Просить внести відомості до ЄРДР за ст. 129 КК України.
За змістом скарги представник зазначає, що станом день звернення нею до слідчого судді із даною скаргою, Голосіївським УП ГУНП у м. Києві відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 внесені не були. Даних про те, що станом на день розгляду скарги за даною заявою внесені відомості до ЄРДР, Голосіївським УП ГУНП у м. Києві також не надано.
Слідчий суддя, ознайомившись з заявою ОСОБА_4 , а також безпосередніми телефонними розмовами, які були надані представником ОСОБА_3 у судовому засіданні, вважає, що вони не містять обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 КК України. Зокрема телефоні розмови не містять відомостей, які можуть вказувати на те, що невідома особа чоловічої статі та/або колишня дружина заявника погрожують вбивством ОСОБА_4 .. Між тим, саме таку спрямованість повинні нести погрози, відповідно до диспозиції ст. 129 КК України.
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.214, 303-306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення безпосередньо до суду Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1