Справа № 635/7790/20
Провадження № 4-с/635/11/2025
23 жовтня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лук'яненко С.А.,
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мариничева Юрія Павловича на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник Мариничев Ю.П., звернувся до суду із скаргою, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655456, а саме: Постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.08.2023; Постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 31.08.2023; Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 31.08.2023;
- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655478, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.08.2023; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 31.08.2023; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 31.08.2023; постанову про арешт коштів боржника від 31.08.2023; постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 31.08.2023;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюбу М.А. закінчити виконавчі провадження ВП № 72655456 та ВП № 72655478.
В обґрунтування скарги представник посилається на те, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувала справа № 635/7790/20 за позовом ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з газопостачання.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 р. у цивільній справі №635/7790/20 за позовом ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з газопостачання позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 суму основного боргу за спожиті послуги з газопостачання за період з 31.10.2017 . р по 30.09.2020 р. в розмірі 53 209,86 грн., 3% річних в розмірі 4 306,48 грн., інфляційні витрати в розмірі 12 648,68 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1807,72 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 03.10.2022 рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 р. у цивільній справі № 635/7790/20 було залишено без змін і набуло чинності.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. було відкрите виконавче провадження ВП №72655456 від 31.08.2023 з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 р. у цивільній справі №635/7790/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 807,72 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655456 було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в розмірі 180,77 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655456 було стягнуто з ОСОБА_1 мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 350,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. було відкрите виконавче провадження ВП №72655478 від 31.08.2023 р. з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 р. у цивільній справі №635/7790/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» 3% річних в розмірі 4 306,48 грн., інфляційних витрат в розмірі 12 648, 68 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою МА. . за виконавчим провадженням ВП №72655478 було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1 695,51 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655478 було стягнуто з ОСОБА_1 мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 350,00 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655478 були об?єднані виконавчі провадження ВП № 72655456 та ВП № 72655478 в зведене виконавче провадження BП № 7265944.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655478 був накладений арешт на усе майно ОСОБА_1 в межах загальної суми стягнення - 21 339,16 грн.
Згідно Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 р. установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі; стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів з (місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).
У відповідності до п. 10-2 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з?єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з (дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
Згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 р. у цивільній справі №635/7790/20 за позовом ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з газопостачання було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» заборгованість за спожиті послуги з газопостачання, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 . Селище міського типу Коротич відноситься до Пісочинської селищної ради (UA63120210000075842). У відповідності до наказу Міністерства з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 р. Пісочинська селищна рада (UA63120210000075842), починаючи з 24.02.2022 включена до ПЕРЕЛІКУ територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
В зв?язку з цим вважає, що Постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А., винесені за виконавчими провадженнями ВП №72655456 та ВП №72655478, є протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства України, тому просить їх скасувати.
Від представника скаржника надійшла до суду заява про розгляд скарги у його відсутність та відсутність скаржника.
Приватний виконавець Нелюба М.А. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася своєчасно і належним чином про дату, час і місце судового засідання.
ЇЇ представником був поданий відзив на скаргу, в якому зазначено, що посилання представника скаржника на те, що Пісочинська територіальна громада Харківської області відноситься до території активних бойових дій, що виключає проведення виконавчих дій, не відповідає дійсності, оскільки наказом Міністерства з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, на який посилається скаржник, Пісочинська селищна рада включена до Переліку територій можливих бойових дій, а не активних бойових дій. Крім того, Міністерством юстиції України 04.04.2022 прийнято наказ №1310/5 «Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану, яким врегульовано питання підключення приватних виконавців та органів виконавчої служби до АСВП в умовах воєнного стану. Так, відповідно до пункту 2 означеного Наказу повідомлення про відновлення (надання) приватному виконавцю доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження готується Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі звернення приватного виконавця у разі, якщо, зокрема, адміністративно-територіальна одиниця, на території якої розташований офіс приватного виконавця, не окупована внаслідок військової агресії Російської Федерації та на цій території не проводяться воєнні (бойові) дії. Приватному виконавцю Нелюбі М.А. доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження відновлено, про що свідчить, зокрема, сам факт відкриття виконавчих проваджень, боржником у яких є Рязанов С.І. Окрім того, про вказане свідчать витяг з Єдиного реєстру приватних виконавців та запис на офіційного веб-сайту Асоціації приватних виконавців України. Таким чином, держава Україна в особі уповноваженого органу-регулятора діяльності приватних виконавців санкціонувала законну можливість приватному виконавцю Нелюбі М.А. здійснювати професійну діяльність і, зокрема, для відкриття виконавчих проваджень та вжиття подальших заходів примусового виконання рішень. Таким чином, фактично підстави для задоволення скарги відсутні. При цьому скаржник водночас просить суд скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень та зобов'язати приватного виконавця закінчити означені виконавчі провадження. Підстави для закінчення виконавчих проваджень визначені статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження", на жодну із них скаржник не посилається. Поруч із тим, у разі задоволення скарги в частині скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, такі виконавчі провадження фактично не можливо буде закінчити в силу відсутності законної можливості. Крім того, приватний виконавець просила стягнути зі скаржника судові витрати по справі у розмірі 5700 грн. з надання правової допомоги за складання відзиву на скаргу.
Представник стягувача подав до суду заяву, в якій заперечує проти скарги, вказуючи на те, що постанови приватного виконавця винесені за виконавчими провадженнями №72655456 та №72655478 відповідно до чинного законодавства, а заборгованість виникла до 01.03.2022 року, зокрема за період з 30.09.2016 року по 30.09.2020 року і не має відношення до ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479 від 01.01.2023.
Враховуючи, що учасники по справі до суду не прибули, фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи № 635/7790/20 та матеріали скарги, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 у цивільній справі №635/7790/20 за позовом ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з газопостачання позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 суму основного боргу за спожиті послуги з газопостачання за період з 31.10.2017 по 30.09.2020 в розмірі 53 209,86 грн., 3% річних в розмірі 4 306,48 грн., інфляційні витрати в розмірі 12 648,68 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1807,72 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 03.10.2022 рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 у цивільній справі № 635/7790/20 було залишено без змін і набуло чинності.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. було відкрите виконавче провадження ВП №72655456 від 31.08.2023 з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 у цивільній справі №635/7790/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 807,72 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655456 було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в розмірі 180,77 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655456 було стягнуто з ОСОБА_1 мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 350,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. було відкрите виконавче провадження ВП №72655478 від 31.08.2023 р. з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.09.2021 у цивільній справі №635/7790/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» 3% річних в розмірі 4 306,48 грн., інфляційних витрат в розмірі 12 648, 68 грн.
Постановою від 31.08.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою МА. . за виконавчим провадженням ВП №72655478 було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1 695,51 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП №72655478 було стягнуто з ОСОБА_1 мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 350,00 грн.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655478 були об?єднані виконавчі провадження ВП № 72655456 та ВП № 72655478 у зведене виконавче провадження BП № 7265944.
Постановою від 31.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. за виконавчим провадженням ВП № 72655478 був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, в межах загальної суми стягнення - 21 339,16 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При перевірці відповідності рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС при вчиненні виконавчих дій суди повинні керуватися нормами, які були чинними саме на час вчинення таких рішень, дій чи бездіяльності. Необхідно враховувати, що рішення про прийняття виконавчих документів і відкриття виконавчого провадження є одномоментною дією, яка підтверджується відповідним процесуальним актом і не є триваючою у часі.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №707/28/17-ц.
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, що мали місце 31.08.2023 року на спірні правовідносини поширюється Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII.
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 ст. 2 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Як визначено у ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Частиною п'ятою цієї статті Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа має винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Наведені вище норми свідчать про обов'язковість судового рішення та обов'язок особи, яка здійснює виконання щодо вжиття всіх передбачених законом заходів для своєчасного відкриття провадження та здійснення виконання.
Згідно п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зі змінами внесеними Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1364 «Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», яка набрала чинності 25 грудня 2022 року.
Пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією(далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; до переліку включається тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06 грудня 2022 року розмежовано території, на яких ведуться (велися) бойові дії, а саме: на території можливих бойових дій та на території активних бойових дій.
При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13 січня 2023 року, яка набрала чинності 21 січня 2023 року, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», якими викладено абзац 13 в такій редакції: «території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, який набрав чинності 27 грудня 2022 року, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Вказаним Переліком також розмежовано території, на яких ведуться (велися) бойові дії, а саме: на території можливих бойових дій та на території активних бойових дій.
Представник скаржника в обґрунтування доводів скарги, посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), яким нібито Пісочинська територіальна громада та деякі райони Харківської області включені до території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії.
Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, Пісочинська територіальна громада не включена до переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих територій, а відносилась до території можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій.
Таким чином, встановлена пунктом 10-2 у розділі XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» заборона на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій не поширювалась на територію Пісочинської територіальної громади на час відкриття виконавчих проваджень №72655456 та №72655478.
З урахуванням викладеного, скарга представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Мариничева Ю.П. не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягає.
Стосовно стягнення із скаржника на користь приватного виконавця судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, приватним виконавцем заявлено до стягнення зі скаржника витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5700 грн..
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником приватного виконавця адвокатом Нелюбою С.А. надано Договір про надання правової допомоги №б/н від 18.11.2019 калькуляцію-розрахунок №1 від 22.04.2024 до договору від 18.11.2019 року, додатковий договір до Договору про надання правничої допомоги від 22.04.2024 року, Акт виконаних робіт від 23.04.2024 року, а також платіжну інструкцію від 23.04.2024 про оплату правової допомоги за договором на загальну суму 5700 грн. Крім того, представником приватного виконавця надано копію шлюбного договору від 16.03.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Попляк О.С., відповідно до якого, доходи від професійної діяльності, одним із подружжя, вважаються його особистою власністю.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, зі скаржника на користь приватного виконавця слід стягнути 5700 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 353, 447-453 ЦПК України, суд,-
постановив :
В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Мариничева Юрія Павловича на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни у виконавчих провадженнях №72655456 та №72655478 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни судові витрати у розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.А.Лук'яненко