16.10.2025 Справа №607/19213/25 Провадження №3/607/7128/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.09.2025 близько 02 год. 57 хв. по вул. Микулинецька, 46а в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 520D», н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 ARНJ-0251 (повірка дійсна до 12.11.2025), результат огляду становив 0,43‰. З результатом огляду ОСОБА_1 згідний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, з підстав наведених захисником.
14.10.2025 захисник особи Янюк К.М. подала до суду письмові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Просить врахувати, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у відсутності двох свідків. При цьому, того ж дня, ОСОБА_1 самостійно відвідав КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради з метою проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. За наслідками огляду він отримав результат дослідження крові, згідно з яким він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись такими міркуваннями.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст.251 КУпАП).
Згідно ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена наступними доказами, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451181 від 12.09.2025; результатом тестування на алкоголь від 12.09.2025, який показав результат 0,43‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на якому зафіксовано результати огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , результат проба позитивна 0,43‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12.09.2025; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6820 № ARНJ-0251, чинним до 12.11.2025; рапортом від 12.09.2025; відеозаписом, яким, зокрема, зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з результатом якого він погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, мотивуючи тим, що немає часу.
На відео ОСОБА_1 на запитання працівників поліції стосовно того чи він погоджується з результатом огляду 0,43‰ та чи бажає проїхати до медичного закладу відповів, що у нього «немає часу їздити кудись». В подальшому він висловив відмову проїхати у медичний заклад (04:38 - час запису) та очікував закінчення оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення.
Стосовно самостійного проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд відхиляє ці доводи сторони захисту.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. При цьому, огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно з результатом лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 12.09.2025, випискою №157 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12.09.2025 копії яких долучено до письмових пояснень захисника, ОСОБА_1 пройшов огляд у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради 12.09.2025 о 12:05 год., тобто близько 8 годин після виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння. А також, огляд проведений без присутності поліцейського.
Враховуючи те, що під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису (нагрудну камеру), тому відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП присутність двох свідків не є обов'язковою.
Також на відео зафіксовано, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом до відновлення тверезого стану (44:35 - час запису).
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, його майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,20 грн. в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяП. Я. Стельмащук