20 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10414/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "ДОЛЯ НОВА" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство "ДОЛЯ НОВА" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 21789 від 25 березня 2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 32872 від 09 травня 2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 02.12.2024р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1914, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості: 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). 25.03.2025р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789, про відповідність платника податку критеріям ризиковості, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості: 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів/постачальників послуг; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається; 13 - придбання товарів / послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що 25.03.2025р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789, про відповідність платника податку критеріям ризиковості, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості: 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів/постачальників послуг; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається; 13 - придбання товарів / послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності невирішених клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
02.12.2024р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1914, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості:
01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). 25.03.2025р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789, про відповідність платника податку критеріям ризиковості, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості:
07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів/постачальників послуг;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
13 - придбання товарів / послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може / які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
«пункт 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Суд встановив, що підставою для прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Полтавській області оскаржуваного рішення, слугувала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв'язку із наявністю наступної податкової інформації.
Разом з тим, суд зауважує, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивач 16.01.2025р. подав пояснення, у якому зокрема, зазначив, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових, олійних та технічних культур за кодом КВЕД 01.11. Для здійснення господарської діяльності господарство орендує у фізичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення (паї) площею 1037,2990 га. Ці ділянки включені в Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка подана до органу ДПС 14.02.2023 року.
Для здійснення господарської діяльності є всі необхідні матеріальні та трудові ресурси.
Для здійснення господарської діяльності у господарстві наявні такі власні та орендовані основні засоби: власні засоби: трактор Беларус -82.1; трактор Кий-14102; трактор МТЗ-82-1; обприскувач причіпний HORSCH LEEB 4 AX; сіялка KINZE-2000; культиватор причіпний Вепр-4.2; дискова борона Таурус-3.4 Н; трактор колісний JOHN DEERE 6135 В; трактор колісний JOHN DEERE 6195М; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO; автомобіль SCODA KAROQ 1.4 ангар 1240 кв. м. (який ще не введений в експлуатацію) орендовані засоби: офісне приміщення - 71,2 кв. м.; ангар 1207 кв. м.; навіс (вагова) 4,2 кв. м.; комбайн зернозбиральний CLASS LEXION 570; бочка для палива 10 куб. м - 4 шт.; бочка для палива 5 куб. м - 4 шт.; сушарка Pedrotti Large 270; навантажувач телескопічний р.н. НОМЕР_1 ; трактор колісний JOHN DEERE 6135B; вантажний автомобіль Renault premium; , причеп Schmitz Sko 20; ватажний автомобіль Daf TE 95 XF, причеп Schmitz Sko 20; вантажний автомобіль Ford Tranzit; сівалка патріот.
Інформація про орендовані земельні ділянки та наявні основні засоби, а також інформація про орендоване нерухоме майно подана до органу ДПС 06.01.2025 за формою № 20-ОПП.
ФГ «ДОЛЯ НОВА» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 16110414202001096, дата реєстрації 05.08.2020 року, термін дії з 21.04.2020 року до 21.04.2025 року.
В 2024 році, після збирання озимої пшениці, ріпаку озимого, та ранніх сортів сої а це площа 671 га, було посіяно: пшениця яра - 71 га, кукурудза - 100 га, соняшник - 424,62 га, соя - 75,38 га.
Результатом виробництва у 2024 році є наступні види товару: пшениця (код УКТЗЕД 1001); кукурудза (код УКТЗЕД 1005); насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205); соняшник (код УКТЗЕД 1206 00);
соя (код УКТЗЕД 1201).
Технологічний процес передбачає наявність та необхідність в придбанні наступної сировини, матеріалів та послуг: Насіння (Коди УКТЗЕД: 1206001000), Мінеральні добрива (Коди УКТЗЕД: 3102, 3105), Засоби захисту рослин (Код УКТЗЕД: 3808), Пальне (Код УКТЗЕД: 2710194300), Запасні частини (Коди УКТЗЕД: 8424908000; 4016930090; 8432900000; 4010390000; 7307), Послуги (Коди ДКПП: 77.31, 68.20, 77.39) інша сировина, матеріали та послуги.
Також позивач надав документи та пояснення, що стосуються постачальників: ТОВ «ГЕНЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40848938); ДП «Дослідне господарство «Дніпро «Державної установи Інституту зернових культур НААН» (код ЄДРПОУ 30093529); ТОВ «АВТОТРАНС-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 37061509); ТОВ «ІМ. ЧАПАЄВА» (код ЄДРПОУ 37477817); Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ); ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» (код ЄДРПОУ 39895178); ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦУКОР» (код ЄДРПОУ 38973946); ПП «ЮТА» (код ЄДРПОУ 32346591); ТОВ «Торгова компанія «ОРІОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 45187790); ТОВ «НАФТОГАЗТРАНС-2011» (код ЄДРПОУ 37958974), а також стосовно покупців: ТОВ «АЛЬФА-КАПІТАЛ БОЖКІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 40729824); ТОВ «В АГРО» (код ЄДРПОУ 41635617); ТОВ «ЗОЛОТА НИВА» (код ЄДРПОУ 32895449); ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» ( код ЄДРПОУ 39895178).
Крім того, позивач додав до цього пояснення копії наступної звітності: Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20р. № 4-сг, з квитанцією; Звіт про збирання врожаю с/г культур № 37-сг на 01.12.2023р., квитанцією; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023р. № 4-сг, з квитанцією; Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2024р. № 29-сг, з квитанцією; Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2023р. № 29-сг, з квитанцією; Звіт про збирання врожаю с/г культур № 37-сг на 01.12.2024р., квитанцією; Оборотно-сальдові відомості по рахункам № 271, 361, 631.
В результаті поданого пояснення, 24.01.2025р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6268 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Однак, 25.03.2025р. Головним управлінням ДПС у Полтавській області знову прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789, про відповідність платника податку критеріям ризиковості, з підстав: «у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.
Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості:
07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів/постачальників послуг;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
13 - придбання товарів / послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем надані письмові пояснення з документами та просив відповідача: внести подану ФГ «ДОЛЯ НОВА» інформацію щодо наявності матеріальних, трудових та майнових ресурсів до податкових баз державної податкової служби, та врахувати її при формуванні висновків щодо діяльності господарства реального сектора економіки, як добросовісного, реально діючого фермерського господарства та сумлінного платника податків та з врахуванням поданої інформації виключити ФГ «ДОЛЯ НОВА» з числа «ризикових» включеному по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки позивач проводить свою діяльність прозоро, відкрито, з повним та достовірним відображенням здійснених господарських операцій в податковому та бухгалтерських обліках, сплачує всі податки та збори до бюджету вчасно та у повному обсязі.
09.05.2025р. відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 32872 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з підстав: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.04.2025р. № 3.
Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості:
07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів/постачальників послуг;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
13 - придбання товарів / послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Як зазначає відповідач у спірному рішенні «ФГ "ДОЛЯ НОВА" не спростовано податкову інформацію щодо формування податкового кредиту за рахунок придбання шин та автогуми в обсягах, що неспіввідносні наявним у господарстві автомобілям та с/г техніці, а також товарів (розчинник складний органічний), які не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, що свідчить про ймовірність мінімізації податкових зобов'язань та накопичення залишків нереалізованих товарів з метою формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ. Не в повному обсязі надано банківські документи, що підтверджують проведені розрахунки з постачальниками/покупцями товарів/послуг; документально не підтверджено фактичне зберігання товарів та власновирощеної сільськогосподарської продукції; не надано документи складського обліку та оборотно-сальдові відомості по обліку запасів та готової продукції. Платник здійснює придбання ТМЦ у суб'єктів господарювання, щодо яких прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості: ТОВ "СОБОС ЛТД", ТОВ "РЕЙКАНТ", ТОВ "КЕНТОС" ТОВ "ХАЙПЕРСТОУН ГРУП"».
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 визначено, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати та надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1- 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов'язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Це визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Проте, рішення комісії не є обґрунтованими, у них відсутні будь-які конкретні докази того, що зазначені позивачем господарські операції не були реальними.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Уживання контролюючим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим.
Це призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не з будь-яких підстав на власний розсуд податкового органу. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до протиправності рішення про зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення комісії.
Аналогічних постанови дотримується Верховний Суд у постанові від 2 липня 2019 року у справі № 140/2160/18.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020р. по справі № 819/330/18.
Згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок), зокрема пунктом 6 - питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В рішенні повністю відсутній блок «ДОКУМЕНТИ», передбачений формою Додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 574), який має містити інформацію про: зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього договір з додатками до нього; довіреність, акт органу управління платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; інше.
Згідно з приписами того ж п. 6 Порядку у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Всі вказані необхідні та достатні документи були подані позивачем.
В графі «Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» рішення від 25.03.2025р. № 2178 та рішення від 09.05.2025р. № 32872 в дев'яти з тринадцяти випадків зазначено код саме позивача. Таким чином, неможливо ідентифікувати контрагента по операції яка відповідачем поставлена під сумнів.
В рішенні від 09.05.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 32872 зазначено, зокрема: «Платник здійснює придбання ТМЦ у суб'єктів господарювання, щодо яких прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості: ТОВ "СОБОС ЛТД", ТОВ "РЕЙКАНТ", ТОВ "КЕНТОС" ТОВ "ХАЙПЕРСТОУН ГРУП"».
Однак, при цьому в таблицях обох спірних рішень не зазначено жодної господарської операції стосовно контрагентів: ТОВ "СОБОС ЛТД", ТОВ "РЕЙКАНТ".
Тому, не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в рішеннях від 25.03.2025р. № 2178 та від 09.05.2025р. № 32872, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.
Відповідачем не спростовується реальність самих господарських операцій позивача, а спірне рішення зумовлено, насамперед ризиковістю даного контрагента.
09.09.2024р. було укладено договір № К-09/09/24 поставки нафтопродуктів. Товар постачався відповідно до видаткових накладних № 263 від 10.09.2024р., № 264 від 25.09.2024р., № 287 від 30.09.2024р. До вказаних накладних наявні товарно-транспортні накладні, а на товар є паспорт якості та сертифікат.
Отже, господарські операції є підтвердженими, і позивач не міг знати у вересні 2024 року, що у лютому 2025 року його контрагент буде визнаний ризиковим.
Первинним документами, що додаються до цієї позовної заяви, та були надані до пояснень підтверджуються факти здійснення господарських операцій, які контролюючим органом поставлені під сумнів.
Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). У рішенні Суду від 22.01.2009 р. зазначено, що платник податків не повинен зазнавати наслідків від невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку та в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також платити пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податків, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та захисту права власності.
Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в постанові від 11.02.2015 у справі № 2а-9084/10/1370 (К/9991/77465/11), позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається в сфері податкових відносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
У Постанові по справі № 821/589/17 від 06.02.2018р., Верховний Суд прийшов висновків, що фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Суди попередніх інстанцій цілком правомірно зазначили, що певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції.
В рішенні від 25.03.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789 зазначено, зокрема: «ФГ "ДОЛЯ НОВА" не спростовано податкову інформацію щодо формування податкового кредиту за рахунок придбання шин та автогуми в обсягах, що неспіввідносні наявним у господарстві автомобілям та с/г техніці, а також товарів (розчинник складний органічний), які не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, що свідчить про ймовірність мінімізації податкових зобов'язань та накопичення залишків нереалізованих товарів з метою формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ».
Однак, стосовно придбання шин та автогуми в обсягах, що неспіввідносні наявним у господарстві автомобілям та с/г техніці вже вище наведено доводи стосовно взаємовідносин з ТОВ «ІНТОРА - ІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 43099619), щодо постачання шин.
Суд зазначає, що позивачем після проведення аналізу придбаних товарів щодо їх подальшого використання в господарській діяльності ще до прийняття спірних рішень здійснено повне повернення шин по коду 4011209000 у зв'язку з чим проведено коригування кількісних і вартісних показників у зв'язку з повернення товарів (код 103).
В рішенні від 25.03.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21789 зазначено, зокрема: «Не в повному обсязі надано банківські документи, що підтверджують проведені розрахунки з постачальниками/покупцями товарів/послуг; документально не підтверджено фактичне зберігання товарів та власновирощеної сільськогосподарської продукції; не надано документи складського обліку та оборотно-сальдові відомості по обліку запасів та готової продукції».
Позивачем надані всі необхідні банківські документи, що підтверджують проведені розрахунки з постачальниками/покупцями, а відповідач не вказав які саме документи відсутні.
Позивачем також долучено оборотно-сальдові відомості по рахунках № 271, 261, 631. Також, то включення то виключення, то знову включення позивача до «ризикових» свідчить про вибірковість та непослідовність спірних рішень.
В рішенні від 09.05.2025р. № 32872 також вказано, що: «ФГ "ДОЛЯ НОВА" не спростовано податкову інформацію щодо формування податкового кредиту за рахунок придбання товарів (розчинник складний органічний), які не пов'язані з господарською діяльністю платника податку».
Також, підставою прийняття обох спірних рішень є: « 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання».
Проте, слід зазначити, що в користуванні позивача перебувають наступні орендовані об'єкти нерухомого майна: Ангар (вул. Погрібняка, 4, м. Зіньків, Полтавська область) - 600 кв.м.; Приміщення офісу (вул. Погрібняка, 4, м. Зіньків, Полтавська область) - 32 кв.м., відповідно до договору оренди нерухомого майна № 2023-01/01-ОрНМ. Виробнича база (вул. Погрібняка, 4а, м. Зіньків, Полтавська область) - 400 кв.м., відповідно до договору оренди нерухомого майна № 2023-01/01-ВБ. Ангари (вул. Погрібняка, 4а, м. Зіньків, Полтавська область) - 1207 кв.м. / ваги електронні металеві / навіс - 4,2 кв.м. / офісне приміщення - 71,2 кв.м., відповідно до договору оренди нерухомого майна № 2023-01/01-ОрНМ. А також, орендоване обладнання - Сушарка Pedrotti Large 270, відповідно до договору оренди обладнання № 2023-01/01-Обл.
Таким чином, у позивача наявні місця для зберігання товарів, а закуплені будівельні матеріали придбані для використання в ремонті орендованого нерухомого майна.
Неузгодженості податкового законодавства за практикою Європейського суду з прав людини можна вважати порушенням ст. 1 Протоколу № 1 до «Конвенції про захист прав і основоположних свобод».
Згідно норм цієї статті Конвенції ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У контексті податкових спорів встановлення обов'язку сплатити податок/позбавлення права отримати податкову вигоду розглядається як позбавлення власності.
Відповідно, воно повинно здійснюватися «на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Крім того, у розумінні Європейського суду з прав людини закон не визнається законом, якщо він не відповідає вимозі «якості закону». Під якістю закону розуміється його точність і зрозумілість.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає "господарську діяльність" як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до змісту ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В розумінні ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.
Пунктом 2.4 цього Положення вбачається, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/ або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Відповідно до п. 2.16 цього Положення, у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Рішеннями відповідачів не спростовується факт належного оформлення первинних документів позивачем. Доказів того, що первинні документи, що підтверджують господарську операцію не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачами не наведено.
Первинним документами, що додаються до цієї позовної заяви, та були надані відповідачам, підтверджується факт здійснення господарських операцій, які контролюючими органами поставлені під сумнів.
У Постанові по справі № 821/589/17 від 06.02.2018р., Верховний Суд прийшов висновків, що фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Суди попередніх інстанцій цілком правомірно зазначили, що певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції.
Крім того, до повноважень податкових чи фіскальних органів відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 20 Податкового кодексу України не віднесено право надавати юридичну оцінку дійсності чи недійсності правочинів, їх фіктивності тощо, аналізувати укладені договори на предмет реальності часу їх виконання тощо.
Відповідно до вимог п. 201.10. ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Жодних пояснень з даного приводу, як і доказів прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості таких платників податків відповідачем суду надано не було.
Твердження відповідача про ризиковість зазначеного у спірному рішенні контрагента, не є достатнім для висновку про відсутність реальності операції щодо придбання товару. Обґрунтованим вважатиметься відповідний висновок за умови підтвердження належними доказами фіктивності відповідних операцій, що згідно з нормами Кримінального кодексу України відповідають ознакам злочину. Крім того, дії контролюючого органу мають бути узгодженими з відповідними висновками. Вказані в спірному рішенні обставини щодо відповідності критерію ризиковості платника у заявлених спірних правовідносинах відповідно до відомостей електронної квитанції не стосувалися перевищення залишку придбаного товару.
Окрім того, аналізуючи норми Порядку №1165, слід дійти висновку, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 30.05.2024 №24580 прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної та суду не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій у певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку №1165.
Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.
Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що комісія контролюючого органу перевіряла подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), в порядку, визначеному приписами Порядку №1165, відповідачем суду не надано.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб'єкти господарювання, які включені до переліку ризикових.
Тобто негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2020 року у справі №240/6806/17.
Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №520/14316/19.
Крім того, Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.
Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.
Враховуючи наведене, рішення відповідача від 05.01.2024 №743 є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується вимог з приводу виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до абзацу тридцять першого п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права.
Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4844,80.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Фермерського господарства "ДОЛЯ НОВА" (Погрібняка, буд. 4А, м.Зіньків, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41523662) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні ді задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 21789 від 25 березня 2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 32872 від 09 травня 2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Фермерського господарства "ДОЛЯ НОВА" (Погрібняка, буд. 4А, м.Зіньків, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41523662) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко