Іменем України
20 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1660/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії з 02.06.2025 ОСОБА_1 , із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач вийшла на пенсію у 2012 році і при призначенні її розмір обчислювався із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35.
З 01.10.2017 проведені автоматичні осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%.
Станом на теперішній час пенсія позивача обчислена із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, що на думку позивача, суттєво зменшує розмір її пенсії та погіршує її становище, як пенсіонера.
Позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії, а саме просила здійснити її перерахунок із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідь на заяву позивача відповідач надав відповідь, що викладена в листі від 24.06.2025 № 4950-4906/Л-02/8-1200/25, в якому зазначено, що пенсію обчислено на підставі документів наявних в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Отже, відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 27.08.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером та з 30.08.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком.
Станом на час призначення позивачу пенсії, за період участі в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%.
Відповідно до протоколу від 04.09.2012 № 344 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком (достроково) з 30.08.2012 в розмірі 862,70 грн; загальний стаж складає 30 років 11 місяців 10 днів (до 06.01.2008); коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35% - 0,41738.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017, зокрема визначено, що за період участі в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Відповідач вказав, що відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Тобто, застосувати величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% можливо лише до тих осіб, пенсії яким було призначено у період з 01.10.2017 по 31.12.2017. Позивач до таких осіб не належить.
Відтак, відповідач вважає, що діяв виключно в межах наданих йому повноважень та суворо дотримувався встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком № 22-1 норми. Отже, своїми діями права позивача не порушував.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером, отримує пенсію за віком, призначену з 30.08.2012 за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копіями паспорта громадянина України, картки платника податків та матеріалами пенсійної справи позивача.
Станом на час призначення позивачу пенсії, її розраховано з коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35%, що складав 0,41738, та саме з цього коефіцієнту в подальшому здійснювались її перерахунки та виплата, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 04.09.2012 № 344, розпорядженнями про перерахунок пенсії від 27.11.2012, 04.12.2013, 01.09.2015, 09.12.2016, 28.04.2017.
З 01.10.2017 проведено перерахунок пенсії позивача та обчислено її з величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, що склав 0,30917, що підтверджується розпорядженням на перерахунок пенсії з 01.10.2017.
На теперішній час, пенсію позивача розраховано з урахуванням вищевказаного коефіцієнту стажу - 0,30917, що підтверджується наданими відповідачем рішеннями про перерахунок пенсії позивача за період з 2022 року по 2025 рік.
Позивач звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою від 02.06.2025 № ВЕБ-12001-Ф-С-25-102564, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, на підставі положень пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.06.2025 № 4950-4906/Л-02/8-1200/25 повідомлено, що позивач, як працююча особа, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 30.08.2012 як отримувач пенсії за віком на загальних умовах, при страховому стажі 33 роки 28 днів (страховий стаж враховано по 28.02.2025), індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,33000 (33 р. х 12 міс.) / 1200). Для розрахунку пенсії позивача застосовано заробітну плату за періоди з 01.04.1993 по 28.02.1995, з 01.04.1995 по 30.04.1998 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2025 (загалом 161 місяць заробітної плати). З періоду заробітної плати автоматизованим способом вилучено заробіток за 62 місяці в межах тривалості страхового стажу за період з 01.03.2002 по 31.05.2005, з 01.02.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024, з 01.10.2024 по 28.02.2025. Після проведення оптимізації індивідуальний коефіцієнт заробітку складає 1,13388, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 10107,21 грн, розмір пенсії з 01.04.2025 - 3398,17 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону України № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV доповнено, зокрема, пунктом 4-3.
Так, відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
При цьому нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Суд зазначає, що позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим така підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Водночас, нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII в повній мірі передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Водночас судом встановлено, що розмір пенсії позивача після його перерахунку з 01.10.2017 збільшився та склав 1452,00 грн, оскільки до перерахунку складав 1237,58 грн, що підтверджується наданими відповідачем доказами.
Доказів іншого позивачем не надано.
Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставним доводи позивача про звуження її прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.
Зазначені норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 822/3781/17, від 08 травня 2023 року у справі № 1.380.2019.005034 та від 25 вересня 2023 року у справі № 200/10870/20-а, у подібних правовідносинах.
Відтак, Законом № 2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При цьому слід вказати, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
З огляду на це, при перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Таким чином, враховуючи те, що як станом на момент проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017, за яким зменшено величину оцінки одного року страхового стажу, так і станом на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 02.06.2025, положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Наведені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною в постанові від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
Також слід зазначити, що положеннями пункту 4-4 розділу XV Закону № 1058-ІV визначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Водночас, вказана норма закону стосується призначення певних пенсій, а не їх перерахунку.
Підсумовуючи суд зазначає, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені законодавством, та з його боку не вбачається допущення порушень прав позивача.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про необґрунтованість вимог позивача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо судових витрат в цій справі суд зазначає, що за правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Відповідачем вимог щодо відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи не заявлено.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.10.2025.
Суддя О.М. Качанок