20 жовтня 2025 року м. Київ № 320/54516/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Приватного товариства «БОЛЕКС»
до Головного управління ДПС у Київській області; Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне товариство «БОЛЕКС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 27 вересня 2024 року № 37210 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 11819950/31303887 від 25.09.2024 про відмову Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) в реєстрації податкової накладної №3 від 11.09.2024р. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) №3 від 11.09.2024 днем її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27 вересня 2024 року № 37210 є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 11819950/31303887 від 25.09.2024 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 11.09.2024 р. позивач зазначає, що всі необхідні документи та пояснення для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН були надані. А з огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
25 листопада 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 відкрито провадження у справі № 320/54516/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов. Суд також ухвалив витребувати від Головного управління ДПС у Київській області: письмові пояснення з наданням доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних; належним чином засвідчену копію витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому прийнято оскаржувані рішення.
25.12.2024 через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив, сформований у системі 24.12.2024. Відповідачі проти позову заперечують. Наголошують, що ні при поданні пояснень до податкового органу, ні в позові до суду, позивач не посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної для нього є незрозумілим і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної. Навпаки, фактичні дії позивача, а саме подання на пропозицію податкового органу пояснень (без будь-яких посилань на безпідставність і не зрозумілість вимог податкового органу та неможливість визначити власну поведінку) та документів на підтвердження здійснення господарської операції (усіх документів, за твердженням самого ж позивача), що передбачено Порядком Nє1165, свідчать про те, що позивачу було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. Податковим органом винесені та прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, де вказано про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме ненадані документи з транспортування. Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 27.09.2024 Nє37210 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, у зв'язку з порушеннями п.8 Порядку зупинення, зокрема, встановлено: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Обґрунтування прийнятого рішення базується на комплексному аналізі діяльності платника податків, реальності здійснення операцій, ланцюга руху товару (робіт/ послуг), структури сформованої суми ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ, рівня сплати платежів до бюджету тощо. ПП «БОЛЕКС» (31033887) не надано документів з контрагентами ТОВ «Т-ЛАЙТ» (код 31934256) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ» (код 32914230). Також, відбувалося придбання товарів (послуг) у наступних платників податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ТОВ «КСМ Україна» (код 37522102) та ТОВ «ПАТТРЕЙД» (код 45032865). Окрім того, відповідачі вважають, що зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків та зобов'язання зареєструвати податкову накладну/ розрахунок коригування є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України в частині розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у ст. 262 КАС України.
За змістом норм ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні, та з метою збереження життя та здоров'я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України в частині заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої сторони її правонаступником. Усі дії, вчиненні в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі - Положення) Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Отже, з 01.01.2021 відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).
Своєю чергою, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики на території Київської області.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 37210 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято 27.09.2024 року, а рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 11819950/31303887 про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято 25.09.2024 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797) є правонаступником ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), у зв'язку з чим наявні підстави для заміни відповідача на правонаступника.
05.02.2025 через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду надійшли пояснення позивача, сфоромвані в системі 04.02.2025. Позивач зазначає, що підприємство неодноразово направляло пояснення та надавало всі первинні документи документи по взаємодії з контрагентом, однак не було виключено з переліку ризикових платників податку. За результатами обговорення справи на експертній групі в липні 2024 року, ГУ ДПС у Київській області повідомило Раду бізнес-омбудсмена про те, що виключення скаржника із переліку ризикових платників ПДВ можливе за лише умови відмови від частки податкового кредиту (ліміту), сформованої від ризикових контрагентів за 2023 рік та надання документального підтвердження відповідних господарських операцій у складі пакету документів. Тобто, фактично пропозиція контролюючого органу змушує платника податку відмовитися від частки податкового кредиту сформованого на законних підставах, і тим самим контролюючий орган створює перешкоди в здійсненні підприємницької діяльності.
01.07.2025 та 27.08.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість та є платником податку на загальних підставах. Юридична особа зареєстрована в грудні 2000 року (номер запису: 13551200000001268). З 26 грудня 2000 року є платником ПДВ з ІПН 310338810063.
Підприємство створене для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку через продаж товару.
Основним видом діяльності ПП «БОЛЕКС» є: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами.
Щодо рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 27 вересня 2024 року № 37210 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
ПП «БОЛЕКС» отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Nє 25870 від 30.05.2023р., у якому комісією встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Підстава: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображсних у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Підприємством було неодноразово подано пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій з контрагентами, зокрема:
- Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг: видаткові накладні ТОВ «КСМ Україна» на товар (код УКТЗЕД 5903) з 01.01.2022 року по 30.05.2023рік; видаткові накладні на товар (код 5903) ТОВ «Ежімо», ТОВ «Ірлєн-2001», ТОВ «Лавента-2004», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Скайстеп Плюс»; видаткові накладні ТОВ «Паттрейд» на товар (код УКТЗЕД 4811) з 15.03 - 23.11.2023року; видаткові накладні покупців на товар (код 4811): ТОВ «Статус Кейс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ТОВ «Ежімо», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Віталія».
- Первинні документи шодо транспортування: ТТН ТОВ «КСМ Україна» на товар (код УКТЗЕД 5903) придбаний в період з 01.01.22р.-30.05.23р., ТТН ТОВ «Ірлєн-2001», ТТН ТОВ «Лавента-2004», ТТН ТОВ «Паттрейд» на товар (код УКТЗЕД 4811) придбаний в період з 15.03-23.11.2023р
- Первинні документи щодо зберігання: прибуткові ордери до видаткових накладних ТОВ «КСМ Україна» на товар (код УКТЗЕД 5903) придбаний в період з 01.01.22р.-30 05.23р, прибуткові ордери до видаткових накладних ТОВ «Паттрейд» на товар (код УКТЗЕД 4811) придбаний в період з 15.03-23.11.2023р.
- Складські документи (інвентаризаційні описи): картки складського обліку на товар (код УКТЗЕД 5903) ТОВ «КСМ Україна» придбаний в період з 01.01.22p.-30.05.23p.; картки складського обліку на товар (код УКТЗЕД 4811) ТОВ «Паттрейд» придбаний в період з 15.03-23.11.2023p., інвентаризаційний опис від 16.06.2024р. на товар (код УКТЗЕД 5903) та (код УКТЗЕД 4811).
- Рахунки-фактури/інвойси: рахунки ТОВ «Мадейра ЛТД» з 01.01.2022 року по 30.05.2023рік га за період з 01.06-30.11.2023р., рахунки-фактури ТОВ «КСМ Україна» на товар (код УКТЗЕД 5903) з 01.01.22р.-30.05.23p., рахунки-фактури покупців на говар (кол УКТЗЕД 5003) ТОВ «Ежімо», ТОВ «Ірлєн-2001», ТОВ «Лавента-2004», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Скайстеп Плюс»; рахунки-фактури ТОВ «Патрейд» на товар (кол УКТЗЕД 4811) з 15.03-23.11.2023р.; рахунки-фактури покупців на товар (код УКТЗЕД 4811) ТОВ «Сгатус Кейс», ФОП ОСОБА_3 .. ФОП ОСОБА_4 , ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ТОВ «Ежімо», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Віталія».
- Акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг): акти надання послут ТОВ «Мадейра ЛТД» з 01.01.2022 року по 30.05.2023рік та за період з 01.06-30.11.2023р.
- Накладні: накладні-вимоги до видаткових накладних ТОВ «КСМ Україна»; накладні-вимоги до видаткових накладних покупців по товару (код УКТЗЕД 5903): ТОВ «Ежімо», ТОВ «Ірлєн-2001», ТОВ «Лавента-2004», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Скайстеп Плюс»; накладні-вимоги до видаткових накладних ТОВ «Пагтрейд»; накладні-вимоги до видаткових накладних покупців по товару (код УКТЗЕД 4811) ТОВ «Статус Кейс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ТОВ «Ежімо», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Віталія».
- Розрахункові докумени: платіжні доручення ТОВ «Мадейрі ЛТД» з 01.01.22р.-30.05.23р. та за період з 01.06-30.11.2023р., платіжні доручення ТОВ «КСМ Україні» за товар (код УКТЗЕД 5903) 01.01.22р.-30.05.23р., платіжні доручення покупців за товар (код УКТЗЕД 5903) з 01.01.22р.-30.05.23р. ТОВ «Ежімо», ТОВ «Ірлєн-2001», ТОВ «Лавента-2004», ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Скайстеп Плюс», платіжні доручення ТОВ «Паттрейду» за товар (код УКТЗЕД 4811) з 15.03-23.11.2023 р., платіжні доручення покупців за товар (код УКТЗЕД 4811) з 15.03-23.11.2023р., ТОВ «Статус Кейс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ТОВ «Ежімо», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Віталія».
- Банківські виписки з особових рахунків: банківські виписки з рахунку ПП «БОЛЕКС» про розрахунки з ТОВ "Мадейра ЛТД", ТОВ "КСМ УКРАЇНА" та з покупцями за період з 01.01.2022 року по 30.05.2023 рік; банківські виписки з рахунку ПП «БОЛЕКС» про розрахунки з ТОВ "Мадейра ЛТД", ТОВ "Паттрейд" та з покупцями за період з 15.03 - 23.11.2023 рік.
У Рішенні бізнес-омбудсмена № DDN-2024-8-14-2747 від 14 серпня 2024 року йдеться про те, що «…підставою для віднесення Скаржника до ризикових платників податків - операції з придбання матеріалів для виготовлення взуття у ТОВ «КСМ Україна» (код 37522102) та ТОВ «Паттрейд» (код 45032865), що віднесені контролюючим органом до ризикових платників податків. Обсяг ймовірно ризикових операцій, на думку контролюючого органу, становить 744 000 грн. та становить 84, 24% від загального обсягу придбання. Предмет скарги неодноразово обговорювався в ході експертних груп з ГУ ДПС у Київській області, ГУ ДПС у м. Києві в рамках виконання Меморандуму про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою України та Радою бізнес-омбудсмена від 06 листопада 2019 р. Скаржнику були повідомлені сумніви контролюючого органу. За результатами обговорення справи на експертній групі в липні 2024 року, ГУ ДПС у Київській області повідомило Раду про те, що виключення Скаржника із переліку ризикових платників ПДВ можливе за лише умови відмови від частки податкового кредиту (ліміту), сформованої від ризикових контрагентів за 2023 рік та надання документального підтвердження відповідних господарських операцій у складі пакету документів. Пропозиція контролюючого органу була доведена до відома Скаржника. 01.08.2024 року ПП «БОЛЕКС» повідомило, що буде звертатись до суду. За таких умов Радою було вичерпано всі можливі механізми в позасудовому порядку. Предмет скарги (виключення з переліку ризикових платників податків) об'єктивно перебуває поза розумним контролем Ради і залежить від дій Скаржника/його контрагентів (чи шляхом судового оскарження, чи шляхом узгоджених дій згідно позиції контролюючого органу/подачі пояснень з документальним підтвердженням)».
27.09.2024 р. Комісією регіонального рівня було прийняте рішення № 37210 про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: Тип операції: придбання; Період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 30.05.2023; Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 5903; Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 37522102; Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 26.12.2022. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: Тип операції: придбання; Період здійснення господарської операції з 15.03.2023 по 23.11.2023; Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 4811; Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 45032865; Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 14.07.2023. Платником податку не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, банківська виписка з особових рахунків.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного рішення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
«пункт 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».
Разом із цим додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Суд встановив, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення слугувала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв'язку із наявністю наступної податкової інформації: «Код 11 та 13».
Однак спірне рішення містить лише загальну інформацію щодо причин його прийняття, а саме відповідачем не ідентифіковано конкретні податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції. Отже, воно не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд наголошує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Крім того, Порядком № 1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.
З оскаржуваного рішення та матеріалів справи вбачається, що воно прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.
Зазначене вказує на те, що оскаржуване рішення, яке безумовно створює для позивача негативні наслідки, не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Суд також бере до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20, де Суд дійшов висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У спірному рішенні контролюючий орган зазначив про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, банківська виписка з особових рахунків.
Водночас позивачем неодноразово надавалися контролюючому органу копії первинних документів, а саме: видаткові накладні, ТТН, прибуткові ордери, картки складського обліку, інвентаризаційні описи, рахунки-фактури, акти, накладні-вимоги, платіжні доручення та банківські виписки щодо операцій з ТОВ «Мадейра ЛТД», ТОВ «КСМ Україна», ТОВ «Паттрейд», ТОВ «Ежімо», ТОВ «Ірлєн-2001», ТОВ «Лавента-2004», ТОВ «Скайстеп Плюс», ТОВ «Статус Кейс», ТОВ «Віталія», ПрАТ ЧВФ «Берегиня», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 за періоди з 01.01.2022 по 30.05.2023 та з 15.03.2023 по 23.11.2023 (товари кодів УКТЗЕД 5903 і 4811).
Доказів зворотнього контролюючим органом до суду надано не було.
Стосовно «Код: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку» суд вважає за необхідне, окремо наголосити, що в Постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вчергове підтвердила свою правову позицію щодо того, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а. Таким чином, платник податків не повинен нести відповідальність чи стикатися з іншими несприятливими наслідками через невиконання своїми контрагентами вимог чинного законодавства України, тоді як визначена законом відповідальність повинна наставати лише в разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягають до такої відповідальності.
Суд зауважує, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Київській області від 27 вересня 2024 року № 37210 про відповідність Приватного підприємства «БОЛЕКС» критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому слід наголосити, що доводи та сумніви за наслідком отримання інформації контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом визнання його автоматично «ризиковим».
Що стосується вимог з приводу виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до абзацу тридцять першого пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права.
Крім цього такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, вимога про зобов'язання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області виключити Приватне товариство «БОЛЕКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку підлягає задоволенню.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 11819950/31303887 від 25.09.2024 про відмову Приватному товариству «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) в реєстрації податкової накладної №3 від 11.09.2024р.
Між ПП «БОЛЕКС» (продавець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ» (замовник) було укладено договір купівлі-продажу № 3 від 01.02.2023 р. За результатами господарської операції за правилом першої події ПП «БОЛЕКС» сформовано та подано на реєстрацію зведену податкову накладну № 3 від 11.09.2024 р. на загальну суму 20 907,90 грн. (обсяг постачання).
19 вересня 2024 року відповідачем надіслано позивачу квитанцію № 1 про те, що документи прийнято, реєстрація податкової накладної № 3 від 11.09.2024 р. зупинена. Квитанція містила наступну інформацію: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних (далі - порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів у країни від 11.12.2019 Nє 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 11.09.2024 Nє3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=21.3481%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису). Сертифікат: Nє '0100000000000000000000000000000007e27013' , видавець: 'UA-36865753-2101' 'КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", найменування: ' ОСОБА_6 '.
20.09.2024 р. ПП «БОЛЕКС» надало пояснення та копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції за податковою накладною № 3 від 11.09.2024 р., реєстрацію якої зупинено, а саме: копії реєстраційних документів ПП «БОЛЕКС», пояснення до податкової накладної на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ», копії квитанції до податкової накладної на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ», копії договорів з контрагентами, копії рахунків-фактур контрагентів, копії первинних документів щодо придбання постачания товарів/послуг, копії розрахункових документів контрагентів, копії документів щодо навантаження та розвантаження товару, копії щодо зберігання товару.
25.09.2024 р. було прийняте рішення № 11819950/31303887 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.09.2024 р. у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: документи з транспортування не надані.
27.09.2024 р. ПП «БОЛЕКС» знову надало пояснення та копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції за податковою накладною № 3 від 11.09.2024 р., реєстрацію якої зупинено, а саме: копії реєстраційних документів ПП «БОЛЕКС», пояснення до податкової накладної на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ», копії квитанції до податкової накладної на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АЛКОМ», копії договорів з контрагентами, копії рахунків-фактур контрагентів, копії первинних документів щодо придбання постачания товарів/послуг, копії розрахункових документів контрагентів, копії документів щодо навантаження та розвантаження товару, копії щодо зберігання товару, копії документів щодо транспортування товару.
04.10.2024 р. було прийняте рішення № 63176/31033887/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку колій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвснтаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-персдачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузсвої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного рішення, позивач, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Як уже частково зазначалося вище в межах розгляду питання щодо рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Водночас, Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів, в тому числі, як попередньої оплати (аванс) або після кожної поставки товару незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання всіх спірних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які, на його думку, підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено спірну податкову накладну.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа № 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа № 240/12428/19).
Суд наголошує на тому, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20).
Також, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.
Так само податковий орган не наводить жодних обґрунтувань розміщення особистого ключа електронного підпису на незахищеному носії інформації.
Підписи документа:
- перший - печатка, 31033887 ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БОЛЕКС», сертифікат Nє 0100000000000000000000000000000007е27015, видавець UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"
- другий - директор, 31033887, 2428014943 Міркевич Людмила Миколаївна, сертифікат Nє 0100000000000000000000000000000007е27013, видавець UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"
ЦСК "Україна" - кваліфікований надавач електронних довірчих послуг; акредитований центр сертифікації ключів.
Отже, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.09.2024 днем її подання на реєстрацію.
Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою фактичного подання.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо прохання позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області на користь ПП «БОЛЕКС» у розмірі 6056,00 грн. судового збору та 40000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) відповідно до платіжної інструкції № 172 від 12 листопада 2024 року.
Отже, у силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
З матеріалів справи вбачається, що між АО «Кравченко та партнери» й ПП «БОЛЕКС», в особі директора Міркечив Людмили Миколаївни, було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (Договір № 18/10 від 18 жовтня 2024 р.).
Відповідно до предмету договору Об'єднання приймає на себе зобов'язання: надати юридичну консультацію щодо оскарження рішень Комісії регіонального рівня з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України; підготувати проєкт позовної заяви з додатками до Київського окружного адміністративного суду про скасування рішень Комісії регіонального рівня з питань зупинення/ресстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.
АО «Кравченко та партнери» на підставі Договору № 18/10 про надання правничої допомоги від 18 жовтня 2024 р. склало детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом про наступне:
18 жовтня 2024 року було проведено аналіз наданих документів та надано юридичну консультацію щодо оскарження рішень Комісії регіонального рівня з питань зупинення чи реєстрації податкової накладної або рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України. На виконання цієї роботи витрачено 2 години, вартість однієї години становить 4 000 гривень, загальна сума - 8 000 гривень.
22 жовтня 2024 року здійснено підготовку проєкту позовної заяви з додатками до Київського окружного адміністративного суду про скасування рішень Комісії регіонального рівня з питань зупинення/реєстрації податкових накладних/рахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України. На цю послугу витрачено 6 годин, вартість однієї години - 4 000 гривень, загальна сума - 24 000 гривень.
13 січня 2025 року виконано підготовку пояснень по справі та представлення інтересів у суді. На цю послугу витрачено 2 години, вартість однієї години - 4 000 гривень, загальна сума - 8 000 гривень.
Загальна кількість відпрацьованого часу становить 10 годин, а загальна вартість наданих послуг - 40 000 гривень.
Посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 40000 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді в розмірі 40000 грн., є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 40000 грн. не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, отже, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.
За таких обставин суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Приватного товариства «БОЛЕКС» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 27 вересня 2024 року № 37210 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 11819950/31303887 від 25.09.2024 про відмову Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) в реєстрації податкової накладної №3 від 11.09.2024р.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватне товариство «БОЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033887) №3 від 11.09.2024 днем її подання на реєстрацію.
6. Стягнути на користь Приватного товариства «БОЛЕКС» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України.
7. Стягнути на користь Приватного товариства «БОЛЕКС» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.