ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"20" жовтня 2025 р. Справа № 300/5214/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.10.2025 за наслідком розгляду адміністративної справи за №300/5214/25 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення ОСОБА_1 , з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії у відповідності до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 за №11/1/3869, №11/1/3868, №11/1/3870 та №11/1/3871 від 07.05.2025 відповідно та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідності до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 за №11/1/3869, №11/1/3868, №11/1/3870 та №11/1/3871 від 07.05.2025 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Представником позивача 08.10.2025 подано клопотання про ухвалення додаткового судового рішення (а.с.87-90). Відповідно до змісту клопотання, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі №300/5214/25, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 900,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом цієї справи.
На адресу суду 15.10.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшло заперечення на клопотання від 09.10.2025 за №0900-0804-7/50505 про ухвалення додаткового судового рішення (а.с.97-99). Представник відповідача зазначила, що вимога про стягнення 4 900,00 грн на професійну правничу допомогу з урахуванням оцінки поданих доказів, критерію співмірності зі складністю справи, часом витраченим адвокатом та обсягом виконання відповідних робіт не є співмірною до фактично витраченого часу та докладених адвокатом зусиль. На підставі вказаного та у зв'язку із необґрунтованістю розміру витрат на оплату послуг адвоката, просила відмовити у клопотанні в повному обсязі.
Частиною 1 статті 252 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення.
Зокрема, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, у спірному випадку питання ухвалення додаткового судового рішення стосується відшкодування (розподілу) витрат на професійну правничу допомогу.
В силу правового регулювання частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).
З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд адміністративної справи №300/5214/25 згідно з ухвалою про відкриття провадження від 08.08.2025 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за правилами, встановленими статтею 263 КАС України, суд розглядає клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат без виклику учасників судового процесу.
Дослідивши клопотання про ухвалення додаткового рішення, та докази, якими воно обґрунтовується, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що представником позивача у позовній заяві вказано попередню (орієнтовну) суму судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 900 грн (а.с.10).
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача Остап'юк Мирослава Василівна на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу надала суду такі документи:
- Договір про надання правової допомоги № 8/25 від 03.06.2025 який укладений між адвокатом Остап'юк Мирославою Василівною та ОСОБА_1 (а.с.92);
- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-17-014/С на суму 4900,00 грн.;
- Акт приймання-передачі наданих послуг, а саме:
1) консультація, вивчення матеріалів, законодавства та судової практики - 500,00 грн;
2) подання адвокатського запиту від 05.06.2025 - 1 500,00 грн;
3) підготування позовної заяви з додатками для сторін - 2 900,00 грн.
Загальна вартість послуг складає 4 900,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок (а.с.94);
Суд проаналізувавши копію Договору за № 8/25 від 03.06.2025, Акт про надані послуги про надання правничої допомоги у справі 300/5214/25, вартість якої становить 4 900,00 гривень який включає: консультацію, вивчення матеріалів, законодавства та судової практики, подання адвокатського запиту від 05.06.2025, підготування позовної заяви з додатками для сторін, зазначає таке.
Оцінюючи характер наданої адвокатом Остап'юк М.В. правничої допомоги враховано, що судовий розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
Суд зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз?яснення, укладення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб?єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб?єктами права.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).
З огляду на вищевикладене, суд вважає справедливим відшкодувати позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу з розрахунку: аналізу проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах; підготовки адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами та стратегії захисту клієнта в суді - в розмірі 4 900,00 грн.
Керуючись статями 132, 134, 139, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача адвоката Остап'юк Мирослави Василівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ- 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.