ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" жовтня 2025 р. справа № 300/8478/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №092350008007 від 17.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період проходження строкової військової служби у Збройних Силах з 07.05.1987 по 28.05.1989, період роботи у НГВУ «Муравленковськнафта» в/о «Ноябрьскнафтогаз» з 01.01.1992 по 15.05.1998 на посаді оператора з добування нафти і газу 3 і 4-го розряду, період роботи у ТОВ «Сотружество-3» (згодом реорганізовано в ТОВ «Сотружество Радужний -2» з 15.03.2001 по 23.01.2008 на посадах старший оператор по хімічній обробці нафтових та газових свердловин, помічник бурильника, бурильника, період роботи в ЗАТ «Обьнафторемонт» з 04.02.2008 по 12.10.2009 на посаді бурильника капітального ремонту свердловин, період роботи у ТОВ «Сотружество - Сервіс» з 10.09.2010 по 02.11.2010 на посаді бурильника 6-го розряду, період роботи в Акціонерному товаристві «Єрмаківське підприємство» по ремонту свердловин» з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016 на посадах бурильник капітального ремонту свердловин 6-го розряду, майстер по ремонту свердловин (капітальному, підземному); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи в шкідливих умовах праці період роботи в НГВУ «Надвірнанафтогаз» у період з 23.04.1990 по 14.11.1990 на посаді оператор з добування нафти і газу 3-го розряду, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XIII підрозділ 2 п. «а» Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, розділ XII підрозділ І п.2130200а-15824 постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991), період роботи в НГВУ «Муравленковськнафта» з 14.11.1991 по 10.04.1998 на посаді оператор з добування нафти і газу 3 і 4-го розряду, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком па пільгових умовах (розділ XII підрозділ 1 п. 2130200а-15824 постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, розділ XII підрозділ 2 п. «а» підпункт 2130200а-15824 постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994), період роботи в ТОВ «Сотружество-3» (згодом реорганізовано в ТОВ «Сотружество Радужний-2» з 15.03.2001 по 23.01.2008 на посадах старший оператор по хімічній обробці нафтових та газових свердловин, помічник бурильника, бурильника, які передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XII підрозділ 2 п. «а» підпункт 2130200а-15908 постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, розділ XII підрозділ 12.2 «а» постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003), період роботи в ЗАТ «Обьнафторемонт» з 04.02.2008 по 12.10.2009 на посадах помічник бурильника та бурильника капітального ремонту свердловин, які передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XII підрозділ 12.2 «а» постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003), період роботи в Акціонерному товаристві «Єрмаківське підприємство» по ремонту свердловин», з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016 на посадах бурильник капітального ремонту свердловин 6-го розряду, майстер по ремонту свердловин (капітальному, підземному), які передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ ХII підрозділ 12.2 «а» постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003), зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 09.05.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення». Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та безпідставно не зараховано до страхового стажу роботи позивача період проходження строкової військової служби у Збройних Силах з 07.05.1987 по 28.05.1989, періоди роботи з 01.01.1992 по 15.05.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010, з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016 та до пільгового стажу роботи періоди роботи з 23.04.1990 по 14.11.1990, з 14.11.1991 по 10.04.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016. Стверджує, що весь стаж роботи підтверджується записами трудової книжки позивача від 12.01.1990 серії НОМЕР_1 , військово-послужною карточкою до військового квитка серії НОМЕР_2 та уточнюючими довідками відповідно до Порядку №637. Позивач зазначає, що на момент роботи в росії діяла Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону 13 України "Про пенсійне забезпечення". Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 09.05.2024 про призначення пільгової пенсії за Списком №2. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було ухвалено рішення №092350008007 від 17.05.2024 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, згідно рішення №092350008007 від 17.05.2024 до страхового стажу не зараховано: період проходження військової служби з 07.05.1987 по 28.05.1989 згідно записів трудової книжки, оскільки відсутня дата видачі військового квитка і заявником не надано військового квитка; період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010 та з 11.12.2010 по 10.07.2012, 16.07.2012 по 28.01.2016, оскільки відповідно до листа Мінсоцполітики №37/0/2-23/41 від 03.01.2023 з 01.01.2023 росія припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто, до страхового стажу зараховується періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991; за Списком №2 згідно довідок №31 від 11.03.2010, №567 від 10.12.2009, оскільки заявник працював на підприємстві, яке розташоване на території російської федерації. Стверджує, що в трудовій книжці позивача у графі 4 відсутня дата видачі документу, зазначено лише посилання на військовий квиток його серію і номер. Документів, які б підтверджували період проходження військової служби з 07.05.1987 по 28.05.1989 позивачем до органів Пенсійного фонду на момент подання заяви про призначення пенсії не надано. Вважає, що оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, то на осіб, які працювали в російській федерації після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні/перерахунку пенсії стажу роботи та заробітку на її території. На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком в Україні не діяла Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також пенсійний орган зазначає, що за результатами розгляду документів доданих до заяви, страховий стаж позивача складає 9 років 9 місяць 26 дні, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 9 місяців 25 днів. Довідка №01-01-10/09/02/01-02/01-393 від 21.10.2024 щодо роботи в НГВУ «Надвірнанафтогаз» у період з 23.04.1990 по 14.11.1991 позивачем під час звернення із заявою від 09.05.2024 про призначення пільгової пенсії за Списком №2 не надавалась. Вважає, що норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» в частині призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 не підлягають застосуванню. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.70).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
09.05.2024 ОСОБА_1 , у віці 55 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.22, 53).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.05.2024 №092350080007 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. Зазначено, що страховий стаж становить 9 років 09 місяців 26 днів, пільговий стаж - 09 місяців 25 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період проходження військової служби з 07.05.1987 по 28.05.1989 згідно записів трудової книжки, оскільки відсутня дата видачі військового квитка, заявником не надано військового квитка; період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010, з 11.12.2010 по 10.07.2012, 16.07.2012 по 28.01.2016, оскільки відповідно до листа Мінсоцполітики №37/0/2-23/41 від 03.01.2023 року з 01.01.2023 року росія припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто до страхового стажу зараховується періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991; за Списком №2 згідно довідок №31 від 11.03.2010, №567 від 10.12.2009, оскільки заявник працював на підприємстві, яке розташоване на території російської федерації. Відповідно до листа Мінсоцполітики №37/0/2-23/41 від 03.01.2023 з 01.01.2023 року росія припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто до страхового стажу зараховується періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991 (а.с.53).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
До внесення змін Законом №213-VIII від 02 березня 2015 року в статтю 13 Закону №1788-XII було визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII збільшено необхідний для призначення пільгової пенсії за Списком №2 стаж роботи для чоловіків із 25 років до 30 років та збільшено кількість років пропорційного зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі відсутності стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII.
Надалі Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV доповнено розділом XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Так, згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII».
Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. …".
Таким чином, з 23.01.2020 (часу прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Водночас, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зокрема щодо необхідного стажу роботи, який у спірних правовідносинах складає 25 років за пунктом "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 30 років за п.2 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.
Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.
Суд вважає безпідставними доводи третьої особи про те, що норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» в частині призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 не підлягають застосуванню і його положення застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 предметом конституційного контролю була, зокрема, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» зі змінами внесеними Законом України №213, яка регламентувала призначення пенсій за віком на пільгових умовах, а також пенсій за вислугу років.
Таким чином, пенсія на пільгових умовах за Списком №2 незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць з 21.08.1992;
- досягнення 55 років для чоловіків і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 9 років 9 місяців 26 днів, стаж роботи за Списком №2 - 9 місяців 25 днів.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).
Пунктами 1, 3 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 29.03.2023 в справі №360/4129/20.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 12.11.1990 позивач у спірний період (а.с.12):
- з 07.05.1987 по 28.05.1987 служба в радянській армії, в.б. НК №5548523;
- 12.01.1990 прийнятий на роботу підсобним робочим по 2 розряду в цех із видобутку нафти і газу до НГДУ «Надворнаянефтегаз», наказ №6/к від 10.01.1990;
- 23.04.1990 переведено оператором із видобутку нафти і газу по 3 розряду того ж цеху №2, ф. 3, наказ №71/к від 23.04.1990;
- 14.11.1990 звільнений з роботи згідно ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням, наказ №196 від 11.11.1990;
- 14.11.1991 прийнятий на роботу в НГДУ «Муравленковскнефть» ПО «Ноябирськнефтегаз» оператором з видобутку нафти і газу 3 розряду в цех видобування нафти і газу №4, вахтовим методом, наказ №168-к від 13.11.1991;
- 01.04.1993 переведений оператором з добування нафти і газу 4 розряду в то й самий цех, наказ №33 н/к від 24.04.1993;
- 15.05.1998 звільнений з роботи згідно п. 6 статті 29 КЗоТ російської федерації у зв'язку зі зміною істотних умов трудового договору, наказ №108 від 06.05.1998;
- 15.03.2001 прийнятий на роботу в ООО «Содружество-3» старшим оператором з хімічної обробки нафтових і газових свердловин 6 розряду, вахтово-експедиційним методом роботи, наказ №17 від 15.03.2001;
- 01.01.2003 переведений в цех ПРС помічником бурильника, наказ №2 від 03.01.2003;
- 04.03.2003 переведений на базу виробничого обслуговування стропальником вахтовим методом, наказ №41 від 04.03.2003;
- 30.01.2005 переведений в цех капітального ремонту свердловин помічником бурильника вахтовим методом, наказ №31-к від 31.05.2005;
- 19.04.2006 переведений в цех поточного і капітального ремонту нафтових та газових свердловин бурильником, вахтовим методом, наказ №261-к від 19.04.2006;
- 23.01.2008 звільнений з роботи за власним бажанням, пункт 3 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ №81-к від 23.01.2018;
- 04.02.2008 прийнятий на роботу до ЗАТ «Обьнефтеремонт» помічником бурильника капітального ремонту свердловин 5 розряду в Нижневартовское управление по капитальному ремонту скважин, вахтовим методом, наказ від 04.02.2008 №261-к;
- 18.07.2009 переведений бурильником капітального ремонту свердловин 6 розряду, наказ від 21.07.2009 №1694-к;
- 12.10.2009 звільнений з роботи за п. 2 ст. 77 трудового кодексу російської федерації у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору, наказ від 12.10.2009 №2523-к;
- 10.09.2010 прийнятий на роботу до ООО «Содружество-Сервис» в цех капітального та поточного ремонту нафтових і газових свердловин, бурильником 6 розряду, вахтовим методом роботи, наказ №95-к від 10.09.2010;
- 02.11.2010 звільнений з роботи за власним бажанням, наказ №144-к від 02.11.2010;
- 11.12.2010 прийнятий на роботу до ЗАТ «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» бурильником капітального ремонту свердловин 6 розряду в цех поточного та капітального ремонту свердловин, вахтовим методом роботи, наказ №938 від 10.12.2010;
- 10.07.2012 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору, наказ №400 від 09.07.2012;
- 16.07.2012 прийнятий на роботу до ЗАТ «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» в цех капітального та поточного ремонту нафтових і газових свердловин, бурильником 6 розряду, вахтовим методом роботи, наказ №453 від 12.07.2012;
- 01.04.2014 переведений в цех поточного та капітального ремонту свердловин на посаду майстра по ремонту свердловин (капітальному, підземному), вахтовим методом, наказ №967/2 від 01.04.2014;
- 28.01.2016 трудовий договір розірвано у зв'язку із порушенням трудових обов'язків - поява на роботі у стані алкогольного сп'яніння, наказ №108 від 28.01.2016.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з 07.05.1987 по 28.05.1989 є відсутність дати видачі військового квитка у трудовій книжці позивача. Вказано, що заявником не надано пенсійному органу військового квитка.
Під час проходження позивачем військової служби діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань затверджено № 162 від 20.06.1974, підпункт «а» пункту 2.17 якої передбачав, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про періоди служби в складі Збройних Сил СРСР із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби.
У період проходження позивачем військової служби діяло також Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, підпунктом «к» пункту 109 якого було передбачено, що до загального стажу роботи зараховується також служба в складі Збройних Сил СРСР та у війську.
Статтею 5 Закону СРСР від 12.10.1967 "Про загальний військовий обов'язок" визначено, що військова служба складається з дійсної військової служби та служби у запасі Збройних Сил СРСР.
За змістом статті 13 Закону СРСР від 12.10.1967 "Про загальний військовий обов'язок" строк дійсної військової служби для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин та авіації Військово-Морського Флоту становить 2 роки.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 №2232-XII.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС (додаток № 3).
Так, згідно запису №2 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 12.11.1990 позивач з 07.05.1987 по 28.05.1987 проходив службу в радянській армії. Зазначено, що вказаний запис внесено на підставі військового квитка НОМЕР_3 (а.с.12).
Такий запис у трудовій книжці позивача не містить відомостей про дату видачі військового квитка.
Однак, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.
Крім того, у позові позивач зазначив, що втратив військовий квиток, проте надав військово-послужну карточку до військового квитка НОМЕР_2 , за змістом якої ОСОБА_2 проходив військову служу з травня 1987 року по травень 1989 року у Військовій частині НОМЕР_4 . Вказано, що військово-послужну карточку видано у зв'язку із відсутністю військового квитка (а.с.23).
Таким чином, суд дійшов висновку, що період проходження позивачем військової служби в радянській армії з 07.05.1987 о 28.05.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 15.05.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010, з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016 слугувала обставина припинення участі російської федерації та України в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною і російською федерацією та, відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської Федерації “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
За приписами частини 2 статті 24 Закону України “Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України “Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №639 “Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 4 липня 2023 року.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (надалі також - Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст.417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР .
Таким чином, положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд виснує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993, а також зупинення дії та вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією означає, що вказані Угоди та Конвенція припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод і Конвенції, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод та Конвенції.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Угода між Урядом України і урядом російської федерації “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, а також Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протокол до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією підлягають застосуванню при зарахуванні стажу роботи позивача в період їх чинності.
Суд наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. Працюючи за межами України, позивач мав легітимні очікування щодо його пенсійного забезпечення. Надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Таким чином в спірному випадку стаж, набутий на території російської федерації до денонсації Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993, а також до зупинення дії і виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права позивача на пенсію і її обчисленні.
Відтак, підстави незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи на території російської федерації згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_5 з 01.01.1992 по 15.05.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010, з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016, наведені у рішенні №092350008007 від 17.05.2024, є протиправними, оскільки позивач працював на території російської федерації під час чинності Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а також до зупинення дії і виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією, тому мав легітимні очікування щодо зарахування такого періоду до страхового стажу та належне пенсійне забезпечення.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 17.09.2024 у справі 580/3576/22 дійшов такого висновку: ... «Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Отже, положення відповідного міжнародного договору розповсюджується на питання пов'язані із призначенням пенсії, зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу тощо…».
Щодо зарахування до стажу роботи позивача за Списком №2 періодів роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_5 з 23.04.1990 по 14.11.1990, з 14.11.1991 по 10.04.1998, з 15.03.2001 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 12.10.2009, з 10.09.2010 по 02.11.2010, з 11.12.2010 по 10.07.2012, з 16.07.2012 по 28.01.2016, суд зазначає наступне.
За змістом оскаржуваного рішення до стажу роботи позивача за Списком №2 не зараховано періоди роботи згідно довідок №31 від 11.03.2010, №567 від 10.12.2009, оскільки заявник працював на підприємстві, яке розташоване на території російської федерації. Відповідно до листа Мінсоцполітики №37/0/2-23/41 від 03.01.2023 з 01.01.2023 року росія припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто до страхового стажу зараховується періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991 (а.с.53).
Обставинам припинення участі росії в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд надав оцінку вище по тексту рішення.
Також судом зазначено, що згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Тобто, виключно виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників певного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, вважається виконання роботи зі шкідливими умовами праці повний робочий день.
З 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Підрозділом «Робітники» розділу 10 «Переробка нафти, газу, вугілля та сланцю» Списку №2 затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачено посади операторів та їх помічників, старших операторів.
Розділом 12 “Буріння, видобування та переробка нафти, газу і газового конденсату, переробка вугілля і сланцю» Списку №2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачено посади майстра, старшого майстра, зайнятих у виробничих процесах з буріння свердловин, на вишкобудуванні, випробовуванні свердловин (позиція 2130100б-23187), бурильника капітального ремонту свердловин (позиція 2130200а-11292), оператора із видобування нафти і газу (позиція 2130200а-15824), оператора із підземного ремонту свердловин (позиція 2130200а-15870), оператора з хімічної обробки свердловин (позиція 2130200а-15908).
Згідно довідки ООО «Содружество-Радужний-2» від 11.03.2010 №31 позивач працював повний робочий день у період з 15.03.2001 по 23.01.2008 на посадах бурильника, помічника бурильника, стропальника, старшого оператора з хімічної обробки нафтових і газових свердловин. Вказано, що посада помічника бурильника цеха поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин відповідає професії оператор по підземному ремонту свердловин, яка відноситься до Списку №2 (розділ 12, позиція 2130200а-15870), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.01.1991 №10. Посада бурильника також передбачена Списком №2 (розділ 12, позиція 2130200а-11292), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.01.1991 №10 (а.с.29).
В довідці ЗАТ «Обьнефтеремонт» від 10.12.2009 №567 зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 04.02.2008 по 12.10.2009 на посадах помічника бурильника, бурильника. Вказано, що професія бурильника капітального ремонту свердловин (помічника бурильника по капітальному ремонту свердловин) передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділ 12, підрозділ 2, позиція 2130200а-11292 (а.с.31).
За змістом довідки ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» від 02.02.2016 №466 позивач працював повний робочий день з 16.07.2012 по 28.01.2016 на посаді бурильника та майстра по ремонту свердловин, що передбачені Списком №2 від 26.01.1991 №10 (посада бурильника - позиція 2130200а-11292, підрозділ 2, посада майстра по ремонту свердловин (капітальному, підземному - позиція 2030200Б-23187, підрозділ 2), (а.с.38).
Списком № 2 (розділ 12), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади оператора із видобування нафти і газу (позиція 2130200а-15824), оператора з хімічної обробки свердловин (позиція 2130200а-15908), оператора із підземного ремонту свердловин (позиція 2130200а-15870).
Розділом 12 Списку №2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, передбачено посади майстра, старшого майстра, зайнятих у виробничих процесах по бурінню свердловин, на вишкобудуванні, випробуванні свердловин (позиція 12.1б), бурильника капітального ремонту свердловин (позиція 12.2а).
Отже, посади, які займав позивач у спірні періоди (оператор із видобутку нафти і газу, старший оператор з хімічної обробки нафтових і газових свердловин, помічник бурильника, бурильник, майстер по ремонту свердловин) передбачені описаними вище Списками №2, чинними у відповідні періоди роботи.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі також - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, зокрема, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до вказаного Порядку, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Згідно довідки, виданої ПАТ «Укрнафта» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.10.2024 №01/01/10/09/02/01-02/01-383 ОСОБА_1 працював повний робочий день у Нафтогазовидобувному управлінні «Надвірнанафтогаз» у період з 23.04.1990 по 15.11.1991 за професію, посадою оператор з добування нафти і газу, що передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, розділ 13, підрозділ 2а, добування нафти і газу, пункт робітники (а.с.24).
Суд вказує, що описана вище довідка не була долучена позивачем до заяви про призначення пенсії від 17.05.2024, пенсійним органом не надавалася оцінка відомостям вказаної довідки при розгляді заяви про призначення пенсії, а тому суд не надає їй правової оцінки.
У матеріалах справи наявна довідка ООО «Содружество-Радужний-2» від 25.01.2008 №46, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 15.03.2001 по 23.01.2008 на посадах бурильника, помічника бурильника, стропальника (з 04.03.2003 по 18.04.2006), старшого оператора з хімічної обробки нафтових і газових свердловин (а.с.28).
Згідно довідки ООО «Содружество-Радужний-2» №11.03.2010 №31 позивач працював повний робочий день у період з 15.03.2001 по 23.01.2008 на посадах бурильника, помічника бурильника, стропальника, старшого оператора з хімічної обробки нафтових і газових свердловин. Вказано, що Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №10 від 26.01.1991 передбачено посади бурильника і помічника бурильника (а.с.29).
В довідці ЗАТ «Обьнефтеремонт» від 10.12.2009 №567 зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 04.02.2008 по 12.10.2009 на посадах помічника бурильника, бурильника, які передбачені Списком №2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділ 12, підрозділ 2, позиція 2130200а-11292. (а.с.31).
Також у довідці ООО «Содружество-Сервис» від 02.11.2010 №38 вказано, що позивач працював повний робочий день у період з 10.09.2010 по 02.11.2010 (а.с.34).
Цей період позивач не просить зарахувати до пільгового стажу роботи.
Зі змісту довідки ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» від 01.06.2012 №135 слідує, що позивач працював на цьому підприємстві з 11.12.2010. За 2011 рік відпрацьовано такий час: січень - дні/години 31/341, лютий - дні/години 28/308, березень - дні/години 0/0, квітень - дні/години 16/176, травень - дні/години 31/341, червень - дні/години 0/0, липень - дні/години 171/187, серпень - дні/години 31/341, вересень - дні/години 0/0, жовтень - дні/години 17/187, листопад - дні/години 30/330, грудень - дні/години 0/0. Всього 201/2211 (а.с.36). Відомості про дні та години роботи з 11.12.2010 по 31.12.2010 відсутні.
Також позивачем до позову долучено довідку про доходи фізичної особи за 2011 рік №192 від 03.05.2012 (а.с.37).
Тобто, зайнятість позивача у ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» на роботах за Списком №2, підтверджена у такі періоди: січень, лютий, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад та грудень 2011 року.
В матеріалах справи відсутні інші довідки, які б підтверджували зайнятість позивача у ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» у період з 11.12.2010 по 10.07.2012 на роботах, передбачених Списком №2 повний робочий день.
Покликання позивача лише на записи у трудовій книжці в цьому випадку є недостатнім.
За змістом довідки ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» від 02.02.2016 №466 позивач працював повний робочий день з 16.07.2012 по 28.01.2016 на посаді бурильника та майстра по ремонту свердловин, що передбачені Списком №2 від 26.01. 1991 №10 (а.с.38).
Також в матеріалах справи наявні наказ ООО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» від 01.12.2012 №321 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», від 31.12.2013 №1242, протокол №12 засідання атестаційної комісії від 31.12.2013, картки атестації робочого місця за умовами праці №158, №159 (а.с.41-51).
Зміст описаних вище довідок та матеріалів атестації (складених російською мовою) є чітким і зрозумілим та не був підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві російської федерації.
Отже, описані вище відомості можуть підтверджувати факт офіційного працевлаштування позивача в росії та пільговий стаж роботи за Списком №2.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу в призначенні пенсії обмежившись обґрунтуванням неможливості взагалі врахувати при обрахунку страхового та пільгового стажу та розміру пенсії страховий стаж, здобутий на території російської федерації, без оцінки конкретних обставин щодо наявності такого стажу.
Суд звертає увагу, що пенсійним органом по суті не розглядалася подана заява від 09.05.2024, а вирішення питання про те, чи має право позивач на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зарахування спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу на підставі поданих ним документів вирішується саме під час розгляду відповідної заяви.
З огляду на вказане вище суд виснує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно прийнято рішення від 17.05.2024 за №092350008007 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умова за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, суд не може перебирати на себе повноваження пенсійного органу та досліджувати документи, яким не надана оцінка Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії та обраховувати страховий стаж позивача.
Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не дослідило належно та добросовісно вказаних обставин щодо наявності в позивача страхового стажу (в тому числі стажу роботи за Списком №2) за період його трудової діяльності на території російської федерації, то ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі буде зобов'язання вказаного відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За встановлених у справі обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачений судовий збір в сумі 847,84 грн. (70% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.05.2024 за №092350008077.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набержна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000)
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.