20 жовтня 2025 року Справа № 160/30091/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ: 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови, -
17 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни від 04.08.2025 року виконавче провадження № 75369710 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/2876/24, виданого 21.05.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність постанови відповідача, яка є предметом оскарження.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/30091/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно п. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач 16.10.2025 року оскаржив постанову, складену 04.08.2025 року, тобто - позивачем пропущено строк звернення до суду.
За ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 08.10.2025 року. Позов при цьому подано 16.10.2025 року.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази більш ранньої обізнаності позивача про порушення його прав спірною постановою.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обсяг наявних у матеріалах справи доказів, маючи на меті виконати завдання адміністративного судочинства суд констатує поважність причин пропуску строку звернення до суду, в зв'язку з чим заява позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів статей 12, 257, 262, 268-270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, суд доходить висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись ст. ст. 80, 171, 248, 257, 260, 262, 268-270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/30091/25 - задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/30091/25.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №160/30091/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 28 жовтня 2025 року о 15:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань №6.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Здійснювати розгляд адміністративної справи у змішаній формі.
Витребувати від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса):
1) актуальні відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про виконавчі дії та рішення щодо виконавчого провадження №75369710;
2) засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №75369710;
3) пояснення щодо способу вирішення державним виконавцем питання про виконання рішення суду в адміністративній справі №160/2876/24 в частині зобов'язання повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення саме з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні (вказати які конкретно державним виконавцем встановлено висновки суду, виходячи з чого саме зроблено висновок про їх врахування і тд).
Встановити відповідачу строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду відзиву на адміністративний позов у порядку передбаченому статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, з поясненнями по суті заявлених вимог та долученням підтверджуючих документів, а також документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Відповідно ч. 1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
У зв'язку із скороченим терміном розгляду справи, сторони у справі повідомляються відповідно до ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко