20 жовтня 2025 року Справа 160/29668/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , 14.10.2025 року в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у призначенні пенсії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по втраті годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з 01 липня 2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з дня смерті останнього, а саме - з 12 червня 2025 року;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у обчисленні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із розміру грошового забезпечення їх померлого батька ОСОБА_4 , яке зазначено у довідці, виданій на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме - 8145 грн.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (кожній окремо) пенсію в разі втрати годувальника - їх батька ОСОБА_4 , у розмірі 30 відсотків грошового забезпечення останнього (кожній окремо), з якого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, станом на 12 червня 2025 року, повинна була обчислена пенсія ОСОБА_4 , а також виплатити різницю між фактично отриманими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та належними до сплати сумами пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн.
За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви позивачами заявлено по 2 вимоги немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується у загальному розмірі зтановить 4 844,80 грн., по 2422,40 гривень.
Водночас, позивачі вказують, що звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Так, пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
При цьому, пункт 12 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах неповнолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір", містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Частиною сьомою статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої, її мати - ОСОБА_1 , діє як законний представник неповнолітньої в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Таким чином, з аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах з адміністративним позовом в загальному порядку, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, позивач - ОСОБА_3 досягла повноліття та володіє адміністративною процесуальною правосуб'єктністю в розумінні статті 43 КАС України.
Отже, чинне законодавство України не звільняє позивачів від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Інші правові підстави для звільнення від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, представнику ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 необхідно надати докази сплати судового збору.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у загальному розмірі 4 844,80 грн. (по 2422,40 грн.), сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач 1: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков