14 жовтня 2025 рокуСправа № 160/27756/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.
за участі секретаря судового засідання Волок А.О.
за участі:
представника позивача Білокінь С.С.,
представника третьої особи Щербина Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), третя особа - Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -
25 вересня 2025 року Громадська організація "Платформа Громадський Контроль" в особі представника Білоконя Сергія Сергійовича через систему "Електронний Суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 15.09.2025 Про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, винесену Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником Максимом Андрійовичем.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що судовим рішенням по справі №160/29858/24 зобов'язано Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради надати Громадській організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" відповідь на інформаційний запит № 2326/24 від 25.10.2024 з наданням запитуваних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Відповідно до інформаційного запиту №2326/24 від 25.10.2024 позивач прохав надати копії всіх актів виконаних робіт по формі КБ-2в, а також копії всіх довідок про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за державними закупівлями підписаних станом на формування відповіді на вказаний інформаційний запит. Судове рішення не було виконане в добровільному порядку, а тому за заявою позивача було відкрите виконавче провадження НОМЕР_2. Враховуючи, що судове рішення не виконувалось в рамках примусового виконання, за заявою позивача, Дніпропетровським окружним адміністративним судом було встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №160/29858/24 (наразі справа також перебуває на стадії судового контролю). 20.08.2025 боржником подано повідомлення про часткове надання запитуваних документів (Боржник вказав нібито частину документів було затоплено та знищено, а тому такі документи надати не виявляється можливим). Стягувачем було подано заперечення до виконавчої служби в яких детально роз'яснено та аргументовано чому судове рішення по справі №160/29858/24 - не виконане належним чином та у повному обсязі боржником, а тому відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження. 29.08.2025 (тобто після отримання заперечень від Стягувача) державним виконавцем було винесено вимогу в якій зазначено: На адресу відділу надійшло заперечення щодо закриття виконавчого провадження НОМЕР_2 вих. 1566/25 від 28.08.2025, зважаючи на викладене в даному запереченні, вимагаю виконати рішення суду протягом 5-ти робочих днів. 15.09.2025 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження з моменту винесення вимоги 29.08.2025 до моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження боржником не надано жодного документу щодо запитуваних операцій. Тобто спочатку державний виконавець виніс вимогу на підтвердження факту неналежного виконання судового рішення. Боржником не вчинено жодних нових дій, спрямованих на виконання судового рішення по справі та не надано жодних нових документів. По суті нічого не змінилося, бездіяльність боржника продовжується, а судове рішення і досі залишається не виконаним. З яких правових підстав державний виконавець приходить до висновку, що вимоги виконавчого документу по справі №160/29858/24 виконані в повному обсязі - не зрозуміло. Вважаючи, що постанова про закінчення виконавчого провадження є очевидно протиправною, передчасною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 02.10.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Судовий розгляд справи призначено на 14 жовтня 2025 року о 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань 1.
14.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовної заяви просив відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що з матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 вбачається, що державним виконавцем за заявою стягувача 11.07.2025, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання вимог виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі №160/29858/24. Зазначений документ належить до категорії справ немайнового характеру. Встановлено, що виконавчим документом зобов'язано ДЕПАРТМАЕНТ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ надати Громадській організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» відповідь на інформаційний запит №2326/24 від 25.10.2024 з наданням запитуваних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Таким чином, розгляд запиту боржником є належним виконанням вимог виконавчого документу. Виконавчим документом не було зобов'язано боржника створювати запитувану публічну інформацію, або звертатись за будь-якими документами до інших органів та осіб, тому державний виконавець не може вимагати у боржника виконати ті вимоги виконавчого документу, які прямо у ньому не зазначені.
14.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради надійшли пояснення по справі, в яких останній просив у задоволенні позовної заяви відмовити. В обґрунтування пояснень зазначив, що 19.08.2025 рішення суду у справі № 160/29858/24 Департаментом виконано у повному обсязі шляхом направлення на електронну пошту Громадської організації (gromkontrol.ua@gmail.com) та на поштову адресу (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 7), повного пакету документів на виконання запиту № 2326/24 від 25.10.2024 з урахуванням висновків суду. На адресу Громадської організації направлено копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) по запитуваним ними об'єктам будівництва. Надати копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) по об'єктам будівництва до 02.04.2024 не є можливим, оскільки 02.04.2024 у приміщенні Департаменту по вул. Троїцькій, 21а стався розрив внутрішньобудинкових мереж опалення, внаслідок чого відбулося затоплення кабінету № 100 та всієї документації, яка перебувала в ньому на зберіганні. Ці обставини були зафіксовані в Акті про результати проведення заходів комісією з обстеження місця розриву внутрішньобудинкових мереж опалення та документів департаменту, які до виникнення аварії перебували на зберіганні в кабінеті № 100 за адресою: вул. Троїцька, 21а, м. Дніпро. Надати копію вказаного акта не видається можливим, оскільки його оригінал було вилучено під час проведення 12.06.2024 обшуку в приміщенні Департаменту на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2024 у справі № 204/5452/24. Після вищевикладених подій Департаментом вживалися заходи з метою відновлення втраченої фінансово-господарської документації, а саме на адресу генпідрядних організацій направлялися відповідні листи. Департамент, будучи замовником на виконання робіт з будівництва, вживав та вживає заходів з метою відновлення втраченої фінансово-господарської документації по об'єктам будівництва, проте від генпідрядників жодних відповідей не надходило. Ігнорування вищезазначених листів генпідрядниками не залежить від намагань Департаменту відновити втрачені документи. Таким чином існують об'єктивні причини, які не залежать від волі Департаменту, через які останній позбавлений можливості надати копії інших документів, які зазначені в запиті громадської організації № 2326/24 від 25.10.2024. Також зазначає, що Департамент не має ніякого процесуального статусу в кримінальному провадженні № 42023042000000186, а тому, відповідно, і не має права, визначеного вищевказаною статтею, на звернення до слідчого або прокурора з клопотання про надання матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Додатково зазначає, що законодавством не передбачено права Департаменту, як замовника, вимагати у підрядників будь-яку інформацію, що не передбачена договором або відповідним положенням закону. Більш того, таке втручання може бути розцінене як протиправне що, в свою чергу, карається згідно з Кримінальним кодексом України. Аргументи щодо діючих договорів з Генпідрядниками також не можуть заслуговувати на увагу, оскільки права і обов'язки за ними жодним чином не розповсюджуються на обставини відновлення документації. Крім того, Департаментом зобов'язання за договорами виконуються в повному обсязі, результати діяльності є загальнодоступними та відкритими, щомісячно подаються звіти про виконання робіт, а тому припущення Громадської організації про міжнародний скандал та скорочення фінансування є цілком безпідставні та надумані.
Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 14.10.2025 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/27756/25 та продовжено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини не явки суду не повідомив.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи наведені у поясненнях.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/29858/24 адміністративний позов Громадської організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" до Департамента капітального будівництва Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради щодо відмови у наданні Громадській організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" запитуваної інформації на інформаційний запит № 2326/24 від 25.10.2024 року.
Зобов'язано Департамента капітального будівництва Дніпровської міської ради надати Громадській організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" відповідь на інформаційний запит № 2326/24 від 25.10.2024 року з наданням запитуваних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 160/29858/24 залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/29858/24 набрало законної сили 23.06.2025.
На виконання означеного рішення суду 09.07.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №160/29858/24.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півника Максима Андрійовича від 11.07.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, та зазначено про те, що Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
З метою перевірки виконання рішення суду, державним виконавцем 30.07.2025 була винесена вимога виконавця.
За не виконання рішення суду та ненадання відповіді на вимогу, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півника Максима Андрійовича від 18.08.2025 на Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
19.08.2025 державному виконавцю від Департамента капітального будівництва Дніпровської міської ради надійшов лист від 19.08.2025 №3/8-404 про надання інформації та закриття виконавчого провадження.
29.08.2025 державним виконавцем отримано заперечення позивача від 28.08.2025 №1566/25 щодо закриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
З метою перевірки виконання рішення суду, державним виконавцем 29.08.2025 була винесена вимога виконавця, на яку Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради листом від 08.09.2025 №6/8-57 повідомив, що рішення суду фактично виконано в повному обсязі.
Вважаючи, що розгляд запиту боржником є належним виконанням вимог виконавчого документу, 15.09.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником Максимом Андрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2.
Так, у даній справі спірною є, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півника Максима Андрійовича від 15.09.2025 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, яка була прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №160/29858/24 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 09.07.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
В силу пункту дев'ятого частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII).
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (частина перша статті 63 Закону № 1404-VIII).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII:
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником;
- у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом;
- у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 76 Закону № 1404-VIII).
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 76 Закону № 1404-VIII).
Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, та судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина друга статті 381-1 КАС України).
Однією з основних засада (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення (пункт п'ятий частини третьої статті 2 КАС України).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частини друга, третя статті 14 КАС України).
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (частина перша статті 370 КАС України).
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України).
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Відповідно до частини першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.
За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
Судом встановлено, що виконавчим документом зобов'язано Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради надати Громадській організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" відповідь на інформаційний запит №2326/24 від 25.10.2024 з наданням запитуваних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Так, Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради державному виконавцю направлено лист «Про надання інформації та закриття виконавчого провадження» від 19.08.2025 за вих. №3/8-404. В якому було зазначено зокрема про те, що: «… 19.08.2025 рішення суду у справі №160/29858/24 Департаментом виконано у повному обсязі шляхом направлення на електронну пошту Громадської організації (gromkontrol.ua@gmail.com) та на поштову адресу (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 7), повного пакету документів на виконання запиту №2326/24 від 25.10.2024 з урахуванням висновків суду.
На адресу Громадської організації направлено копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) складених після 02.04.2024 по наступним об'єктам будівництва:
- «Реконструкція Комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №22 з поглибленим вивченням іноземної мови» Дніпровської міської ради по вул. Нахімова, 57 у м. Дніпрі»;
- «Реконструкція частини головного корпусу КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, 31 під відділення інтенсивної терапії та трансплантації - сепарації клітин крові» (блок № Г,Д)»;
- «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту №12831» по вул. Старокозацькій, 52 А в м. Дніпрі»;
- «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту на території Дніпровської гімназії №118 Дніпровської міської ради за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 15, м. Дніпро»;
- «Реконструкція будівлі лікувального корпусу КНП КЛШМД ДМР під відкриття Мультидисциплінарного Центру Сучасних Медичних Технологій за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, 62»;
- «Реконструкція вул. Ливарної у м. Дніпрі» 1 черга (перевлаштування зовнішніх мереж)»;
- «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі».
Надати копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) по об'єктам будівництва до 02.04.2024 не є можливим, оскільки 02.04.2024 у приміщенні Департаменту по вул. Троїцькій, 21а стався розрив внутрішньобудинкових мереж опалення, внаслідок чого відбулося затоплення кабінету №100 та всієї документації, яка перебувала в ньому на зберіганні.
Ці обставини були зафіксовані в Акті про результати проведення заходів комісією з обстеження місця розриву внутрішньобудинкових мереж опалення та документів департаменту, які до виникнення аварії перебували на зберіганні в кабінеті № 100 за адресою: вул. Троїцька, 21а, м. Дніпро.
Надати копію вказаного акта не видається можливим, оскільки його оригінал було вилучено під час проведення 12.06.2024 обшуку в приміщенні Департаменту на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2024 у справі №204/5452/24.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи те, що Департаментом фактично виконано в повному обсязі рішення, просимо Вас закінчити виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №160/29858/24 виданого 09.07.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом яким зобов'язано Департамент надати Громадській організації відповідь на інформаційний запит № 2326/24 від 25.10.2024.».
29.08.2025 державним виконавцем винесено вимогу, в якій зазначено про те, що надійшло заперечення щодо закриття виконавчого провадження НОМЕР_2 вих. №1566/25 від 28.08.2025, зважаючи на викладене в запереченні, вимагалось виконати рішення суду протягом 5-ти робочих днів.
На означену вимогу, Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради державному виконавцю направлено лист «Про надання інформації на вимогу» від 08.09.2025 №6/8-57, в якому зазначено, що надати будь-які інші документи не має фізичної можливості через їх відсутність.
Вважаючи, що розгляд запиту боржником є належним виконанням вимог виконавчого документу, 15.09.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником Максимом Андрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2.
Так, Верховний Суд в постанові від 16.01.2025 по справі №580/1226/24 зазначив, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
КАС ВС звернув увагу, що за приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
Отже, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов'язаний пересвідчитися, що відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.
Водночас, джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
Варто зауважити, що ухвалою суду від 04.08.2025 встановлено судовий контроль за виконанням Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 в адміністративній справі № 160/29858/24 за адміністративним позовом Громадської організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 62, а/с7, код ЄДРПОУ 39689459) до Департамента капітального будівництва Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, будинок, 21а, код ЄДРПОУ 44053418) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, будинок, 21а, код ЄДРПОУ 44053418) подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року в адміністративній справі № 160/29858/24 в частині надання відповіді позивачу на інформаційний запит № 2326/24 від 25.10.2024 року з наданням запитуваних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Отже, фактично, оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення, зокрема відсутність ухвали про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі №160/29858/24.
Водночас слід зауважити про безпідставність висновків відповідача про те, що виконавчим документом не було зобов'язано боржника створювати запитувану публічну інформацію, або звертатись за будь-якими документами до інших органів та осіб, тому державний виконавець не може вимагати у боржника виконати ті вимоги виконавчого документу, які прямо у ньому не зазначені.
Частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
При цьому, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.
У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена за відсутності доказів, які б підтверджували факт виконання судового рішення в повному обсязі чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд вважає, що висновки державного виконавця про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження є передчасними, судове рішення залишається невиконаним, у зв'язку із чим порушується принцип ефективності як судового захисту, так і виконавчого провадження.
При вирішення заявленого спору по суді враховано правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 27.03.2019 у справі № 750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі № 378/1033/17.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частини першої статті9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу частини третьої статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 2 422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №6328 від 30.09.2025.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь позивача судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" (вул. Ульянова, буд. 24, кв. 9, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49101 ; ІК в ЄДРПОУ 39689459) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 43315529), третя особа - Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (вул. Троїцька, буд. 21А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49001; ІК в ЄДРПОУ 44053418), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 15.09.2025 Про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, винесену Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півником Максимом Андрійовичем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 43315529) на користь Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" (вул. Ульянова, буд. 24, кв. 9, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49101 ; ІК в ЄДРПОУ 39689459) понесені позивачем судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 жовтня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков