Справа №751/4792/25
Провадження №3/751/1780/25
21 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А.О.
при секретарі Рак Я.М.
за участю захисника Хайтова Павла Вячеславовича та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №333886 від 18.05.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянину ОСОБА_1 інкримінувалося наступне: 18.05.2025 о 00 год 55 хв, в м. Чернігів, вул. Єлецька, 7, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звуженфі зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Хайтов П.В. винуватість особи за інкримінованим порушенням за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнали, суду повідомили, що у вечорі 17.05.2025 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, з яким був незгоден. У ході виниклої суперечки, де він обстоював позицію щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху, працівниками поліції було повідомлено йому про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння, і він погодився пройти на місці огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу типу «Драгер». Результат тесту був негативний. Всі події тривали значний період часу, і розпочавшись пізно у вечорі 17.05.2025 події щодо першої зупинки завершилися вже після 00:00 год 18.05.2025. Після того, як він та залучені до першої зупинки працівники поліції припинили взаємодію, ОСОБА_1 почав рух на власному транспортному засобі та був повторно зупинений цими ж працівниками поліції у зв'язку із нібито порушенням правил здійснення повороту. У ході цих подій працівники поліції повідомили йому про нібито виявлені в нього ознаки вже наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в лікаря-нарколога в медичному закладі, однак він не погодився проїхати туди без присутності свідків, для чого зателефонував дружині, яка прибула на місце подій. Однак, після цього працівники поліції відмовилися доставити його для проходження огляду. Зазначає також, що не перебував у стані наркотичного сп'яніння та не вживав жодних наркотичних засобів, вважав дії працівників поліції неправомірними та упередженими щодо нього. Крім того, він був знервований через їх поведінку та пізній час доби, зателефонував дружині та попросив її приїхати на місце події. У подальшому, після приїзду дружини, він та дружина надали згоду на проходження огляду, однак працівники поліції відмовилися врахувати це та повідомили, що вони вже складають адміністративний протокол. У подальшому, а саме 18.05.2025 близько 10.00 год він самостійно прибув до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, результат якого був негативний, про що до матеріалів справи було долучено оригінал виписки із медичної карти амбулаторного хворого №403 від 18.05.2025 (а.с. 19). Також ОСОБА_1 звертався зі скаргою на дії працівників поліції до органів прокуратури, копію якої також долучив до матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а.с. 12 - 17).
Дослідивши матеріали справи, пояснення особи щодо якої складено адміністративний протокол та показання свідків, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп'яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп'яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язаний пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп'яніння не звільняє водія від обов'язку проходження огляду.
Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об'єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп'яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп'яніння. Такими обставинами є:
1) Вікова група особи, щодо якої складено адміністративний протокол, якій станом на момент розгляду справи в суді виповнилося повних 50 років. Попри те, що даний вік повністю не виключає вживання наркотичних засобів, однак не можливо не відзначити, що вживання наркотичних засобів для осіб даної вікової групи не є типовим. При цьому, як свідчать дані веб-порталу «Судова влада України», раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у зв'язку із вживанням наркотичних засобів не притягувався, як і не притягувався до відповідальності за будь-які правопорушення, що пов'язані із обігом наркотичних засобів.
2) Наявність конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та працівником поліції, який здійснив зупинку транспортного засобу.
Попри те, що допитані в судовому засіданні працівники поліції заперечують наявність конфліктної ситуації із водієм як такої, суд критично сприймає ці показання свідків, оскільки як не заперечувалося ніким з учасників провадження, у тому числі визнано свідками, водій ОСОБА_1 дійсно протягом кількох годин був двічі зупинений працівниками поліції, та двічі був направлений на проходження огляду на визначення стану алкогольного (початково), а в подальшому - наркотичного сп'яніння, що в аспекті навіть загальної тривалості подій (декілька годин сукупно) в розумного стороннього спостерігача не може не викликати враження виникнення конфліктної ситуації із працівниками поліції.
При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб'єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом.
У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Суд також нагадує, що в силу висновків ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» провадження у справі про адміністративні правопорушення є «кримінальним провадженням» для цілей ст. 5 та 6 ЄКПЛ, а отже винуватість особи має бути доведена зібраними державним органом доказами за стандартом «поза розумним сумнівом».
Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння мають спірний та непереконливий характер, та не можуть свідчити про наявність правових підстав для законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, що підтверджується наступними доказами.
1// Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора з службового автомобіля працівників поліції, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції при здійсненні маневру повороту. При цьому, як видно з відеозапису, службовий автомобіль працівників поліції перебував безпосередньо поруч з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , що узгоджується із версією подій останнього про те, що він був зупинений працівниками поліції безпосередньо після попередньої зупинки.
2// З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що дійсно зафіксовані події є продовженням інших подій за участю водія ОСОБА_1 , які в матеріали відеофіксації не увійшли («Ребята, мы с вами по-нормальному расстались, мне домой надо ехать», системний час запису 00:57).
Як вбачається із цього відеозапису, водій дійсно поводить себе певною мірою нервово. Однак суд не може погодитися із доводами протоколу про наявність ознаки наркотичного сп'яніння «поведінка, що не відповідає обстановці», оскільки яку уже відзначалося, з доказів вбачаються ознаки конфліктної ситуації із працівниками поліції, події відбуваються в умовах комендантської години та водій свою певною мірою нервову поведінку аргументує тим, що працівники поліції в цих умовах мають до нього упереджене ставлення, і ці пояснення водія безпосередньо зафіксовані на відеозаписі. Крім того, як свідчить відеозапис, під час складення працівниками поліції постанови від 18.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, водій поводить себе відносно спокійно та не виявляє агресивної поведінки, хоча й певною мірою роздратовано, але по суті опосередковано визнає винуватість.
За таких умов, дослідження відеозапису з місця подій не може свідчити про те, що поведінка водія дійсно є такою, що об'єктивно не відповідає тій обстановці, що склалася на місці подій.
3// Подальше дослідження відеозапису з бодікамери працівників поліції (системний час 01:07:16) свідчить про те, що після закінчення складення постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП працівники поліції повідомляють водію про інше порушення вимог Правил дорожнього руху - перебування на проїжджій частині автодороги в темний час доби без світловідбивних елементів.
При цьому суд зауважує, у весь цей час водій ОСОБА_1 перебував на місці подій поруч із працівниками поліції та на їх вимогу, неподалік їх службового автомобіля, і відповідно незалежно від наявності або відсутності світловідбивних елементів не міг завдати жодної шкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Наведена обставина, зафіксована на відеозаписі з бодікамери працівників поліції, у будь-якого стороннього спостерігача однозначно не може не викликати обґрунтованої підозри щодо упередженості працівників поліції відносно водія ОСОБА_1 .
4// Після закінчення складення постанови у справі про адміністративне правопорушення, на питання водія чи може він їхати, працівники поліції повторно вимагають у водія надати документи що посвідчують особу водія та право керування (час 01:12:08), у той час як особа водія вже зафіксована та відображена в постанові у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, дії працівників поліції щодо повторної вимоги надати документи очевидно позбавлені будь-якого практичного змісту, не узгоджуються із вимогами щодо етичної поведінки працівників поліції та не можуть не викликати в стороннього спостерігача сумнівів щодо їх неупередженості.
При цьому суд зауважує, що згідно із вимогами розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, як затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб. Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
Однак в світлі наведених обставин є очевидним, що вимоги Правил етичної поведінки поліцейських в цій ситуації працівниками поліції не були дотримані.
5// Як свідчать матеріали відеозапису з бодікамери працівника поліції, о 01 год 14 хв 36 сек ОСОБА_1 за допомогою телефону звертається до правоохоронних органів щодо незаконних, як на його думку, дій працівників поліції. Тобто ОСОБА_1 використовує визначений законом спосіб захисту прав, що у сукупності із вищенаведеним повністю суперечить версії протоколу про адміністративне правопорушення щодо нібито наявності в водія ОСОБА_1 такої ознаки наркотичного сп'яніння, як «поведінка, що не відповідає обстановці» та спростовує ці відомості протоколу.
6// З матеріалів відеозапису вбачається, що вимогу щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння працівниками поліції було висловлено водієві ОСОБА_1 до моменту виявлення та повідомлення останньому нібито виявлених у нього ознак наркотичного сп'яніння. Так, на відеозаписі (час 01:15) чітко зафіксовано наступну розмову після завершення оформлення адміністративних матеріалів: «Ну все, могу ехать? - Ні. - Почему? - Вийдіть з машини. - Для чого? - Огляд вам провести».
Лише після фактичного висловлення вимоги працівниками щодо необхідності проведення огляду на визначення стану сп'яніння, працівником поліції поступово, протягом певного періоду часу, озвучуються нібито виявлені ними ознаки наркотичного сп'яніння. При цьому важливо зазначити, що навіть після цього такі ознаки повідомляються працівниками поліції поступово, а саме - спочатку озвучується ознака «поведінка, що не відповідає обстановці» (01:16), а лише в подальшому, після вимоги працівника поліції показати долоні рук інкримінується ознака «тремтіння пальців» рук та ще пізніше, після підсвічування ліхтариком очей, працівники поліції починають інкримінувати ОСОБА_1 також ознаку «звужені зіниці очей, що не реагують на світло».
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Однак всупереч вимогам Інструкції в даному випадку вимогу щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння було висловлено працівниками поліції ще до моменту виявлення та повідомлення водієві нібито виявлених ознак наркотичного сп'яніння, що у сукупності з усім наведеним вище додатково ставить під сумнів об'єктивність тверджень працівників поліції щодо нібито виявлених ними ознак сп'яніння.
7// Як вбачається з відеозапису (01:17:15) ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції демонструє долоні рук та зазначає: «Видно? Не дрожат.», у відповідь на що працівник поліції ствердно зазначає: «Добре». Тобто вербально чітко висловлює свою згоду з відсутністю цієї ознаки. Крім того, тремтіння пальців рук не зафіксовано і на відеозаписі.
Водночас із незрозумілих суду причин в протоколі про адміністративне правопорушення водієві інкримінується наявність такої ознаки, як виражене тремтіння пальців рук, однак ким саме та в який саме спосіб таку ознаку було виявлено з відеозапису з бодікамери працівника поліції взагалі не зрозуміло, і з наявного відеозапису таке тремтіння пальців рук не вбачається ані о 01:17, ані пізніше, коли працівники поліції повторно вимагають продемонструвати їм руки.
8// У контексті дослідження відеозапису суд не може не звернути увагу на те, що у відповідь на питання ОСОБА_1 , яка доцільність подальшого його перебування на місці подій вже після складення постанови у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський відповідає: «Можливо у вас ознаки наркотичного сп'яніння є…. - Уже наркотичного? - Звичайно…..» (01:17:13).
Суд зауважує, що незважаючи на те, що на цей час відносно водія вже було проведено огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, складено постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо порушення правил здійснення повороту та повідомлено водія про нібито наявність ознак наркотичного сп'яніння (що мало місце о 01:16), працівник поліції використовує лексичну конструкцію «Може у вас ознаки наркотичного сп'яніння є…», що в аспекті застосування слова «МОЖЕ» чітко свідчить про те, що працівник поліції, незважаючи на уже здійснене повідомлення водієві про нібито наявність ознак наркотичного сп'яніння, сам не є переконаний у наявності таких ознак.
9// На відеозаписі о 01 год 18 хв зафіксовано проведення тесту шляхом підсвічування ліхтариком мобільного телефона зіниць очей ОСОБА_1 та констатовано нібито наявність ознаки наркотичного сп'яніння «звужені зіниці очей, які не реагують на світло». Водночас відеофіксація не містить безпосередньо відображення результатів тесту, що в світлі уже встановлених судом обставин не може бути сприйнято судом як належний доказ наявності вищевказаної ознаки наркотичного сп'яніння.
10// На відеозаписі з бодікамери працівника поліції чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 після висловлення працівниками поліції вимоги про проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння зателефонував з власного мобільного телефону щодо виклику адвоката, що зафіксовано на відеозаписі (час 01:26). У подальшому ОСОБА_1 неодноразово підтверджує, що викликав адвоката та бажає його участі, що зафіксовано на відеозаписі - час 01:29 та 01:34. Однак працівники поліції відкрито ігнорують вимогу особи щодо необхідності участі захисника: «А адвокат яке має відношення до проходження огляду?» (час 01:28) та не дочекавшись ані приїзду адвоката, ані впевнившись у неможливості його приїзду, вже о 01:35 зачитують ОСОБА_1 права як особі, щодо якої складається адміністративний протокол та розпочинають фактичне складення адміністративного протоколу.
Відповідно до пункту «с» частини 3 статті 6 ЄКПЛ (яка застосовується до даної справи як до «кримінальної» в цілях Конвенції) кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як зокрема захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Отже, працівниками поліції було проігноровано право особи на участь в процесуальних діях захисника, тобто право на отримання правової допомоги, що саме по собі є достатньо вагомим порушенням закону, аби вважати складений адміністративний протокол недопустимим доказом.
11// Допитаний в судовому засіданні свідок - працівник поліції ОСОБА_2 показав, що він дійсно незадовго до описаних у протоколі подій проводив огляд ОСОБА_1 на предмет наявності в нього стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ згаданої вище Інструкції огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
На питання, чи було в ході огляду ОСОБА_1 даним поліцейським виявлено у нього будь-які ознаки, які можливо було розцінювати саме як ознаки наркотичного сп'яніння, свідок чітко та однозначно відповів, що таких ознак ним виявлено не було.
За таких умов суду не зрозуміло, яким чином могла статися ситуація, за якої в результаті проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння (який в силу описаної вище вимоги Інструкції мав проводитися спеціально підготовленим для цього працівником поліції) у водія не було виявлено жодної ознаки, притаманної стану саме наркотичного сп'яніння. Однак уже після спливу незначного проміжку часу інший працівник поліції, у цій же самій обстановці нібито та на цьому ж місці подій нібито виявив у водія ознаки наркотичного сп'яніння.
У контексті таких обставин суд додатково упевнюється в своєму висновку про те, що дії працівників поліції щодо ОСОБА_1 мають явні ознаки упередженого характеру, а висновок про наявність ознак наркотичного сп'яніння був необ'єктивним.
12// Суд не може не звернути увагу також і на те, що поведінка водія ОСОБА_1 протягом всього періоду спілкування з працівниками поліції в аспекті відмови від проходження огляду носила доволі невизначений характер. У певні моменти часу ОСОБА_1 то висловлював незгоду проїхати на огляд, у інші повідомляв що згоден пройти огляд, але за умови, що він не залишить свою машину та дочекається свою дружину та адвоката.
На відеозаписі об 01 год 55 хв 55 сек ОСОБА_1 , після приїзду дружини, чітко та однозначно погоджується пройти огляд в супроводі працівників поліції. Однак працівник поліції, який складає даний адміністративний протокол, в категоричній формі відмовляється відвезти особу на огляд.
Суд зауважує, що актуальна судова практика виходить із того, що згода водія на проходження огляду, яка висловлена після складення протоколу, не має правового значення.
Однак в межах даної справи протокол про адміністративне правопорушення станом на час висловлення згоди на проходження огляду ще не був складений, зокрема він не був підписаний працівниками поліції, не був оголошений особі, щодо якої складений та не був запропонований такій особі до підпису.
За таких умов, беручи до уваги наведені обставини, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 , у сукупності обставин справи, погодився на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння до моменту, коли адміністративний протокол був складений, однак така згода працівниками поліції була проігнорована.
Той факт, що ОСОБА_1 до моменту складення адміністративного протоколу погодився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння вбачається також і з показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , які в цій частині узгоджуються із матеріалами відеозапису з бодікамери працівника поліції.
Такий висновок суду відповідає судовій практиці, зокрема висновку, наведеному у постанові Київського апеляційного суду від 28.04.2025 у справі №759/2834/25, якою констатовано порушення в діях працівника поліції та зазначено: «В даному випадку, отримавши згоду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, яка висловлена до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції зобов'язаний був виконувати вимоги п. 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
13// Водночас суд, щодо можливості прийняття в якості доказу наданого ОСОБА_1 висновку ЧОПНЛ щодо відсутності стану сп'яніння, зазначає таке.
Згідно вимог закону огляд в медичному закладі на визначення стану сп'яніння здійснюється в супроводженні працівників поліції, а не самостійно.
Згідно із частиною 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Водночас, на думку суду, суд може відійти від такої імперативної вимоги закону виключно в тому випадку, коли для цього існують вагомі та доведені матеріалами справи підстави. Такими підставами можуть бути порушення вимог закону з боку працівників поліції та/або наявність об'єктивних та вагомих підстав вважати їх дії упередженими щодо водія. Протилежний підхід в оцінці допустимості як доказу висновку щодо результатів огляду на визначення стану сп'яніння, який особа пройшла самостійно, означав би фактичну неможливість для особи вжити заходів до збору доказової бази з метою захисту своїх прав від протиправних, як на її думку, дій працівників поліції. Водночас у випадку, якщо особа безпідставно відмовилися від проходження огляду згідно пункту 2.5 ПДР, такий висновок судом взятий до уваги бути не може.
У контексті вже встановлених та наведених вище обставин даної справи, які свідчать про наявність порушень вимог закону при складенні протоколу щодо ОСОБА_1 , суд вважає за можливе взяти до уваги даний доказ як додатковий доказ щодо відсутності в останнього ознак наркотичного сп'яніння станом на час складання протоколу.
14// Судом відхиляються показання свідків - працівників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , допитаних у судовому засіданні в якості свідків, які зводяться до відтворення обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та до посилань про дотримання вимог закону при складенні адміністративного протоколу, оскільки такі показання суперечать іншим доказам у справі, зокрема дослідженому в судовому засіданні відеозапису з добі камери працівника поліції.
За наведених умов, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачаються (з позиції розумного стороннього спостерігача) явні ознаки упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 в умовах виниклої з ним суперечки, беручи до уваги те, що інкриміновані водієві ознаки наркотичного сп'яніння є недоведеними та суперечать матеріалам справи, а при складенні адміністративного протоколу працівниками поліції було порушено право особи на правову допомогу, що зумовлює недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення як доказу, а також було проігноровано згоду особи на проходження огляду на визначення стану сп'яніння, яку висловлено до моменту складення адміністративного протоколу, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У даному випадку обов'язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов'язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.
Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення "поза розумним сумнівом", а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: А.О. Діденко