Провадження № 22-ц/803/9111/25 Справа № 183/11730/24 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС» на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС» до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів, -
У листопаді 2024 року ПрАТ “Страхова група “ТАС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ “Страхова група “ТАС» посилалося на те, що ПрАТ “Страхова група “ТАС» було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP 205925841. Забезпеченим ТЗ за Полісом є “Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Франшиза згідно з полісом становить 1500 грн. 09 жовтня 2021 року о 21 год. 00 хв. у м. Дніпро на вул. П. Бикова, 12, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу “Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Протокол про адміністративне правопорушення складено на водія “Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 . У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Позивачем, на підставі зібраних документів та заяви власника ТЗ ОСОБА_1 “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про страхове відшкодування складено Страховий акт №31476/01/921 від 09 листопада 2021 року на суму 39 221 грн. 25 коп., та здійснено виплату власнику пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжною інструкцією № 27228 від 12 листопада 2021 року. Однак постановою Індустріального районного суду м. Дніпро від 22 листопада 2021 року у провадження у справі №202/6752/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач вважає, що отримане відповідачем страхове відшкодування у сумі 39 221 грн. 25 коп. є безпідставно набутим майном. На підставі ПрАТ “Страхова група “ТАС», посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України, просило суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 39 221 грн. 25 коп., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ “Страхова група “ТАС» до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів.
В апеляційній скарзі ПрАТ “Страхова група “ТАС» просить рішення суду від 30 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
До таких висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).
Так, в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Згідно з частиною 1 статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).
За змістом частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування у встановлений договором строк є обов'язком страховика (пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України).
Відповідно до статті 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (ст. 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 36 вищевказаного закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
У справі встановлено, 16 вересня 2021 року між ПрАТ “Страхова група “ТАС» та ОСОБА_2 було укладено Поліс №205925841 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким було застраховано відповідальність власника транспортного засобу “Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 17 вересня 2021 року по 16 вересня 2022 року включно (а.с. 23).
09 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол серії ААБ №323750 за ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 жовтня 2021 року в м. Дніпро по вул. П. Бикова, 12, за участю транспортного засобу “Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Зазначено, що водієм ОСОБА_2 порушено п. 12.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 26).
Відповідно до висновку № 8755 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 21 жовтня 2021 року, складеного за заявою ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 55 863 грн. 33 коп. (а.с. 4-7).
Відповідно до додатку № 1 до висновку експертного дослідження № 8755 від 21 жовтня 2021 року, а саме акту огляду автомобіля “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується наявність пошкоджень указаного транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 8, 24).
Відповідно до висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 24907, ринкова вартість КТЗ «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент оцінки може складати 15 142,08 грн. Ринкова вартість аварійного (несправного) КТЗ “Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент оцінки може складати 19 642 грн. 21 коп. Ринкова вартість КТЗ до пошкодження, за курсом на дату оцінки складає 55 863 грн. 33 коп. (а.с. 11, 12).
12 жовтня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ “Страхова група “ТАС» із письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 19).
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ “Страхова група “ТАС» із заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 09 жовтня 2021 року (а.с. 17).
09 листопада 2021 року ПрАТ “Страхова група “ТАС» складено страховий акт №31476/01/921 та виконано розрахунок страхового відшкодування, згідно з яким сума страхового відшкодування дорівнює розміру збитку за вирахуванням франшизи за договором: 39 221 грн. 25 коп. (а.с. 27).
Згідно з платіжною інструкцією № 227228 від 12 листопада 2024 року ПрАТ “Страхова група “ТАС» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 39221 грн. 25 коп. (а.с. 18).
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року у справі №202/6752/21 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 61).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2022 року постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 , якою справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишено без змін (а.с. 62-64).
Звернувшись до суду із цим позовом, ПрАТ “Страхова група “ТАС», посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України, просило суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 39 221 грн. 25 коп., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була забезпечена Полісом №205925841 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ “Страхова група “ТАС» , строк дії договору з 17 вересня 2021 року по 16 вересня 2022 року включно.
ПрАТ “Страхова група “ТАС» визнало випадок з ДТП, яка мала місце 09 жовтня 2021 року, страховим випадком, яке було оформлене страховим актом від 09 листопада 2021 року та 12 листопада 2021 року прийняв власне мотивоване рішення про виплату відповідачу страхового відшкодування, до ухвалення постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 , якою справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП було закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення(а.с. 27).
Факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих грошових коштів, а також наявності рахункової помилки судом не встановлено.
Позивач не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, у чому полягає безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 39 221 грн. 25 коп., оскільки відповідачу кошти були сплачені за договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №205925841.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 1212 ЦК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно отриманих коштів.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України, виплаченого до ухвалення постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 , якою справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, страхового відшкодування є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС» - залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова