Провадження № 22-ц/803/5535/25 Справа № 185/13550/24 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
У грудні 2024 року КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
В обґрунтування позовних вимог КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради посилалися на те, що КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради надавали послуги з надання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення за вказаною адресою. Однак, відповідачі оплату за спожиту теплову енергію фактично не проводили, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 листопада 2024 року в сумі 98 164 грн. 20 коп. - основного боргу, 4 234 грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1329 грн. 69 коп. - 3% річних, 171 грн. 79 коп. - пені. Відповідачі в добровільному порядку вказану заборгованість не сплачують. На підставі викладеного КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 листопада 2024 року в сумі 98 164 грн. 20 коп. - основного боргу, 4 234 грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1329 грн. 69 коп. - 3% річних, 171 грн. 79 коп. - пені, та витрати на судовий збір в сумі 3028 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року частково задоволено позовні вимоги КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради суму боргу за спожиту теплову енергію за період часу з 01 червня 2013 року по 01 листопада 2024 року у розмірі 90 777 грн. 13 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 757 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 757 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 757 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 757 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 27 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради просять апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 27 лютого 2025 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Звернувшись до суду із вказаним позовом, КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 листопада 2024 року в сумі 98 164 грн. 20 коп. - основного боргу, 4 234 грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1329 грн. 69 коп. - 3% річних, 171 грн. 79 коп. - пені, та витрати на судовий збір в сумі 3028 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради, суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість в частині стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію за період часу з 01 червня 2013 року по 01 листопада 2024 року у розмірі 90 777 грн. 13 коп., відмовивши у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі статтею 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У вказаній статті також визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання», плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачем теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст.19-1 Закону України “Про теплопостачання» оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
Згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п.20 “Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У справі встановлено та з довідки відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №3093 від 19 грудня 2024 року вбачається, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 27 липня 1995 року по теперішній час (а.с.28).
Відповідно до довідки відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №30943 від 19 грудня 2024 року вбачається, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 27 липня 1995 року по теперішній час (а.с.29).
Відповідно до довідки відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №3086 від 19 грудня 2024 року вбачається, відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 27 липня 1995 року по теперішній час (а.с.30).
Відповідно до довідки відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №3085 від 19 грудня 2024 року вбачається, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10 вересня 2007 року по теперішній час (а.с.31).
Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито на ім'я відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (а.с.6-8).
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідачі не сплачували за отримані послуги з опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 листопада 2024 року в сумі 98 164 грн. 20 коп. - основного боргу, 4 234 грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1329 грн. 69 коп. - 3% річних, 171 грн. 79 коп. - пені. Відповідачі в добровільному порядку вказану заборгованість не сплачують (а.с.6-8).
Звернувшись до суду із вказаним позовом у грудні 2024 року, КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з 01 жовтня 2010 року по 01 листопада 2024 року в сумі 98 164 грн. 20 коп. - основного боргу, 4 234 грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1329 грн. 69 коп. - 3% річних, 171 грн. 79 коп. - пені, та витрати на судовий збір в сумі 3028 грн. (а.с.2-4, 64).
У відзиві на позовну заяву, надану до суду першої інстанції, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили застосувати строки позовної давності у цій справі (а.с.36-40).
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи положення ст.257 ЦК України, та те, що відповідачі просили суд застосувати строки позовної давності у цій справі, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію в межах строку позовної давності за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2025 року витребувано у КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради докази: розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року, із зазначенням складових заборгованості (а.с.87, 88).
На виконання ухвали суду від 10 червня 2025 року про витребування доказів, КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради надали розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року, відповідно до якого відповідачі мають заборгованість за послуги централізованого опалення за основним боргом у розмірі 43 753 грн. 49 коп. (а.с.96).
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги централізованого опалення за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року у розмірі 43 753 грн. 49 коп.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені слід зазначити наступне.
З 24 лютого 2022 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року №206, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року, вказаною постановою КМ України було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, тому позовні вимоги щодо стягнення неустойки (пені), інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги, що нараховані за період після 24 лютого 2022 року не можуть підлягати задоволенню у зв'язку з введенням заборони на їх нарахування.
Враховуючи викладене, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та три відсотків річних за період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року на суму основного боргу 43 753 грн. 49 коп. за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року.
Результати розрахунків
Вихідні дані
Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення
16.12.202124.02.202243753.49 грн.Подвійна облікова ставка НБУ70
Розрахунок 3% річних
Період розрахункуСума боргу3% річних, грн.
16.12.2021 - 24.02.202243753.49252.00 грн.
Втрати від інфляції
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, %
січень місяць 2022101.3
лютий місяць 2022101.6
Результати розрахунку
Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн.
січень 2022 - лютий 202243753.4945031.44 1277.95
За період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року на суму основного боргу 43 753 грн. 49 коп. три відсотків річних становлять 252 грн., інфляційні втрати 1277 грн. 95 коп.
Отже, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню три відсотки річних у розмірі 252 грн. (за період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року) та інфляційні втрати у розмірі 1277 грн. 95 коп. (за період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року) на суму основного боргу 43 753 грн. 49 коп. за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені слід зазначити наступне.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності - один рік (ч.2 ст. 258 ЦК).
Це означає, що звернутися до суду за стягненням пені кредитор може тільки протягом року з моменту виникнення у нього права на її нарахування.
Із вказаним позовом до суду КП “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради звернулися у грудні 2024 року, річний строк на нарахування пені у позивача виник з 16 грудня 2023 року по 01 листопада 2024 року.
Однак, з 24 лютого 2022 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року №206, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Тому, позовні вимоги щодо стягнення неустойки (пені) на заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги, що нараховані позивачем за період після 24 лютого 2022 року не підлягають задоволенню у зв'язку з введенням заборони на їх нарахування.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог КП“Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - скасувати.
Позовні вимоги Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради (ЄДРПОУ 03342250) заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року за основним боргом у розмірі - 43 753 грн. 49 коп.; три відсотки річних у розмірі - 252 грн. (за період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року) та інфляційні втрати у розмірі - 1277 грн. 95 коп. (за період часу з 16 грудня 2021 року по 24 лютого 2022 року) на суму основного боргу 43 753 грн. 49 коп. за період часу з 16 грудня 2021 року по 01 листопада 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради (ЄДРПОУ 03342250) судовий збір у розмірі по 308 грн. 66 коп. з кожного.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В. Свистунова