Провадження № 22-ц/803/2901/25 Справа № 175/5848/23 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 26 липня 2023 року, приблизно о 10 годині 35 хвилин, по вул. Запорізьке Шосе в с. Братське Дніпровського району Дніпропетровської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачці, під її керуванням, і транспортного засобу “МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить відповідачу, під керуванням працівника відповідача - третьої особи ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди належному позивачу транспортному засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були заподіяні механічні пошкодження. Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення третьою особою ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу “МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ “СК “Арсенал страхування», відповідно до умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач вказує, після настання страхового випадку їй було виплачене страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн.. Однак, фактичний розмір завданої їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди становить 451 508 грн. 30 коп., різниця між вартістю виконаних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля і сумою страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн. повинна бути відшкодована юридичною особою, працівник якої винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а завдана шкода під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, тобто відповідачем. Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 20000 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 291 508 грн. 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також понесені судові витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 4700 грн. та оплаті судового збору в розмірі 4035 грн. 68 коп.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 291508 грн. 30 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та судові витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 4700 грн. і судового збору в розмірі 3998 грн. 96 коп., а всього суму в розмірі 302 207 грн. 26 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради просить рішення суду від 28 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Хандога В.В. просить рішення суду від 28 листопада 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, за змістом зазначеної норми закону саме володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність по використанню яких є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к.
У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц Велика Палата Верховного Суду фактично визначила два окремих (відмінних один від одного) випадки, за яких є можливим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності: 1) пропуск строків, передбачених статтею 37 Закону 2) ситуація, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (стаття 1194 ЦК України).
З постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року у справі №175/3744/23 вбачається, 26 липня 2023 року, приблизно о 10 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 по вул. Запорізьке Шосе в с. Братське Дніпровського району Дніпропетровської області керував транспортним засобом “МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час зустрічного роз'їзду не вибрав безпечний інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив п. 13.3 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05 вересня 2023 року (т.1 а.с.9).
Вказаною постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року у справі №175/3744/23 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (т.1 а.с.9).
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.5).
Власником автомобіля “МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди 26 липня 2023 року, є КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (т.1 а.с.6).
Згідно з полісом № 213019666 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 січня 2023 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ “СК “Арсенал страхування». Строк дії полісу - з 25 січня 2023 року по 24 січня 2024 року включно. Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 320000 грн., за шкоду, заподіяну майну, - 160000 грн. (т.1 а.с.36, 101).
Згідно з платіжним дорученням № 43621855 від 31 серпня 2023 року, ПрАТ “СК “Арсенал страхування» виплачено страхове відшкодування позивачці, згідно зі страховим актом № 109.01951723-1, в розмірі 160 000 грн. (т.1 а.с.37).
Згідно з висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 3538 від 03 вересня 2023 року, складеного за заявою ОСОБА_1 , вартість спричиненої матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору, власнику автомобіля “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження від дорожньо-транспортної пригоди станом на час виконання експертизи складає 199 352 грн. 53 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження 02 серпня 2023 року від дорожньо-транспортної пригоди, в цінах станом на час виконання цієї експертизи, складає 451 508 грн. 30 коп. (т.1 а.с.13-26).
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № ЭYs020823 від 04 серпня 2023 року, складеного за заявою ПрАТ “СК “Арсенал страхування», вартість матеріальних збитків, з технічної точки зору, заподіяної власнику автомобіля “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення дослідження складає 217 826 грн. 91 коп. (т.1 а.с.102-105).
Згідно наказом (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) №153-3 від 09 серпня 2024 року, припинено роботу ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю (т.1 а.с.169).
В апеляційні скарзі КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради не погоджується із розміром завданих позивачеві збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хандоги В.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи було задоволено. Призначено у справі за апеляційною скаргою КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Яка ринкова вартість траспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення експертного дослідження, що відповідає комплектації та пробігу автомобіля станом до ДТП на 26 липня 2023 року? 2. Яка вартість відновлюваного ремонту траспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, яка сталася 26 липня 2023 року ? 3. Яка залишкова вартість траспортного засобу“Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом після ДТП, яка сталася 26 липня 2023 року ? Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться по вул. Січеславська Набережна, 17 к. 361 м. Дніпро. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Направлено до експертної установи для проведення експертизи цивільну справу №175/5848/23 за позовом ОСОБА_1 до КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Проведення судової автотоварознавчої експертизи провести за матеріалами цієї цивільної справи №175/5848/23. Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , представник Хангдога В.В. - 050-340-38-94). Строк проведення експертизи - 60 календарних днів. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (т.2 а.с.89-91).
Згідно з висновком експерта №1143-25 від 20 травня 2025 року року, складеного на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи, ринкова вартість траспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення експертного дослідження, що відповідає комплектації та пробігу автомобіля станом до ДТП на 26 липня 2023 року становила 590 406 грн. 32 коп.; вартість відновлюваного ремонту траспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, яка сталася 26 липня 2023 року становить 457 279 грн. 06 коп.; ринкова вартість в аварійному стані колісного траспортного засобу “Toyota venza», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом після ДТП, яка сталася 26 липня 2023 року, становить 385 291 грн. 87 коп. (т.2 а.с.100-136).
Таким чином, враховуючи висновок експерта №1143-25 від 20 травня 2025 року року, складеного на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачеві, становить 297 279 грн. 06 коп. ( 457 279 грн. 06 коп. - 160 000 грн. = 297 279 грн. 06 коп.).
Звернувшись до суду із цим позовом, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 291 508 грн. 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також понесені судові витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 4700 грн. та оплаті судового збору в розмірі 4035 грн. 68 коп.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 291 508 грн. 30 коп. - в межах заявлених позивачем вимог.
Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди слід зазначити наступне.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, та незалежно від вини фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
При визначенні розміру моральної шкоди судом враховується характер і обсяг заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди, а також поведінка відповідача, який не намагався до цього часу добровільно відшкодувати спричинену ним шкоду.
Пошкодження автомобіля дійсно негативно вплинули на спосіб життя та здоров'я позивача ОСОБА_1 , а невирішеність питання викликає в неї моральні страждання.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди потерпілому, спричинена матеріальна шкода, а також спричинені моральні переживання та страждання, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 2000 грн на відшкодування моральної шкоди, вказана сума є об'єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що була їй спричинена.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 4700 грн. і судового збору в розмірі 3998 грн. 96 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги КП “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради про недоведеність позовних вимог у заявленому розмірі є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 21 жовтня 2025 року.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова