Провадження № 22-ц/803/8295/25 Справа № 203/7908/24 Суддя у 1-й інстанції - Іваницька І. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
У грудні 2024 позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначив, що 13 квітня 2024 року на вул. Січеславська Набережна в районі буд. № 16а у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та Fiat 290 Talent, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Внаслідок настання цієї ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Учасники цієї ДТП скористались своїм правом та вирішили скласти спільне повідомлення про ДТП в порядку п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV, в результаті чого водій транспортного засобу Fiat 290 Talent, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнав свою провину у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди ОСОБА_2 була забезпечена полісом ОСЦПВ № 220215705, виданим відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
Згідно висновку експерта № 5605/24 від 31 травня 2024 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та вирахуванням ПДВ складає 107 141,94 грн, що перевищує ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у разі складання спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в розмірі 80 000,00 грн.
Тому, враховуючи встановлену полісом ОСЦПВ № 220215705 франшизу (1 500,00 грн), розмір збитків, які були заподіяні позивачеві, склав 78 500,00 грн (80 000,00 грн - 1 500,00 грн = 78 500,00 грн).
Страхова компанія ОСОБА_2 сплатила відшкодування в сумі 40 105,70 грн, отже різниця між страховою виплатою та розміром заподіяної шкоди, з урахуванням франшизи, складає 38 394,30 грн (78 500,00 грн - 40 105,70 грн = 38 394,30 грн).
Позивач вважає, що наданий відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звіт № 161361 не є належним та допустимим доказом у цій справі, оскільки його було складено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема: визначення розміру збитку на підставі звіту про оцінку є способом, який не передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, наданий відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звіт № 161361 був складений без належної правової підстави, з його змісту не вбачається, що оцінювач ОСОБА_4 , який його склав та засвідчив своїм підписом, оглядав пошкоджений автомобіль позивача, тому вбачається, що огляд пошкодженого транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , і розрахунки робили різні особи, у Звіті № 161361, всупереч вимогам статей 102 та 106 ЦПК України, а також абз. 14 п. 4.12 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, відомостей про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України зазначено не було.
Разом із цим, прострочивши виконання грошового зобов'язання за полісом ОСЦПВ № 220215705 (здійснення виплати страхового відшкодування в повному обсязі з порушенням строку, передбаченого Законом), позивач вважає, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мало сплатити йому за період з 09.08.2024 по 27.12.2024 включно пеню, інфляційні збитки та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Натомість ОСОБА_2 , як заподіювач шкоди, на підставі п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 22, 1187 ЦК України мав відшкодувати йому грошову суму в розмірі 1 500,00 грн, яка є франшизою згідно полісу ОСЦПВ № 220215705.
Викладене вище стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» грошової суми в сумі 44 973,18 грн, яка складається з: недоплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 38 394,30 грн, пені в сумі 3 861,45 грн, інфляційних збитків в сумі 2 273,69 грн, 3 % річних у порядку ст. 625 ЦК України в сумі 443,74 грн., а з відповідача ОСОБА_2 - матеріальні збитки (франшизу) в сумі 1 500,00 грн, та судові витрати по справі пропорційно до задоволених вимог.
Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 закрито.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 38 394,30 грн, пеню в сумі 3 861,45 грн, інфляційних втрати в сумі 2 273,69 грн, 3 % річних в сумі 443,74 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 5 130,00 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 937,95 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 776,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2024 на вул. Січеславська Набережна в районі буд. № 16 а у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що належить на праві власності позивачу та Fiat 290 Talent, р.н. НОМЕР_2 . під керуванням водія ОСОБА_2 .
В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13.04.2022 є позивач ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Fiat 290 Talent, р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно полісу ОСЦПВ № 220215705.
Оскільки транспортний засіб позивача ОСОБА_1 також був забезпечений полісом ОСЦПВ № 220680265, виданим ПрАТ «СК «Євроінс Україна», враховуючи відсутність травмованих (загиблих) людей, а також з огляду на згоду водіїв цих транспортних засобів щодо обставин скоєння ДТП та відсутність у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, керуючись п.33.2. ст. 33 Закону, згідно якого ОСОБА_2 визнав свою провину у вчиненні цієї ДТП.
Водій ОСОБА_3 , який в момент настання дорожньо-транспортної пригоди керував належним позивачу транспортним засобом Nissan Rogue р.н., НОМЕР_1 , звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВНТЗ від 15 квітня 2024 року (вх. № 150424-10/В від 15.04.2024). Згодом ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою від 10 травня 2024 року (вх. № 100524-04/В від 10.05.2024), якою він відкликав свою згоду щодо порядку здійснення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» визначення матеріального збитку, завданого транспортному засобу/з метою визначення його ринкової (дійсної) вартості/розміру прямого збитку та просив ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснити розрахунок суми страхового відшкодування на підставі незалежної експертизи (висновку незалежного судового експерта).
Позивач з метою отримання страхового відшкодування звернувся до відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 10 травня 2024 року та заявою про страхове відшкодування від 10 травня 2024 року (вх. № 100524-02/в від 10.05.2024) разом з усіма визначеними Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV документами.
За результатами розгляду поданої заяви на виплату страхового відшкодування відповідач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» листом вих. № 160524-01/в від 16 травня 2024 року повідомив позивача ОСОБА_1 про прийняте рішення щодо виплати йому страхового відшкодування в розмірі 40 105,70 грн, а 15 травня 2024 року здійснив на його рахунок виплату страхового відшкодування в розмірі 40 105,70 грн без узгодження розміру та способу визначення розміру шкоди із ОСОБА_1 .
Представник позивача адвокат Негробов О.В. звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з адвокатським запитом від 11 червня 2024 року з метою отримання інформації та документів щодо здійсненої відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплати страхового відшкодування .
Листом вих. № 090724-5551/к від 09.07.2024 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомило, що 15.04.2024 отримало повідомлення про ДТП та інші документи. Для визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_4 , страховик звернувся до ТОВ «EDAC» за дорученням якого суб'єктом оціночної діяльності (СОД) було в передбачений 10-ти денний строк (а саме: 23.04.2024 на СТО (м. Дніпро, вул. Малиновського, 70А) здійснено огляд транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_4 , та в подальшому складено звіт, відповідно до якого визначено вартість матеріального збитку. В подальшому, при розрахунку страхового відшкодування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було прийнято до уваги та використано, зокрема, звіт СОД. 15.05.2024 Страховиком в межах оціненого розміру матеріального збитку було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 40 105,70 грн без ПДВ.
Окремо ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зазначило, що узгоджувати розмір та порядок виплати страхового відшкодування з потерпілою особою страховик зобов'язаний лише у випадку відсутності експертизи/звіту. Натомість, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило розрахунок та виплату на підставі відповідного висновку/звіту СОД.
Відповідач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» разом із листом вих. № 060924-7230/к від 06.09.2024 надав копію Звіту № 161361 про оцінку колісно-транспортного засобу автомобіля Nissan Rogue, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП, складеного оцінювачем ОСОБА_4 .
У відповідь на додатковий адвокатський запит разом із листом вих. № 221024-8476/к від 22.10.2024 Відповідач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надав копію акта огляду транспортного засобу від 23.04.2024, складеного оцінювачем ОСОБА_6 .
Також представник позивача адвокат Негробов О.В. звертався до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою від 20 вересня 2024 року, у якій просив врахувати висновок експерта № 5605/24 від 31 травня 2024 року та здійснити доплату позивачу страхового відшкодування.
Листом вих. № 171024-2893/к/у від 17.10.2024 Відповідач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомив про відсутність підстав для здійснення доплати страхового відшкодування згідно наданого висновку експерта.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом статті 22, 1166, 1192 ЦК України, шкода відшкодовується в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Тож Законом на страхову компанію покладений обов'язок, з метою визначення розміру спричинених третій особі збитків, здійснити огляд її пошкодженого майна.
Згідно конструкції п. 34.2. ст. 34 Закону на страховика покладено обов'язок одночасно дотриматись двох умов при огляді пошкодженого майна, а саме виконати огляд протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та огляд має бути здійснений працівником страхової компанії або експертом.
Згідно пункту 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV страховик (МТСБУ) приймає рішення про здійснення страхового відшкодування після узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлено, що реалізуючи своє право, передбачене п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку, в тому числі і суми страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта автотоварознавця Дроздова Юрія Володимировича, який склав висновок експерта № 5605/24 від 31 травня 2024 року, діючи на підставі свідоцтва № 544 від 30 травня 2014 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Даним висновком встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Rogue, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та вирахуванням ПДВ складає 107 141,94 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Nissan Rogue р.н., НОМЕР_1 , складає 118 392,50 грн.
Висновок експерта Дроздова Ю.В. № 5605/24, складений 31.05.2024, відповідає вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач не був ознайомлений зі змістом звіту № 161361 про оцінку колісно-транспортного засобу автомобіля Nissan Rogue, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складеним оцінювачем ОСОБА_4 . Вказане свідчить про те, що розмір страхового відшкодування з позивачем не узгоджувався.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що суд першої інстанції правомірно йшов висновку, що звіт № 161361 про оцінку колісно-транспортного засобу автомобіля Nissan Rogue, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, є неналежним та недопустимим доказом, а тому він не підлягає врахуванню під час прийняття рішення по суті позовних вимог.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, враховуючи положення ст.ст. 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зміст висновку експерта № 5605/24 від 31.05.2024, дійшов вірного висновку, що розмір недоплаченого страхового відшкодування складає 38 394,30 грн (80 000,00 грн - 1 500,00 грн - 40 105,70 грн = 38 394,30 грн) та підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь позивача в повному обсязі.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь позивача пені, інфляційних збитків та 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Тобто вказана норма Закону встановлює обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування в повному обсязі не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 440/510/19).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі змісту Закону України «Про страхування» випливає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17, Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18), Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Отже, враховуючи прострочення відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплати позивачу страхового відшкодування в повному обсязі, а також перевіривши правильність розрахунків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість визначених представником позивача позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 09.08.2024 по 27.12.2024 в сумі 3 861,45 грн; інфляційних втрат за період з 09.08.2024 по 27.12.2024 в заявленій сумі 2 273,69 грн; 3 % річних за період з 09.08.2024 по 27.12.2024 в сумі 443,74 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року, в оскаржуваній частині, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: