Провадження № 22-ц/803/7376/25 Справа № 183/1174/25 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
21 жовтня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 рокупо справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування,-
07 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся суду з зазначеним позовом. В обгрунтування посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме: у м. Антрацит Луганської області, померла громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05 квітня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси прийнято рішення у справі № 522/6611/23, яким встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Антрацит, Луганської області, місце смерті: Україна, Луганська область, місто Антрацит.
ОСОБА_2 є його бабусею, що підтверджується встановленими в рішенні у справі № 522/6611/23 обставинами. 28 квітня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання № 00039461701.
Неодноразово звертаючись до відповідача за виплатою невиплаченої ОСОБА_2 пенсії та для отримання інформації про суми нарахування такої позивачем та його представником, отримано відповіді, в яких вказувалося, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримувала пенсію за віком по 31 травня 2018 року. 26 травня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною заведено спадкову справу № 21/2023. 05 липня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною видано довідку № 109/02-14, якою підтверджується, що спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 . Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 червня 2018 року. За життя пенсіонерка особисто не зверталася за поновленням виплати та нарахуванням пенсії з 01 червня 2018 року. Недоотримана пенсія ОСОБА_2 була обчислена з урахуванням трьох років з моменту надходження запита нотаріуса Розмір виплати може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати.
03 грудня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: недоотриманої пенсії в сумі 138 805,02 гривень 02 копійки. Вказана сума недоотриманої пенсії обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, та належала померлій на підставі Довідки № 1200-0403-8/24199, від 23 вересня 2024 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Листом від 30 грудня 2024 року № 1200-0401-8/33388 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило про перебування ОСОБА_2 на обліку в Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, як внутрішньо переміщеної особи з серпня 2014 року, припинення виплати пенсії з 01 червня 2018 року. Вказано, що оскільки за життя ОСОБА_2 не виявила бажання поновити виплату пенсії та не зверталася до органів Пенсійного фонду з відповідною заявою, пенсійна виплата з 01 червня 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася. У зв'язку з цим неможливо надати розрахунок пенсії з моменту припинення виплати. Оскільки на дату смерті нарахування пенсії не здійснювалося і відсутні нараховані суми, не отримані у зв'язку зі смертю, недоотримана пенсія ОСОБА_2 розрахована з урахуванням трьох років з моменту надходження запита приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу. У відповіді на запит вказано, що розмір виплати може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину (з урахуванням вимоги ст. 46 Закону 1058). Враховуючи вищезазначене, недоотримана пенсія ОСОБА_2 розрахована відповідно до ст. 46 Закону 1058 згідно заяви № 20038 від 03 грудня 2024 року, яка була надана через вебпортал Пенсійного фонду України. Суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 буде включено до переліку боргів та внесено в реєстр станом на 01 січня 2025 року і буде виплачуватися відповідно до Порядку № 1165 в межах відповідного фінансового ресурсу, який буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік. Щодо надання довідки, на підставі якої надана відповідь від 23 вересня 2024 року за вих. № 1200-0403-8/24199 на запит приватного нотаріуса, розміру та періоду недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 здійснено посилання на Закони України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».
Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті його баби - ОСОБА_2 , на недоотриману за життя ОСОБА_2 , пенсію, за період з 01 червня 2018 року по 16 червня 2021 року включно; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його баби - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриманої за життя ОСОБА_2 , пенсії, за період з 01 червня 2018 року по 16 червня 2021 року включно; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 17 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року в сумі 138 805 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот п'ять) гривень 02 копійки, встановлену свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 грудня 2024 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О. Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 433; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 за період 11 грудня 2024 року по 06 лютого 2025 року інфляційних втрат у сумі 1 943 гривні 27 копійок та 3% річних у сумі 661 гривня 05 копійок,
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити нарахування та виплатити спадкоємцю ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01 червня 2018 року по 16 червня 2021 року включно, належних спадкодавиці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, належної померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виплачену згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 грудня 2024 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною та зареєстрованим в реєстрі за № 433, у розмірі 138 805,02 грн..
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16 930,90 гривень, які складаються з 2 079,40 грн витрат по сплаті судового збору та 14 851,50 грн витрат, пов'язаних з отриманням правової допомоги.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 484,48 грн. помилково сплаченого судового збору за забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 згідно з Квитанцією ID: 7384-3679-8550-9474 від 06 лютого 2025 року.
В апеляційній скарзі представник ГУ ПФУ в Луганській області просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком.
За матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_2 отримувала пенсійні виплати з урахуванням норм постанови КМУ №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01.06.2018 року. Місяць останнього нарахування травень 2018 року. ОСОБА_2 за життя до органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії згідно Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам не зверталася,пенсійна виплата з 01 червня 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася.
Підставою для здійснення автоматизованим способом розрахунку суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , був запит приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Саганович Олени Юріївни №101/02-14 від 14.06.2024 року щодо надання інформації про розмір недоотриманої пенсії померлої за період з 01 червня 2018 року по 27 березня 2023 року. Листом № 1200-0503-8/16144 від 20.06.2024 року Головним управлінням було надано відповідь , в якій повідомлено, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 138805,02 грн. та зазначено, що відповідно до частини першої статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV суму недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину .
Норма закону або підзаконного акта, яка б зобов'язувала органи Пенсійного фонду нараховувати суми пенсії за віком пенсіонерам після їх смерті за зверненням спадкоємців у законодавстві України відсутня. Норми стосовно виплати спадкоємцям пенсії після смерті пенсіонера стосуються лише тієї пенсії, яка була нарахована пенсіонеру за час його життя, тобто належала пенсіонеру на час смерті та увійшла до складу спадщини на момент відкриття спадщини.
Згідно даних в ІКІС ПФУ: Підсистема “Звернення», ОСОБА_1 03.12.2024 року звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою № 20038 про виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 та надав усі передбачені законодавством документи. Також до заяви про виплату недоотриманої пенсії від 03.12.2024 року ОСОБА_1 долучив свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №21/2023. Заява опрацьована 04 грудня 2024 року. Датою звернення за отриманням пенсії є дата звернення особи (03.12.2024), яка має право на виплату недоотриманої пенсії та надала усі передбачені законодавством документи. Невиплачена пенсія розрахована за період з 02.12.2021 року по 28.02.2023 року у сумі 104271,89 грн, з врахуванням статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки до дня звернення.
Відповідач як спадкоємець не має права на те майно, яке за життя спадкодавця не було йому нараховано. В даному випадку зміст позовних вимог фактично зводиться до включення до складу спадщини того майна, якого не існує та право на яке спадкодавець за час життя не набув.
Позивачем до позову не було надано розрахунок витрат на правову допомогу та документального підтвердження витрат на правову допомогу, тому вимоги про відшкодування таких витрат протиправні та не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону № 1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Отже, виконати рішення суду в цій частині відповідач не має можливості у зв'язку з відсутністю в Законі № 1058-ІV такої цілі та коштів, призначених на цю мету.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обгрунтоване. Зазначає, що жодним нормативно правовим актом та/або законом України не визначено такої підстави для припинення нарахування пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо перемішеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2015 р. у справі № 608/1189/14-а дійшов висновків та зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 243/3505/16-ц вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України». Таким чином, посилання відповідача, що спадкодавець за життя не виявив бажання поновити йому виплату пенсії та не звертався з відповідною заявою до відповідача, тому пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу. Рішення про скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавцеві ОСОБА_2 відповідачем не приймалось, в той час як б вирішено призупинити виплату пенсії спадкодавцеві з 01.06.2018 р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п'ятої черги, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі, отже успадкував належні спадкодавиці суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавиця мала право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення до органу ПФУ з вимогою про надання інформації щодо нарахованої, але не виплаченої за життя спадкодавця пенсії, дата звернення за видачею такої суми на підставі свідоцтва про право на спадщину не впливає на розмір виплат та не надає права на обмеження цих виплат.
Спадкодавиця ОСОБА_2 у період часу з 01 червня 2018 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсійні виплати не отримувала, через їх не нарахування Пенсійним фондом, проте мала право на отримання пенсії в зазначений період, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач, як спадкоємець має право на всю суму недоотриманої пенсіонером пенсії, яка входить до складу спадщини.
Посилання відповідача на те, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину, є безпідставним з огляду на таке.
Щодо доводів відповідача про, нібито, правомірність зменшення ним суми недоотриманої пенсії визначеної у свідоцтві про право на спадщину за законом від 03.12.2024 року з 138 805,02 грн. до 104271,89 грн. Так, 03.12.2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: недоотриманої пенсії в сумі 138 805,02 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот п'ять) гривень 02 копійки. Вказана сума недоотриманої пенсії обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, та належала померлій на підставі Довідки № 1200-0403-8/24199, від 23 вересня 2024 року виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.12.2024 р., в контексті положень ст.66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальними нотаріальним актом, що засвідчують перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документам, що офіційно і безперечно підтверджує наявність права власності на майно, що переходить у спадок. Зазначене свідоцтво є чинним та недійсним не визнавалось.
Відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 138 805,02 гривень, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченої їй за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача та посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Враховуючи вищевикладене, сума коштів, вказана у свідоцтві від 03.12.2024 року у розмірі 138 805,02 гривень підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі, як про це вірно зазначив суд першої інстанції. Варто зазначити, що станом на сьогоднішній день, відповідачем не сплачено жодної копійки на користь позивача.
Звертає увагу на ту обставину, що внаслідок застосування Порядку № 1165 виплата недоотриманої пенсії, належної спадкодавцеві ОСОБА_2 до теперішнього часу не відбулася, жодної копійки не виплачено. Так, у разі застосування вказаного Порядку № 1165 виплата заборгованості буде здійснюватися щомісячними платежами у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень. Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання неодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не було надано розрахунку витрат на правову допомогу та документального підтвердження витрат на правову допомогу, тому на думку вимоги про відшкодування таких витрат протиправні та не підлягають задоволенню. Однак, наведені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи. Так, з метою отримання правничої допомоги щодо надання правової консультації, підготовки матеріалів, складання процесуальних документів, представництва інтересів у суді ОСОБА_1 звернувся до адвоката Бурди Тетяни Сергіївни. 30.01.2025 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Бурдою Т.С. укладено договір про надання правничої допомоги № 1-30/01 (далі - Договір). 13.03.2025 р. між адвокатом Бурдою Т.С. та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі наданих правничих послуг № 1, згідно якого Адвокат в порядку та на умовах, передбачених договором про надання правничої допомоги від 30.01.2025 р. № 1-30/01, надав Клієнту комплекс правничих послуг, загальна вартість яких складає 15 000 грн., а саме: 1. Проведення усної консультації з питання отримання Клієнтом, в порядку спадкування за законом, спадщини після смерті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка складається з недоотриманої пенсії за період з 01.06.2018 року по 28.02.2023 року, витрачений час - 30 хв., вартість - 500 грн.; 2. Підготовка та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області адвокатського запиту від 30.01.2025 р. № 1 щодо надання інформації за який період (з якої та по яку дату), згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.12.2024 р. (спадкова справа № 21/2023, зареєстровано в реєстрі за № 433), визначена недоотримана пенсія ОСОБА_2 в сумі 138 805,02 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот п'ять) гривень 02 копійки, витрачений час - 1 год., вартість - 1000 грн.; 3. Підготовка позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, стягнення недоотриманої пенсії, в тому числі, аналіз та дослідження наданих Клієнтом документів, пошук та вивчення судової практики з аналогійних правовідносин, сканування документів, які долучаються до позову (справа № 183/1174/25), витрачений час - 8 год., вартість - 8000 грн.; 4. Підготовка клопотання про витребування доказів (справа № 183/1174/25), витрачений час - 1 год., вартість - 1000 грн.; 5. Підготовка відповіді на відзив (справа № 183/1174/25), витрачений час - 3 год., вартість - 3000 грн.; 6. Підготовка та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області адвокатського запиту від 03.03.2025 р. № 2 щодо надання інформації про період за який недоотримана пенсія ОСОБА_2 в сумі 138 805,02 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот п'ять) гривень 02 копійки, витрачений час - 45 хв., вартість - 750 грн.; 7. Підготовка клопотання про приєднання доказів (справа № 183/1174/25), витрачений час - 45 хв., вартість - 750 грн. Відповідно до п. 3 Акту № 1 ОСОБА_1 зобов'язався здійснити оплату за даним актом протягом 20 днів, з моменту набрання законної сили рішення по справі № 183/1174/25. Таким чином, витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу по даній справі складають 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., що підтверджується наступними доказами: договором про надання правничої допомоги від 30.01.2025 р. № 1- 30/01, актом приймання-передачі наданих правничих послуг від 13.03.2025 р. № 1.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, пов'язані з підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області складають 5000 гривень, що підтверджується наступними доказами: договором про надання правової допомоги від 30.01.2025 року № 1-30/01 (копія наявна в матеріалах справи) та актом приймання-передачі наданих правничих послуг від 18.07.2025 року № 2 (копія додається). Просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, які понесені в суді апеляційної інстанції.
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про отримання документів в електронному суду та рекомендоване повідомлення про вручення повістки позивачеві.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до
вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як спадкоємець, має право на всю суму недоотриманої пенсіонером пенсії, оскільки суми недоотриманої за життя пенсіонером пенсії входять до складу спадщини.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2023 року у справі № 522/6611/23 встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Антрацит, Луганської області, місце смерті: Україна, Луганська область, місто Антрацит. Рішенням суду встановлено, окрім іншого, що померла є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Антрацит Луганської області, який наразі зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Факт спорідненості заявника із померлою ОСОБА_2 підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме копією свідоцтва про народження самого заявника серії НОМЕР_2 , а також копіями свідоцтва про народження матері заявника ОСОБА_3 (серії НОМЕР_3 ) та копіями паспорту громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий Антрацитівським МВ ГУМВС України в Луганській області від 16 червня 2009 року та свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_4 (серії НОМЕР_5 ).
28 квітня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання № 00039461701.
Листом від 25 травня 2023 року № 1500-0503-8/65501 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримувала пенсію за віком по 31 травня 2018 року.
26 травня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною заведено спадкову справу № 21/2023 /а.с.115/.
05 липня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною видано довідку № 109/02-14, якою підтверджується, що спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 .
За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_2 на момент смерті перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з лютого 2015 року, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 червня 2018 року. За життя пенсіонерка особисто не зверталася за поновленням виплати та нарахуванням пенсії з 01 червня 2018 року.
Листом від 04 вересня 2024 року № 6440-6570/О-02/8-1200/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило, що ОСОБА_2 на момент смерті перебувала на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої з 01 червня 2018 року було призупинено. За життя померла не виявила бажання поновити виплату пенсії та з заявою про поновлення до органів Пенсійного фонду України не зверталася, відповідно пенсійні виплати з 01 червня 2018 року не отримані з вини пенсіонера. У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява про поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть розрахувати недоотриману пенсію на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом. З огляду на зазначене, недоотримана пенсія ОСОБА_2 була розрахована з урахуванням норм частини першої статті 46 Закону 1058, тобто за три роки до дня надходження запиту нотаріуса (запит зареєстровано в Головному управлінні 18 червня 2024 року за № 2734/8). Окрім того, у відповіді нотаріусу зазначено, що розмір виплати недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до органів Пенсійного фонду особи, яка має право на отримання цієї виплати згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Листом відповідача від 20 червня 2024 року № 1200-0503-8/16144 на запит нотаріуса повідомлено, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 138 805,02 грн за період з 17 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суму недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину. Додатково повідомлено, що кошти ОСОБА_2 перераховувались на відкритий поточний рахунок в АТ «Ощадбанк».
03 грудня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович Оленою Юріївною видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 432, згідно з яким спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: недоотриманої пенсії в сумі 138 805,02 гривень 02 копійки. Вказана сума недоотриманої пенсії обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, та належала померлій на підставі Довідки № 1200-0403-8/24199, від 23 вересня 2024 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Таким чином судом першої інстанції встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати у Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, проте з 03 червня 2018 року ОСОБА_2 призупинено у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 особисто не зверталася до Пенсійного Фонду про відновлення виплат.
Недоотримана пенсія ОСОБА_2 розрахована з урахуванням трьох років з моменту надходження запиту приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу з 17 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року в сумі 138 805,02 грн.
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом п'ятої черги, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина перша статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).
Доводи відповідача про те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких померла мала право, але не отримала своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, в тому числі і спадкоємцями за законом, є безпідставними.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те , що припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсійних виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання не виплачених спадкодавцю за життя пенсійних виплат у порядку спадкування за законом.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши
норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити нарахування та виплату йому, як спадкоємцю, сум страхових виплат за період з 03
червня 2018 року по 16 червня 2021 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємець успадковує право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі статті 1227 ЦК України в розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх одержання на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат і не надає останньому права на їх обмеження;
Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, у якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову про стягнення всіх нарахованих сум. Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості успадкувати право на її отримання.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 201/11074/23.
Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Інші наведені в апеляційних скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п'ята статті 135 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено,
що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано відповідні докази, яким судом першої інстанції надана правова оцінка. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання та стягнення судових витрат в розмірі 14851,50 грн..
Підстав для зміни визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу не вбачається.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано акт №2 приймання- передачі наданих правничих послуг від 18.07.2025 року про підготовку відзиву на апеляційну скаргу, на що витрачено 5 годин, вартість складає 5000 грн.
З урахуванням встановлених обставин та, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції є обгрунтованим.
Таким чином розмір витрат на професійну правничу допомогу при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, який підлягає відшкодуванню, слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 рокузалишити без змін.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, які понесені в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Судді: