Номер провадження 1-кс/754/3475/25
Справа № 754/17660/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025102030000149 від 02.09.2025, про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 21.10.2025 надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0027 по АДРЕСА_1;
- гараж № 1, загальною площею 49,1 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680090880000);
- гараж №2, поверх І, загальною площею 41,9 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684164280000);
- гараж № 3, загальною площею 75,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680077580000);
- гараж № 4, поверх І, з підвалом та надбудовою загальною площею 73,9 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684214580000);
- гараж №5, поверх І, з надбудовою загальною площею 29,8 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684186880000) із забороною відчуження та розпорядження.
Клопотання подане прокурором в рамках кримінального провадження №42025102030000149 від 02.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала за викладених в ньому обставин. Уточнила клопотання в частині номеру кримінального провадження, а саме: правильним є номер кримінального провадження №42025102030000149 від 02.09.2025, про що свідчать додатки до клопотання. Просила клопотання задовольнити.
Згідно положень ст. 172 ч. 2 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ст. 172 ч. 2 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання слідчого без повідомлення власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №420251052030000149 від 02.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами без належних правових підстав та документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, самовільно зайнято земельну ділянку під розміщення гаражів по АДРЕСА_1 .
Так, між Обслуговуючим кооперативом «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» та Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» укладено договір від 21.12.2012 №ДНП-2012-12/222 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на паркувальному майданчику за адресою: АДРЕСА_1, який діяв до 31.12.2015. З 31.12.2015 право ОК «МІКЛ» на експлуатацію автостоянки припинилось.
Водночас, під час дії договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування між автокооперативом та КП «Київтранспарксервіс», у липні 2015 року ОСОБА_4 зареєструвала за собою право власності на об?єкти нерухомості - 5 гаражів, загальною площею 270,2 кв.м, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці, та у жовтні 2021 року передала як пайовий внесок у власність ОК «МІКЛ».
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що первинні державні реєстрації права власності на гаражі №1, загальною площею 41,1 кв.м, №2, поверх І, загальною площею 41,9 кв.м, №3, загальною площею 75,5 кв.м, №4, поверх І, з підвалом та надбудовою загальною площею 73,9 кв.м, № 5, поверх І, з надбудовою загальною площею 29,8 кв.м, були здійснені 14.07.2015 та 20.07.2015 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтв виданих Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві серії СТА №№444187, 444186, 444860, 444862, 444861.
У подальшому згідно актів приймання передачі від 25.10.2021, ОСОБА_4 , в якості пайового та вступного внесків в Обслуговуючий кооператив передала вказане нерухоме майно.
ОСОБА_4 або іншим особам земельна ділянка для будівництва не надавалась, у зв'язку з чим, об'єкти нерухомого майна, а саме: гаражі № 1, загальною площею 41,1 кв.м, № 2, поверх І, загальною площею 41,9 кв.м, № 3, загальною площею 75,5 кв.м, № 4, поверх І, з підвалом та надбудовою загальною площею 73,9 кв.м, №5, поверх І, з надбудовою загальною площею 29,8 кв.м, у силу ст. 376 Цивільного кодексу України, є об'єктами самочинного будівництва.
Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.
Згідно з ст. 134 ч. 1 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).
Відповідно до ст. 134 ч. 2 п. 1 Земельного кодексу України - не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Водночас, встановлено, що у подальшому рішенням Київської міської ради від 16.12.2021 №4139/4180 Обслуговуючому кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,5515 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0027) для експлуатації та обслуговування автостоянки (№ 12) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно.
На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» 30.12.2022 укладено договір оренди земельної ділянки № 1318.
Водночас, у 2012 році Автокооперативу земельну ділянку передано лише для експлуатації та обслуговування автостоянки, а не для обслуговування належного на праві власності нерухомого майна (гаражів).
Однак, без правових підстав на вказаній земельній ділянці зареєстровано право власності на нерухоме майно всупереч умовам договору, що в подальшому стало підставою для відведення вказаної земельної ділянки в позаконкурентний спосіб.
Додатково слід зазначити, що для обслуговування автостоянки земельні ділянки надаються виключно на підставі ст. 134 ч. 2 Земельного кодексу України за результатами земельних торгів.
Так, відповідно до ст. 134 ч. 2 абз. 11 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» об'єктами дорожнього сервісу - є спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.
Таким чином, автостоянка належить до об'єктів дорожнього сервісу.
А відтак, право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості автокооператив міг набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст. ст. 134, 135 Земельного кодексу України.
В ході огляду земельної ділянки відповідно до протоколу від 09.10.2025 зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці розташований паркувальний майданчик на якому розміщенні автомобілі та 5 приміщень різного типу використання, окрім цього встановлено, що територія огороджена металевим парканом, при в'їзді на вказаний паркувальний майданчик наявні шлагбаум та здійснюється пропуск через особу - охоронця.
Контрольні картки на порушення благоустрою на вказаному об'єкті будівництва відсутні.
3 викладеного вбачається, що невстановленими особами без належних правових підстав та документів, самовільно зайнято земельну ділянку під розміщення об'єктів нерухомості-гаражів за відсутності відповідного права користування земельною ділянкою та дозволів на розміщення (будівництва) таких споруд, з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою в позаконкурентний спосіб.
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За змістом ст. 376 ч. 1 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, з яких об'єкти нерухомості вважаються самочинними, а саме, якщо вони: 1) збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил.
У зв'язку з тим, що комунальна земельна ділянка що розміщена за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовано комплекс нежитлових будівель є об'єктом кримінальних протиправних дій групи невстановлених осіб, постановою дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 09.10.2025 зазначену земельну ділянку визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України.
З огляду на викладене, для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із оформленням, здійсненням продажу, передачі в заставу, найм, дарування, відчуження майна іншим способом, самовільного будівництва об'єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, збереження речових доказів - враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та комплекс із п'яти нежитлових будівель, із забороною відчуження, розпорядження вищевказаним майном та забороною використання.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №42025102030000149 від 02.09.2025, у виді накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0027 по АДРЕСА_1;
- гараж № 1, загальною площею 49,1 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680090880000);
- гараж №2, поверх І, загальною площею 41,9 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684164280000);
- гараж № 3, загальною площею 75,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680077580000);
- гараж № 4, поверх І, з підвалом та надбудовою загальною площею 73,9 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684214580000);
- гараж №5, поверх І, з надбудовою загальною площею 29,8 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684186880000) із забороною відчуження та розпорядження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, із забороною відчуження та розпорядження на наступне майно:
- земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0027 по АДРЕСА_1;
- гараж № 1, загальною площею 49,1 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680090880000);
- гараж №2, поверх І, загальною площею 41,9 кв.м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684164280000);
- гараж № 3, загальною площею 75,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 680077580000);
- гараж № 4, поверх І, з підвалом та надбудовою загальною площею 73,9 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684214580000);
- гараж №5, поверх І, з надбудовою загальною площею 29,8 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 684186880000).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1