печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47105/25-к
пр. 1-кс-39700/25
09 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2021 року у справі №752/8995/21, в кримінальному провадженні №12021100000000270 від 01.04.2021 р.,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 174 КК України, в якому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року у справі №752/8995/21, в межах кримінального провадження №12021100000000270 від 01.04.2021 р.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна заявник вказує, що в арешті відпала потреба, а суд при постановленні ухвали від 09.04.2021 року посилався на судові справи №237/3566/17-ц та №757/64192/19-ц та на покази самого потерпілого ОСОБА_5 , в частині того що ОСОБА_4 через зазначені судові справи №237/3566/17-ц, №757/64192/19-ц начебто здійснює на нього тиск та змушує віддати нерухоме майно.
Акцентує увагу на тому, що Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в касаційному порядку були розглянуті цивільні справи №237/3566/17-ц і №757/64192/19 та зроблено висновки стосовно того, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 продовжує діяти грошове зобов'язання, продовжує діяти іпотека як забезпечення вказаного грошового зобов'язання, визнано факт відсутності розрахунку за придбання ОСОБА_5 нерухомого майна, яке в частині було і забезпеченням існуючого грошового зобов'язання між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Також цими рішеннями Верховного Суду встановлено факт відсутності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкритих рахунків в АТ «Кристалбанк» та факт відсутності проведення ними платежів через даний банк за нерухоме майно в 2017 році, зокрема і за те, яке було предметом іпотеки.
Вказує на спільні протиправні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вбачаються у виведенні нерухомого майна з власності ОСОБА_6 у власність ОСОБА_5 , що унеможливлювало тим самим виконання ОСОБА_6 зобов'язань перед ОСОБА_4 щодо повернення боргу, суми або компенсації його в тому числі за рахунок предмета іпотеки (спірного майна).
Зазначає, що Верховний Суд у справі №757/64192/19-ц встановив факт недобросовісності дій ОСОБА_5 , що підтверджується відповідною постановою суду касаційною інстанції від 18.12.2024 року.
Окремо вказує, що у 2024 році ОСОБА_5 подав заяву про кримінальне правопорушення, вказавши обставини ідентичні з обставинами у кримінальному провадженні №12021100000000270 від 01.04.2021 р. За результатами розгляду даної заяви було порушено кримінальне провадження №12024100060002549 від 01.11.2024.
В подальшому, згідно постанови про закриття кримінального провадження від 17.06.2025 року, винесеної слідчим СВ Печерського управління поліції ГУ НП в місті Києві ОСОБА_7 - кримінальне провадження №12024100060002549 від 01.11.2024 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України через відсутність у діянні складу кримінального правопорушення. Мотивуючи закриття кримінального провадження слідчий зазначив, що висновок ОСОБА_5 про те, що порушено його право власності на належне йому нерухоме майно та про «вдаваність» судових спорів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - не знайшли свого підтвердження.
Заявник вказує, що він є особою, чиї права безпосередньо порушуються наявністю зазначених арештів, бо їх наявність, з урахуванням рішень Верховного Суду у справи №237/3566/17-ц та №757/64192/19-ц, заважає йому зареєструвати належним чином своє право власності, що перешкоджає реалізації його прав на власність, реалізацію права на стягнення боргу через наявність невиконаного простроченого грошового зобов'язання.
Також зазначає, що нагальна потреба в арешті майна відпала, зокрема і через надумані ОСОБА_5 доводи, які були взяті Голосіївським районним судом міста Києва при постановленні ухвали від 09.04.2021 року про арешт майна. І ці доводи знівельовано наведеними рішеннями Верховного Суду, в яких чітко вказано про недобросовісність дій ОСОБА_5 .
Акцентує увагу на тому, що арештоване нерухоме майно ОСОБА_5 не належить і не придбавалося ним у власність.
Вказує на те, що згідно статті 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Зазначає що підозру у кримінальному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12021100000000270 від 01.04.2021 року за зверненням ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення - нікому не пред'явлено; з моменту початку досудового розслідування пройшло більш ніж 4 роки; подія злочину як така відсутня, а сам заявник є особою, права та інтереси якої мають бути захищені і об'єктивна потреба у арешті відпала. Також зазначає, що арештоване нерухоме майно не має доказової сили як речовий доказ, оскільки не може бути предметом протиправного посягання через те, що воно не належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.
Прокурор, орган досудового слідства повідомлені про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. Явку уповноважених представників до суду не забезпечили, будь-яких заяв, пояснень, заперечень до суду не подавали.
Адвокат ОСОБА_3 подав заяву, відповідно до якої просить задовольнити клопотання про скасування арешту та розглянути його за відсутності ОСОБА_4 та його представника.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100000000270 від 01.04.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року у справі №752/8995/21, накладено арешт на: гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , площею 22,6 кв.м. у підземному автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , площею 14,8 кв.м. у підземному автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасниками процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна та наявність ризиків, які слугували підставами для накладення арешту на майно.
Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2021 року, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи положення кримінального процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю, а також те що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується. В той же час, слідчим, прокурором як стороною обвинувачення, зворотного не доведено, а відтак відсутня можливість посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч.2 ст.170 КПК України.
При цьому підозра у кримінальному провадженні №12021100000000270 будь-якій особі, в тому числі заявнику, не пред'являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність подальшого застосування арешту майна.
Крім того, накладений арешт порушує права володільця майна на розпорядження належним йому майном.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Чікен Стар» належним майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2021 року у справі №752/8995/21, в кримінальному провадженні №12021100000000270 від 01.04.2021 р. - задовольнити.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року у справі № 752/8995/21 у межах кримінального провадження №12021100000000270 від 01.04.2021 року, щодо майна:
- квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №1209278180000), реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - №42269085 від 05.05.2021 о 15:36:49; в інтересах ГУНП у м.Києві; Державний реєстратор ОСОБА_8 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ;
- гараж-машиномісце №36 у підземному автопаркінгу будинку №14 по вулиці Андрія Верхогляда (Драгомирова Михайла) у м.Києві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №1209291980000), реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - № 42194746 від 18.05.2021 о 13:59:10 в інтересах ГУ НП у м.Києві, Державний реєстратор ОСОБА_9 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ;
- гараж-машиномісце №47 у підземному автопаркінгу будинку №14 по вулиці Андрія Верхогляда (Драгомирова Михайла) у м.Києві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №1209283280000), реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - № 42107962 від 18.05.2021 о 14:10:27 в інтересах ГУ НП у м.Києві, Державний реєстратор ОСОБА_8 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ;
- квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №868411980000), реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - №42269045 від 05.05.2021 15:49:17 в інтересах ГУНП у м.Києві, Державний реєстратор ОСОБА_10 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1