Іменем України
21 жовтня 2025 року справа № 542/1618/25
провадження № 3/542/420/25
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О,В.,
розглянувши матеріал, який надійшов з відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , пенсіонера
за частиною 1 статті 164 КпАП України, -
15.09.2025 зазначений адміністративний матеріал надійшов з відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для розгляду по суті.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 02.09.2025 водій ОСОБА_1 , здійснював проведення господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі MAZDA, державний номерний знак НОМЕР_1 без реєстрації як суб'єкт господарювання та без оформлення ліцензії на цей вид господарської діяльності.
ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розгляд адміністративного матеріалу здійснити без його участі , своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що на той час він не займався підприємницькою діяльністю, послуг таксі не надавав. Вважав, що його винна у вчиненні адміністративного правопрушення не доведена та справа підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.
Як вбачається з частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. При цьому, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 10).
За таких обставин суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог статтей 38, 277 КУпАП.
Суд, оцінивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту ч. 1 ст. 164 КУпАП вбачається, що вказаною нормою передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За визначенням ст. 14.1.36 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому, обов'язковою ознакою господарської діяльності є її систематичність та отримання прибутку від такої діяльності.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення.
Втім, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено точних обставин вчинення останнім правопорушення, не викладені дані, яким чином він здійснював господарську діяльність, по якому маршруту та кому саме надавав послуги, які б у свою чергу свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності та отримання від такої діяльності прибутку.
Відсутні докази на підтвердження того, чи отримувалися кошти ОСОБА_1 за здійснення господарської діяльності, а також пояснення осіб (пасажирів), яким надавалися послуги по перевезенню.
При цьому, на думку суду, факт обладнання на транспортному засобі марки MAZDA 5 шашки таксі сам по собі не може свідчити про надання ОСОБА_1 послуг по перевезенню пасажирів, оскільки вказане оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі Дактарас проти Литви від 24.11.2000 року).
Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого Рішення ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Оскільки працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області не долучено до матеріалів справи належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності у час та місці, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд керуючись ст. 62 Конституції України- усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП тлумачить на його користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 7, частиною 1 статті 164, пунктом 1 статті 247, статтями 251, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.