Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 545/3473/25
Провадження № 2/542/737/25
22 жовтня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі також - позивач, ТОВ «Діджи Фінанс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року у розмірі 27848 грн 24 коп.
Відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 01 вересня 2025 року справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлена за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області (а.с. 17).
22 вересня 2025 року цивільна справа № 545/3473/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Після отримання відповіді від Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської областіна запит суду про зареєстроване місце проживання відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64), суд своєю ухвалою 25 вересня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 65).
Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Діджи Фінанс» посилалось на те, що 25 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (надалі також - ТОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1036315
Позивачем зазначено, що підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон кредит», ЄДРПОУ 42350798, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодила та зобов'язалась виконувати його умови.
Отже, ОСОБА_1 уклала договір № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного доручення їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач не виконала належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
У подальшому, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги на користь ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року.
Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1036315 від 25 травня 2023 року в сумі 27848 грн 24 коп., із яких 14200 грн 93 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 13647 грн 31 коп. - заборгованість за відсотками.
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги № 3105516400-АВ на адресу відповідача з вимогою про погашення боргу за кредитним договором.
На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 71-74). У прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи без його участі та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 12).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Згідно з інформацією, наданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).
Судова повістка на 22 жовтня 2025 року разом із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25 вересня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 04 жовтня 2025 року - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 67-70).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 25 вересня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25 вересня 2025 року, суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, судова повістка та копія ухвали суду від 25 вересня 2025 року є такими, що вручені відповідачу та враховуючи неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 25 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір № 1036315 про надання споживчого кредиту (надалі також - Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 18750 грн 00 коп. строком на 550 днів, із кінцевим терміном повернення 25 листопада 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та поверненням кредиту частинами відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору (а.с. 35-37).
Відповідно до пункту 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 18750 грн 00 коп.
Згідно з пунктом 1.4. Договору строк кредиту 550 днів, з кінцевим терміном повернення 25.11.2024 (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до пункту 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) і до кінця строку надання кредиту 100% річних.
Згідно з пунктами 1.7.-1.8. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 280,91% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на Дату укладення Договору складає 40820,30 грн.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 15000 грн 00 коп. на поточний рахунок Споживача НОМЕР_1 в Приват Банк, код банку 305299; у розмірі 3750 грн 00 коп. на користь Товариства, з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до пункту 3.5 Договору.
Відповідно до пункту 2.4. Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту, яка підлягає перерахування. Сума кредиту, яка направляється в оплату Процентів за перший день користування вважається наданою з моменту її утримання товариством на свою користь.
Згідно з пунктом 3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені Договором (Графіком платежів).
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати Процентів за перший день користування кредитом, Споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Споживачу.
Відповідно до пункту 3.6. Договору прострочення Споживачем сплати кредиту (чергового платежу) та/або звернення Товариства до суду про стягнення заборгованості за Договором, не зупиняє нарахування процентів протягом строку, визначеного пунктом 1.4. Договору, крім випадків прийняття окремого відповідного рішення Товариством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4.1. Договору Товариство має право: вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених Договором.
Відповідно до пункту 5.3. Договору споживач здійснює платежі за Договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені зобов'язання по процентам, прострочені зобов'язання по кредиту; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: строкові зобов'язання по процентам, строкові зобов'язання по кредиту; у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.
Згідно з умовами договору сторони погодили порядок повернення кредиту за договором та паспорт споживчого кредиту, які відповідач підписала власноруч (а.с. 39), визначили у таблиці обчислення загальну вартість кредиту для споживача (а.с. 40-41).
Відповідно до платіжної інструкції № 20439 від 25 травня 2023 року підтверджено переказ коштів ТОВ «Слон Кредит» відповідачу - ОСОБА_1 у розмірі 15000 грн 00 коп., згідно з кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року (а.с. 50).
23 липня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 2307-24, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року (а.с. 43-46).
Відповідно до умов підпункту 2.1 пункту 2 договору, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 4.1. Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.
23 липня 2024 року Клієнтом та Фактором підписаний акт приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року (а.с. 27).
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року - боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 27848 грн 24 коп. із них: сума заборгованості за тілом - 14200 грн 93 коп., сума заборгованості за відсотками - 13647 грн 31 коп. (а.с. 29).
Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Слон кредит» за відступлення прав вимоги (а.с. 55).
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 27848 грн 24 коп. із яких: 14200 грн 93 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 13647 грн 31 коп. - заборгованість за відсотками.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 25 травня 2023 рокуна підставі анкети-заяви (а.с. 38) укладений договір № 1036315 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було перераховано на її картковий рахунок кредитні кошти в сумі 15000 грн 00 коп. з кінцевим терміном повернення 25 листопада 2024 року.
Відповідно до платіжної інструкції № 20439 від 25 травня 2023 року, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 50).
Відповідач власноруч підписала договір (а.с. 35-37), паспорт споживчого кредиту (а.с. 39) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 40), яка є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1036315 від 25 травня 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року та не сплатила заборгованість за відсотками.
Доказів на спростування факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
За змістом витягу з Додатку до Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року до боржника ОСОБА_1 у загальному розмірі 27848 грн 24 коп. із них: сума заборгованості за тілом - 14200 грн 93 коп., сума заборгованості за відсотками - 13647 грн 31 коп. (а.с. 29).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
ТОВ «Діджи Фінанс» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 3105516400-АВ від 31 липня 2024 року про те, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 1036315 від 25 травня 2023 року до ТОВ «Діджи Фінанс», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 27848 грн 24 коп.(а.с. 53).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені відсотки за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14200 грн 93 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 13647 грн 31 коп.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року, в загальному розмірі 27848 грн 24 коп.
Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надала, власний розрахунок не надала.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. (а.с. 52).
Враховуючи вищезазначене та у зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 у розмірі 2422 грн 40 коп. на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс».
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: акт 1036315 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) з описом робіт, виконаних адвокатом Лівак Іванною Миколаївною від 30 травня 2025 року, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ « Діджи Фінанс» - 1,5 години - 2250 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і, які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 3 години - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 година - 750 грн. Разом: 6000 грн. (а.с. 26), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 6000 грн (а.с. 31), договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року (а.с. 32-34), додаткову угоду № 1036315 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року із розширенням розділу «1 Предмет договору» та доповненням новим пунктом такого змісту: «1.2. Адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 », а також доповнення розділу «4. Порядок здійснення розрахунків» договору новим пунктом 4.9. (а.с. 49).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених відповідачем.
Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 6000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ) суму заборгованості за договором № 1036315 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2023 року у загальному розмірі 27848 грн 24 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень двадцять чотири копійки), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14200 грн 93 коп. (чотирнадцять тисяч двісті гривень дев'яносто три копійки), заборгованості за відсотками в сумі 13647 грн 31 коп. (тринадцять тисяч шістсот сорок сім гривень тридцять одна копійка).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) тапонесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва