Справа № 526/2568/23
Номер провадження 1-в/530/20/25
22.10.2025 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 боржника ОСОБА_3 , стягувача ОСОБА_4 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення,
встановив:
09.06.2025 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_3 про розстрочення виконання вироку Зіньківського районного суду Полтавської області від 01.11.2024 року за яким в розумінні вирішення цивільного позову стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 майнової шкоди та придбання лікарських засобів, препаратів, матеріалів медичного призначення та засобів гігієни в розмірі 94540,30 грн та стягнення моральної шкоди в розмірі 250000,00 грн.
В обґрунтування заяви про розстрочення посилається на те, що виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі та у встановлений строк є для нього складним ,оскільки він отримує заробітну плату у розмірі 12-13 тисяч грн в місяць ,якої вистачає лише на його утримання та забезпечення його фізіологічних потреб ,що призводить до скрутного фінансового становища . Крім цього у зв'язку з воєнною агресією РФ проти України немає можливостей задовольняти потреби у повному обсязі у зв'язку з різким підвищенням цін. Інших доходів не має,а тому звернувся до суду з заявою та просив надати розстрочку на 34 місяці по 10 133 грн щомісячно.
У судове засідання сторони з'явились , боржник ОСОБА_3 на запитання суду відповів що має заробітну плату приблизно 12000 - 13000 гривень , у власності має земельний пай який перейшов у спадщину в цілому та один земельний пай в частині із своїм братом , але він вважає що при відчуженні цих паїв боргові зобов'язання не покриються , також він має у власності автомобіль марки Міцубісі , за час винесення вироку сплатив стґгнуту суму за проведення експертиз та 29 серпня 2025 року спалтив 30 000 гривень на рахунок який надала виконавча служба , вважає що це на погашення боргу , прохав розстрочити суму боргу на 34 місяці.
В судовому засіданні стягувач за позовом і потерпілий по справі ОСОБА_4 повідомив, що за час після розгляду справи йому 25 вересня 2025 року на його рахунок зараховано один раз суму 13 586 гривень 36 копійок , більше відшкодувань не було , вказав що із виконавчої служби надходили якісь папери , з них він зрозумів, що у ОСОБА_3 є земельні паї та автомобілі , прохав відмовити у задоволенні заяви.
Суд, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, заслухавши сторони дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з частиною 2статті 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як було встановлено в судовому засіданні вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 01.11.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнову шкоду за придбання лікарських засобів , препаратів, матеріалів медичного призначення та засобів гігієни в розмірі 94540 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те що за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнову шкоду в розмірі 94540 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень, який було ухвалено 01.11.2024 року, а згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення яким є 01.11.2025 року, доказів які ускладнюють виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) заявником суду не надано, ОСОБА_3 лише обмежився тим, що інших доходів крім заробітної плати він немає ,а на запитання суду повідомив що у власності є нерухоме майно та рухоме майно ( земельні паї та автомобіль) тому суд проаналізувавши всі обставини справи, приходить до висновку, що заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 247,258 -261,435 ЦПК України , суд,
постановив:
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення від 01.11.2024 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 94540,30 грн та моральної шкоди в розмірі 250000,00 грн. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1