Справа № Справа № 530/1407/25
Номер провадження 2/530/694/25
22.10.2025 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Бедюх Н.І., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позовна заява мотивована тим, що 16.04.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики «Ультра Смарт» № 3323007107-019240. На підставі вказаного договору відповідач отримала грошові кошти в сумі 17000 гривень, шляхом перерахування на банківську карту Позичальника № НОМЕР_1 зі строком повернення до 12.09.2024 року включно. Згідно п. 2.3. Договору, за користування позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 912.5% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 2.50% на день.
Відповідач ОСОБА_1 умови договору позики не виконала, грошові кошти в строк не повернула, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 88 825,00 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору № 3323007107-019240 від 16.04.2024 року у розмірі 88 825,00 гривень, яка складається з: 17000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 63325,00 грн - борг відсотків за кредитом; 8500,00 грн - борг пені, та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 07.08.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.08.2025 року також від позивача були надіслані до суду додаткові пояснення у справі щодо законності нарахування пені на заборгованість.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС'у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач, ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем її реєстрації ( а.с.70-71), відзиву на позов не надала. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС'та відповідача Сіроштан М.І. і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 16.04.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір ПОЗИКИ «Ультра Смарт» № 3323007107-019240 (а.с. 12-21). На підставі вказаного договору відповідач отримала грошові кошти в сумі 17000 гривень, шляхом перерахування на банківську карту Позичальника № НОМЕР_1 зі строком повернення до 12.09.2024 року включно (а.с 10). Згідно п. 2.3. Договору, за користування позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 912.5% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 2.50% на день.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3323007107-019240 від 16.04.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 на 08.07.2025 року становить у загальній сумі 88825,00 гривень, яка складається з: 17000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 63325,00 грн - борг відсотків за кредитом; 8500,00 грн - борг пені (а.с. 30-34).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно зі ст.12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 розділу ІІІ, якщо інше не встановлено цим параграфом і не впливає із суті кредитного договору.
Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і вона користувалася ними. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Отже, враховуючи ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, у розмірі 88825,00 гривень, яка складається з: 17000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 63325,00 грн - борг відсотків за кредитом; 8500,00 грн - борг пені грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
На підтвердження залучення правничої допомоги представником позивача надано суду копії: довіреності, договору про надання правової допомоги № 03/01 від 3.01.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНО ФІНАНС» та адвокатом Кшуташвілі Вікторії Олексіївни; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 11, 23-24, 35).
Оскільки позивачем не надано документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог в частині про відшкодування витрат на правничу допомогу, в розмірі 5000.00 грн - відмовити.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279,279,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОСЕРВІС», код за ЄДРПОУ 43868852, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Глобинська, буд. 2, офіс 207/2 - суму заборгованості за договором № 3323007107-019240 від 16.04.2024 року у розмірі 88 825 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., боргу відсотків за кредитом - 63325 (шістдесят три тисячі триста двадцять п'ять) грн. 00 грн; 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. - борг пені.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОСЕРВІС», код за ЄДРПОУ 43868852, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Глобинська, буд. 2,офіс 207/2 - судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТЕХНОСЕРВІС», місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Глобинська, буд. 2,офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
СуддяО. В. Ситник