Справа № 727/6877/25
Провадження № 2/727/1877/25
21 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа-Гуцалюк В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Згідно позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним договір дарування частки квартири АДРЕСА_1 від 21.11.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки квартири АДРЕСА_1 .
21 жовтня 2025 року представник позивача - ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Вказує, що предметом спірного договору дарування є частка квартири АДРЕСА_1 , а власником зазначеної частки квартири є ОСОБА_3 , тобто інша особа, яка була стороною оспорюваного договору дарування. Вважає, що ОСОБА_3 може до ухвалення судового рішення у справі здійснити відчуження частки на користь інших осіб, і це ускладнить виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
На основі викладеного, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити ОСОБА_3 відчужувати частки квартири АДРЕСА_1 .
Позивач та представник позивача ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим суд вважає можливим розглядути заяву про забезпечення позову у їх відсутність.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили, однак від представника відповідачів надійшли письмові заперечення на заяву про забезпечення позову.
Згідно спрямованих заперечень представник відповідача вказує, що позивачкою та її представником не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальну загрозу невиконання або ускладнення виконання можливого судового рішення.
Вказує, що будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки квартири, відповідачами не вчинялося, твердження позивачки про можливість відчуження є виключно припущеннями, що не підтверджуються доказами.
Дослідивши наявні письмові матеріали, суд вважає, що вимоги представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно положень ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти дії.
У п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.01.2022 року по справі № 568/525/21, провадження № 61-14463св21.
А також, у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна, узгоджується з практикою розгляду подібних справ Верховним Судом. Так, у справі № 175/1480/21 (провадження № 61-15020св21, постанова від 09 грудня 2021 року), судом зазначено, що заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.
Таким чином, на підставі викладеного, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, а тому виходячи також зі змісту заявлених позовних вимог, існує загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову судом, а саме, загроза відчуження відповідачем частки квартири АДРЕСА_1 майна, тому суд вважає доцільним задовольнити вимоги заяви та забезпечити позов шляхом накладення заборони на відчуження частки квартири АДРЕСА_1 , належну відповідачу ОСОБА_3 . Такий вид забезпечення позову, на думку суду є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами.
Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні можливого рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, та виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, враховуючи наявні в матеріалах справи відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно належності відповідачу по справі ОСОБА_3 спірної частки квартири, суд вважає, що вимоги заяви представника позивача щодо забезпечення позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Филимонова С.М. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Накласти заборону вчиняти певні дії, а саме: заборонити ОСОБА_3 відчужувати частки квартири АДРЕСА_1 .
Копію ухвали надіслати представнику позивача, для подальшого звернення її до виконання до Центру надання адміністративних послуг м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 7) та Відділу з питань державної реєстрації речових прав організаційно-юридичного управління Чернівецької міської ради (м. Чернівці вул. Кохановського, 7).
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.