Номер справи: 766/2225/24 Головуючий в І інстанції: Шестакова Я.В.
Номер провадження: 22-ц/819/1203/25 Жоповідач: Базіль Л.В.
22 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Базіль Л.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник, адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Шестакової Я.В., у справі № 766/2225/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2025 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 54300 доларів США, що еквівалентно 2057703 грн 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7570 грн 00 коп. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 28.05.2025 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2025 року по справі №766/2225/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики у загальному розмірі 54300,00 доларів США, що еквівалентно 2057703,93 грн.
26.08.2025 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Лошкарьовим Ф.А. подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі, в якій просить:
Витребувати в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 37996391) інформацію щодо всіх фактів перетину кордону України у період з 24.02.2022 по 04.08.2025 боржників: громадянки України- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтовується тим, що 04.08.2025 року приватним виконавцем відкриті виконавчі провадження №78763986 та № 78764073 по примусовому виконанню виконавчих листів по справі №766/2225/24, які видані Херсонським міським судом Херсонської області 25.06.20205 року. Автоматизовані запити приватного виконавця через АСВП дозволили перевірити дані про перетин кордону лише за короткий період з моменту відкриття провадження. За запитами №286910055 та № 286910189 від 13.08.2025 по виконавчим провадженням №78763986 та №78764073 отримані відповіді Державної прикордонної служби України про відсутність даних щодо перетину боржниками державного кордону з 04.08.2025 по 13.08.2025 рік.
При зверненні 16.08.2025 року до Державної прикордонної служби України із адвокатським запитом на надання інформації про перетинання державного кордону боржниками за період з 24.02.2022 по 04.08.2025 року була отримана відповідь, що органи державної влади не надають інформацію з обмеженим доступом в рамках Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
З метою необхідності встановлення місцезнаходження боржників для виконання рішення суду за кордоном заявник на підставі ст.447 ЦПК України звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду повернуто заявнику.
Повертаючи заявнику заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.185, 447 ЦПК України вказав, що подана заява не підлягає розгляду судом у заявленому способі звернення і має бути повернена заявнику.
Не погодившись з ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2025 року, представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Лошкарьов Ф.А. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та витребувати в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо всіх фактів перетину державного кордону України у період з 24.02.2022 по 04.08.2025 боржників: громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, які скаржник вбачає в неправильному застосуванні статті 185 ЦПК України, яка встановлює вичерпний перелік підстав, за яких суддя повертає позовну заяву позивачеві, тоді як у даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю на стадії виконання судового рішення, що регулюється спеціальними нормами, зокрема статтями 447-453 ЦПК України. Ці норми не передбачають такої процесуальної дії, як повернення заяви.
Вважає помилковими твердження суду першої інстанції про те, що судовий контроль за виконанням судових рішень згідно зі ст.447 ЦПК України здійснюється лише у формі розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця. Таке тлумачення на думку скаржника є вкрай обмежувальним та не відповідає закону.
У даній справі склалася така ситуація, коли стягувач не міг отримати інформацію від ДПСУ через режим її конфіденційності; приватний виконавець не міг отримати її через системні обмеження АСВП, а сама ДПСУ вказала на суд як єдиний орган, уповноважений надати дозвіл на розкриття цих даних. А тому вважає, що суд першої інстанції, обмеживши сферу дії ст.447 ЦПК України виключно розглядом скарг на виконавця, на думку скаржника, неправильно витлумачив зазначену норму права. Правильне тлумачення цієї статті повинно виходити з того, що суд в порядку контролю уповноважений розглядати будь-які заяви сторін, спрямовані на усунення перешкод у виконанні судового рішення.
Зазначає, що дії суду першої інстанції щодо повернення заяви про встановлення судового контролю заявникові слід кваліфікувати не як юридичну помилку, а як свідоме або внаслідок недбалості ухилення від виконання процесуальної функції - здійснення судового контролю за виконанням рішення.
Вважає, що суд, повернувши заяву, позбавив заявника права на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, невід'ємною складовою якого є право на виконання судового рішення.
Відповідачі процесуальним правом на відзив не скористалися.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, що предметом оскарження є ухвала суду, передбачена п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України (повернення заяви позивачеві), розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2025 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 54300 доларів США, що еквівалентно 2057703 грн 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7570 грн 00 коп. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 28.05.2025 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2025 року по спрааві №766/2225/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики у загальному розмірі 54300,00 доларів США, що еквівалентно 2057703,93 грн.
04.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. відкрито виконавчі провадження за № 78763986 та № 78764073 про примусове виконання виконавчих листів №766/2225/24, які видані 25.06.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики у загальному розмірі 543000,00 доларів США, що еквівалентно 2057703,93 грн.
В межах відкритих виконавчих проваджень приватним виконавцем отримано відповідь про відсутність в Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетину боржниками державного кордону з 04.08.2025 по 13.08.2025 рік.
У відповідь на адвокатський запит від 16.08.2025 р. щодо надання інформації про перетин боржниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 державного кордону у період з 24.02.2022 по 04.08.2025 року, Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що запитувана інформація без особистих письмових згод осіб, буде надана на виконання відповідного судового рішення.
Матеріали справи не містять інформації щодо виконання судового рішення.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, заявник просив суд витребувати в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 37996391) інформацію щодо всіх фактів перетину кордону України у період з 24.02.2022 по 04.08.2025 боржників: громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повертаючи заявнику заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.185, 447 ЦПК України вказав, що подана заява не підлягає розгляду судом у заявленому способі звернення і має бути повернена заявнику.
Проте такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання відкриття провадження у справі, суд перевіряє подану позовну заяву на відповідність вимогам викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, а у випадках, передбачених ч.4 ст.185 ЦПК України повертає позовну заяву, про що постановляє ухвалу.
Перелік підстав для повернення позовної заяви заявникові, визначений ч.4 ст.185 ЦПК України є вичерпним, серед яких така обставина як заява не підлягає розглядові у заявленому способі звернення відсутня.
Застосовуючи зазначену норму процесуального права суд першої інстанції не звернув уваги на те, що діючим ЦПК України чітко розмежовано стадії судового провадження, зокрема, позовне провадження та виконання рішення.
Позовне провадження - це стадія судового процесу, що включає в себе відкриття провадження, підготовче провадження та розгляд справи по суті, тоді як виконання судового рішення - це завершальна стадія судового провадження, яка полягає у практичній реалізації рішень суду, що набрали законної сили.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на справедливий суд у контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Так, згідно статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, вказаною нормою визначено одну із форм судового контролю за виконанням судового рішення - це розгляд скарг на дії/бездіяльність органів влади.
Вимоги до змісту та форми скарги визначено статтею 448 ЦПК України. Якщо суд, встановить, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду (частина 5 ст.448 ЦПК України).
Вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, вказував, що для встановлення місцезнаходження боржників для виконання рішення суду за кордоном, Державна прикордонна служба України відмовила у наданні інформації на адвокатський запит щодо перетину кордону боржниками у період часу з 24.02.2022 по 04.08.2025 рік, а автоматизовані запити приватного виконавця через АСВП дозволили перевірити дані про перетин кордону лише за короткий період з моменту відкриття виконавчого провадження (04.08.2025 по 13.08.2025), а тому просив суд витребувати зазначену інформацію.
Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що метою його звернення до суду, як стягувача у виконавчому провадженні є вирішення конкретного процесуального питання, що виникло під час виконання судового рішення, що є одним із аспектів судового контролю.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву та зазначаючи про те, що подана заява не підлягає розгляду судом у заявленому способі звернення, на вказані вище норми процесуального закону уваги не звернув, не встановив, чи порушуються права ОСОБА_1 ., і чи ці порушення пов'язані з виконанням рішення суду, а також чи потребують втручання суду в процес виконання судового рішення шляхом судового контролю за його виконанням.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 369, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник, адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович задовольнити частково.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2025 року, скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді: В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько