Номер провадження: 11-кп/813/1206/25
Справа № 522/16960/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеській слідчий ізолятор» за участю обвинуваченого ОСОБА_8 клопотання захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів під час розгляду його апеляційної скарги на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2024 року у кримінальному провадженні №12022162510001185 від 24.10.2022 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого: 27.12.2016 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст.186 ч.2, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 28.02.2018 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; 23.05.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 26.11.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, звільненого 28.01.2022 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання,
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
встановив:
Оскарженим вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_8 зараховано строк попереднього його ув'язнення у період з 24.10.2022 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді триманні під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Вироком суду вирішено долю речових доказів, заходів забезпечення та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вироком суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку, просить його скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Захисник посилається на допущені місцевим судом істотні порушення вимог процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник вважає, що вина ОСОБА_8 не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а судом зроблені безпідставні висновки про його винуватість, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник вважає, що судом не надано належної оцінки показам потерпілої та обвинуваченого, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях, без надання стороною обвинувачення доказів на підтвердження наявності умислу обвинуваченого на вчинення злочину.
Крім того, до початку апеляційного розгляду, захисник подав клопотання про повторне дослідження доказів в кримінальному проваджені, які були предметом дослідження в місцевому суді, а саме: допитати потерпілу ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; дослідити протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, складений оперуповноваженим СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 24.10.2022, коли до відділення поліції звернулась ОСОБА_9 ; постанову про визнання та залучення речових доказів по матералах кримінального провадження від 24.10.2022 року, яка винесена слідчим СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 ; звіт ТОВ «СОЛАР НОВА» від 05.12.2019 року про незалежну оцінку вартості нерухомого майна за заявою потерпілої ОСОБА_9 ; заяву потерпілої ОСОБА_9 про долучення звіту; висновок експерта від 10.11.2022 року №СЕ-19/116-22/18215-Д з додатком; письмові судові дебати ОСОБА_8 від 07.11.2024 року; письмове останнє слово обвинуваченого ОСОБА_8 .
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримав клопотання про повторне дослідження письмових доказів.
Заслухавши доводи захисника та обвинуваченого, які просили задовольнити клопотання; думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання; вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частинами 1, 2 статті 22 КПК України (далі - КПК) передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 22 КПК, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.
Апеляційний суд звертає увагу, що розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у суді першої інстанції, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 10.02.2021 року в справі №127/14811/17.
У постанові від 21.12.2022 року (справа №759/5737/17) Верховний Суд також зазначив, що на відміну від суду першої інстанції, апеляційний суд здійснює перегляд вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому повноваження суду апеляційної інстанції стосовно дослідження доказів визначаються переглядом кримінального провадження в межах вимог апеляційної скарги з урахуванням наявності або відсутності обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження щодо повторного дослідження доказів.
Отже, відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів, за умови того, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов'язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК.
Тому за відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов'язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення в повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.
Таким чином, норми ч.3 ст.404 КПК зобов'язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням. Сама по собі незгода учасників кримінального провадження з висновками, зробленими на підставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів, апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК.
При цьому, судом апеляційної інстанції також враховується правова позиція Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду по справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої, повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання, щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та оскарженого вироку, судом першої інстанції був допитаний обвинувачений, свідки щодо обставин відомих їм подій кримінального правопорушення, а також досліджені письмові докази в кримінальному провадженні.
Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду захисник не надав раціонального пояснення стосовно існування передбачених процесуальних законом підстав для повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ч.3 ст.404 КПК.
Зокрема сторона захисту, ані в клопотанні, ані під час апеляційного розгляду, не заперечує правильність та повноту викладених у вироку показів обвинуваченого, потерпілої та письмових доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Вказані обставини, з урахуванням приписів ч.3 ст.404 КПК, дають можливість апеляційному суду надати оцінку доводам захисника стосовно неправильної оцінки викладених у вироку суду письмових доказів, без їх повторного дослідження, оскільки сторона захисту не заперечує правильності викладення місцевим судом у вироку їх змісту та суті, що не позбавляє колегію суддів можливості надати оцінку цим доказам. Також колегія суддів враховує позицію сторони захисту стосовно відсутності підстав для повторного допиту потерпілої та свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки показання зазначених осіб викладені у вироку в повному обсязі та без спотворення їх змісту.
Таким чином, наведені обставини, а саме фактична відсутність належного мотивування заявленого клопотання про повторне дослідження письмових доказів на стадії апеляційного розгляду, свідчить про його необґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4