Справа № 463/9309/25
Провадження № 1-в/463/174/25
22 жовтня 2025 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_5 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
згідно з ухвалами Залізничного районного суду м.Львова від 01.11.2023 року, 06.03.2024 року з врахуванням ухвали Залізничного районного суду м.Львова про виправлення описки від 08.03.2024 року, відносно ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
В подальшому, ОСОБА_6 ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.11.2024 року, змінено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 21.05.2025 року, ОСОБА_6 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Лікар-психіатр КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_5 звернулася в суд із заявою про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки, відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів № 46 від 29.09.2025 року, комісія лікарів-психіатрів підтвердила обґрунтованість рішення про припинення ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, так як на даний час його психічний стан стабілізувався та останній перебуває у стані ремісії.
Лікар-психіатр ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду. Разом з тим, 06.10.2025 року та 17.10.2025 року скерувала на адресу суду заяви про розгляд справи без її участі, заяву підтримує в повному обсязі, просить таку задовольнити.
Особа щодо якої розглядається дана заява, ОСОБА_6 в судове не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, однак у таке не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
З врахуванням поданої заяви, суд вважає за можливим проводити розгляд заяви у відсутності лікаря-психіатра ОСОБА_5 та особи щодо якої розглядається дана заява, оскільки їхня неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заяву лікаря-психіатра ОСОБА_5 , просить таку задовольнити.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заяву лікаря-психіатра ОСОБА_5 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , враховуючи висновок комісії лікарів № 46 від 29.09.2025 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у порядку передбаченому ст.95 КК України та ст.514 КПК України. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч.2 ст.95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.
Статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено що продовження, зміна або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» з діагнозом: параноїдна шизофренія з безперервним перебігом, вираженим емоційно-вольовим дефектом, стан ремісії, тип «С».
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 01.11.2023 року, до ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно з ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 06.03.2024 року з врахуванням ухвали Залізничного районного суду м.Львова про виправлення описки від 08.03.2024 року, відносно ОСОБА_6 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.11.2024 року, ОСОБА_6 змінено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В подальшому, ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 21.05.2025 року, ОСОБА_6 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів № 46 від 29.09.2025 року (а.с.4-9), ОСОБА_6 перебуває на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» з діагнозом: параноїдна шизофренія з безперервним перебігом, вираженим емоційно-вольовим дефектом, стан ремісії, тип «С». В процесі проведеного комплексного лікування психічний стан хворого стабілізувався, антисоціальних та суїцидальних тенденцій не висловлює, лікування приймає регулярно та без заперечень. Таким чином, лікарська комісія, вважає за необхідне припинити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи те, що на даний час у ОСОБА_6 є покращення психічного стану, зокрема, стабілізація психічного процесу, відсутність суспільно-небезпечних тенденцій у поведінці, відтак, у суду відсутні підстави для продовження застосування примусових заходів медичного характеру, а тому, заяву необхідно задовольнити та припинити застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.95 КК України, ст.514 КПК України, ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» суд, -
заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_5 - задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1