Справа № 308/9068/24
22 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі позивач або ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 14.02.2022 укладено електронний Договір №5539881 про надання споживчого кредиту.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022, року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022, року.
Загальний розмір кредиту складає 7500грн.
Строк кредиту 364 дні.
Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, 29.05.2023 було укладено Договір факторингу № 29-05/2023-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №95-05/2023-Ф від 29.05.2023 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №5539881.
Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 38693,25 грн., з яких: 7500 грн. - тіло кредиту та 19253,25 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 80 календарних днів - 11940грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) інформацію щодо підтвердження факту належності картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 14.02.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 7500 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230).
29.09.2025 на адресу суду надійшли витребувані в АТ «Універсал Банк» докази.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою вказаною в позовній заяві. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Заяв про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
14.02.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач), дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №5539881 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).
Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022, року (далі Правила) та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору, з урахуванням Додаткової угоди до Договору, сума наданого кредиту (загальний розмір) складає 7500 грн (п. 1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 364 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказані в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору з урахуванням Додаткової угоди до Договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Так після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту Відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M304417», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 7500 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ "ПУМБ" про перерахування коштів.
Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.
Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. У період з 01.05.2022 по 25.09.2022 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Позивачем також нараховано проценти за 80 календарних днів (26.09.2023 - 14.12.2022) в межах строку договору відповідно до наступного: 7500 грн * 1,99 % = 149,25 грн*80 календарних днів = 11940 грн.
Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Відповідно до пп. 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 29.05.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №29.05/23-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту varaddonikn@gmail.com зазначену ним при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», Позивач) є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК №В0000495 від 21.01.2022 року, виданим Національним банком України та має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 24.01.2022 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу за цим договором Позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №29-05/23-Ф від 29.05.2023 року, перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №5539881 у розмірі 38693,25 грн.
Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 38693,25 грн., з яких: 7500 грн. - тіло кредиту та 19253,25 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 80 календарних днів - 11940грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач просить стягнути 10000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Столітній М.М., з якою було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №28/03-2024 від 28.03.2024.
Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №28/03-2024 від 28.03.2024, укладеного між та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», викладених в п. 4.4., факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.5 підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач подав рахунок-фактуру та звіт про надання правової допомоги.
Як зазначено у позовній заяві очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 10000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Так, загальне правило розподілу судових витрат визначене у статтях 137, 141 ЦПК України. Разом з тим вказаними нормами визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
За таких обставин заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката слід задоволити.
Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,20грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості за Договором №5539881 споживчого кредиту від 14.02.2022, що складає 38693 (тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто три гривні),25 коп., з яких: 7500 грн. - тіло кредиту та 19253,25 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 80 календарних днів - 11940грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Закарпатського апеляційного суду до або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Загородня, б. 15, оф. 188/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 22.10.2025.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник