Справа № 308/15297/25
1-кс/308/6159/25
22 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , про обрання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Концово Ужгородського району Закарпатської області, з середньою освітою, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді стрільця 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) 1 стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
22.10.2025 старший слідчий в ОВС Шостого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
21.10.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню наданням поряд, вказівок, наданням засобу, усунення перешкод, скоєне за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою собою з використанням службового становища.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється. Просив визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді заставив розмірі визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до їх підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, що не перевищує встановлений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України. Долучили характеризуючі підзахисного матеріали.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що має можливість внести заставу в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.332 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42025072210000322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України , відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2025, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.10.2025.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «18.10.2025 о 12:30 год в ході реалізації оперативної інформації ПОРВ (з м.д. н.п. Лужанка), військовослужбовцями ВІПС «Бодалово» на напрямку 140 прикордонного знаку, 50 м до державного кордону, затримано 2-х громадян України (жителі Закарпатської та Запорізької області), а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вході проведення перевірочних заходів, головним оперативно - розшуковим відділом було встановлено, що до організації незаконного переправлення через державний кордон громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 причетний громадянин України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поряд з цим стало відомо, що громадянин ОСОБА_10 за організацію свого незаконного переправлення через кордон повинен був сплатив грошові кошти в розмірі 10000 доларів США після вдалого перетину кордону».
21.10.2025 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
21.10.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню наданням поряд, вказівок, наданням засобу, усунення перешкод, скоєне за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою собою з використання м службового становища.
Обставини кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_4 до даних кримінальних правопорушень, обґрунтованість підозри підтверджується:
- повідомленням заступника начальника головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 про виявлення кримінального правопорушення від 18.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18.10.2025;
- протоколом огляду від 18.10.2025;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання, фототаблицею, довідкою від 18.10.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання, фототаблицею, довідкою від 18.10.2025;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.10.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання, фототаблицею, довідкою ві 20.10.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання, фототаблицею, довідкою від 20.10.2025;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання, фототаблицею, довідкою від 20.10.2025.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 3ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину у сфері недоторканості державних кордонів, який вчинено в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, той факт, що підозрюваний, зважаючи на характер висунутої підозри, ймовірно обізнаний зі шляхами перетину державного кордону поза пунктами пропуску, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаної особи до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При обранні слідчим суддею іншого, більш м'якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні особисто, за допомогою мобільного зв'язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.
При цьому слідчий суддя враховує, що свідок ОСОБА_10 дійсно 21.10.2025 був допитаний слідчим суддею в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, поряд з тим в даному кримінальному провадженні залишаються ще інші свідки сторони обвинувачення ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які не судом ще не допитані.
Сторона обвинувачення у клопотанні посилається також на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.
Суд не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних обґрунтувань зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення цього ризику.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного, якому інкримінується вчинення кримінального правопорушення під час дії режиму воєнного стану, що є в умовах, в якому опинилося суспільство, особливим цинізмом.
Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м'якість, а також з огляду на те, що виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Об'єктивних медичних висновків щодо неможливості тримання ОСОБА_4 в умовах ізоляції слідчому судді стороною захисту не надано.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 19.12.2025.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, характер інкримінованого злочину, обставини його вчинення, зокрема те, що підозрюваний, будучи службовою особою, ймовірно вчинив злочин з використанням службового становища, сучасні реалії в Україні /умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України/, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, а також відомості про особу ОСОБА_4 , позитивно характеризується за місцем роботи, утримує малолітню дитину, працює на посаді стрільця 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) 1 стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, тобто отримує постійний стабільний дохід, та наявність двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає що застава в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити підозрюваним виконання покладених на нього обов'язків.
Отже, на думку слідчого судді застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.12.2025 включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, на їх першу вимогу;
- не відлучатися із Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 19.12.2025.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Зобов'язати прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_16 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_17