Провадження № 1-кп/243/1158/2025
Справа № 243/8964/25
21 жовтня 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon та в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 води, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025052510000698 від 03 липня 2025 року за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, оператор 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , солдата, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Поряд із цим, відповідно до ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 листопада 2024 року № 320 солдата резерву 42 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , призваного на військову службу за контрактом, призначено на посаду оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Крім того, в зазначеній частині проходить військову службу ОСОБА_8 , солдата резерву 42 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової служби військової частини НОМЕР_2 , згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 травня 2025 року № 144.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов'язаний в тому числі зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.
Крім того, будучи військовослужбовцем Збройних сил України, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України достеменно знав, що військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо та тощо.
Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах.
Так, близько о 00 годин 00 хвилин 02 липня 2025 року, солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_8 знаходились за адресою: АДРЕСА_4 , де у приміщені кухонної кімнати, вживали спиртні напої, тим самим відпочивали та проводили час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням служби.
Під час вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка, в ході якої вони почали ображати один одного та висловлюватись нецензурною лайкою, у зв'язку з чим у солдата ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті солдата ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір спрямований на вбивство солдата ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_3 близько 01 години 45 хвилин 02 липня 2025 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдата резерву 42 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який висловлювався в його адресу образливим висловлюваннями, він (солдат ОСОБА_3 ), взяв у праву руку ніж та завдав ним не менше одинадцяти ударів в область грудної клітини та спини солдата ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді множинних проникних колото-різаних ран задньої поверхні грудної клітини, що супроводжувались правобічним гемопневматороксом, лівобічним пневматороксом та непроникних колото-різаних ран попереку справа, різаних ран ІІ пальця правої кисті, лівого стегна, тим самим солдат ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як від спричинених тілесних ушкоджень смерть солдата ОСОБА_8 не настала.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, з обставин, викладених в обвинувальному акті. Пояснив, що під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, він перебував у складі 63 бригади військової частини НОМЕР_1 . 02 липня 2025 року, у свій вихідний день, він разом з ОСОБА_8 знаходився за адресою: АДРЕСА_4 , де вони відпочивали та вживали спиртні напої. Під час спілкування між ним та ОСОБА_8 почався конфлікт, в ході якого він взяв у праву руку ніж та почав бити потерпілого ОСОБА_8 цим ножем не менше одинадцяти ударів в область грудної клітини та спини, спричинивши тілесні ушкодження. Закінчивши бити ОСОБА_8 ножем, він пішов звідти. У скоєному розкаюється, просить призначити покарання на розсуд суду. Цивільний позов визнає в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_9 підтримав позицію свого підзахисного.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, покарання призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування злочині за обставин, що викладені в обвинувальному акті, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до вимог ст. 349 КПК України, обмежуючись дослідженням наступних доказів: показання обвинуваченого, дані, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, дослідження доказів щодо яких визнано судом недоцільним, переконався у відсутності сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм те, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться у справі, та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині (вбивство), ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, і вважає його вину у вчиненому повністю доведеною.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом визнано скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Судом досліджені відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 :
Згідно із довідкою КМЦ ПМСД від 22.07.2025 року, ОСОБА_3 за амбулаторною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.
Згідно із довідкою КМЦ ПМСД від 22.07.2025 року, ОСОБА_3 за медичною наркологічною допомогою до лікаря-нарколога не звертався.
Згідно зі службовою характеристикою, складеною 08.07.2025 року командуванням ВЧ НОМЕР_1 , за час проходження служби на посаді оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем, солдат ОСОБА_3 зарекомендував себе переважно з позитивного боку як здібний військослужбовець.
Згідно медичної характеристики, наданої начальником медичної служби ВЧ НОМЕР_1 , за час служби у ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за медичною допомогою не звертався.
Згідно із довідкою УІАП ГУНП в Донецькій області № 12-04072025/14044 від 04.07.2025 року, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженими.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обвинувачений покаявся у вчиненому, повністю визнав вину, не оспорюючи фактичних обставин у справі, осудив свою поведінку.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває, за місцем військової служби характеризується позитивно, є військовослужбовцем військової служби за контрактом, має зареєстроване місце проживання, соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину; думку потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання, просив призначити покарання на розсуд суду.
Ураховуючи наведені вище дані та обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції частини статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді позбавлення волі у наближеному до мінімального розміру, з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України при призначенні покарання за закінчений замах на злочин.
Згідно зі ст. 69 КК України, суд має повноваження у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом за відповідне кримінальне правопорушення, лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Отже, застосування положень ст. 69 КК можливе в разі, якщо наявна сукупність принаймні двох обставин, які одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Під час визначення поняття (юридичного змісту) обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, необхідно виходити із системного тлумачення приписів статей 66 та 69 КК, а також положень тих статей Особливої частини цього Кодексу, що визначають певні обставини, які пом'якшують покарання, як ознаки окремих привілейованих складів кримінальних правопорушень.
Закон про кримінальну відповідальність визначає як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його вчинення у стані сильного душевного хвилювання, особливий психофізичний стан породіллі під час пологів або відразу після пологів, стан необхідної оборони при перевищенні її меж, які істотно знижують ступінь тяжкості умисних вбивств або тяжкого тілесного ушкодження, у привілейованих видах кримінальних правопорушень, визначених у статтях 116-118, 123, 124 КК. Вказане визначає і підхід законодавця до визначення обставин, які можуть братися до уваги під час вирішення питання про можливість застосування положень ст. 69 вказаного Кодексу, за якими хоча б одна з декількох обставин, що пом'якшують покарання, за своїм юридичним змістом має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обставини чи сукупність обставин, які відповідно до положень ст. 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили виокремлення привілейованих складів злочинів. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають перебувати в обумовленому взаємозв'язку із цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, обсягом, характером і змістом дій у вчиненні кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку вчиненого та/або небезпечність винуватого. Суд, посилаючись при призначенні покарання на ст. 69 КК, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
Підставою для застосування приписів ст. 69 КК є не просто наявність сукупності обставин, визнаних судом такими, що пом'якшують покарання обвинуваченої, такі обставини також повинні відповідати критеріям, які здатні, враховуючи особу обвинуваченої, істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тобто зменшувати його ступінь суспільної небезпеки до такого рівня, який виходить за межі, типові для кримінальних правопорушень цього виду (окремого його різновиду).
Згадані вище обставини чи сукупність обставин мають бути у причинному зв'язку з цілями кримінального правопорушення, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні кримінального правопорушення, її поведінкою під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та/або небезпечність винуватця.
Установлені ж у цьому кримінальному провадженні обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , серед яких є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ним закінченого замаху на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині (вбивство), вчиненого за наявності обтяжуючої обставини - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. А тому відсутні підстави для обрання ОСОБА_3 заходу примусу із застосуванням ст. 69 КК.
Посткримінальна поведінка обвинуваченого (повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як під час досудового розслідування, так і судового провадження) є підставою для призначення покарання, наближеного до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК. Такий висновок узгоджується постановою ВС 529/984/24 від 11.09.2025 року.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 04 липня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи цивільний позов прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який діє в інтересах держави: Національна служба здоров'я України, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 в КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, суд виходив з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів.
Із довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16 «Дніпровської міської ради» № 1364 від 22 вересня 2025 року, видно, що ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР у відділенні політравми, ендопротезування з торакальним ліжками з 02.07.2025 року по 04.07.2025 року. Загальна вартість лікування ОСОБА_8 у відділенні політравми, ендопротезування з торакальними ліжками в КНП «МКЛ №16» ДМР за весь період лікування (2 ліжко-дня) склала 25430,25 грн. Фінансування витрат на лікування проводилось: за кошти, надані за програмою медичних гарантій від НСЗУ: 25 314,03 грн.; за кошти, надані з місцевого бюджету: 116,22 грн.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони, або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що судом ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України щодо потерпілого ОСОБА_8 , обвинувачений позов визнав у повному обсязі, а також ту обставину, що сума зазначена в позовній заяві є об'єктивною, знайшла своє підтвердження при розгляді справи, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати зокрема складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів.
В ст. 243 КПК України зокрема зазначається, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Статтею 122 КПК України передбачений порядок здійснення оплати витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Аналіз зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що законодавець у вказаній статті зазначає коло осіб, на яких за певних умов покладається обов'язок на покриття процесуальних витрат під час проведення кримінального провадження як під час досудового розслідування так і судового слідства.
Крім того, ст. 122 КПК України передбачено, що залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, яка передбачає розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно із представленими копіями процесуальних рішень, експертів було залучено відповідно до вимог ст. 243 КПК України на підставі постанов слідчого.
З огляду на викладене, з врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/105-25/9982-КТ від 17.09.2025 в розмірі 5348,40 грн. та судової експертизи зброї № СЕ-19/105-25/13382-ХЗ від 29.09.2025 в розмірі 3565,60 грн., оскільки наведені витрати відносяться до процесуальних витрат та документально підтверджені.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК.
Керуючись ч. 4 ст.174 КПК України та з метою вирішення питання щодо долі речових доказів, суд, вбачає підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-376, 392, 395, 615 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 04 липня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 води.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/105-25/9982-КТ від 17.09.2025 року в розмірі 5348,40 гривень;
- судової експертизи зброї № СЕ-19/105-25/13382-ХЗ від 29.09.2025 року в розмірі 3565,60 гривень.
Цивільний позов прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який діє в інтересах держави: Національна служба здоров'я України, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, витрачених на стаціонарне лікування громадян, потерпілих від злочинних дій - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Національної служби здоров'я України кошти в сумі 25430 (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять) грн. 25 коп. на відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 в КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, які перерахувати в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ел. адм. подат.).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.07.2025 року на майно, визнане речовим доказом по кримінальному провадженню, а саме - на змив на марлевий тампон РБК з подвір'я, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні плитки коридору №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні плитки коридору №2, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; гумові капці темного кольору в середині яких мається пляма РБК та які поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні дверей, які ведуть в приміщення вітальні, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги в приміщені вітальні №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги в приміщені вітальні №2, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; ніж чорного кольору, в чохлі чорного кольору на лезі якого мається напис «КРУК» «біла зброя» з приміщення складової кімнати, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні тумби в приміщені спальної кімнати №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; зріз паперу з дверей спальної кімнати №1 на якому маються сліди РБК та який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги в приміщені спальної кімнати №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні батареї в приміщені спальної кімнати №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з дверної коробки що веде до гостьової кімнати, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги в приміщені гостьової кімнати ліворуч від входу до кімнати, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги гостьової кімнати під столом посередині, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги гостьової кімнати біля передньої лівої ніжки стола, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги гостьової кімнати біля дверей у приміщені спальної кімнати №1, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; змив на марлевий тампон РБК з поверхні підлоги в спальній кімнаті №2, який поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; шорти чорного кольору з нашаруванням РБК, футболку чорного кольору з візерунком сірого кольору та гумові капці чорного кольору з Державним гербом України на яких мається РБК було поміщено до картонної коробки та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; складний ніж з дерев'яною рукояткою загальною довжиною в розкритому положенні 20 см, довжина леза 8,3 см, довжина рукоятки 12 см, ширина леза в середній частині 2,5 см, на верхній частині леза маються зазубрення у кількості 6 штук, даний ніж в складному стані було вилучено поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії; вдягнені на ОСОБА_3 кофту флісову камуфльовану зеленого кольору, штани камуфльовані зеленого кольору, ремінь зеленого кольору, які було вилучено та поміщено до сейф пакету №PSP4250136; мобільний телефон IPhone 11 в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3 , сім-карта НОМЕР_4 , пароль НОМЕР_5 , в ході огляду якого в мобільному додатку «Telegram» виявлено листування з двома користувачами, щодо обставин бійки, яка мала місце 01.07.2025, який поміщено до сейф пакету №PSP1507493; змиви на марлевий тампон з долонь лівої та правої руки ОСОБА_3 , які поміщені до паперового конверту; зрізи нігтьових пластин з пальців лівої та правої руки ОСОБА_3 , які поміщено до паперового конверту, - скасувати.
Речові докази, а саме:
фрагмент марлі (змив з поверхні ґрунту) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні плитки № 1) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні плитки № 2) - паперовий конверт; фрагмент шпалер (з поверхні дверей у спальні) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги № 1) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги № 2) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні тумби) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги під вікном № 1) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні труби опалення) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з дверної коробки) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги до спальної № 2) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги гостьової кімнати) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги біля ніжки стола) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги біля дверей) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні підлоги в спальній кімнаті № 2) - паперовий конверт; фрагмент марлі (змив з поверхні дверей) - паперовий конверт, гумові капці - спеціальний конверт; кофта камуфльована, штани камуфльовані та ремінь - сейф пакет № PSP4250136; шорти, футболка, гумові капці - картонна коробка, які зберігаються в камері схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №581, - після набрання вироком законної сили, знищити;
нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_3 (1 конверт), змиви з обох рук ОСОБА_3 (1 конверт), осади з об'єктів №№ 1,2 на фрагментах марлі, контроль марлі (1 конверт), які зберігаються в камері схову ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, - після набрання вироком законної сили, знищити;
складний ніж з дерев'яною рукояткою загальною довжиною в розкритому положенні 20 см, довжина леза 8,3 см, довжина рукоятки 12 см, ширина леза в середній частині 2,5 см, на верхній частині леза маються зазубрення у кількості 6 штук, даний ніж в складному стані було вилучено поміщено до паперового конверту та опечатано з підписами всіх учасників слідчої дії, який зберігається в камері схову ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №545/1, - після набрання вироком законної сили, знищити;
змиви з об'єктів №№1-8 на фрагментах марлі, контроль марлі (1 конверт), які зберігаються в камері схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №545/1, - після набрання вироком законної сили, знищити;
мобільний телефон IPhone 11 в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , сім-карта НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету №PSP1507493 та зберігається в камері схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №611, - повернути за належністю ОСОБА_3 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок складений у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя: ОСОБА_1