22 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2655/24
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Дроздова Валерія Миколайовича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.)
у справі № 904/2655/24
за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради
до фізичної особи-підприємця Дроздова Валерія Миколайовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-оздоровчий комплекс «Кристал»,
про стягнення коштів,
06.10.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 904/2655/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
24.03.2025 рішенням Господарського суду Закарпатської області у задоволенні позову відмовлено повністю.
01.09.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2025 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, а саме: стягнуто з фізичної особи підприємця Дроздова Валерія Миколайовича на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради 754 473,68 грн основного боргу, 5 240,20 грн інфляційних втрат, 6 046 грн 3 % річних і 7 376,14 грн пені (що в загальному становить 773 136,02 грн.
Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю.
Як убачається з ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05.07.2024 про відкриття провадження у справі предметом позову є стягнення 761 972,47 грн заборгованості, з яких: 743 310,13 грн сума основного боргу, 5 240,20 грн інфляційні втрати, 6 046 грн 3 % річних і 7 376,14 грн пені.
Отже, враховуючи вимогу скаржника про повне скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з приписами Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 23 194,08 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу фізична особа-підприємець Дроздов Валерій Миколайович подав в електронній формі через систему «Електронний суд» судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 18 555,26 грн.
Проте, скаржник до касаційної скарги додав платіжну інструкцію від 06.10.2025 № 121 про сплату судового збору в розмірі 18 287,34 грн, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Крім того, дослідивши зміст платіжної інструкції, суд також зазначає про таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу «Інтернет» у режимі реального часу (частина перша статті 6 цього Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
З пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу».
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного процесуального документа.
Проте зазначена вище платіжна інструкція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки у платіжному документі в графі «призначення платежу» платник зазначив інший номер справи.
Посилання скаржника на те, що це суто технічна помилка не приймаються судом до уваги, оскільки у платіжній інструкції зазначено інший номер справи, а враховуючи, що він не є у тій справі учасником, слід вважати, що судовий збір сплачено помилково.
Таким чином, додана скаржником до касаційної скарги платіжна інструкція від 06.10.2025 № 121 про сплату судового збору у розмірі 18 287,34 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
У зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату судового збору сплаченого у встановленому законом порядку у розмірі 18 555,26 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Дроздова Валерія Миколайовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 904/2655/24 залишити без руху.
2. Надати фізичній особі-підприємцю Дроздову Валерію Миколайовичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ