22 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/434/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14 травня 2025 року (суддя Ващенко Т. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М.)
у справі № 910/434/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Пул"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 239 165,10 грн,
16 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 14 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2025 року у справі № 910/434/25. Вказана касаційна скарга була подана до Верховного Суду 16 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ДП "Гарантований покупець", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Норма пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Подібна норма міститься у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Пул" (далі - ТОВ "Енерджі Пул") звернулося до суду із цим позовом у січні 2025 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення 239 165,10 грн. Сума цього позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 100 = 302 800,00 грн).
ДП "Гарантований покупець" оскаржує в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 14 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2025 року у справі № 910/434/25, якими було розглянуто спір по суті.
Водночас, за загальним правилом, встановленим пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти а), б), в) та г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, ДП "Гарантований покупець" у тексті касаційної скарги посилається на приписи підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а саме те, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилаючись на підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що в межах цієї справи судами попередніх інстанції фактично було підтверджено легітимність недобросовісної поведінки ТОВ "Енерджі Пул" під час виконання договірних зобов'язань. Скаржник також зазначає, що під час розгляду цього спору суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332. Поряд із цим, Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання можливості нарахування та стягнення штрафних санкцій в період дії воєнного стану між учасниками ринку електричної енергії щодо випадків застосування положень постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, які мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії у зовсім інших правовідносинах, які не жодним чином не пов'язані із даним спором. Відповідних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 квітня 2024 року у справі № 911/1359/22, де предметом розгляду було стягнення з відповідача саме штрафних санкцій. В той же час скаржник зазначає, що предметом розгляду цього спору є стягнення ТОВ "Енерджі Пул" суми авансового внеску, а не штрафу або пені за неналежне виконання ДП "Гарантований покупець" своїх договірних зобов'язань. Відтак, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних правовідносин положення постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332. Таким чином скаржник вважає, що ця касаційна стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки подальше застосування судами положень постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 до правовідносин, на які не поширюється її дія, спричинить безпідставне стягнення з відповідачів коштів авансових платежів у правовідносинах пов'язаних з купівлею-продажем електричної енергії на ринку двосторонніх договорів.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики та про яке йдеться у підпункті а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Проте ДП "Гарантований покупець", посилаючись на підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, не обґрунтував та не навів прикладів існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності виключної правової проблеми, вирішення якої має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, касаційна скарга ДП "Гарантований покупець" не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З огляду на зазначене підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховних Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2025 року у справі № 910/434/25, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання ДП "Гарантований покупець", викладене у прохальній частині поданої касаційної скарги, про відстрочення сплати судового збору суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2025 року у справі № 910/434/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
І. Б. Колос