22 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/433/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025
у справі за позовом Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби
до Приватного підприємства "Мета"
про визнання недійсним пункту договору, визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 2 129 465,91 грн,
Керівник Роздільнянської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (далі - Затишанська селищна рада) та Південного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) з позовом до Приватного підприємства "Мета" (далі - відповідач, підрядник, ПП "Мета"), в якому просив суд, зокрема, визнати недійсним пункт 8.3. договору підряду від 02.10.2023 № 61/10 (далі - договір підряду), в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об'єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів"; визнати недійсною додаткову угоду від 26.12.2023 № 1 (далі - додаткова угода) до договору підряду, укладену між Затишанською селищною радою та ПП "Мета"; стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Затишанської селищної ради неустойку (пеню) в розмірі 806 375,60 грн та штраф в сумі 1 323 090,31 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов договору підряду.
Прокурор позовні вимоги обґрунтував, зокрема, тим, що оскільки пункт 8.3 договору підряду містить положення, що суперечить чинному законодавству, а додаткова угода укладена без документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором підряду, то наявні підстави для визнання недійсним пункту 8.3 договору підряду в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об'єкті "з дня отримання бюджетних коштів", визнання недійсною додаткової угоди до договору підряду та стягнення неустойки (пені) та штрафу з відповідача за порушення строків виконання зобов'язань.
Прокурор вказав, що, укладаючи додаткову угоду, сторони порушили пункт 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості здійснення публічних закупівель), оскільки не підтвердили об'єктивних обставин для продовження строку договору підряду, з огляду на що додаткова угода до цього договору має бути визнана недійсною на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Водночас Прокурор зазначив, що, враховуючи факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, наявні підстави для застосування до ПП "МЕТА" відповідальності, передбаченої договором підряду, у вигляді стягнення неустойки в розмірі 806 375,60 грн та штрафу в сумі 1 323 090,31грн.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Затишанської селищної ради та Держаудитслужби, Прокурор зазначив, що вони, будучи обізнані про виявлені порушення та маючи необхідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталися до суду з відповідним позовом.
Господарський суд Одеської області рішенням від 04.06.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у постанові від 16.09.2025, відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що під час укладення додаткової угоди до договору підряду сторони не порушили вимог пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, і виходив з того, що вказана норма (стаття 41 Закону України "Про публічні закупівлі") передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження).
Колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк виконання робіт/надання послуг з поточного ремонту) шляхом його продовження, однак винятково лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Щодо вимоги Прокурора визнати недійсним пункт 8.3 договору підряду суд першої інстанції зазначив, що в частині формулювання щодо сплати неустойки (пені) від ціни невиконаних робіт на об'єкті, а саме положення "з дня отримання бюджетних коштів" формулювання не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає волі сторін щодо врегулювання взаємовідносин, яку вони мали намір реалізувати шляхом укладення договору підряду.
Водночас суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вказав, що договором підряду передбачено обов'язок відповідача виконати (доробити) у визначений строк відповідні роботи, які мали бути, проте не були виконані, але за які вже отримано оплату із бюджету, та з метою забезпечення виконання ПП "Мета" цього обов'язку, а також відшкодування фінансових втрат бюджету, що можуть виникнути у разі невиконання або несвоєчасного виконання обов'язку, у договорі підряду встановлена неустойка (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від ціни невиконаних робіт.
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми статей 203, 215- 217, 526, 549, 652 ЦК України), частини сьомої статті 179, частини другої статті 193, статей 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин (далі - ГК України), частин першої та п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель та порушили норми процесуального права, зокрема, частини першої статті 2, статей 76- 78, 86, 236, 238 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22, від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.06.2024 у справі № 920/410/23, від 09.04.2025 у справі № 904/2722/21, від 27.08.2025 у справі № 916/2984/24 та інших.
Водночас, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень у справі, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання про застосування вимог статті 230 ГК України (чинної на час укладення договору підряду), статті 549 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема щодо можливості визначення неустойки у договорі, в якому стороною замовником є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки, виключно щодо несвоєчасного усунення підрядником недоліків неякісно виконаного основного зобов'язання.
Враховуючи обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/433/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 і здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у відкритому судовому засіданні 19 листопада 2025 року о 14:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 10 листопада 2025 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області/Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/433/25.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський