8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/384/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про розстрочення виконання рішення (вх. №22328 від 25.09.2025) по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149)
про стягнення 2794222,61 грн.
за участю представників:
стягувача - Гур'янов С.Б.;
боржника (заявника) - Ботман Д.І.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 400058,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
25.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від АТ "Харківобленерго" зареєстровано заяву про розстрочення виконання рішення (вх. №22328), в якій заявник просить суд прийняти до розгляду заяву про розстрочення виконання рішення суду. Розстрочити на 12 календарних місяців виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 про стягнення з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми заборгованості у загальному розмірі 2768685,87 грн. до 25.09.2026 включно щомісячно відповідно до запропонованого заявником графіка.
26.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від АТ "Харківобленерго" зареєстровано клопотання про долучення доказів (вх. №22363), в якому просить суд долучити до матеріалів справи №922/384/25, а саме до заяви про розстрочення виконання рішення, докази надіслання такої заяви з додатками позивачу: опис вкладення до цінного листа, накладна АТ "Укрпошта" та фіскальний чек.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про розстрочення виконання рішення (вх. №22328 від 25.09.2025) до повернення справи №922/384/25 з Східного апеляційного господарського суду до Господарського суду Харківської області.
09.10.2025 матеріали справи №922/384/25 повернулися до Господарського суду Харківської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1670 Х/1) залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1675 Х/1) задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 скасовано в частині відмови у задоволенні 3% річних у розмірі 400058,50 грн. та ухвалено нове рішення про задоволення цих вимог. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 залишено без змін.
Викладено абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 в такій редакції:
"Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 800117,00грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн".
Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7201,06 грн.
24.09.2025 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 судом апеляційної інстанції видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2025 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про розстрочення виконання рішення (вх. №22328 від 25.09.2025). Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 16.10.2025 о 12:40. Разом з тим, запропоновано Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" подати письмові пояснення на заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про розстрочення виконання рішення (вх. №22328 від 25.09.2025).
16.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від стягувача зареєстровано заперечення (вх. №24043), в яких просить долучити заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення до матеріалів справи №922/384/25, врахувати при ухваленні рішення за результатами розгляду заяви та відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Представник стягувача у судове засідання з'явився, проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення заперечив, просив суд відмовити у задоволенні.
Представник боржника (заявника) у судове засідання з'явився, заяву про розстрочення виконання судового рішення підтримав, просив суд задовольнити.
Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду поданої заяви, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про розстрочення виконання судового рішення у призначеному судовому засіданні.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, а також заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129, 129-1 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012), невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Також, на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Аналізуючи наведені норми права суд зазначає, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом, наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв'язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Положення статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
З огляду на викладене, суд зазначає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Таким чином, особа, яка подала заяву про розстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення зазначено, що АТ "Харківобленерго" є єдиним ліцензійним підприємством, що здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області, що обумовлює його особливе значення для забезпечення стабільного функціонування енергетичної інфраструктури міста та життєдіяльності населення (постанова НКРЕКП "Про видачу АТ "Харківобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом від 16.11.2018 №1446).
Особливий виробничо-технологічний статус АТ "Харківобленерго" та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення боржника до об'єктів критичної інфраструктури, що підтверджується витягом з наказу Міністерства енергетики України від 02.08.2023 №232, а також Товариство віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
Серед споживачів АТ "Харківобленерго" також є заклади охорони здоров'я, заклади освіти, об'єкти інфраструктури міста (транспорту, зв'язку, тощо), та об'єкти, що включені до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, які розташовані у місті Харкові. Навіть тимчасове зупинення діяльності товариства вкрай негативно впливає на життєдіяльність регіону та може призвести до невиправних наслідків в умовах воєнного стану.
Незважаючи на вкрай складні умови роботи, пов'язаними з обстрілами та руйнацією товариство оперативно виконує аварійно-відновлювальні роботи на пошкоджених та знищених енергетичних об'єктах та намагається забезпечувати цілодобовий режим надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам для м. Харкова та населених пунктів Харківської області, підтримуючи у робочому стані системи розподілу електричної енергії. Наявні у товариства кошти витрачаються у першочерговому порядку на відновлення роботи його об'єктів задля недопущення зупинки виробничо-технічного процесу.
Згідно звіту ТОВ "Північно-Східна консалтингова група" про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 році визначено суми реальних збитків, витрат на відновлення порушених прав та упущеної вигоди АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 р. В результаті проведених розрахунків та досліджень встановлено суму реальних збитків (пошкоджене, зруйноване або втрачене майно) у розмірі 1286291298,00 грн. та витрат на відновлення порушених прав - 2777076858,00 грн. Згідно з звітом ТОВ "Північно-Східна консалтингова група" про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2023 р. встановлено суму реальних збитків (пошкоджене, зруйноване або втрачене майно) у розмірі 1734215916,00 грн. та витрат на відновлення порушених прав - 3043517255,00 грн.
Зазначає, що по факту пошкодження та руйнування об'єктів енергосистеми Управлінням СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001255 вiд 12.05.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, що підтверджується листом Управління СБУ в Харківській області від 29.11.2022 №70/6-11834.
Вказує, що АТ "Харківобленерго" зіткнулося із наступними факторами: існуюча та зростаюча заборгованість найбільших споживачів, що відносяться до споживачів критичної інфраструктури: ПрАТ "Харківенергозбут", КП "Харківводоканал", КП "Харківські теплові мережі", КП "Харківський метрополітен", КП "Міськелектротранссервіс", КП "Міськсвітло"; значне погіршення платіжної дисципліни побутових та промислових споживачів, а також інших ліцензованих постачальників електричної енергії; неможливість зняття фактичних показників спожитої електроенергії на тимчасово окупованих територіях та виставлення рахунків за розподіл спожитої електроенергії, у зв'язку з чим АТ "Харківобленерго" вимушене включати вказані об'єми у втрати та самостійно оплачувати їх, а також відсутність оплати за електроенергію на окупованих територіях; загальне зниження обсягів розподілу електричної енергії.
Звертає увагу, що єдиним джерелом всіх витрат АТ "Харківобленерго" є тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, у тому числі і для погашення заборгованості перед НЕК "Укренерго" за послуги з передачі електроенергії, диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та врегулювання небалансів електроенергії. Сума недоотриманого доходу за період 2021 - 2024 р. склала 2082 млн. грн (без ПДВ), дана сума підтверджена результатами проведеної НКРЕКП перевірки ліцензованої діяльності АТ "Харківобленерго".
Таким чином, резюмує, що наведені вище обставини скрутного фінансового становища виникли не з вини відповідача, не є наслідком господарської діяльності товариства, власного комерційного розрахунку та ризику, а виникли в силу об'єктивних та незалежних від АТ "Харківобленерго" обставин, зокрема, внаслідок надання послуг з розподілу електричної енергії підприємствам з тяжким фінансовим станом та підприємствам критичної інфраструктури, економічно-необґрунтовані тарифи на послуги з розподілу електричної енергії. Поглибило проблему неплатежів на ринку електричної енергії і введення воєнного стану в Україні, з урахуванням постійних атак агресора, зокрема на об'єкти енергетичної інфраструктури. Наведене робить неможливим одномоментне виконання рішення суду, оскільки одноразове стягнення всієї суми заборгованості створює надмірне фінансове навантаження на товариство та може негативно вплинути на безперервність його господарської діяльності. Розстрочення виконання рішення гарантує надходження всієї стягнутої суми боргу позивачу до 25.09.2026 включно щомісячно у розмірах та в терміни, визначені цією заявою.
Відтак, просить суд розстрочити на 12 календарних місяців виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 про стягнення з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми заборгованості у загальному розмірі 2768685,87 грн. до 25.09.2026 включно щомісячно за наступним графіком: до 25.10.2025 - 230723,82 грн; до 25.11.2025 - 230723,82 грн; до 25.12.2025 - 230723,82 грн; до 25.01.2026 - 230723,82 грн; до 25.02.2026 - 230723,82 грн; до 25.03.2026 - 230723,82 грн; до 25.04.2026 - 230723,82 грн; до 25.05.2026 - 230723,82 грн; до 25.06.2026 - 230723,82 грн; до 25.07.2026 - 230723,82 грн; до 25.08.2026 - 230723,82 грн; до 25.09.2026 - 230723,85 грн.
Заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення стягувач вказує, що в разі задоволення заяви, судом буде порушено вимоги щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, не буде виконано завдання господарського судочинства, не буде враховано тяжкі фінансові умови, в яких знаходиться НЕК "Укренерго".
Наполягає на тому, що впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в зв'язку з військовою агресією російської федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як кредитора, так і боржника, сторони знаходяться в однакових економічних умовах. Звертає увагу суду, що на даний момент відбулося десятки хвиль масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру оператора системи передачі НЕК "Укренерго", що є загальновідомим фактом.
Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК "Укренерго". Внаслідок ракетно бомбових ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз'єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень, високий ризик яких залишається і досі. Крім цього, інфраструктура НЕК "Укренерго" постійно зазнає пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів ворога. Неотримання НЕК "Укренерго" коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
Станом на теперішній час велика кількість об'єктів як громадської так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу. Серед об'єктів енергетичної інфраструктури - більшість належать НЕК "Укренерго" і це загальновідомий факт.
Відновлення енергосистеми: Україна відновила функціонал десь 70% пошкоджених об'єктів (29.05.23 17:45) "Суспільство | Цензор.НЕТ (censor.net). Зокрема, за офіційною інформацією Урядового порталу під час засідання уряду 22.11.2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що: "За попередніми оцінками, сума збитків НЕК "Укренерго" через військову агресію росії складає понад 70 млрд грн". Наведені боржником (заявником), зокрема, аргументи щодо негативних наслідків воєнного стану для діяльності АТ "Харківобленерго" слід співставити з тим фактом, що негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються на стягувача не в меншій мірі (а насправді - в значно більші мірі), ніж на боржника. Водночас, саме боржником порушено механізм оплати за надані йому послуги на ринку електричної енергії, учасниками якого є обидві сторони спору. Відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури потребує грошових коштів у великих розмірах, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для позивача.
Як повідомила пресслужба НБУ 13.05.2024 у квітні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) залишилася на рівні попереднього місяця - 3,2%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України. Фактичні темпи зростання цін були дещо нижчими за траєкторію прогноз у Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті за квітень 2024 року (3,6% р/р). Базова інфляція в квітні зросла до 4,4% р/р, що загалом відповідало прогнозу НБУ. Відтак, розстрочення виконання рішення суду на 1 рік значно знецінює кошти, що будуть отримані від боржника.
Звертає увагу на діяльність НЕК "Укренерго" на ринку електричної енергії, а саме: НЕК "Укренерго" - сертифікований за моделлю ISO відповідно до норм Третього енергопакета ЄС оператор системи передачі України з функціями оперативно технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України. НЕК "Укренерго" забезпечує: баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу; експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж; паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країни; технічну можливість експорту/імпорту електроенергії до 4-х країн Євросоюзу та сусідніх країн. (інформація з офіційного сайту НЕК "Укренерго". https://ua.energy/pro_kompaniyu). Розглянувши відповідну інформацію, можна дійти висновку, що НЕК "Укренерго" через свої мережі здійснює передачу електричної енергії по всій території України, у зв'язку з чим є одним з найважливіших підприємств державного сектору економіки.
Зазначає, що обґрунтованість виняткових обставин АТ "Харківобленерго" для розстрочення виконання рішення суду обумовлених необхідністю направляти всі ресурси на забезпечення енергопостачання для населення, військових та стратегічних об'єктів Харківської області в умовах низьких тарифів на послуги з розподілу електричної енергії встановлених НКРЕКП не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення. При цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Зауважує, що тарифи на послуги з передачі електричної енергії для НЕК "Укренерго" також встановлюються НКЕКП. За даними наявними у вільному доступі в інтернет на сайті https://opendatabot.ua/c/23359034 фінансові показники АТ "Харківобленерго" виглядають наступним чином: дохід у 2023 р. склав 5346950000,00 грн.; у 2024 році 7477712 000,00 грн. При цьому, чистий прибуток у 2024 р. склав 2069291000,00 грн. Натомість чистий збиток (дохід - зобов'язання) у НЕК "Укренерго" у 2024 р. склав - 38656139000,00 грн. Додатково, відповідно до інтерактивної таблиці, доступної на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням: "Фінансові результати розрахунків на балансуючому ринку" загальний розмір заборгованості учасників ринку перед НЕК "Укренерго" станом на 10.01.2025 становить 35034936752,96 грн., а станом на 28.02.2025 - 35825870595,67 грн., що на 790933842,71 грн. більше.
Тобто, тенденція накопичення боргу продовжує зростати. Відповідно і НЕК "Укренерго" має заборгованість перед своїми контрагентами. Станом на 10.01.2025 загальний борг НЕК "Укренерго" становив 16870173775,00 грн., а на 28.02.2025 - 18112351328,59 грн., що в порівнянні з першим місяцем 2025 року заборгованість збільшилася на 1242177553,59 грн.
Отже, резюмує, що надання розстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача.
Щодо тверджень заявника про скрутний майновий стан, що обумовлений наслідками воєнного стану, а також відсутність вини у виникненні заборгованості, суд зазначає наступне.
У даному разі суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Відтак, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи свідчать, що Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії.
Відповідно до Витягу з наказу Міністерства енергетики України від 02.08.2023 №232 "Про визначення підприємства паливно-енергетичного комплексу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол №15)" Акціонерне товариство "Харківобленерго" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об'єктів державної власності.
З матеріалів справи убачається, що відповідно до листа Служби безпеки України вих. №70/6-11834 від 29.11.2022 слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001255 від 12.05.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України.
Згідно звіту про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 р., виконаного ТОВ "Північно-Східна Консалтингова Група" (сертифікат оціночної діяльності №108/22 від 28.02.2022) з метою визначення суми реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних слідує, що сума реальних збитків - 1286291298,00 грн., упущеної вигоди - 639556636,00 грн., всього - 2777076858,00 грн.
Згідно звіту про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2023 р., виконаного ТОВ "Північно-Східна Консалтингова Група" (сертифікат оціночної діяльності №108/22 від 28.02.2022) з метою визначення суми реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних слідує, що сума реальних збитків - 1734215916,00 грн., упущеної вигоди у розмірі - 480038610,00 грн., всього - 3043517255,00 грн.
Натомість суд зазначає, що вище вказані докази не можуть у повній та достатній мірі свідчити про скрутний майновий стан заявника та неможливість виконання судового рішення на користь стягувача без його розстрочення згідно запропонованого графіку розстрочення на 1 рік станом на дату розгляду поданої заяви.
Водночас суд враховує, що у поданій заяві стверджується про неможливість одномоментного виконання рішення суду. Поряд з цим, заявник зазначає, що одноразове стягнення всієї суми заборгованості створює надмірне фінансове навантаження на товариство. Отже, наведене твердження заявника в контексті можливості або неможливості виконання рішення суду без його розстрочення, є суперечливим.
Разом з тим, суд приймає до уваги заперечення стягувача щодо доводів заявника про скрутний майновий стан та враховує, що тарифи на послуги з передачі електричної енергії для НЕК "Укренерго" також встановлюються НКЕКП. Згідно з даними у вільному доступі на сайті https://opendatabot.ua/c/23359034 фінансові показники АТ "Харківобленерго" виглядають наступним чином: дохід у 2023 р. склав 5346950000,00 грн.; у 2024 році 7477712000,00 грн. При цьому, чистий прибуток у 2024 р. склав 2069291000,00 грн. Натомість чистий збиток (дохід - зобов'язання) у НЕК "Укренерго" у 2024 р. склав - 38656139000,00 грн.
Крім того, відповідно до інтерактивної таблиці, доступної на офіційному сайті НЕК "Укренерго" загальний розмір заборгованості учасників ринку перед НЕК "Укренерго" станом на 10.01.2025 становить 35034936752,96 грн., а станом на 28.02.2025 - 35825870595,67 грн., що на 790933842,71 грн. більше.
При цьому обґрунтованими є твердження стягувача про те, що тенденція накопичення боргу продовжує зростати та НЕК "Укренерго" має заборгованість перед своїми контрагентами. Так, станом на 10.01.2025 загальний борг НЕК "Укренерго" становив 16870173775,00 грн., а на 28.02.2025 - 18112351328,59 грн., що в порівнянні з першим місяцем 2025 року заборгованість збільшилася на 1242177553,59 грн.
Суд зазначає, що в кожному конкретному випадку, відповідна сторона має довести в розумінні положень статті 73-77 ГПК України, що саме в її конкретному випадку мають місце певні обставини, які безпосередньо вплинули на майновий стан шляхом подання відповідних доказів.
Скрутне фінансове становище, про яке зазначено в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для розстрочення його виконання, оскільки фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, належного планування власної діяльності, в тому числі й в частині своєчасного і належного виконання договірних зобов'язань, які виникли за спірним договором, який укладено у 2024 році.
Необхідно враховувати, що укладений між сторонами договір є підставою для виникнення та існування у його сторін обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін згідно статей 11, 202, 509 ЦК України.
Відтак, боржник, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою відповідальністю за прострочення договірних зобов'язань, а також усвідомлював визначені та погоджені умовами договору строки оплати та ризики їх недотримання.
Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності, а погіршення економічної ситуації в Україні через збройну агресію та введення воєнного стану впливає на всіх суб'єктів господарювання, зокрема і на стягувача, який продовжує здійснювати свою господарську діяльність. При цьому стягувач так само вказує у своїх запереченнях з поданням доказів на наявність фінансових обставин, що негативно впливають на його функціонування.
Тобто, стягувач та боржник є самостійними суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договірних зобов'язань може завдати істотної шкоди іншій та суперечитиме як законним правам та інтересам відповідної сторони господарських правовідносин, так і вимогам процесуального закону, оскільки не враховує матеріальні інтереси такої сторони.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 по справі №910/8153/17 зазначив, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення, яке має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, які достеменно свідчили б про те, що станом на дату постановлення даної ухвали майновий стан боржника є гіршим, ніж стягувача або доказів в обґрунтування та на підтвердження того, що господарська діяльність боржника потерпає від впливу воєнного стану більше, ніж господарська діяльність стягувача.
Крім того, відсутність у боржника необхідних коштів, погіршення фінансового стану не звільняє від обов'язку своєчасно виконати господарські зобов'язання.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.
Суд враховує, що НЕК "Укренерго" є приватним акціонерним товариством зі 100% акцій у власності держави, виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23.02.2023 №63 НЕК "Укренерго" включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а тому слід дійти висновку, що господарська діяльність стягувача в умовах воєнного стану також відіграє важливу роль.
При цьому несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання НЕК "Укренерго" функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що може впливати на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України.
Також, суд зважає, що саме боржником порушено механізм оплати за надані послуги на ринку електричної енергії, учасниками якого є обидві сторони спору. Наведене свідчить про те, що господарський спір було доведено до суду з вини боржника у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань в частині дотримання строків здійснення розрахунку, а тому доводи заявника про дотримання графіку розстрочення судового рішення в контексті спірних правовідносин, які склались у даній справі, є необґрунтованими.
Крім того, заявником не обґрунтовано доцільність розстрочення виконання судового рішення саме на 1 рік. При цьому слушними є заперечення стягувача про те, що розстрочення виконання рішення суду на 1 рік значно знецінює кошти, що будуть отримані від боржника з посиланням на відповідні дані Державної служби статистики України. Поряд з цим, запропонований графік розстрочення виконання рішення на 1 рік з кінцевим строком розстрочення до 25.09.2026 виходить за межі строку, що передбачений частиною 5 статті 331 ГПК України.
Судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до негативних наслідків у його діяльності.
Суд зазначає, що стягувач має легітимні очікування, які спрямовано на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечить захист цих сподівань, тобто очікування, що рішення суду у даній справі буде своєчасно та в повному обсязі виконано без необґрунтованих та безпідставних затримок.
Обов'язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування вимоги (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №580/1300/22).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Натомість матеріали справи свідчать, що розстрочення виконання рішення у даній справі, навпаки, порушуватиме принципи співмірності, пропорційності та розумний баланс між інтересами сторін, а також наведені положення статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд констатує, що заявником не витримано покладений на нього статтями 73-74 ГПК України тягар доказування та не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочення виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин під час розгляду заяви в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги, що заявником не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами існування виняткових та виключних обставин, які б істотно утруднювали чи робили неможливим виконання рішення суду у даній справі, приймаючи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх господарську діяльність, ступінь вини боржника у виникненні спору, обґрунтовані заперечення стягувача, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про розстрочення виконання рішення (вх. №22328 від 25.09.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 21.10.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.