ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/12825/25
За заявою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
До боржника Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дарницького району м. Києва»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 174 343, 42 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Комунальне підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Києва заборгованості у розмірі 174343, 42 за договором оренди житлового приміщення №5223 від 19.09.2012.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд вирішив відмовити у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (пункт 8 частина 1 стаття 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника на положення частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу, і обставини наявності спору вирішуються суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
16.10.2025 через систему «Електронний суд» від КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дарницького району м. Києва» надійшли заперечення проти видачі судового наказу, а 20.10.2025 вказані заперечення надійшли до суду засобами поштового зв'язку.
Зі змісту вищезазначених заперечень вбачається, що між сторонами наявний спір про право в межах договору №5223 від 19.09.2012.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя також відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Так, пунктом 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб).
В преамбулі заяви заявник вказує боржника як - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Києва». В прохальній частині заяви заявник просить стягнути грошові кошти також з вказаної особи, тобто назва боржника зазначена не відповідно до даних ЄДРПОУ, без зазначення всієї назви боржника.
Проте, як вбачається з договору №5223 від 19.09.2012 та долученого до заяви витягу з ЄДР найменування боржника - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дарницького району м. Києва».
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з пунктами 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» у видачі судового наказу.
2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких