майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"17" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/912/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -
за участю учасників судового процесу:
- від боржника: ОСОБА_1 - паспорт № НОМЕР_1 від 24.10.2024 (був присутній в судовому засіданні 14.10.2025); Пушкарьов О.О. - представник боржника, посвідчення адвоката від 12.09.2019 №ЗП002368 (був присутній в судовому засіданні 14.10.2025); Войтович Л.В. - представник боржника, посвідчення адвоката від 30.11.2020 №001078, ордер на надання правничої допомоги серія АА №1583503 від 27.05.2025 (була присутня в судовому засіданні 14.10.2025),-
- від арбітражного керуючого: не з'явилися,-
15.07.2025 поштовою кореспонденцією до Господарського суду Житомирської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 (далі - фізична особа ОСОБА_1 , заявник, боржник) в якій боржник просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначити арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. керуючим реструктуризацією у справі. Вказану заяву підписано адвокатом Савченко (Войтович) Л.В. До заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про участь у справі.
Ухвалою від 21.07.2025 суд прийняв заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийняв заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про участь у справі та призначив їх до розгляду у підготовчому засіданні суду 16.09.2025 об 11:40 год; зобов'язав фізичну особу ОСОБА_1 , АТ "Комерційний банк "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Ідея Банк", ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", ПАТ "Банк Восток", АТ "Акцент Банк", АТ "Таскомбанк", АТ "Сенс Банк", АТ "Державний ощадний банк України", АТ "ПУМБ", АТ "Комерційний банк "Глобус", АТ "Укрексімбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Укрсиббанк", АТ "Креді Агріколь Банк", АТ "Кредобанк", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "ОТП Банк" вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи (т. 2 а.с. 169-172).
29.07.2025 до суду надійшов супровідний лист ПАТ "Укргазбанк" від 29.07.2025 за вих. №5-23/05/1146/2025 (т. 2 а.с. 173).
30.07.2025 на електронну пошту суду надійшов лист АТ "Ощадбанк" від 29.07.2025 за вих.№46/12-06/98602/2025 (т. 2 а.с. 174).
01.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Райффайзен Банк" від 30.07.2025 за №81-15-9/9457-БТ з додатком (т. 2 а.с. 176-178).
05.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Креді Агріколь Банк" від 31.07.2025 за вих.№15610/1615 (т. 2 а.с. 186-187).
05.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Банк Кредит Дніпро" від 31.07.2025 за вих.№ 16-10576 (т. 2 а.с. 188-189).
05.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Комерційний банк Глобус" від 29.07.2025 за вих.№1824 з додатком (т. 2 а.с. 190-192).
05.08.2025 до суду надійшов лист АТ "ПУМБ" від 31.07.2025 за вих.№КНО-07.8.5/10045БТ з додатком (т. 2 а.с. 193-195).
08.08.2025 до суду надійшов лист АТ "ОТП Банк" від 30.07.2025 № 68-3-68-3-1-23/8227-БТ з додатком (т. 2 а.с. 196-198).
08.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Укрсиббанк" від 31.07.2025 за вих.№ 31-4-01/07-2699-БТ з додатками (т. 2 а.с. 199-202).
08.08.2025 до суду надійшла заява АТ "Ідея банк" від 04.08.2025 з доданими документами (т. 2 а.с. 203-218).
11.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Кредобанк" від 05.08.2025 за вих. №86-4874бт/25 (т. 2 а.с. 221).
11.08.2025 до суду надійшов лист ПАТ "Банк Восток" (т. 2 а.с. 223).
13.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Універсал банк" від 07.08.2025 за вих.№БТ/6580 з додатком (т. 2 а.с. 225-227).
14.08.2025 до суду надійшов лист АТ КБ "Приватбанк" від 06.08.2025 за вих.№20.1.0.0.0/7-250728/75609-БТ з доданими виписками з банківських рахунків (т. 3 а.с. 1-58).
14.08.2025 до суду надійшов лист АТ "Таскомбанк" від 08.08.2025 за вих. №4947/47.7.-БТ з доданими документами (т. 3 а.с. 59-120).
18.08.2025 до суду надійшов лист "Акцент Банк" від 04.08.2025 за вих. №20.1.0.0.0/7-20250730/0312 (т. 3 а.с. 121-122).
29.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника боржника адвоката Савченко (Войтович) Л.В. з доданими документами (т. 3 а.с. 131-186).
Ухвалою від 16.09.2025 суд відклав розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відклав розгляд заяви арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про участь у справі; відклав підготовче судове засідання на 14.10.2025 о 10:00 год; повторно витребував у Акціонерного товариства "Сенс Банк" та Акціонерного товариства "Укрексімбанк" докази (т. 3 а.с. 200-201).
29.09.2025 до суду надійшов лист АТ "Сенс Банк" від 23.09.2025 № 12777-БТ-32.3/2025 (т. 3 а.с. 202-203).
У судовому засіданні 14.10.2025 фізична особа ОСОБА_1 та його представники підтримали заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надали пояснення щодо обставин виникнення неплатоспроможності, наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Арбітражний керуючий Каратун Є.Є. у судове засідання 14.10.2025 не з'явився.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошувалась перерва до 17.10.2025 о 10:00.
Фізична особа ОСОБА_1 , його представники та арбітражний керуючий Каратун Є.Є. після перерви у судове засідання 17.10.2025 не з'явилися.
Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу сімнадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Відповідно до частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Отже, наявність підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, має засвідчити перелік документів, наведений в частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що має додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2021 у справі №916/1176/20.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (частина 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 у поданій до суду заяві зазначає про наявність невиконаних прострочених зобов'язань перед ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Слон Кредит", ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", ТОВ "Селфі Кредит", ТОВ "Бізнес Позика", ТОВ "Іннова Фінанс", АТ "Ідея Банк", АТ "Таскомбанк", АТ "Універсал Банк", ТОВ "Фінансова компанія "Абекор".
На момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність загальна сума заборгованості боржника перед всіма його кредиторами складає 690527,46 грн. Повне припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань, упродовж двох місяців є однією з підстав для звернення боржником до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), а саме:
- військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні військового стану з 24.02.2022;
- щомісячна девальвація національної валюти (гривні);
- збільшення інфляції з початку 2022 року;
- відсутність динаміки зростання власних доходів боржника;
- тривалі та систематичні витрати на лікування дружини;
- крадіжка особистого майна під час перебування за кордоном.
Боржник зазначив, що на даний час він не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості боржника та призводять до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Невиконання боржником зобов'язань перед кредиторами, на погляд заявника, підтверджується копією кредитної історії станом на 26.06.2025, складеної Українським бюро кредитних історій, та копіями укладених кредитних договорів, платіжних документів, виписок по картах та рахунках, довідок банків та фінансових установ.
Щодо наведених боржником підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подібний за змістом висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20 та від 18.01.2024 у справі № 911/2308/23.
Обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір. Згідно вказаної норми підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими, зокрема, датою останнього платежу)).
З долученого боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 суд встановив, що вказаний звіт містить відомості про виконання ОСОБА_1 у травні та червні 2025 року платежів на користь ТОВ "Бізнес Позика" за кредитним договором від 14.12.2024 (т. 1 а.с. 43); у травні 2025 року - платежів на користь АТ "Ідея Банк" за кредитним договором від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 43 на звороті); у травні та червні 2025 року - платежів на користь АТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 05.03.2019 (т. 1 а.с. 45).
Представник боржника у поясненнях від 29.08.2025 зазначив, що останній платіж на користь ТОВ "Бізнес Позика" боржник здійснив 11.01.2025 на суму 11000,00 грн. Після цієї дати боржник жодних платежів не проводив. Водночас, за довідкою Українського бюро кредитних історій станом на 26.05.2025 прострочення за кредитним договором перевищувало 90 календарних днів, що підтверджує наявність прострочення понад два місяці.
Господарський суд погоджується з доводами про те, що звіт Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 містить відомості про термін прострочення сплати заборгованості перед ТОВ "Бізнес Позика" - "понад 90 днів", однак враховує, що цей же звіт містить відомості про виконання ОСОБА_1 у травні та червні 2025 року платежів на користь ТОВ "Бізпозика" за кредитним договором від 14.12.2024.
Представник боржника у поясненнях від 29.08.2025 зазначила, що встановити точну дату припинення погашення заборгованості перед АТ "Ідея Банк" неможливо. Водночас, за довідкою Українського бюро кредитних історій станом на 26.05.2025 прострочення за кредитним договором перевищувало 60 календарних днів, що підтверджує наявність прострочення понад два місяці.
Господарський суд погоджується з доводами про те, що звіт Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 містить відомості про термін прострочення сплати заборгованості перед АТ "Ідея Банк" - "понад 90 днів" (не 60 днів як вказано у поясненнях представника боржника), однак враховує, що цей же звіт містить відомості про виконання ОСОБА_1 у травні 2025 року платежів на користь АТ "Ідея Банк" за кредитним договором від 08.04.2024.
Представник боржника у поясненнях від 29.08.2025 зазначила, що встановити точну дату припинення погашення заборгованості перед АТ "Універсал Банк" неможливо. Водночас, за довідкою Українського бюро кредитних історій станом на 26.05.2025 прострочення за кредитним договором перевищувало 90 календарних днів, що підтверджує наявність прострочення понад два місяці.
Господарський суд погоджується з доводами боржника про те, що звіт Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 містить відомості про термін прострочення сплати заборгованості перед АТ "Універсал Банк" - "понад 90 днів", однак враховує, що цей же звіт містить відомості про виконання ОСОБА_1 у травні та червні 2025 року платежів на користь АТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 05.03.2019 (т. 1 а.с. 45).
Перевіряючи обставини наявності визначеної фізичною особою ОСОБА_1 підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, судом витребувано у банків виписки з банківських рахунків боржника. З отриманих від банківських установ виписок судом встановлено наступне.
Виписка з банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого боржником у АТ "Універсал Банк", містить відомості про платежі 01.05.2025 на суму 639,30 грн та 01.06.2025 на суму 680,76 грн з призначенням "Списання відсотків пені в рахунок кредитного ліміту", найменування платника " ОСОБА_1 " (т. 2 а.с. 225-227, диск, додаток 1). Вказані у виписці відомості про платежі боржника на користь АТ "Універсал Банк" підтверджують дані про виконання платежів, відображені у зазначеному вище кредитному звіті Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 26.06.2025.
Отже, належних, допустимих та достовірних доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з зазначених вище кредитних зобов'язань перед ТОВ "Бізнес Позика", АТ "Ідея Банк", АТ "Універсал Банк" упродовж двох місяців до дати подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (15.07.2025) фізична особа ОСОБА_1 не надала. Матеріали справи свідчать, що у межах двох місяців до подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником здійснювалося часткове погашення заборгованості перед ТОВ "Бізнес Позика", АТ "Ідея Банк", АТ "Універсал Банк".
Заявником, також, не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Посилання на військовий стан, як на підставу для звернення із даною заявою, суд не приймає, так як зазначений факт є загальновідомим та розповсюджується на усіх громадян України, а більшість прострочень виконання боржником зобов'язань перед кредиторами виникли у 2024-2025 роках (за листопад 2024 року - лютий 2025 року боржник уклав 11 нових кредитних договорів), тобто вже після початку воєнної агресії російської федерації. Отже, військовий стан у даному випадку не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Жодних доказів впливу щомісячної девальвація національної валюти та збільшення інфляції з початку 2022 року на можливість погашення заборгованості боржником не надано. Більшість кредитних договорів боржником укладено після визначених ним у заяві періодів щомісячної девальвації національної валюти, збільшення інфляції
Аналогічно не є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відсутність динаміки зростання власних доходів боржника, оскільки вказані обставини залежать безпосередньо від його зусиль, наявності роботи, працездатності, наявних здібностей.
Фізичною особою ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено довідку від 29.11.2022 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією дружини - ОСОБА_1 , відповідно до якої їй встановлено інвалідність на строк до 01.12.2025. Разом з тим, боржником не надано жодних доказів понесення значних витрат на лікування (разове чи періодичне).
Господарський суд погоджується з доводами боржника, що крадіжка телефону марки REDMI 9 PRO та крадіжка грошових коштів в сумі 120 євро (т. 3 а.с. 137) погіршила фінансовий стан боржника. Разом з тим, крадіжка телефону та 120 євро не може бути підставою для виникнення заборгованості на загальну суму 690 527,46 грн, свідчити про неплатоспроможність боржника та самостійно бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Запроваджений із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства новий інститут, який застосовується для врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця, не є тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.
За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Схожі положення щодо публічного та приватного інтересу підлягають застосуванню і у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тому, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
У цьому висновку суд звертається до висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведені в постановах від 15.02.2024 у справі 904/7413/21 та від 27.05.2025 у справі № 906/820/24.
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства );
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21, від 27.05.2025 у справі № 906/820/24).
З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до виписок з банківських рахунків боржника, відкритих у АТ "Комерційний банк "Приватбанк" (т. 3 а.с. 1-58), лише за період з листопада 2024 року по лютий 2025 року (період активного укладення кредитних договорів), на рахунок боржника від фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшло 148 598,68 грн, а саме:
- 05.11.2024 - 28 550,00 грн від ОСОБА_5 ;
- 07.12.2024 - 17 050,00 грн від ОСОБА_5;
- 13.12.2024 - 10 000,00 грн від ОСОБА_5 ;
- 23.12.2024 - 10 000,00 грн ОСОБА_5 ;
- 27.12.2024 - 6000,00 грн ОСОБА_2 ;
- 28.12.2024 - 43 526,00 грн від ОСОБА_2 ;
- 23.01.2025 - 10 000,0 грн від ОСОБА_3 ;
- 24.01.2025 - 12 437,50 грн від ОСОБА_4 ;
- 27.01.2025 - 7 035,18 грн від ОСОБА_5 ;
- 02.02.2025 - 4 000,00 грн від ОСОБА_6 .
Вказана сума надходжень грошових коштів надавала боржнику можливість погасити значну частину заборгованості перед кредиторами, наявної станом на дату отримання коштів. Разом з тим, боржник продовжував систематично укладати нові кредитні договори, чим збільшував заборгованість перед кредиторами. При цьому, судом відхиляються доводи боржника, що кошти, які надходили на рахунок боржника від зазначених вище осіб, були призначені для придбання палива для автомобіля, на якому боржник здійснював автомобільні перевезення товарів в Україні та за кордоном, з огляду на відсутність жодних доказів на підтвердження зазначених доводів.
Суд також враховує, що згідно з абзацом 1 частини 5 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів, тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов'язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Крім того, надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки обумовлене, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають визначеним Податковим кодексом України умовам.
З огляду на викладене у Податковому кодексі України визначення доходу, суд дійшов висновку, що незалежно від призначення коштів, що надійшли на рахунок боржника, вони є його доходом та відомості про них повинні були бути відображені фізичною особою ОСОБА_1 у поданих до суду деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Разом з тим, зазначені вище кошти, що надійшли від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рахунки боржника, в деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність не були вказані. Не містять декларації й інформації про отримані боржником кредитні кошти, які мають відображатися у деклараціях боржника, оскільки є його доходами.
Суд критично ставиться до того факту, що маючи значні надходження на особисті банківські рахунки, фізична особа ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не вживши належних та усіх можливих заходів щодо погашення заборгованості у добровільному порядку поза судовими процедурами неплатоспроможності. Боржник мав можливість розпоряджатися за власною волею коштами, наявними на особистих банківських рахунках.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків розмір нарахованої заробітної плати фізичної особи ОСОБА_1 під час роботи у ОСОБА_5 становить:
- жовтень 2024 року - 7843,50 грн;
- листопад 2024 року - 8200,00 грн;
- грудень 2024 року - 8200,00 грн;
- січень 2025 року - 8200,00 грн;
- лютий 2025 року - 8200,00 грн;
- березень 2025 року - 8200,00 грн;
- квітень 2025 року - 8200,00 грн;
- травень 2025 року - 8200,00 грн.
Разом з тим, відповідно до даних веб-сайту https://work.ua середня заробітна плата "водія - міжнародника" становить станом на жовтень 2024 року - 50 000,00 грн, станом на травень 2025 року - 55 000,00 грн. На думку суду, вказане свідчить про суттєві відмінності розміру нарахованої заробітної плати фізичної особи ОСОБА_1 та середньої заробітної плати "водія - міжнародника", отримання боржником частини заробітної плати не офіційно, надання до суду не повної інформації щодо розміру і джерел доходів.
Відповідно до відомостей електронного кабінету водія, що міститься на офіційному веб-сайті https://e-driver.mvs.gov.ua/, дружина боржника 20.06.2024 зареєструвала право власності на автомобіль Citroen C4 Picasso (т. 2 а.с. 86). Боржник та його представники у судовому засіданні пояснили, що дружина боржника придбала автомобіль за рахунок коштів, наданих її мамою (тещею боржника). Разом з тим, жодних доказів наявності у тещі боржника заощаджень, її фінансової спроможності здійснення позики та/або дарування коштів у розмірі, достатньому для придбання автомобіля до суду не надали. Відсутні у матеріалах справи й самі договори позики та/або дарування, докази декларування дружиною боржника коштів, отриманих в результаті їх укладення. Отже, жодних реалістичних доказів джерел походження коштів для придбання автомобіля боржник до матеріалів справи не надав. Вказані обставини придбання автомобіля дружиною боржника при наявності у фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості перед кредиторами суперечать принципу добросовісної поведінки боржника.
Також, виписки з банківських рахунків боржника, відкритих у АТ "Комерційний банк "Приватбанк" (т. 3 а.с. 2-27), містять дані про систематичне здійснення фізичною особою ОСОБА_1 , при наявності заборгованості перед кредиторами, банківських операцій з метою оплати інтернет ігор на сайтах казино (favbet.ua, 777.ua, тощо).
Згідно з інформацією з веб-сайту https://www.favbet.ua/ на даному сайті здійснює свою діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, діяльність з організації та проведення букмекерської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Букмекерська компанія "Фавбет", яке має ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 28.12.2022 та ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 20.04.2021.
Відповідно до інформації з веб-сайту https://777.ua/ на даному сайті здійснює свою діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет Товариство з обмеженою відповідальністю "Слотс Ю.Ей.", яке має ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 15.09.2023.
Загальна сума таких витрат фізичної особи ОСОБА_1 становить 225 467,00 грн.
Крім того, виписки з банківських рахунків боржника, відкритих у АТ "Комерційний банк "Приватбанк" (т. 3 а.с. 28-56), містять дані про систематичне здійснення дружиною боржника банківських операцій з метою оплати інтернет ігор на сайтах казино на загальну суму 115 642,00 грн.
На думку суду, відображені у виписках з банківських рахунків витрати на оплату інтернет ігор на сайтах казино не є обов'язковими, не пов'язані з необхідністю забезпечення боржника основними базовими потребами, а зекономлені кошти могли бути використані боржником для погашення заборгованості перед кредиторами.
Систематичне витрачання боржником та його дружиною до подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника коштів для оплати інтернет ігор на сайтах казино при наявності заборгованості перед кредиторами, на думку господарського суду, свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника. Пасивна поведінка боржника щодо погашення заборгованості перед кредиторами і одночасне витрачання коштів для оплати інтернет ігор на сайтах казино також може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як вже зазначалось, правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами ГПК України.
Системний аналіз положень статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, приймає у підготовчому судовому засіданні рішення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність введення процедури реструктуризації боргів боржника чи відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Заявником не доведено наявність жодних визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Банківські виписки з рахунків боржника, кредитний звіт Українського бюро кредитних історій та список кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 у сукупності свідчать про здійснення боржником платежів у травні - червні 2025 року з метою погашення заборгованості перед ТОВ "Бізнес Позика", АТ "Ідея Банк", АТ "Універсал Банк". При цьому боржник не надав до суду доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, які б спростовували наявність вищевказаних оплат з метою погашення заборгованості. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність визначеної боржником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов'язань упродовж д в о х місяців.
Суд також вважає, що боржник не надав підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Сума надходжень грошових коштів на банківські рахунки боржника у АТ "Комерційний банк "Приватбанк" від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 лише у період активного укладення кредитних договорів (листопад 2024 року - лютий 2025 року) становить 148 598,68 грн, тобто є значною та такою, що дозволяла боржнику здійснювати погашення вимог кредиторів. Достовірних та реалістичних відомостей, підтверджених доказами, щодо обставин отримання вказаних доходів боржник не повідомив. Не свідчать про доброчесність боржника й обставини отримання ним заробітної плати у розмірі 7843,50 грн - 8000,00 грн при середній заробітній платі "водія - міжнародника" 50000,00 грн - 55000,00 грн. У період наявності заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед кредиторами дружина боржника зареєструвала 20.06.2024 право власності на автомобіль C4 Picasso, однак реалістичних доказів джерел походження коштів на його придбання боржник не надав. Разом з тим, боржник та його дружина допустили витрачання коштів для оплати інтернет ігор на сайтах казино. Зазначені боржником відомості містять суперечливі дані, боржник не навів достатніх доказів в підтвердження неможливості погашення вимог кредиторів не інакше ніж через застосування судових процедур неплатоспроможності та доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Викладене свідчить про свідоме умисне ухилення боржника від виконання боргових зобов'язань, а не про те, що неможливість погашення заборгованості виникла внаслідок певних життєвих обставин, які можуть свідчити про неплатоспроможність боржника.
Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Встановлені судом при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 обставини вказують на спростування доказами у справі передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність боржника, який не надав повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів та документи на підтвердження належного виконання відповідних вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а також на недобросовісну поведінку боржника.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного суду від 27.05.2025 у справі № 906/820/24.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
З огляду на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про участь у справі.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2025.
Суддя Костриця О.О.